2.2.4. Визначення тривалості розрахункового періоду та основних ринкових показників нового виробу

Оцінку ефективності інноваційного проекту починають з визначення тривалості розрахункового періоду. Треба визначити, що тривалість розрахункового періоду залежить від тривалості етапів конструкторської підготовки виробництва (КПВ), технологічної підготовки виробництва (ТПВ), організаційної підготовки виробництва (ОПВ) і етапу виробництва та дифузії нововведення.

Тривалість конструкторської підготовки виробництва визначається з урахуванням можливого паралельного виконання робіт різних етапів проектування. Загальна тривалість організаційно-технічної підготовки виробництва визначається як сумарна тривалість послідовних стадій з урахуванням їх часткового паралельного виконання.

Загальна тривалість розробки комплекту КД (Ткд) розраховується по формулі:

, [рік] (4.1)

= 0,37 [років]

де Ткпв - трудомісткість конструкторської підготовки виробництва в нормо-годинах (таблиця 1);

8 - тривалість робочого дня в годинах;

360 - норматив перекладу календарних днів у календарну кількість років; 0,73 - коефіцієнт перекладу робочих днів у календарні;

n - кількість робітників, що одночасно працюють над проектуванням виробу (5 працівників).

Тривалість технологічної підготовки виробництва визначають по формулі:

, (4.2)

де αтпв - коефіцієнт, що характеризує тривалість технологічної підготовки виробництва в порівнянні з тривалістю КПВ (αтпв = 0,5).

Тривалість організаційної підготовки виробництва визначають по формулі:

, (4.3)

де αопв - коефіцієнт, що характеризує тривалість організаційної підготовки виробництва в порівнянні з тривалістю КПВ і ТПВ (αопв =0,8).

При розрахунках необхідно враховувати, що наступний етап не може починатися у той самий час, коли закінчився попередній. Передбачається, що етапи частково виконують паралельно і тим самим зменшують загальну тривалість підготовки виробництва на 15-20%.

При визначенні тривалості розрахункового періоду враховують, що тривалість виробництва даного виробу обмежена терміном його морального старіння. З огляду на термін морального старіння зразків нової техніки в радіоелектронній промисловості, приймаємо період випуску виробів на рівні 5 років.

Дані, що характеризують розрахунковий період включимо в таблицю 2.7.

При цьому необхідно додатково врахувати:

• за початковий рік розрахункового періоду приймається рік початку фінансування робіт зі створення нового виробу (рік виконання курсової роботи). Як кінцевий рік розрахункового періоду приймаємо рік зняття виробу з виробництва;

• якщо організаційно-технічна підготовка виробництва закінчується по розрахункам у 4-му кварталі календарного року, то виробництво продукції слід планувати с початку наступного року та продовжувати повні 5 років, інакше виробництво продовжуватиметься частину року, що залишилася, та ще повні 5 років;

• обсяг виробництва нової продукції у першому році появи її на ринку слід планувати, враховуючи випуск нової продукції у наступному році та частку першого року випуску (до кінця календарного року), протягом якого планують здійснювати виробництво;

• при визначенні обсягів продажу необхідно враховувати, що в останні 1-2 роки модна чекати зниження обсягів виробництва і продажу виробу (перед зняттям продукції з виробництва).

Таблиця 2.7 - Визначення розрахункового періоду та обсягу виробництва

Етапи розрахункового періоду	Тривалість етапу, років	Розрахунковий період, роки														Усього
		2014		2015		2016		2017		2018		2019
Конструкторська підготовка виробництва	0,37
Технологічна підготовка виробництва	0,19
Організаційна підготовка виробництва	0,44
Загальна тривалість підготовки виробництва	1,00
Кількість виробів, що реалізується, шт.					100		110		130		140		120		600

Після визначення обсягу виробництва по роках розрахункового періоду доцільно визначити рівень собівартості та ціни виробу.

При плануванні зміни обсягу виробництва у планових роках розрахункового періоду собівартість виробу підлягає корегуванню по формулі:

, (4.4)

де Qі – обсяг реалізації продукції в натуральному вираженні в і-тому році;

Qі+1 – теж для (і+1) року.

Коефіцієнт 0,23 характеризує вплив обсягу виробництва на собівартість. Розрахунки доцільно представити у вигляді таблиці 2.8

Таблиця 2.8 - Визначення собівартості та ціни нової продукції

Показники	2015	2016	2017	2018	2019
Виробництво та реалізація нових виробів, шт.	100	110	130	140	120
Повна собівартість одиниці продукції, грн./шт.	6871,88	6871,88×(100/110)0,23 = 6722,89	6469,56	6360,27	6589,86
Витрати на виробництво нової продукції,грн.	100×6871,88 = 687188	739517,9	841042,8	890437,8	790783,2
Ціна підприємства оптова (без ПДВ), грн./шт.	8000	7900	7800	7700	7600
Ціна реалізації (з ПДВ), грн./шт.	8000×1,17 = 9360	9243	9126	9009	8892
Чистий дохід від реалізації нової продукції, грн.	100×8000 = 800000	869000	1014000	1078000	912000
Прибуток підприємства, грн.	800000 –687188 = 112812	129482,1	172957,2	187562,2	121216,8

Важливим фактором ціноутворення є ЖЦТ, тому що будь-який продукт протягом життєвого циклу зазнає значних змін, які відбиваються на проведенні цінової політики.

Як ми бачимо, на етапі розроблення і впровадження використана стратегія "знімання вершків" - встановлення найвищої ціни;

У будь-якому випадку повинно забезпечуватися швидке покриття витрат на розроблення, виробництво і впровадження нового продукту.

Етап зростання відображає зростаючу конкуренцію, а також зростаючі можливості для цінового маневру як наслідок розширення обсягів продажу та економії за рахунок зростання масштабів виробництва.

Етап зрілості. Встановлення дійсної ціни потребує точного визначення моменту досягнення товаром зрілості.

Етап спаду. При виникненні ознак початку стадії спаду необхідним стало зниження ціни (навіть нижче від собівартості), щоб привернути увагу покупців до супутніх товарів.