Класифікація акцій
Облігація (від лат. obligo — зобов'язання) — документ, що засвідчує передачу грошей у борг на певний строк з правом отримання щорічного фіксованого доходу та зобов'язання про повернення суми боргу у визначений строк.
Вексель (від нім. wechsel — розмін) — письмове боргове зобов'язання за встановленою законом формою, яке видається позичальником (боржником, векселедавачем) кредитору (векселеотримувачу), що надає останньому право вимагати від боржника повернення зазначеної у векселі суми в певний строк.
Варрант — цінний папір, що випускається разом з облігацією чи привілейованою акцією і дає її власникові право на додаткові пільги у визначений час.
Ваучер — майновий купон, що видається в процесі приватизації державного майна для придбання акцій підприємств, які підлягають приватизації.
Сертифікат (депозитний) — фінансовий документ, випущений банком, який засвідчує наявність грошового депозиту і зобов'язання виплатити цю суму тримачеві сертифіката у певний строк. Це цінний папір на пред'явника. Процент за депозитні сертифікати сплачується щорічно або одночасно із погашенням боргу. Термін "сертифікат" походить від латинського сеrtит, що означає "правильно", та fасіо — "роблю".
Коносамент (від франц. соппаіssетепt від соппаitrе — знати, розуміти) — розписка, що видається агентом транспортного підприємства (судна, літака тощо) відправникові вантажу, яка засвідчує прийняття вантажу для перевезення і зобов'язання видати його в пункті призначення тримачеві коносаменту. Передача коносаменту здійснюється за правилами передачі цінних паперів (іменний, ордерний або на пред'явника) і рівнозначна передачі самого вантажу.
На первинному ринку цінних паперів відбувається розміщення щойно випущених цінних паперів. Емітентами можуть бути: державні органи влади різних рівнів, підприємства, організації, іноземні юридичні особи.
Вторинний ринок цінних паперів забезпечує перепродаж раніше випущених цінних паперів через фондову біржу і позабіржовий оборот. Громадяни та юридичні особи, що купують цінні папери від свого імені й за свій рахунок, є інвесторами.
Валютна біржа — біржа, що здійснює на регулярній та впорядкованій основі купівлю-продаж іноземної валюти за ринковими цінами.
Курс, який встановлюється на біржі, називають офіційним курсом. Він лежить в основі розрахунків комерційних банків із клієнтами. У роботі валютної біржі беруть участь представники держави.
Біржовим валютним товаром є валюта і золото.
Біржа праці — державна структура, яка опосередковує стосунки між роботодавцями і найманою робочою силою.
Функції служби зайнятості:
вивчення і прогнозування ситуації на ринку праці;
організація громадських робіт;
організація перекваліфікації кадрів за вимогами ринку;
виплата допомоги з безробіття;
відшкодування (часткове) витрат, пов'язаних зі зміною місця роботи.
Фрахтова біржа — постійно діючий ринок, на якому укладаються угоди щодо фрахтування та відфрахтування суден.
Тут концентрується інформація про:
попит і пропозицію на тоннаж;
рівень фрахтових ставок;
умови договору фрахтування.
Термін "фрахт" походить від німецького Fracht, що означає "вантаж".
Термін "фрахт" вживається на означення:
а) вантажу;
б) плати за перевезення вантажу водними шляхами або плати за використання суден протягом визначеного часу.
Найбільший міжнародний фрахтовий центр знаходиться в Лондоні. Досить могутні фрахтові біржі знаходяться в Гамбурзі, Генуї, Токіо, Нью-Йорку, Гонконзі.
Розглянуті вище біржі називаються спеціалізованими.
Універсальна біржа — біржа, яка здійснює операції не тільки з широким асортиментом товарів, а й з валютою, цінними паперами та фрахтовими контрактами.
Отже, біржі — це ринкові структури, де укладаються угоди, здійснюються біржові операції.