12. Заходи, спрямовані на запобігання і протидію корупції

Застосування обмеження щодо використання службового становища; Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності; Обмеження щодо одержання дарунків; Обмеження щодо роботи близьких родичів чи осіб.

Заходи, спрямовані на запобігання і протидію корупції входять до компетенції конкретних органів на яких покладено відповідні повноваження – Національне агентство з протидії корупції:

- аналіз стану запобігання та протидії корупції в Україні, діяльності державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії корупції;

- організація проведення досліджень з питань вивчення ситуації щодо корупції;

- координація в межах компетенції, методичне забезпечення та здійснення аналізу ефективності діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції;

- організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації з питань, пов’язаних із запобіганням корупції, працівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадових осіб місцевого самоврядування;

- інформування громадськості про здійснювані Національним агентством заходи щодо запобігання корупції, реалізація заходів, спрямованих на формування у свідомості громадян негативного ставлення до корупції;

- обмін інформацією з компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями;

- інші повноваження, визначені законом.

13. Кримінальна відповідальність за корупційні дії.

Може передбачати міри покарання, як штраф, арешт, обмеження, позбавлення волі від 2 до 12 років, конфіскацію та спец. конфіскацію.

Кримінальна відповідальність за вчинення корупційних злочинів настає у випадках вчинення таких суспільно-небезпечних дій:

- Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України);

- Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 364-1 КК України), *(є корупційним за наявності певних умов);

- Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (ст. 365-2 КК України);

- Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК України);

- Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 368-3 КК України), *(є корупційним за наявності певних умов);

- Підкуп особи, яка надає публічні послуги (ст. 368-4 КК України);

- Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК України);

- Зловживання впливом (ст. 369-2 КК України);

- Провокація підкупу (ст. 370 КК України).

14. Корупція та організована злочинність як соціальні інститути.

Виходячи зі специфіки українського законодавства, що діє у кримінологічному аспекті, корупція характеризується вузьким набором ключових ознак:

- вона можлива лише у сфері діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування;

- її суб'єктом може бути тільки особа, наділена владою чи посадовими повноваженнями;

- корупційні відносини виникають внаслідок зловживання особою, наділеною владою чи посадовими повноваженнями, своїми повноваженнями. Тут вони виступають предметом торгу, в результаті якого суб'єкт одержує певні блага як матеріального, так і нематеріального характеру;

- корупцію складають лише такі діяння, які вчинені особою, наділеною владою чи посадовими повноваженнями, з метою задоволення корисливих власних або інтересів інших осіб. Неправомірність або й неетичність діянь посадової особи та їх спрямованість на задоволення корисливих інтересів по суті визначають, які саме діяння відносяться до категорії корупційних.

Під корумпованими зв'язками розуміємо взаємовигідні відносини між окремими особами і особами, що володіють владними, управлінськими і розпорядницькими повноваженнями в державній, підприємницькій і суспільній сферах, які спрямовані на використання службового статусу чи суспільного впливу останніх шляхом здійснення протиправних дій, і засновані для одержання різного роду благ, послуг, пільг і інших переваг.

Відзначаючи небезпечність тенденції проникнення представників організованої злочинності в органи державної влади і особливо зростання представників влади з організованою злочинністю, таким чином розвивається процес – від грошей до влади і від влади до грошей, коли не лише злочинці можуть перетворюватися на владу, але й представники влади можуть ставати злочинцями.

Якщо ж характеризувати організовану злочинність, тобто проникнення представників організованих злочинних груп до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, то слід зазначити, що воно переслідує такі цілі:

- ухилення керівників та членів організованих злочинних угруповань від кримінальної відповідальності, у тому числі за допомогою депутатської недоторканності;

- нейтралізацію слідчих дій, оперативно-розшукових та інших заходів, що здійснюються правоохоронними органами щодо організованих злочинних угруповань чи окремих їх членів;

- забезпечення прикриття для подальшої злочинної діяльності;

- забезпечення можливостей для нарощування свого капіталу, отримання інших незаконних переваг тощо.