- •Міністерство освіти і науки україни
- •1.Мета та завдання навчальної дисципліни
- •2.Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
- •2.1.Анотація дисципліни.
- •2.2.Тематичний план.
- •2.3.Навчальний план.
- •2.4.Зміст програми за темами лекцій.
- •Тема 1. Теоретичні аспекти аналізу культури, її поняття
- •Тема 2. Етно- та культурогенез українського народу
- •Тема 3. Культура київської русі.
- •Тема 4. Культура русі-україни (сер. Хvі – хvіі ст.). Український ренесанс
- •Тема 5. Соціокультурний світ україни другої половини хvіі – хvііі століття: зміна світоглядних парадигм
- •Тема 2. Осмислення культури: історичні етапи, теорії. – 2 години.
- •Тема 3. Витоки української культури. Проблеми культурної ідентичності. – 2 години.
- •Тема 4. Культура Київської Русі. – 2 години
- •Тема 5. Українська культура сер. XIV-1 пол. XviIст. – 2 години.
- •Тема 6 Стан культури України в 2 пол. XVII-XVIII ст. – 2 години.
- •Тема 7. Національно-культурне життя в Україні в XIX ст. – 2 години.
- •Тема 8. Умови розвитку культури України в Новітній час. - 2 години.
- •Тема 9. Умови розвитку культури України в 30–80-х роках хх ст. – 2 години.
- •Тема 10. Культура України в сучасних умовах: стан та перспективи. – 2 години.
- •2.6.Завдання для самостійних робіт
- •3.Рекомендована література
- •3.1.Базова
- •3.2.Допоміжна.
- •4.Форма підсумкового контролю
- •5.Засоби діагностики успішності навчання
- •5.1 Національна шкала
- •5.2.Національна та ects
3.2.Допоміжна.
Європейське Відродження та українська література.XIY-XYIII ст. К., 1993.
Кривелев И.А. Библия и историко-культурный анализ.-М., 1982.
Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения.-М., 1978
Соколов Э.В. Понятие, сущность и основные функции культуры.-Л., 1989.
Теорія та історія світової і вітчизняної культури.-К., 1993.
Україна на порозі третього тисячоліття: духовність і художньо-естетична культура. Зб. наукових праць // Проблеми людини. К. 1999
Українська художня культура. Навчальний посібник.-1996
Шип Н. Культурно-національне питання в Україні у ХІХ ст. //Український історичний журнал.-1991.- № 3.
4.Форма підсумкового контролю
Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. При поточному контролі оцінці підлягають: рівень теоретичних знань та вміння працювати з науковою літературою, знання матеріалу, продемонстрованого у виконаних (як правило) індивідуальних завданнях; обґрунтованість висновків, а також самостійність та повнота вирішення практичних завдань та аналізу матеріалів; активність та систематичність роботи на заняттях; результати виконання домашніх завдань, тестів, експрес-опитувань тощо.
Форми проведення поточного контролю: усне опитування студентів, вирішення практичних завдань, тестові завдання (для зацікавленості у навчанні, розвитку здібностей студента може бути передбачено виконання інших, індивідуальних для кожного студента завдань).
Проміжний контроль проводиться після вивчення відповідних тем або блоку тем з метою з`ясування ступеню засвоюваності студентами відповідного об’єму опрацьованого та вивченого матеріалу та подальшої оцінки рівня отриманих знань.
Форми проведення проміжного контролю: контрольна робота, колоквіум.
На іспит виносяться питання, які дають можливість оцінити рівень та повноту знань студента з курсу.
5.Засоби діагностики успішності навчання
5.1 Національна шкала
При використанні форми контролю у вигляді заліку враховується поточна, зокрема самостійна робота, наукова діяльність студента. Крім того, студент має надати відповідь на залікове запитання. Оцінка рівня знань виконується за принципом "відповідь вірна" або "відповідь невірна". При вірній відповіді виставляється оцінка "зараховано", при невірній, неповній відповіді виставляється оцінка "не зараховано".
При проведенні іспиту відповідь студента оцінюється таким чином:
відмінно- повна вірна відповідь на всі основні (три) та додаткові питання;
добре- повна вірна відповідь на 2 основні питання, неповна або не зовсім вірна відповідь на одне з основних питань та (або) додаткові питання;
задовільно- повна вірна відповідь на 1 основне питання за умови неповної або не зовсім вірної відповіді на одне з основних питань та (або) додаткові питання, чи відсутність відповіді на одне з основних питань;
не задовільно-відповідь відсутня або відповідь є помилковою на дві або три основні питання.