51.Умови відбування покаранняу виді виправних робіт

Стаття 42. Умови відбування покарання у виді виправних робіт

1. Протягом строку відбування покарання засудженим забороняється звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу кримінально-виконавчої інспекції. Дозвіл на звільнення може бути наданий після перевірки обґрунтованості заяви засудженого та за наявності довідки з нового місця роботи про можливість його працевлаштування.

2. Особам, засудженим до покарання у виді виправних робіт, надається щорічна відпустка, час якої не зараховується до строку відбування покарання.

3. Час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи.

4. Засудженим забороняється без дозволу кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України.

5. Стосовно особи, яка стала непрацездатною після постановлення вироку суду, кримінально-виконавча інспекція вносить подання до суду про заміну виправних робіт штрафом.

6. Стосовно особи, яка після постановлення вироку суду досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, кримінально-виконавча інспекція вносить подання до суду про звільнення такої особи від відбування покарання.

5 2. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або

уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженим покарання у виді виправних робіт.

Стаття 44. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді виправних робіт

1. На власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем відбування засудженим покарання у виді виправних робіт покладається:

щомісячне відрахування визначеної вироком суду частини заробітної плати і перерахування утриманої суми в доход держави;

додержання порядку та умов відбування покарання, передбачених цим Кодексом;

своєчасне інформування кримінально-виконавчої інспекції про ухилення засудженого від відбування покарання, переведення засудженого на іншу роботу чи посаду, а також його звільнення;

щомісячне інформування кримінально-виконавчої інспекції про кількість робочих днів за графіком на підприємстві, в установі, організації, кількість фактично відпрацьованих засудженим робочих днів, розмір заробітної плати і утримань з неї за вироком суду, кількість прогулів, кількість днів тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності та з інших причин.

2. У разі систематичного неправильного або несвоєчасного відрахування сум із заробітку засудженого, а також невиконання інших вимог цієї статті кримінально-виконавча інспекція надсилає матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом.

53.Обчислення строку покарання у виді виправних робіт.

1. Строк покарання у виді виправних робіт обчислюється

роками, місяцями і днями, протягом яких засуджений працював і з

його заробітку провадилося відрахування. Число днів,

відпрацьованих засудженим, має бути не менше числа робочих днів,

які припадають на кожний місяць встановленого судом строку

покарання. Якщо засуджений не відпрацював зазначену кількість днів

і відсутні підстави, встановлені цим Кодексом для заліку

невідпрацьованих днів у строк покарання, відбування покарання

триває до повного відпрацювання засудженим призначеної кількості

робочих днів. Початком строку відбування покарання вважається

день, з якого фактично розпочато відрахування із заробітку

засудженого.

2. У строк відбування покарання зараховується час, протягом

якого засуджений не працював з поважних причин і за ним відповідно

до закону зберігалася заробітна плата, а також час, коли

засудженому не надавалася робота на підприємстві, в установі,

організації, та час, протягом якого засуджений перебував на обліку

в державній службі зайнятості і йому було надано статус

безробітного.

3. У строк відбування покарання не зараховується час хвороби,

викликаної алкогольним, наркотичним або токсичним сп'янінням або

діями, пов'язаними з ним, грубим порушенням правил техніки

безпеки, умисним заподіянням собі тілесних ушкоджень; час

відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного

арешту або виправних робіт, а також тримання під вартою як

запобіжного заходу з іншої кримінальної справи у період відбування

покарання у випадках, коли вина у вчиненні злочину доведена у

встановленому законом порядку.

6.1. Початком строку відбування покарання у виді виправних

робіт є день, з якого фактично розпочато відрахування із заробітку

засудженої особи, але не раніше ніж вирок набрав чинності (частина

1 статті 43 Кримінально-виконавчого кодексу України ( 1129-15 ).

6.2. Строк покарання у виді виправних робіт обчислюється

роками, місяцями і днями, протягом яких засуджена особа працювала

і з її заробітку провадилося відрахування.

6.3. Число днів, відпрацьованих засудженою особою, має бути

не менше за число робочих днів, які припадають на кожний місяць

встановленого судом строку покарання.

6.4. Обчислення строку відбування покарання проводиться на

підставі відомостей про роботу засудженої особи на підприємстві,

які кожного місяця надсилаються власником підприємства до

інспекції.

6.5. У відомостях зазначаються кількість робочих днів за

графіком на підприємстві, кількість фактично відпрацьованих

засудженою особою робочих днів, кількість і причини

невідпрацьованих нею днів згідно з графіком, кількість днів

тимчасової непрацездатності за листом непрацездатності та з інших

причин, розмір заробітної плати і утримань з неї за вироком суду.

Такі відомості підписуються керівником підприємства та бухгалтером

і скріпляються печаткою.

6.6. У разі, коли засуджена особа працює у приватного

підприємця, у якого відсутні бухгалтер та печатка, такі відомості

можуть бути надані тільки за підписом приватного підприємця. У

такому випадку після взяття на облік засуджена особа подає до

інспекції копію трудового договору (трудовий договір обов'язково

укладається в письмовій формі і в тижневий строк з моменту

фактичного допущення працівника до роботи реєструється в державній

службі зайнятості за місцем проживання роботодавця (статті 24, 241

Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) та у відділі

реєстрації фізичних осіб державної податкової інспекції).

6.7. Якщо кількість днів, які зараховуються у строк

відбування покарання в даному місяці, перевищує кількість робочих

днів за графіком, то в строк відбування покарання зараховується

один календарний місяць.

6.8. Якщо засуджена особа не відпрацювала необхідної

кількості днів і відсутні підстави, встановлені

Кримінально-виконавчим кодексом України ( 1129-15 ) для заліку

невідпрацьованих днів у строк покарання, відбування виправних

робіт триває до повного відпрацювання засудженою особою

призначеної кількості робочих днів.

6.9. У строк відбування виправних робіт також зараховується:

6.9.1. Час, протягом якого засуджена особа не працювала з

поважних причин і за нею відповідно до закону зберігалася

заробітна плата.

6.9.2. Час, коли засудженій особі не надавалася робота на

підприємстві через її відсутність, що підтверджується наказом по

підприємству (або витягом з нього) за підписами керівника та

бухгалтера, скріпленими печаткою.

6.9.3. Час, протягом якого засуджена особа перебувала на

обліку в державній службі зайнятості і їй було надано статус

безробітної, що підтверджується відповідною довідкою щокварталу.

6.9.4. Час, протягом якого засуджена особа перебувала під

вартою у зв'язку з учиненням злочину, за який відбуває виправні

роботи. У строк відбування виправних робіт зараховується один день

ув'язнення за три дні виправних робіт відповідно до частини

четвертої статті 338 Кримінально-процесуального кодексу України

( 1003-05 ).

6.10. У строк відбування покарання не зараховується:

6.10.1. Час хвороби, викликаної алкогольним, наркотичним або

токсичним сп'янінням або діями, пов'язаними з ними, грубим

порушенням правил техніки безпеки, умисним заподіянням собі

тілесних ушкоджень.

6.10.2. Час відбування адміністративного стягнення у виді

арешту або виправних робіт.

6.10.3. Час тримання під вартою як запобіжного заходу з іншої

кримінальної справи у період відбування виправних робіт у

випадках, коли вина в учиненні злочину доведена у встановленому

законом порядку.

6.11. Час відбування засудженими особами покарання у виді

виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи, запис до

трудової книжки про відбуття строку покарання не вноситься

(частина 3 статті 42 Кримінально-виконавчого кодексу України

( 1129-15 ).