
- •1.Предмет і структура курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» Зв'язок з правовими дисциплінами.
- •2.М ова як засіб професійного спілкування
- •4. Поняття усного та писемного мовлення. Майстерність публічного виступу.Види підготовки до виступу.
- •5.Промова адвоката, прокурора, судді під час судових засідань.Промови відомих адвокатів.
- •6. Кодифікація мови. Місце мови у комунікативній деонтиці юриста.
- •7.Функціональна диференціація сучасної української мови.
- •8.Офіційно – діловий стиль як один з функціональних стилів сучасної літературної мови.Особливості офіційно – ділового стилю.Кліше.
- •9.Сучасна українська ділова мова: етапи становлення,проблеми та перспективи розвитку.
- •10.Поняття про документ, його властивості, вимоги до його оформлення. Мовностильові особливості тексту документа.
- •11.Мова і професія.Мовленева діяльність як один з основних відів діяльності людини.
- •12.Культура мови і мовлення.Основні ознаки культури мовлення юриста.
- •14.Правила культури спілкування (за. І.Томаном)
- •15.Поняття спілкування. Особливості професійного спілкування.
- •17.Етичні норми і нормативи. Професійна юридична етика.
- •19.Форми та функції спілкування юристів у ділових стосунках
- •22.Допит як різновид переговорів
- •24.Загальні принципи і правила ділового спілкування фахівця: моральність, повага до інших людей,раціональність, правила критики і самокритики.Культура телефонного діалогу.
- •26.Основи комунікативної лінгвістики
- •27.Нлп як мистецтво комунікації.
- •28.Загальні засади психолінгвістики.
- •29.Герменевтика як наука тлумачення текстів.
- •30.Закон про мови в Українській рср – нормативно – правова основа утвердження української мови як державної в Україні.
- •31.Конституція України про функціонування та розвиток мов в Україні.
- •32.Державна мова та її функції
- •33.Функції мови у суспільстві
- •34.Синтаксичні структури у професійному мовленні
- •35. Прямий порядок слів, вживання інфінітивних конструкцій, дієприкметникових та дієприслівникових зворотів.
- •37.Складні випадки керуванняя та узгодження у діловому мовленні.
- •38.Просте і складне речення у юридичному документі.
- •39.Документ – основний вид ділового мовлення.
- •40.Вимоги до складання та оформлення різних видів документів .Реквізити документу. Правила написання тексту документа.
- •41.Види документів та їх класифікація
- •43.Правила оформлення сторінки, рубрикація тексту,правила оформленняя заголовків, видилення окремих частин тексту.
- •44.Реквізити документів та вимоги до їх написання.
- •45. Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристика, накази щодо особового складу, резюме, заява.
- •46.Види службових листів.Ділове листування.Вимоги до офіційного листування.
- •47.Етикет ділового листування
- •48.Кореспонденція за характером інформації.
- •49.Телеграма, факс.
- •50.Оформлення довідково – інформаційних документів: оголошення, запрошення, доповідні та пояснювальні записки, виробничі звіти.
- •У рефераті розглянуто такі форми довідково-інформаційної документації як звіт, факс, телеграма а телефонограма
- •51.Виробничі протоколи,витяг з протоколу
- •52.Управлінська документація.Оформлення стандартних документів
- •53.Розпорядчі документи: наказ, розпорядження,постанова
- •55.Позовна заява
- •56.Види договорів.
- •57.Протокол слідчої дії.
- •58.Загальне поняття про лексику, лексикологію, термін, термінологію.
- •59.Слово як найменша самостійна одиниця мови, його лексичне значення.
- •60.Лексіка сучасної української мови з погляду її походження.
- •61.Стилистична диференціація української лексики. Професійна лексика.
- •62.Канцеляризми і штампи
- •63.Фразеологія у професійному спілкуванні юристів. Українська лексикографія.
- •65.Поняття юридичного терміна.Класифікація юридичних термінів.
- •66.Запозичення в юридичній термінології.
- •67.Труднощі, що виникають при перекладі з української на російську мову.Синоними, омоніми та пароними в юридичній термінології.
- •68.Міжмовні пароніми.
- •69. Особливості використанняя різних частин мови у професійному спілкуванні.
- •70.Іменники на позначення професій, посад, звань, їх рід та правильність вживання.Узгодження прикметників з іменником на означення певних професій.
- •71.Відмінювання, імен, по батькові, прізвищ, географічних назв.
- •72.Правопис відмінкових закінчень іменників іі відміни у родовому відмінку Особливості відмінкових закінчень іменників у документах
- •У родовому відмінку однини іменники іі відміни можуть мати закінчення –а, -я; -у, -ю
- •74. Нормативність уживання граматичних форм прикметника Прикметник як частина мови
- •Морфологічні ознаки
- •Синтаксична роль
- •75.Нормативність уживання граматичних форм числівника, написання цифрових даних у ділових документах
- •77.Нормативність уживання граматичних форм дієслова та дієслівних форм.
- •78.Прийменники у професійному мовленні. Прийменник по у діловому мовленні.
- •Правила використання прийменників у діловому стилі
- •79.Особливості українського правопису
- •80. Орфоепічні норми
- •Основні принципи української орфографії
- •82. Правопис призвіщ, імен та по-батькові в українській мові
- •83. Правопис складних іменників та прикметників
- •84. Правопис прислівників
- •85.Написання слів з великої літери
- •86. Особливості доречного слововживання
- •87. Словники енциклопедичні, перекладні, тлумачні та інші типи словників. Загальна характеристика словників
- •88. Багатозначні слова та омоніми.
- •89. Написання складноскорочених слів і графічних скорочень
47.Етикет ділового листування
Ділове листування вимагає дотримання норм і правил письмової мови.
Норми і правила такого етикету передбачають, що вважається припустимим у діловому листуванні, а що — неприпустимим. Це зумовило низку змін при використанні в діловому листуванні словесних формул для дотримання ділового етикету.
Найчастіше в діловому листі виражають не індивідуальні, а групові інтереси фірм, підприємств, установ та організацій. Тому текст такого листа викладають не так від власного "Я", як від власного "ми".
Коли необхідно виокремити юридичну або посадову особу як джерело дій, що пропонуються для виконання або фіксуються, застосовують кліше на кшталт: "Юридична служба фірми роз´яснює...", що "Оплата гарантується", "Лист відправлено", " . Якщо необхідно наголосити небажаність або незаконність дій, що відбуваються неодноразово, використовують недосконалий вид дієслова, наприклад: "Ваші співробітники постійно порушують правила техніки безпеки". Коли треба зазначити, що дія уже відбулася, використовують доконаний вид дієслова: "Колектив фірми вже приступив до своєї звичайної роботи".
Вставні слова та звороти вможливлюють урізноманітнення відтінків у тоні ділового листування. Зіставимо такі пропозиції: "Просимо надіслати технічну документацію, що зберігається у вашому відділі". Таку саму пропозицію, але із вступним словом: "Просимо надіслати технічну документацію, що, найімовірніше, зберігається у Вашому відділі" — одразу зведено нанівець категоричність, а фраза стає тактовнішою і коректнішою.
Порівняймо ще дві фрази: "Ваше прохання не може бути задоволено" та "На жаль, Ми не можемо задовольнити Ваше прохання". Як бачимо, друга фраза, з огляду на норми етикету, буде доречнішою, оскільки відбиває більшу повагу, коректність і делікатність до адресата.
Наскільки вставні слова зменшують сухість ділового листування і надають відтінок шанобливості, можна побачити на прикладі такої пропозиції: "Фірма просить, якщо це можливо, надіслати свого представника на засідання експертної комісії з проблем якості нашої продукції", Отже, вставні слова дають можливість внести в листування елементи доброзичливості в спілкуванні з партнером, що забезпечує поважне ставлення до його професійного самолюбства.
В етикеті ділового листування неабиякого поширення набули форми "Шановний" (шановні) колего(и)!"; "Дорогі колеги!" — форма більш емоційна, що є доречною у листах-вітаннях.
Бажано бути максимально коректним, формуючи відмову, щоб не втратити вигідного партнера. Перш ніж відмовити, спершу слід докладно пояснити, чим зумовлена відмова .
У ділових листах грубість, нетактовність і будь-який інший вияв неповаги до адресата неприпустимі: трапляються, на превеликий жаль, елементарні порушення ділового етикету, коли очікуваний результат неначе нав´язують адресату, наприклад "Надсилаємо Вам останній варіант проекту трудової угоди... Просимо розглянути і затвердити". Порушення етикету в тому, що зазначена угода може бути й не затверджена; діловій людині не завжди байдуже, хто підписав адресований їй лист: відповідь на лист, підписаний директором, також має підписати директор (або принаймні — його заступник) і навпаки: відповідь на лист, підписаний заступником директора, може підписати директор.