3. Мова і стиль написання курсової роботи

Курсова робота є першою сходинкою щодо підготовки студентів до написання кваліфікаційної роботи, тому при її написанні слід приділяти серйозну увагу мові та стилю її написання.

Хоча не існує «писаних правил» наукової мови, але можливо говорити про деякі особливості наукової мови, що мають традиційне закріплення.

По-перше, це формально-логічний спосіб викладення матеріалу, який складається, головним чином, з міркувань, метою яких є доказ істини або тих чи інших положень, що виявлені як наслідок дослідження фактів дійсності.

По-друге, стилем письмової наукової мови є безособовий монолог, що передбачає викладення матеріалу від третьої особи, для того, щоб зосередити увагу на змісті та логічній послідовності повідомлення, а не на об’єкті. Відносно рідко вживається форма першої і зовсім не використовується форма другої особи займенників.

По-третє, одним з неписаних правил є, коли автор наукової роботи використовує форму викладу від третьої особи, наприклад, «Автор вважає...», або невизначено-особисті речення, наприклад, «Спочатку визначають основні фактори, що впливають на це правове явище», рідко використовується займенник ми або оборот типа «за нашою думкою».

Культура наукової мови визначається такими якісними характеристиками, як точність, ясність і стислість. Точність є умовою, що забезпечує наукову і практичну цінність інформації, яка використовується у тексті курсової роботи. Автор роботи повинен ретельно ставитись до вживання або використання тих чи інших слів, тому що неправильно вибране слово може суттєво перекрутити суть тексту або створити умови щодо подвійного тлумачення тексту.

Якість – це вміння писати доступно й зрозуміло. Дуже часто порушення якості викладу пов’язане з тим, що автор намагається придати своєму твору видимої науковості, що приводить до такого положення, коли добре знайомим предметам, явищам, поняттям дають ускладнені назви, використовують без потреби іноземні слова, паралельно або неправильно вживають іноземну лексику тощо.

Стиль – передбачає якість наукової мови, яка більш за все визначає її культуру. Кожні слово і вираз повинні служити меті, якомога точніше і коротко доносити суть справи. Тому текст повинен містити слова та словосполучення, що стосуються суттєвої інформації. Слід уникати тавтології (повторення одного й того ж іншими словами), використання штампів.

При написанні роботи важливо об’єднати накопичену інформацію у взаємопов’язаний текст. Для цього можна використовувати різнобічні речові кліше, як засоби зв’язку між реченнями. Наприклад, «таким чином ...», «наведені дані свідчать ...», «відповідно до Закону України «Про судоустрій України» ...».

Додаток № 1

Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи

Міністерство освіти і науки України

Одеська національна юридична академія

Інститут прокуратури та слідства

Кафедра організації судових

та правоохоронних органів

Реєстраційний №______

Дата_________________

Курсова робота

Адміністративні суди у системі судової влади

Студента ______________________ курсу

_____________________ форми навчання

ПІБ________________________________

Науковий керівник____________________

___________________________________

(науковий ступінь, вчене звання, ПІБ)

Робота захищена “____”__________200__ року з оцінкою “_____”

Одеса – 2007

Додаток № 2

Приклад написання вступу до курсової роботи

Вступ

В останнє десятиліття XX століття в нашій країні відбувся відчутний прорив у створенні законодавчої бази з прав людини, яка багато в чому стала відповідати європейським стандартам. Робляться зусилля щодо створення механізму, що гарантує і забезпечує право людини на судовий захист. Історичний досвід свідчить, що судовий розгляд, втілений у детально врегульовану процесуальну форму, – найкращий спосіб вирішення спорів, встановлення істини, відшукування правди. У цивілізованому суспільстві суду належить центральне місце у всій правовій системі. Саме суд уособлює справжнє право, істинну справедливість. Конституція України в ст. 55 закріпила, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень чи дій бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб. Ці конституційні положення значно підсилюють роль суду, яку він повинен реалізовувати в суспільстві і державі, покладають на нього особливо важливі завдання охорони прав і свобод людини.

Отже, мета даної роботи полягає в розкритті поняття адміністративної юстиції, у висвітленні історії цього інституту в Україні, в розгляді адміністративних судів у зарубіжних країнах, а також у дослідженні проблем та перспектив адміністративного судочинства на сучасному етапі.

Нормативною основою роботи стали такі правові акти, як, безперечно, Конституція України та Закон України “Про судоустрій” від 7 лютого 2002 року, а також Постанова Верховної Ради України “Про Концепцію судово-правової реформи в Україні” від 28 квітня 1992 року та Указ Президента України “Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні” від 22 липня 1998 року.

В роботі також використані нормативні акти стосовно адміністративних судів Франції, Німеччини, Польщі та Естонії.

Науковою основою при написанні даної роботи стали праці таких відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, як Л.Р. Білої, Ю.П. Битяка, В.В. Бойцової, Л.І.Бородіна, Є.В. Додіна, Ю.Димитрова, А.Б.Зелєнцова, В.Кампо, С.В. Ківалова, І.Б.Коліушко, Р.О. Куйбіди, Ж.Міллера, Д.М. Овсянка, Ю.Є. Полянського, Є.І. Харитонова та ін.

Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.

У розділі І розглядається поняття та особливості адміністративної юстиції, висвітлюються різні види захисту прав громадян та досліджується історія адміністративного судочинства.

У розділі ІІ детально розглянуто різні варіанти організації судового вирішення адміністративних спорів у зарубіжних країнах, розкрито їх переваги та недоліки, досліджено особливості та проблеми функціонування адміністративних судів в різних країнах.

У розділі ІІІ розглянуто перспективи адміністративних судів в Україні: принципи їх діяльності, ознаки, особливості та проблеми функціонування та організації на сучасному етапі.

Додаток № 3