План

Введення

1.Криміналістична характеристика вогнепальної зброї і бойових припасів

2.Виявлення, огляд, фіксація вогнепальної зброї, бойових припасів.Загальні і спеціальні запобіжні заходи.

3.Виявлення, огляд, фіксація вогнепальних ушкоджень і слідів пострілу.

4.Опис в протоколі огляду речових доказів вогнепальної походження

Висновок

Література

Введення

Злочини, вчинені з застосуванням вогнепальної зброї, належать до найбільш тяжким.У процесі розслідування кримінальних справ даної категорії виникає чимало обставин, з'ясування яких вимагає спеціальних знань.За чинним кримінальним законом сам факт протиправного придбання та зберігання вогнепальної зброї і боєприпасів є кримінально караним, у зв'язку з цим визначення приналежності виявлених предметів до розряду вогнепальної зброї або боєприпасів повинно бути підтверджено висновком експертизи.Як правило, комплекс спеціальних досліджень потрібно для встановлення таких обставин пострілу, як напрям, дистанція, взаєморозташування зброї і потерпілого та ін

У формуванні спеціальних судово-балістичних пізнань істотну роль відіграють наукові положення загальної балістики.Однак специфіка слідчо-судових завдань обумовила необхідність розробки ряду спеціальних рекомендацій на базі криміналістичної методології і з урахуванням даних таких наук, як хімія, фізика, математика.Судова балістика тісно пов'язана з трасологией, судовою медициною.

Як галузь криміналістичної техніки судова балістика являє собою систему науково-технічних засобів і методів виявлення, фіксації, вилучення і дослідження відповідних об'єктів з метою визначення їх групової (видовий) приналежності, ідентифікації, а також встановлення факту та обставин пострілу.

Об'єктами судово-балістичного дослідження є вогнепальна зброя, окремі його частини, заготівлі деталей зброї, різні стріляючі пристрої; боєприпаси; інструменти (звичайні слюсарні або спеціальні: типу висічки для пижів, «Барклі» для запресовування капсулів, матриці для відливання дроби і ін) , різні матеріали (метали, повсть, картон та ін), які використовуються для виготовлення деталей зброї й боєприпасів; предмети з пробоїнами від снарядів і з відклалися на них продуктами, супутніми пострілу (продукти згоряння капсульного складу, пороху, що спостерігаються у вигляді кіптяви, окремих незгорілих зерен пороху або частинок металу, що відділилися від деталей зброї і боєприпасів).Крім того, об'єктами такого дослідження можуть бути предмети, в яких зберігались зброя або боєприпаси.

У запропонованій далі курсовій роботі автор веде мову саме про особливості судово - балістичного дослідження при розслідуванні злочинів, пов'язаних з вогнепальною зброєю.

1.Криміналістична характеристика вогнепальної зброї і бойових припасів

У криміналістичній практиці зустрічаються різні види вогнепальної зброї та боєприпасів, виготовлені не тільки заводським, а й кустарним і саморобним способами.Нерідко предмет, зовні схожий на вогнепальну зброю, не є таким і навпаки - зовні не схожий може бути віднесений до розряду вогнепальної зброї.Зрозуміло, що криміналістичні критерії віднесення таких предметів до вогнепальної зброї або боєприпасів трохи відрізняються від військово-технічних.

Крім загальної ознаки - цільове призначення, поняття вогнепальної зброї повинно включати в себе і ряд спеціальних ознак, які оцінюються у сукупності: а) використання енергії газів вибухової речовини (пороху та ін) для метання снаряда, б) наявність стовбура для додання напрямку руху снаряда; в) наявність пристрою для запалення заряду; г) достатня вражаюча дія снаряда; д) достатня міцність конструкції.

Щоб предмет міг бути віднесений до розряду вогнепальної зброї, останні дві ознаки повинні одержати кількісне вираження.Критеріями оцінки цих ознак у криміналістиці на відміну від військово-технічних вимог служать мінімальні показники.Так, конструкція зброї повинна забезпечувати можливість виробництва більше одного пострілу.Науковим критерієм оцінки вражаючої дії снаряда (забійної сили) служить мінімальна питома кінетична енергія, рівна 0,05 кгм / мм (для снарядів сферичної форми; для гострих - вона може мати менший межа).Цей показник відповідає приблизно 1,1 - 3,0 кгс х м початкової кінетичної енергії снарядів різних калібрів (військово-технічні критерії забійної сили становлять 8 кгс х м).

Для правильної кваліфікації дій винних осіб, а також для прийняття належних заходів попереджувального характеру виникає необхідність визначення групової приналежності зброї.У зв'язку з цим істотне значення надається класифікації вогнепальної зброї, зокрема ручної стрілецької зброї.

Прийняті в даний час заходів щодо уніфікації термінології стрілецької зброї вимагають пояснення наступних понять: нестандартне, атипове, кустарне, саморобну зброю. ¹

Нестандартне вогнепальна зброя має певні відхилення в конструкції в порівнянні зі стандартним зброєю аналогічного типу або відрізняється довжиною стовбура, ложі і т. д. Сюди можуть бути віднесені, наприклад, багатоствольні пістолети і револьвери, обрізи рушниць, гвинтівок і т. п. Атипове зброя також відрізняється нестандартною конструкцією, але головна його особливість - воно замасковано під які-небудь побутові предмети: авторучки, тростини, парасольки тощо Кустарне - це зброя, виготовлене в умовах кустарних майстернях без дотримання стандартів, як правило, невеликими партіями.До кустарному зброї можуть бути віднесені одностовбурне мисливські рушниці застарілих конструкцій.Дістало деяке поширення атипове зброю кустарного виготовлення.Саморобна зброя виготовляється в основному з підручних матеріалів, іноді з частковим використанням деталей заводського зброї або будь-яких пристроїв. ²

Важливе практичне значення має питання про критерії розмежування обрізів і тих видів зброї, з яких вони виготовлені.Відносно мисливських рушниць встановлено, що вкорочення стовбура рушниці будь-якого калібру (у тому числі і спортивного) до залишкової довжини менш 500 мм, включаючи патронник (частина стовбура, де міститься патрон), є межею, коли настає істотна втрата балістичних властивостей і експлуатаційних якостей рушниць і з'являються інші техніко-конструктивні ознаки якісно нового вогнепальної зброї - бойового, призначеного для ураження живої цілі на близьких дистанціях.Якщо довжина ствола конкретного екземпляра зброї більше 500 мм і ложа його не змінена, то такий об'єкт належить до полегшених рушниць.

Поняття боєприпасів розглядається в широкому і вузькому сенсі слова.У побуті і в спеціальній літературі до боєприпасів часто відносять не тільки патрони, гранати, міни, але і всі компоненти, використовувані при спорядженні цих предметів (порох, дріб, пижі, прокладки і т. д.).У вузькому сенсі слова під це поняття підпадають тільки такі предмети, за незаконне носіння, зберігання, придбання, виготовлення, збут і розкрадання яких наступає кримінальна відповідальність. ³ У цьому сенсі боєприпаси - предмети одноразового використання, призначені для поразки об'єкта шляхом пострілу або вибуху.

Обов'язковими елементами таких предметів є вибухові речовини і запалюючий пристрій.При віднесенні предметів до боєприпасів у кримінально-правовому відношенні аналогічно з вогнепальною зброєю реально має оцінюватися і їх нищівну силу з урахуванням конкретних умов виробництва пострілу або вибуху на місці події.

Зустрічаються в криміналістичної практиці боєприпаси можна розділити на два класи: вибухової дії і стрілецькі.

У перший клас включаються різні види гранат, міни, як правило, заводського виготовлення, а також саморобні вибухові пристрої, в яких у більшості випадків використовуються пороху мисливських патронів.Боєприпаси другого класу - це патрони до стрілецької вогнепальної зброї.

Патрони до сучасного вогнепальної зброї є унітарними, тобто всі їхні елементи розміщені в одній деталі, званої гільзою.

Гільзи для нарізної зброї виготовляються з металу (латунь, сталь, покрита томпаком або лаком, червона мідь і ін.)Для мисливських рушниць, крім металевих (латунь), виготовляються комбіновані гільзи, у яких підстава металеве (сталь), а корпус паперовий або пластмасовий.За формою гільзи бувають циліндричні, пляшкові, конічні.

У гільзі до нарізної зброї розрізняються (терміни стандартизовані): зріз, дульце, скат, корпус, дно, донна частина, проточка, фланець, перегородка, капсюльное гніздо, запальний отвір, ковадло (якщо вона не вмонтована в капсуль), зарядна камера.

Капсуль - воспламенитель патрона центрального бою, зазвичай складається з воспламенительного складу, ковадла і ковпачка (капсулі типу «Боксер», «Жевело»).Капсулі без ковадла (типу «Бердан» або ЦБО) застосовуються в гільзах, що мають ковадло в капсульному гнізді.

Як метального заряду в патронах використовуються пороху.Вони поділяються на два класи: механічні суміші (димний і ін) і колоїдні, або бездимні.Бездимні пороху одержали широке поширення, вони різні за формою та кольором.

Мета елементом патронів є куля, дріб або картеч.Першим типом кулі був свинцевий кульку, до цих пір застосовується в патронах до гладкоствольної мисливської зброї.Крім кулястих в цих патронах використовуються кулі: стрілоподібні, турбінні, турбостреловідние.У патронах до нарізної зброї застосовуються кулі безоболочечная, оболонкові, полуоболочечная, з отвором в головній частині.За формою розрізняються кулі: гострі, циліндро-сферичні, ожівальние (тупокінцеві) і з плоским кінчиком. ⁴

Оболонкові і полуоболочечная кулі мають сердечник, виготовлений зазвичай із свинцевого сплаву.У військових цілях використовуються зазвичай оболонкові кулі, до числа яких входять кулі спеціального призначення: бронебійні, трасуючі, бронебійно-запальні та ін Ці кулі на головній частині мають розпізнавальне маркування.

Вітчизняною промисловістю випускаються дріб трьох типів (ОМ, ВІД, СТ) і картеч мисливська (КО).Дріб розрізняється по номерах (з 11 по 1 і з 0 по 0000), в залежності від розміру діаметра (з 1,50 по 5,0 мм).Картеч не має номерів і розрізняється тільки по діаметру (від 5,25 до 10,00 мм).

Для спорядження мисливських патронів застосовуються також пижі й прокладки.Пижі (основні і додаткові) виготовляються з повсті, деревноволокнистих плит, обклеєних папером.Ці пижі, як правило, осаліваются.Крім зазначених, ще бувають поліетиленові пижі з концентраторами для розміщення дробу і без них.