Методика підрахунку

Безробітні у визначенні Міжнародної організації праці (МОП) — особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мали роботи (прибуткового заняття); активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню; готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів.

Рівень безробіття розраховується як відношення чисельності безробітних, які зареєстровані в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку.

Види безробіття

Циклічне (кон'юнктурне) безробіття виникає внаслідок коливань економіки. В фазі рецесії підприємства звільняють робочих та наймають на роботу в разі економічного підйому. Вважається, що кон'юнктурне безробіття зникає через 2-3 роки.

Сезонне безробіття — результат природних коливань кліматичних умов протягом року або коливань попиту. Зникає протягом року.

Панельне безробіття (у розумінні монетаристів — природне безробіття): відсоток безробіття, який неможливо усунути навіть при найкращому розвитку кон'юнктури. Цей вид безробіття виникає внаслідок фрикційного, добровільного та структурного безробіття. Це та група безробітних, які не можуть знайти роботу в зв'язку з кваліфікацією, віком, станом здоров'я, місцем проживання або недостатнім бажанням до праці.

Фрикційне безробіття виникає, коли люди тимчасово знаходяться без роботи в результаті зміни місця праці. Цей вид безробіття виникає в короткостроковому вимірі.

Структурне безробіття — виникає в результаті зміни структури економіки, наприклад, внаслідок технологічної революції.

Закон Оукена — эмпирическая зависимость между темпом роста безработицы и темпом роста ВНП в США начала 60-х годов, предполагающая, что превышение уровня безработицы на 1 % над уровнем естественной безработицы снижает реальный ВНП по сравнению с потенциальным (увеличивает Разрыв ВВП) на 2,5 %. Для других стран и других времен он может быть численно иным.

Назван по имени американского экономиста Артура Оукена. В реальности это не закон, а тенденция со множеством ограничений по странам, регионам, миру в целом и периодам времени.

(Y − Y * ) / Y * = − Buc

Y — фактический ВНП ,Y* — потенциальный ВНП Ю,B — эмпирический коэффициент чувствительности (обычно принимается 2.5) По каждой стране в зависимости от периода будет свой коэффициент В.

Из формулы следует, что если циклическая безработица в стране отсутствует, фактический ВНП равен потенциальному, то есть в экономике задействованы все возможные производственные ресурсы.

Практика показывает, что закон Оукена выполняется далеко не всегда, то есть не является универсальным экономическим законом.

Класична кількісна теорія грошей

Ключовим в кількісній теорії є положення про те, що вартість грошей і рівень товарних цін визначаються змінами кількості грошей: чим більше їх в обігу тим ціни вищі, а вартість грошей нижча, і навпаки.

Грошова політика є частиною монетарної політики, куди крімнеї входять валютна і кредитна політика. Серед цих видівполітики найважливіше положення займає кредитна політика,зміст якої становить регулювання умов кредитуванняекономіки для досягнення її збалансованого розвитку. Грошова політика націлена лише на забезпечення економічного оборотудостатньою і необхідною грошовою масою. Однак з огляду напріоритетного значення кредитної політики і того, що їїфункціонування здійснюється в одному напрямку з грошовоїполітикою, не можна було викинути з поля зору кредитнаполітику, тому в роботі розглядається регулюванняекономіки, що здійснюється за допомогою сукупності заходів кредитної тагрошової політики. Її основне призначення полягає встимулювання ділової активності в умовах ділової активності тапригніченні її при перегреве економічної кон'юнктури. Грошова політика покликана забезпечувати економічне зростання в економіці.Грошова політика, по суті, змінюючи грошову пропозицію вкраїні, впливає на сукупний попит у країні. Отже,важливо простежити механізм впливу грошової політики на випускпродукту в країні.

Ці́нні папе́ри — грошові документи, що визначають взаємовідносини між особою, компанія яка їх випустила (емітувала,), та їх власником: засвідчують право володіння корпоративними правами (як акції) чи відносини позики (як облігації), і здебільшого передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Види цінних паперів Згідно з діючим законодавством за формою існування цінні папери поділяються на документарні та бездокументарні, а за порядком їх розміщення на емісійні та неемісійні. Відповідно з новим Законом України про акціонерні товариства, акції з документарної форми існування повинні бути переведені у бездокументарну.

До емісійних цінних паперів належать акції, облігації підприємств, облігації місцевих позик, державні облігації України, іпотечні сертифікати, іпотечні облігації, сертифікати фондів операцій з нерухомістю, інвестиційні сертифікати, казначейські зобов'язання України.

Макроэконо́мика— наука, изучающая функционирование экономики в целом, работу экономических агентов и рынков; совокупность экономических явлений. Впервые термин был употреблён Рагнаром Фришем 14 августа 1934 года. Основателем современной макроэкономической теории считается Джон Мейнард Кейнс, после того, как в 1936 году он выпустил свою книгу «Общая теория занятости, процента и денег»

Наука макроэкономика занимается вопросами, ответ на которые невозможно найти на микроэкономическом уровне: изучаемые макроэкономикой проблемы являются общими для экономики в целом.