Одеський національний медичний
УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ОФТАЛЬМОЛОГІЇ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
самостійної роботи студентів (СРС)
з дисципліни «Офтальмологія»
МОДУЛЬ № 1 «Офтальмологія»
З теми: «Експертиза в офтальмології»
Заняття по СРС обговорено на
методичні нараді кафедри
«___»__________________2010 р.
Зав. кафедрою________ проф. Г.Ю. Венгер
Одеса – 2010
Тема: «Лікувально-трудова експертиза хворих с захворюваннями і травмами органу зору» - 2 години.
1. Актуальність теми.
Лікарю-офтальмологу, крім діагностичних і лікувальних питань доводитися вирішувати питання трудової експертизи при очних захворюваннях. Він повинен визначити наявність тимчасового або стійкого порушення працездатності, знати показання до напряму хворого на лікувально-трудову експертну комісію /ЛТЕК/ для встановлення групи інвалідності.
2. Навчальні цілі.
Студент повинен знати:
У яких випадках видається листок тимчасової непрацездатності.
У яких випадках хворий прямує на лікувально-трудову експертну комісію.
У яких випадках встановлюється I, II, III групи інвалідності.
Студент повинен вміти:
Використовувати контрольні методи дослідження центрального і периферичного зору для підготовки документів на лікувально-трудову експертну комісію.
3. Матеріали для аудиторної підготовки студентів.
3.1. Основні базові знання, вміння, навички, які необхідні для самостійного вивчення теми і які базуються на міждисциплінарних зв'язках.
|
№ п.п. |
Дисципліна |
Знати |
Уміти |
|
1. |
Анатомія |
Будову очного яблука, та зорового аналізатора. |
|
|
2. |
Нормальна фізіологія |
Фізіологічний механізм акту зору, функцію структур очного яблука у цілому. |
|
|
3. |
Судово-медична експертиза |
|
Проводити клініч-ну, та інструмент-тальну діагности-ку при побутових та виробничих травмах. |
3.2. Зміст теми.
Медико-соціальна експертиза покликана оцінити весь обсяг життєдіяльності хворого, визначити його потребу в соціальній допомозі. Це особливо важливо для осіб, у яких є тяжкі зорові розлади - сліпота і слабобачення.
Сліпота - значне зниження зору аж до його відсутності. При трактуванні поняття сліпота як медико-соціального мається на увазі становище при якому різко знижується або втрачається зір обох очей. По рівню зору розрізняють часткову або неповну сліпоту і абсолютну або повну , практичну сліпоту. При частковій сліпоті збережено залишковий зір в межах від світловідчуття до 0,05. При абсолютній сліпоті гострота зору рівна нулю і втрачено навіть сприйняття світла.
Згідно Міжнародної класифікації хвороб, розрізняють три ступені сліпоти. До 1 категорії відносяться становища, при яких гострота зору з корекцією рівна або вище 0,02, але менше 0,05, або межі поля зору менш 10*, але більш 5* навколо точки фіксації. До 2 категорії відносяться становища з гостротою зору від світловідчуття до 0,02 або звуження поля зору до 5*; до 3 категорії – відсутність світловідчуття. Порушення зору, при яких мінімальний показник гостроти зору з корекцією рівний або більше 0,05, а максимальний менше 0,3 визначається як слабобачення .
Інвалідність, її група, причина, а при необхідності і час наступу визначається лікувально-трудовими експертними комісіями (ЛТЕК).
Питання про направлення в ЛТЕК і встановлення інвалідності розглядається після проведення всіх необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів. В цілях об'єктивної оцінки стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації використовуються результати всебічного обстеження, даних функціональних і лабораторних методів дослідження, проводиться огляд і бесіда з хворими, аналіз необхідних документів.
З причини того, що при медико-соціальній експертизі величезне значення має стан зорових функцій, визначення їх повинне проводитися з особливою ретельністю. Гостроту зору досліджують за допомогою різних таблиць або ізольованих знаків, моно- і бінокулярно, як для далечіні, так і для блізі. Найширше вживання здобули наступні способи візометріі: по Головіну-Сівцеву, за допомогою апарату Гертеля, кілець Ландольта, ністагм-апарату і різних таблиць для блізі. Досліджуючи поле зору, слід застосувати як динамічну, так і статичну периметрію.
На підставі комплексної оцінки медико-соціальних чинників ЛТЕК визначає наявність інвалідності, яку по важкості підрозділяють на три групи.
Підставою для встановлення I групи інвалідності є різко виражене обмеження життєдіяльності. I група інвалідності встановлюється за наявності повної або практичної сліпоти обох очей (гострота зору менше 0,05 з корекцією або концентричне звуження поля зору до 10*.
Підставою для встановлення II групи інвалідності є різко виражене обмеження життєдіяльності, наявність слабобачення обох очей або краще за око, що бачить (гострота зору до 0,1 з корекцією або концентричне звуження поля зору до 20*). Проте інвалідність може бути встановлена і при вищих зорових функціях, якщо характер захворювання обумовлює різке утруднення життєдіяльності, зокрема необхідність спеціальних умов для трудової діяльності.
Підставою для визначення III групи інвалідності є обмеження життєдіяльності, значне зменшення обсягу трудової діяльності, зниження кваліфікації, утруднення у виконанні професійної праці. III група інвалідності встановлюється незалежно від стану зорових функцій, якщо зміни органу зору приводять до соціальної дезадаптації.
При нестійких, оборотних морфологічних змінах і порушеннях функцій органів і систем організму для нагляду за перебігом захворювання, ефективністю проведених реабілітаційних заходів, поляганням працездатності проводять періодичний огляд інвалідів через 1-3 роки.
ЛТЕК встановлює групу інвалідності особам , що досягли 16-річного віку. Статус інвалідності дітям до 16 років визначає ВКК лікувально-профілактичних установ. Дітьми-інвалідами з правом отримання допомоги визначаються діти до 16 років за відсутності одного ока або при сліпоті одного ока, а також слабо бачення з гостротою зору до 0,1- 0,2 (з корекцією) або концентричному звуженні поля зору до 25* в оці, що краще бачить.
Основними причинами інвалідності по зору ушкодження очей, висока ускладнена короткозорість, катаракта, глаукома, захворювання сітківки і зорового нерва. До головних причин сліпоти і слабо бачення відносяться атрофія зорового нерва, глаукома, злоякісні очні або системні пухлини.
Медико-соціальна експертиза припускає наступну методику формування експертного висновку:
- збір стандартизованої інформації (загальної, клинико-експертної, соціально-гігієнічної);
- визначення виду соціальної недостатності (з урахуванням провідної і супутньої патології);
- висновок про інвалідність (групі, категорії);
- розробка індивідуальної програми реабілітації.