4.1.4. Оцінювання тем дисципліни «Загальна та медична психологія».

Конвертаційна шкала:

Традиційна оцінка	Бальна оцінка
5	10
4	8
3	5
2	0

4.1.5. Алгоритм визначення допуску до диференційованого заліку з дисципліни «Загальна та медична психологія»:

− мінімальна кількість балів за кожну тему дисципліни, що відповідає мінімальній позитивній оцінці «3» - 5.

− множимо кількість тем дисципліни на мінімальний бал за кожну тему:

16 х 5 = 80 балів.

− студенти, що набрали понад 79 балів вважаються такими, що допущені до диференційованого заліку.

Форми проведення підсумкового контролю знань студента містять контроль теоретичної підготовки та контроль професійних умінь відповідно до ОКХ.

Завдання підсумкового контролю знань	Максимальна оцінка, бали
Усне запитання №1	10
Усне запитання №2	10
Ситуаційне запитання	20
Разом	40

Диференційований залік зараховується, якщо студент набрав не менше 10 балів з можливих 40. Оцінка студента конвентується згідно з п.п. 4.1.6. та 4.1.7.

4.1.6. Оцінювання знань студентів на диференційованому заліку.

Конвертаційна шкала:

Традиційна оцінка	Бальна оцінка
5	33-40
4	21-32
3	10-20
2	0-9

4.1.7. Конвертація традиційної оцінки за шкалою ECTS. Успішність студентів визначається також за шкалою ECTS, яка є 7-рівневою, п’ять з яких унормовані для успішних студентів:

Оцінка ECTS	Визначення	Бали	Традиційна оцінка
A	Відмінно	175-200	5
B	Дуже добре	160-174	4
C	Добре	140-159
D	Задовільно	120-139	3
E	Допустимо	90-119
Fx	Незадовільно	0-90	2
F	Незадовільно з повторним вивченням

4.1.8. Перелік питань для підготовки студентів з дисципліни «Загальна та медична психологія» до диференційного заліку:

Запитання до ЗМ №1

1. Місце психології в системі наук,

2. Суб’єкт, об’єкт та предмет психології.

3. Проблема предмета психології.

4. Класифікація галузей сучасної психології.

5. Теоретичні галузі психології.

6. Практичні галузі психології.

7. Завдання сучасної психології.

8. Основні тенденції розвитку сучасної психології.

9. Періодизація становлення психологічної науки.

10. Психологія як наука про душу.

11. Психологія як наука про свідомість.

12. Психологія як наука про несвідомі психічні явища.

13. Психологія як наука про цілісні структури психіки.

14. Психологія як наука про пояснення та розуміння психіки.

15. Психологія як наука про поведінку.

16. Філософські принципи психології.

17. Класифікація методів психології.

18. Методи пояснення психіки людини.

19. Теоретичні методи психології.

20. Організаційні методи психології.

21. Емпіричні методи психології.

22. Метод спостереження.

23. Метод експерименту.

24. Метод опитування.

25. Метод психологічного аналізу процесу та продуктів діяльності.

26. Біографічний метод.

27. Метод відображеної суб’єктивності.

28. Тести.

29. Методи опрацювання даних.

30. Інтерпретаційний метод.

31. Теорія філогенезу психіки людини.

32. Передумови, умови та фактори формування психіки людини.

33. Основні властивості психіки людини.

34. Матеріальні основи та фізіологічні механізми психіки.

35. Психофізична та психофізіологічна проблеми.

36. Поняття про здібності.

37. Структура здібностей.

38. Різновиди здібностей.

39. Індивідуальні відмінності у здібностях людей та їх природні передумови.

40. Поняття про темперамент.

41. Типи темпераментів.

42. Основні властивості темпераменту.

43. Фізіологічне підґрунтя темпераменту.

44. Роль темпераменту в діяльності людини.

45. Поняття про характер.

46. Структура характеру.

47. Основні риси типового характеру.

48. Природа характеру.

49. Формування характеру.

50. Психологічна характеристика творчих здібностей.

51. Загальна характеристика здібностей людини.

52. Рівень розвитку здібностей і індивідуальні властивості.

53. Природа людських здібностей.

54. Розвиток здібностей.

55. Поняття про групи.

56. Міжособистісні стосунки в групі.

57. Психологічна сумісність і конфлікт у міжособистісних стосунках.

58. Біологічна доцільність та еволюційний розвиток чуттєвості.

59. Характеристика форм чуттєвості.

60. Основні психофізичні закономірності.

61. Характеристика сприйняття.

62. Характеристика перцептивного образу.

63. Основні теоретичні уявлення щодо сприйняття.

64. Психологічна характеристика щодо уваги.

65. Культурно-історичне уявлення щодо формування довільної уваги.

66. Фізіологічні кореляти концентрації та переключення уваги.

67. Пам’ять як базова функція психіки.

68. Характеристика мнемічного образу.

69. Основні психологічні теорії пам’яті.

70. Характеристика мнемічних процесів.

71. Співвідношення психологічного та кібернетичного аспектів вивчення мислення.

72. Закономірності побудування мисленнєвих образів.

73. Основні психологічні теорії мислення.

74. Якості внутрішнього мовлення.

75. Культурно-історична теорія Л. С. Виготського. Феномен інтеріоризації.

76. Співвідношення понять «мислення» та «інтелект».

77. Інтелект та проблема його вимірювання.

78. Зв’язок уяви з об’єктивною дійсністю.

79. Активні методи навчання та мотивація учбової діяльності.

80. Ігрова діяльність та уява.

81. Індивідуальна картина світу, притаманна особистості, та її складові.

82. Значення слова як одиниця мовленнєвого мислення.

83. Аналіз за елементами та аналіз за одиницями стосовно мовленнєвого мислення.

84. Л. С. Виготський проти Ж. Піаже в питанні про егоцентричне мовлення.

85. Основні напрямки розвитку дитячого мислення ( Л. С. Виготський проти Ж. Піаже).

86. Місце егоцентричного мислення в структурі мислення, його функції та генезис.

87. Новизна підходу Ж. Піаже до дитячого мислення.

88. Проблема розвитку мовлення за В. Штерном.

89. Основні положення Ж. Піаже про егоцентричне мовлення.

90. Етапи розвитку операції, застосування знаків у мисленні.

91. Стадія синкретів при утворенні понять.

92. Стадія комплексів при утворенні понять.

93. Характеристика псевдо понять, потенційних понять і дійсних понять.

94. Співвідношення між розвитком мислення і мовлення у філогенезі.

95. Фізіологічне підґрунтя понять.

96. Уява та органічні процеси.

97. Процес створення образів уяви.

98. Різновиди уяви.

99. Уява і особистість.

100. Поняття про пам’ять.

101. Теорії пам’яті.

102. Різновиди пам’яті.

103. Запам’ятовування та його різновиди.

104. Відтворення та його різновиди.

105. Забування та його причини.

106. Індивідуальні особливості пам’яті.

107. Поняття про увагу.

108. Фізіологічне підґрунтя уваги.

109. Різновиди і форми уваги.

110. Властивості уваги.

111. Поняття про спілкування.

112. Засоби спілкування.

113. Функції спілкування.

Запитання до ЗМ №2

1. Предмет і завдання медичної психології.

2. Зв'язок медичної психології із загальною медициною.

3. Психіка і свідомість. Фізіологічні процеси свідомості.

4. Свідоме і підсвідоме.

5. Проблеми свідомості в медицині.

6. Критерії якісної свідомості.

7. Механізми психологічного захисту особистості («Я»).

8. Особистість як центральна проблема медичної психології та медицини.

9. Структура особистості. Біологічний фундамент особистості. Темперамент і характер.

10. Особистість психолога (соціального помічника). Соціально-психологічні аспекти соціально-психологічної діяльності.

11. Акцентуація характеру особистості.

12. Психометрія особистості.

13. Особистість і хвороба.

14. Пізнавальні процеси, їх значення в практичній діяльності психолога (соціального помічника).

15. Психологія відчуттів, сприйняття, пам’яті та уваги, їх значення в практичній діяльності практичного психолога (соціального помічника).

16. Психологія мислення і мови.

17. Рівень розумового розвитку. Дефективний ментальний рівень.

18. Особливості мислення хворих.

19. Клінічне мислення психолога, соціального помічника.

20. Психологія афективної сфери у хворих.

21. Психологія волі і поведінки у хворих.

22. Зміни почуттів і волі у хворих, їх оцінка в діагностичному та лікувальному процесі.

23. Профілактика і психогігієна.

24. Основні методи психотерапії, їх значення в практичній діяльності психолога (соціального помічника).

25. Місце медичної психології в професійній діяльності психолога (соціального помічника).

26. Перспективи розвитку соціально –психологічної служби.

27. Психологія діагностичного та лікувального процесів.

28. Типи відношення хворого до хвороби.

29. Хворий і медичне середовище.

30. Медична психологія в клініці внутрішніх хвороб.

31. Особливості психології соматичного хворого.

32. Медична психологія в акушерстві.

33. Особливості психології гінекологічних хворих.

34. Соціально-психологічні аспекти в педіатрії.

35. Психологія стосунків мама – дитина − соціально-психологічний персонал.

36. Медична психологія в хірургічній клініці.

37. Психологія хірургічного хворого.

38. Медична психологія в клініці інфекційних хвороб.

39. Особливості психології інфекційно-хворого.

40. Психологія хворих на туберкульоз.

41. Психологія хворих венеричними хворобами.

42. Психологія хворих шкірними хворобами.

43. Медична психологія в клініці психіатрії.

44. Особливості роботи соціально-психологічного персоналу з психічно хворими.

45. Особливості роботи соціально-психологічного персоналу з хворими на алкоголізм, наркоманії і токсикоманії.

46. Психологія хворих з дефектами опорно-рухового апарату.

47. Психологія хворих з дефектами органів чуття (психологія сліпих, глухих) та з пошкодженнями або вадами обличчя.

48. Психологія онкологічних хворих.

49. Психологія похилого і старчого віку.