Основи_економічної_теорії_Книжка

171

Крім цього уряд здійснює соціальне страхування та надає субсидії для підтримки цін на деякі види сільськогосподарської продукції.

Стабілізація економіки. Як свідчить досвід різних країн, держава може ефективно регулювати економіку з метою її стабілізації, пом’якшуючи піднесення та спади. Головними завданнями уряду тут виступають: забезпечення повної зайнятості, стабільності цін та економічне зростання.

Основними методами такого регулювання виступають інструменти податково-бюджетної та грошово-кредитної політики, які будуть розглянуті в наступних темах.

Висновки:

•Однією з найістотніших рис, що відрізняють економічні системи є співвідношення між роллю держави і ринку в управлінні економікою.

•Держава виконує надзвичайно різноманітні функції в економіці. Вони спрямовані на підтримку і полегшення функціонування ринкової системи, створення загальних “ правил гри” для всіх суб’єктів ринку.

•Важливу роль в економічній діяльності держави відіграє правова база як передумова ефективного функціонування ринкової економіки.

•Оскільки на більшості ринків ефективне виробництво може бути забезпечене при високому рівні розвитку конкуренції, то уряди впроваджують антимонопольні закони з метою захисту і посилення конкуренції як ефективного регулятора підприємницької діяльності.

•Ринкова система дуже нерівномірно розподіляє грошові доходи, а отже, і національний продукт, між окремими сім’ями та особами. Важливим завданням д є відносне вирівнювання доходів окремих груп населення за допомогою податків та системи трансфертних платежів.

•В цілому економічні функції держави в сучасній змішаній економіці можна визначити трьома словами: ефективність, справедливість, стабільність.

Практикум

Тести:

1. Що з наведенного нижче має відношення до негативних зовнішніх ефектів?

А. Дефіцит освітніх послуг; В. Високі ринкові ціни на комп’ютери; С. Кислотні дощі;

171

172

D. Низькі ринкові ціни на комп’ютери.

2. Основною метою соціальної політики нашої держави є:

А. Створення прошарку середнього класу, як гаранта демократичних перетворень в країні;

В. Встановлення законодавчим шляхом зобов’язань держави перед населенням за створення високого рівня задоволення першочергових потреб людини;

С. Підвищення рівня мінімальної заробітної плати ї мінімального рівня пенсійного забезпечення;

D. Підвищення реальних доходів всього населення.

3. Забруднення довкілля…

А. Потрібно коригувати за допомогою субсидій фірмам, які здійснюють забруднення;

В. Не виступає як економічна проблема, тому що є зовнішнім ефектом по відношенню до ринкової системи;

С. Є прикладом приватних виробничих витрат; D. Є прикладом зовнішніх ефектів.

4. “ Фрирайдер” (“ заєць") – це той, хто:

А. Працює в уряді; В. Регулярно сплачує всі податки;

С. Отримує вигоду, не компенсуючи витрат на неї; D. Є членом групи, які мають особливі інтереси.

5. Морський маяк є традиційним прикладом суспільного блага,

тому що…

А. Приватним фірмам не вигідно його виготовляти і обслуговувати; В. Приватні фірми не прагнуть фінансувати суспільні інтереси; С. Він є товаром спільного користування і надається державою;.

D.Світло маяка можуть використовувати кораблі, власники яких не платять за цю послугу і таку поведінку недоцільно забороняти.

6.Держава повинна забезпечувати деякі суспільні товари,

наприклад такі, як національна оборона, тому що:

А. Неможливо позбавити користуватися суспільним товаром тих, хто за нього не платить.

В. Приватний бізнес не полюбляє надавати послуги уряду.

С. Коли хто-небудь користується суспільним товаром, інші отримують менше.

D. Окремі члени суспільства не отримують жодної вигоди від

172

173

суспільних товарів.

7. Якщо соціальні вигоди від певного товару перевищують соціальні витрати, то:

А. Досягається економічна рівновага В. Кожний мешканець країни отримує рівну

частку вигод.

С. Досить багато ресурсів задіяно у виробництво даного товару.

D. Необхідно збільшити обсяг виробництва цього товару.

8. Що з наступного найкраще задовольняє критерію суспільних товарів?

А. Вища освіта.

В. Національна оборона. С. Кабельне телебачення. D. Мобільний телефон.

9. Що з наступного розглядають як економічні функції держави?

І. Запровадження та забезпечення дотримання законів та угод. II. Забезпечення суспільними товарами та послугами.

III. Коригування проявів неспроможності ринку.

А. Тільки І. В. Тільки II. С. Тільки III. D. І, II та III.

10. Якщо виробництво деякого товару супроводжується несприятливими побічними наслідками, то приватний сектор вироблятиме:

А. Надто багато цього товару занадто низької ціни.

ВНадто багато цього товару занадто високої ціни.

С. Надто мало цього товару занадто високої ціни.

D. Надто мало цього товару занадто низької ціни.

173

174

Відповіді до практикуму

Тести:

1. С; 2. D; 3. D; 4. С; 5. С; 6. А; 7. D; 8. В; 9. D; 10. А.

Глава 17. Сукупний попит і сукупна пропозиція: макроекономічна

рівновага.

1.Сутність та складові сукупного попиту. Крива AD.

2.Цінові та нецінові фактори сукупного попиту.

3.Сутність сукупної пропозиції. Крива AS.

4.Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції.

5.Взаємодія AD і AS. Макроекономічна рівновага.

1. Сутність та складові сукупного попиту. Крива AD

Макроекономічний аналіз рівноваги заснований на об’єднанні (агрегуванні) величезної кількості окремих ринків у єдиний ринок, який описується двома змінними:

–загальним рівнем цін, який об’єднує усі ціни на окремі товари і послуги;

–реальним обсягом національного виробництва, який об’єднує рівноважні кількості усіх товарів і послуг.

Із змінами реального обсягу виробництва і загального рівня цін пов’язані зміни макроекономічної рівноваги, в основі яких завжди лежать зрушення, що відбуваються у сукупному попиті та сукупній пропозиції.

Сукупний попит (англ. aggregate demand, AD) відображає різні обсяги товарів і послуг, які вітчизняні споживачі, підприємства, держава та зарубіжні покупці усі разом готові купити за кожного можливого рівня цін.

Складові сукупного попиту:

–споживчий попит (С): попит домашніх господарств на відповідні товари і послуги;

–інвестиційний попит (І): попит підприємців на товари і послуги виробничого призначення;

–державний попит (G): попит на товари і послуги з боку держави;

–чистий експорт (Xn): попит іноземців на товари і послуги національного виробництва, різниця між експортом та імпортом.

174

175

Таким чином:

AD = C + I + G + Xn.

Крива сукупного попиту відображає реальний обсяг усіх товарів та послуг, на які висувається попит з боку макроекономічних суб’єктів (домашніх господарств, фірм, держави, іноземців) за кожного можливого рівня цін (рисунок 7).

Рисунок 7. Крива сукупного попиту

Оскільки за інших незмінних умов падіння загального рівня цін призводить до збільшення кількості товарів та послуг, на які висувається попит, можна зробити висновок, що між загальним рівнем цін та величиною реального обсягу виробництва існує обернена (зворотна) залежність. Тому

крива AD у графічній моделі набуває вигляду спадної похилої лінії.

2. Цінові та нецінові фактори сукупного попиту

Для розуміння змін, які відбуваються в обсягах національного продукту важливо розрізняти зміни сукупного попиту, викликані змінами загального рівня цін, і зміни сукупного попиту, зумовлені неціновими факторами.

Нецінові фактори зміщують криву АВ (рисунок 8) вправо (з положення АD в АD1), коли сукупний попит зростає, або вліво (з положення АDв AD2), коли сукупний попит зменшується.

Рисунок 8. Зміни сукупного попиту під впливом нецінових факторів

175

176

До нецінових факторів зміни сукупного попиту відносяться:

1.зміни споживчих видатків, викликані змінами добробуту споживачів, їх заборгованості, очікувань, величини податків тощо;

2.зміни інвестиційних видатків, викликані змінами процентної ставки, податків з підприємств, очікуваних прибутків, технології виробництва тощо;

3.зміни державних витрат;

4.зміни видатків на чистий експорт.

Наприклад: за умов, коли населення очікує підвищення реальних майбутніх доходів, або коли фірми сподіваються на вищі прибутки від інвестиційних проектів сукупний попит зростає і крива AD переміщується вправо. Це переміщення показує, що за кожного рівня цін бажана кількість товарів і послуг буде більшою. І навпаки, за умов, коли зростають ставки оподаткування особистих доходів та прибутку підприємств, сукупний попит зменшується і крива АD переміщується вліво. Це означає, що макроекономічні суб’єкти бажають купувати менше товарів і послуг за кожного рівня цін.

3. Сутність сукупної пропозиції. Крива АS

Сукупна пропозиція (англ. aggregate supply, AS) – загальна кількість товарів і послуг, які можуть бути запропоновані при різних рівнях цін.

Як правило, АS прирівнюється до величини валового внутрішнього продукту (ВВП) або до величини національного доходу (НД).

Крива сукупної пропозиції (АS) показує реальний обсяг національного продукту, який буде виготовлений за кожного можливого рівня цін.

Оскільки за інших незмінних умов вищий рівень цін стимулює виробництво товарів і їх пропозицію, тоді як нижчий рівень цін зменшує реальні обсяги виробництва, можна зробити висновок про те, що між рівнем цін та величиною ВВП існує пряма залежність. Водночас зв’язок між рівнем цін та обсягами сукупної пропозиції залежить від часового інтервалу, який ми аналізуємо.

У довгостроковому періоді крива АS є вертикальною лінією (рисунок. 9), оскільки у цьому часовому інтервалі обмеженням рівня сукупної пропозиції є якість та кількість наявних виробничих ресурсів і поточний стан технології.

176

177

Рисунок 9. Крива сукупної пропозиції у довгостроковому періоді

У макроекономічних дослідженнях довгострокова крива сукупної пропозиції залежить від наявних в економіці ресурсів. Верхня межа АS відображає максимально можливий обсяг національного виробництва за умов повної зайнятості всіх ресурсів. Цей рівень виробництва називають

потенційним обсягом виробництва або обсягом виробництва при повній зайнятості.

Довгострокове економічне зростання, пов’язане з нарощуванням обсягів та поліпшення якості виробничих ресурсів, вдосконаленням технологій, уможливлює здатність економіки виробляти більшу кількість товарів та послуг, що призводить до зміщення кривої АS вправо. Однак вона залишається вертикальною.

Особливості короткострокової кривої сукупної пропозиції, пов’язані з тим, що вона відображає неоднаковий зв’язок між загальним рівнем цін та реальним обсягом виробництва за умов різного рівня зайнятості виробничих ресурсів. У короткостроковому періоді криву АS зображають як таку, що складається із 3 частин (рисунок 10):

Рисунок 10. Крива сукупної пропозиції у короткостроковому періоді

177

178

І частина – горизонтальний, або кейнсіанський відрізок, на якому обсяг виробництва змінюється від Y0 до Y1, тоді як рівень цін залишається постійним (Р0). Горизонтальний відрізок кривої АS засвідчує, що економіка перебуває у стані глибокого спаду і значна кількість ресурсів не використовується. Ці ресурси можна привести в дію не впливаючи на рівень цін.

II частина – проміжний або висхідний відрізок, на якому зміна реального обсягу виробництва (від Y1 до Y3) супроводжується зміною рівня цін (від Р0 до Р1). Проміжний відрізок кривої АS засвідчує, що деякі важливі ресурси починають досягати повної зайнятості, що призводить до зростання цін.

III частина – вертикальний або класичний відрізок, на якому реальні обсяги виробництва є сталими (Y2). Вони пов’язані з повним використанням існуючих потужностей і змінюватись може лише рівень цін (від Р1 до Р2). Таким чином, крива АS у короткостроковому періоді за умов, коли економіка досягає рівня повної зайнятості, стає вертикальною. Вертикальний відрізок кривої АS засвідчує, що економіка досягла повної зайнятості, тому будь-яка зміна цін не вплине на зміну реального обсягу виробництва, оскільки економіка вже працює на повну потужність і реальний обсяг виробництва – максимальний.

4. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції

На сукупну пропозицію впливають не лише цінові фактори, які зумовлюють рух по кривій АS, але і нецінові чинники (рисунок 11), які переміщують криву вліво (з положення АS в положення АS1) при зменшенні сукупної пропозиції або вправо (з положення АS у АS2) при збільшенні сукупної пропозиції.

Рисунок 11. Зміни сукупної пропозиції під впливом нецінових чинників

178

179

До нецінових чинників АS відносяться:

1.Зміни цін на внутрішні ресурси.

2.Зміни цін на імпортні ресурси.

3.Зміни у продуктивності праці.

4.Зміни інституційного середовища (правових норм, податкового законодавства, форм та методів державного управління тощо).

Наприклад: якщо за інших незмінних умов зростуть ціни на ресурси, або збільшаться ставки оподаткування прибутків підприємств, сукупна пропозиція скоротиться, що спричинить переміщення кривої вліво. Зростання продуктивності праці та здешевлення ресурсів, які імпортуються в країну, спричинять зворотний ефект – сукупна пропозиція збільшиться і крива АS переміститься вправо.

5.Взаємодія АD і АS. Макроекономічна рівновага

Модель “ сукупний попит – сукупна пропозиція” є базовою моделлю макроекономічної рівноваги.

Рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг національного виробництва – стан економічної системи, за якого рівень цін на кінцеву продукцію і реальний обсяг національного виробництва встановлюються на основі рівності сукупного попиту і сукупної пропозиції. Тобто

макроекономічна рівновага наступає тоді, коли AS = AD.

Модель АS і AD використовують для аналізу короткострокових коливань в економіці. Точка перетину кривих АD і АS визначає рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг національного виробництва. Водночас необхідно враховувати, що:

1.Зростання сукупного попиту (з АD1 до АD2) на горизонтальному відрізку кривої сукупної пропозиції збільшить реальний обсяг виробництва (з Y1 до Y2) без будь-якого зростання цін (Р1). За умов депресивного стану економіки, коли існує значне безробіття і незавантажені виробничі потужності, виробники можуть отримати необхідні ресурси за стабільними цінами, витрати виробництва при зростанні його обсягів не збільшуються і не чинять тиску на рівень цін.

2.Зростання сукупного попиту (з АD3 до АD4) на висхідному відрізку кривої сукупної пропозиції збільшить реальний обсяг виробництва (з Y3 до Y4) і рівноважний рівень цін (з Р1 до Р2).

179

180

3. Зростання сукупного попиту (з АD5 до АD6 на вертикальному відрізку кривої сукупної пропозиції призведе до зростання загального рівня цін (з Р3 до Р4), а реальний обсяг національного виробництва залишається без змін на рівні повної зайнятості (Y5). Абсолютно повне використання виробничих потужностей, праці та капіталу унеможливлює зростання обсягів виробництва товарів та послуг незалежно від зростання сукупного попиту.

Рисунок 12. Модель зміни макроекономічної рівноваги

Зміни сукупної пропозиції також впливають на рівноважні обсяги національного виробництва. Переміщення кривої сукупної пропозиції за даного обсягу сукупного попиту вправо (з положення АS1 у АS2) свідчить про економічне зростання та збільшення обсягів національного виробництва (з Y1 до Y2). Переміщення кривої пропозиції вліво (з положення АS1 у АS3) відображає зростання витрат виробництва на одиницю продукції і спричиняє зростання цін (з Р1 до Р3) та скорочення рівноважного обсягу національного виробництва (з Y1 до Y3).

Підсумовуючи дослідження базової моделі макроекономічної рівноваги необхідно звернути увагу на те, що між АD та АS постійно виникають розбіжності. Спроможність ринкового механізму до відновлення ринкової рівноваги на умовах повної зайнятості не піддається часовому визначенню і може супроводжуватись значними економічними і соціальними втратами протягом тривалого періоду часу. Щоб скоротити час і зменшити втрати необхідне державне регулювання економіки на макрорівні.

180