Характеристика вод по видам их использования

Вода используется для питья, хозяйственно-бытовых целей промышленного производства, транспорта и сельскохозяйственного хозяйства.

Основным показателем, который определяет пригодность воды для различных целей, является состав и концентрация в ней примесей. Особенные требования выдвигаются к питьевой воде, поскольку от этого зависит здоровье людей.

Качество воды, которое используется в промышленности, в значительной мере определяет эффективность работы предприятий, себестоимость продукции. Широкое развитие химической промышленности требует значительного совершенствования и расширения диапазона методов подготовки воды, поскольку химические производства выдвигают специфические, иногда очень суровые требования к качеству воды.

В зависимости от целевого назначения воды выделяют такие системы водоснабжения:

1. хозяйственно-питьевые, которые обеспечивают также пищевую промышленность;

2. производственные или технические (для технологических процессов производства, охлаждения пароагрегатов, жидких и газообразных продуктов в холодильниках и конденсаторах).

3. сельскохозяйственные;

Хозяйственно-питьевые воды. Физиологическая потребность человека в воде, т. е. количествоводы, потребляемое организмом с питьем и пищей, невелика — от 2,0—2,5 л/сут в условиях холодного климата до 3,5—5,0 л/сут в условиях жаркого климата. Основная масса воды расходуется на различные хозяйственные нужды — приготовление пищи, стирку белья, мытье в ваннах, смыв и спражнений в туалетах и т.д.

Для питьевой воды оптимальной считается температура от 8 до 15°С. Вода с более высокой температурой не оказывает освежающего действия на организм человека и плохо утоляет жажду. Вода с более низкой температурой может послужить причиной простудных заболеваний (ангина, грипп, бронхит и др.). Вода должна быть прозрачной (прозрачной воду считают, если через ее слой в 30 см четко читается шрифт Снелена). Мутность воды не должна превышать 1,5 мг/л, что соответствует прозрачности 30 см.

Нормы качества, которым должна отвечать питьевая вода установленные ГСанПиНом

ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ ТА ПРАВИЛА

"Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною"

(ДСанПіН 2.2.4-400-10)

Санитарные нормы устанавливают требования к безопасности и качеству питьевой воды, предназначенной для употребления человеком, а также правила производственного контроля и государственного санитарно-эпидемиологического контроля в сфере питьевого водоснабжения населения.

Государственный контроль за исполнением тренований выполняет государственная санитарно-эпидемиологическая служба.

Питьевая вода, должна отвечать таким гигиеническим требованиям: бать безопасной в эпидемиологическом и радиационном отношении, иметь благоприятные органолептические свойства и невредный химический состав.

Для производства питьэвой воды необходимо отдававть предпочтение воде подземных источников, надежно защищенных от биологического, химического и радиационнного загрязнения.

Если во время производства питьевой воды проводится обеззараживание, не обходимо контролированть содержание побочнях веществ.

При наличии в питьэвой воде нас кольких веществ с однаковым лимитирующим признаком вредности, относящиеся к I и II классам опасности, сумма отношений концентраций (C1 , C1 ,......Cn ) каждого из веществ к ПДКне должно превышать единицу:

C1/ГДК1 + С2/ГДК2 + … + Сn/ГДКn ≤ 1

Срок хранения питьевой воды в пунктах разливу, бюветов, колодцев и каптажей источников в посуде потребителя не должен превышать 24 часа при условии ее хранения у чистой закрытой таре при температуре от 5 град.C до 20 град.C в местах, защищенных от попадания прямых солнечных лучей.

За наявності відхилень від встановлених нормативів у повторно відібраних пробах протягом 12 годин

3.14. Під час знезараження водопровідної питної води залишкові концентрації реагентів визначаються не рідше одного разу на годину та повинні становити:

• у разі знезараження води за допомогою хлору у період благополучної санітарно-епідемічної ситуації вміст залишкового вільного хлору у воді на виході із РЧВ - у межах 0,3 - 0,5 мг/куб.дм після 30 хвилин контакту хлору з водою, а вміст залишкового зв'язаного хлору - у межах 0,8 - 1,2 мг/куб.дм після 60 хвилин контакту хлору з водою. За наявності у воді і вільного, і зв'язаного хлору дозволяється здійснювати контроль за одним із цих показників: за залишковим вільним хлором (при його концентрації понад 0,3 мг/куб.дм) або за залишковим зв'язаним хлором (при концентрації залишкового вільного хлору меншій ніж 0,3 мг/куб.дм);

• у разі знезараження води за допомогою озону концентрація залишкового озону на виході із камери змішування має бути у межах 0,1 - 0,3 мг/куб.дм після 4 хвилин контакту озону з водою;

• у разі знезараження води за допомогою діоксиду хлору вміст залишкового діоксиду хлору у воді РЧВ після 30 хвилин контакту - не менше ніж 0,1 мг/куб.дм, а концентрація хлоритів - не більше ніж 0,2 мг/куб.дм. Величина дози діоксиду хлору, що вводиться у воду РЧВ у період благополучної санітарно-епідемічної ситуації, не повинна перевищувати 0,5 мг/куб.дм.

3.26. На етикетці питної води фасованої зазначаються: "Вода питна", її назва, вид (оброблена, необроблена (природна), штучно-мінералізована, штучно-фторована, штучно-йодована, з оптимальним вмістом мінеральних речовин, газована (сильно-, середньо-, слабо-) чи негазована тощо), склад ("вода питна" та перелік уведених речовин, зокрема консервантів, макро- та мікроелементів), фактичні значення показників фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води, умови зберігання, дата виготовлення та дата закінчення строку придатності до споживання, найменування, місцезнаходження та телефони виробника і місце її виготовлення, вид вихідної води, місцезнаходження підземного джерела питного водопостачання та номер і глибина свердловини, номер партії виробництва, назва нормативного документа, який визначає вимоги щодо якості питної води.

Назви питних вод, що свідчать про їх походження або створюють враження про певне місце походження, можна зазначати виключно для необроблених фасованих питних вод.

На етикетці питної води фасованої забороняється розміщувати інформацію та графічні зображення:

• що можуть призвести до хибного розуміння споживачами походження, природи, складу чи властивостей питної води фасованої;

• що можуть збігатися з назвами вітчизняних та закордонних мінеральних вод;

• щодо наявності лікувальних властивостей питної води фасованої.

3.29. В пунктах розливу питної води повинен бути інформаційний листок із зазначенням інформації щодо її виду (оброблена, необроблена (природна), штучно-мінералізована, штучно-фторована, штучно-йодована, з оптимальним вмістом мінеральних речовин, газована чи негазована тощо), складу ("вода питна" та перелік уведених речовин, зокрема консервантів, макро- та мікроелементів), умов зберігання, дати виготовлення, найменування, адреси та телефону виробника і місця її виготовлення, виду вихідної води, місцезнаходження підземного джерела питного водопостачання та номера і глибини свердловини, посилання на нормативний документ, згідно з яким виготовлено питну воду.

3.30. Місце реалізації питної води з пунктів розливу слід розташовувати на території з твердим покриттям, що упорядкована та благоустроєна і знаходиться на відстані не менше ніж 50 м від місць забруднення (сміттєзбірники, вбиральні, магістралі з інтенсивним рухом транспорту, автостоянки тощо), має прилавок, до якого підведено трубопровід з металевим краном для розливу питної води (кран слід розташовувати над прилавком на висоті не менше ніж 0,5 м).

ПОКАЗНИКИ епідемічної безпеки питної води

№п/п	Найменування показників	Одиниці виміру	Нормативи для питної води			Методики визначення згідно з додатком 5
			водопровідної, з пунктів роз-ливу та бюветів	з колодязів та каптажів дже-рел	фасованої
1	2	3	4	5	6	7
1. Мікробіологічні показники
1	Загальне мікробне число при t 37 град.C - 24 год*	КУО/куб.см	100 (≤ 50)**	не визначається	≤ 20*****	пп. 48, 57
2	Загальне мікробне число при t 22 град.C - 72 год	КУО/куб.см	не визначається	не визначається	≤ 100*****
3	Загальні коліформи***	КУО/ 100 куб.см	відсутність	1	відсутність	пп. 48, 56
4	E.coli***	КУО/100 куб.см	відсутність	відсутність	відсутність	п. 48
5	Ентерококи***	КУО/100 куб.см	відсутність	не визначається	відсутність	п. 58
6	Синьогнійна паличка (Pseudomonas aeruginosa)	КУО/100 куб.см	не визначається	не визначається	відсутність	п. 52
7	Патогенні ентеробактерії	наявність в 1 куб.дм	відсутність	відсутність	відсутність	п. 48
8	Коліфаги****	БУО/куб.дм	відсутність	відсутність	відсутність	п. 48
9	Ентеровіруси, аденовіруси, антигени ротавірусів, реовірусів, вірусу гепатиту А та інші	наявність в 10 куб.дм	відсутність	відсутність	відсутність	п. 47
2. Паразитологічні показники
10	Патогенні кишкові найпростіші: ооцисти криптоспоридій, ізоспор, цисти лямблій, дизентерійних амеб, балантидія кишкового та інші	клітини, цисти в 50 куб.дм	відсутність	відсутність	відсутність	п. 49
11	Кишкові гельмінти	клітини, яйця, личинки в 50 куб.дм	відсутність	відсутність	відсутність	п. 49

* Для 95% проб води, відібраних з водопровідної мережі, що досліджувались протягом року.

** Через 10 років з часу набрання чинності Санітарними нормами.

*** Для 98% проб води, відібраних з водопровідної мережі, що досліджувались протягом року.

**** Визначають додатково у питній воді з поверхневих вододжерел у місцях її надходження з очисних споруд в розподільну мережу, а також в ґрунтових водах.

***** Визначають під час виробничого контролю перед розливом питної води у тару.

Примітка. Дослідження питної води з поверхневих вододжерел чи ґрунтової води за показниками, передбаченими пунктами 7 та 9, проводяться у разі виявлення в двох послідовно відібраних пробах води загальних коліформ, E.coli, ентерококів чи коліфагів (пп. 3, 4, 5 та 8), а дослідження питної води з підземних артезіанських і міжшарових безнапірних водоносних шарів за показниками, передбаченими пп. 7, 8 та 9, проводяться у разі виявлення в двох послідовно відібраних пробах води загальних коліформ, E.coli чи ентерококів (пп. 3, 4, 5). При цьому дослідження води на вміст збудників інфекційних хвороб вірусної етіології проводяться у разі виявлення в її пробах коліфагів, а на вміст збудників бактеріальної етіології - у разі виявлення в її пробах загальних коліформ, E.coli чи ентерококів.

Додаток 2

до Державних санітарних норм та правил

"Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною"

(ДСанПіН 2.2.4-400-10)

Таблиця 1 САНІТАРНО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ безпечності та якості питної води

№п/п	Найменування показників	Одиниці виміру	Нормативи для питної води			Методики визначення згідно з додатком 5
			водопровідної	з колодязів та каптажів джерел	фасованої, з пунктів розливу та бюветів
1	2	3	4	5	6	7
1. Органолептичні показники
1	Запах: при t 20 град.C при t 60 град.C	бали	≤ 2 ≤ 2	≤ 3 ≤ 3	≤ 0 (2)4 ≤ 1 (2)4	пп. 2, 31
2	Забарвленість	градуси	20 (35)1	≤ 35	≤ 10 (20)4	пп. 2, 39
3	Каламутність	нефелометрична одиниця каламутності (1 НОК = 0,58 мг/куб.дм)	≤ 1,0 (3,5)1 ≤ 2,6 (3,5)1 – для підземного вододжерела	≤ 3,5	0,5 (1,0)4	пп. 2, 38
4	Смак та присмак	бали	≤ 2	≤ 3	≤ 0 (2)4	п. 2
2. Фізико-хімічні показники
а) неорганічні компоненти
5	Водневий показник	одиниці pH	6,5 - 8,5	6,5 - 8,5	6,5 - 8,5 (≥ 4,5)5	п. 28
6	Діоксид вуглецю	%	не визначається	не визначається	0,2 - 0,3 – для слабо газованої, 0,31 - 0,4 - для середньо газованої, 0,41 - 0,6 - для сильногазованої	п. 23
7	Залізо загальне	мг/куб.дм	≤ 0,2 (1,0)1	≤ 1,0	≤ 0,2	пп. 3, 33, 64
8	Загальна жорсткість	ммоль/куб.дм	≤ 7 (10,0)1	≤ 10,0	≤ 7,0	п. 4
9	Загальна лужність	ммоль/куб.дм	не визначається	не визначається	≤ 6,5	п. 41
10	Йод	мкг/куб.дм	не визначається	не визначається	≤ 50	п. 43
11	Кальцій	мг/куб.дм	не визначається	не визначається	≤ 130	п. 45
12	Магній	мг/куб.дм	не визначається	не визначається	≤ 80	п. 45
13	Марганець	мг/куб.дм	≤ 0,05 (0,5)1	≤ 0,5	≤ 0,05	пп. 11, 64
14	Мідь	мг/куб.дм	≤ 1,0	не визначається	≤ 1,0	пп. 9, 64
15	Поліфосфати (за РО4-3)	мг/куб.дм	≤ 3,5	не визначається	≤ 0,6 (3,5)4	п. 19
16	Сульфати	мг/куб.дм	≤ 250 (500)1	≤ 500	≤ 250	п. 10
17	Сухий залишок	мг/куб.дм	≤ 1000 (1500)1	≤ 1500	≤ 1000	п. 12
18	Хлор залишковий вільний	мг/куб.дм	≤ 0,5	≤ 0,5	< 0,05	п. 14
19	Хлориди	мг/куб.дм	≤ 250 (350)1	≤ 350	≤ 250	пп. 7, 44
20	Цинк	мг/куб.дм	≤ 1,0	не визначається	≤ 1,0	пп. 15, 64
б) органічні компоненти
	Хлор залишковий зв'язаний	мг/куб.дм	≤ 1,2	1,2	< 0,05	п. 14
3. Санітарно-токсикологічні показники
а) неорганічні компоненти
22	Алюміній**	мг/куб.дм	≤ 0,20 (0,50)2	не визначається	≤ 1,0	п. 13
23	Амоній	мг/куб.дм	≤ 0,5 (2,6)1	2,6	≤ 1,0 (0,5)4	пп. 6, 37
24	Діоксид хлору	мг/куб.дм	≥ 0,1	не визначається	не визначається	п. 54
25	Кадмій**	мг/куб.дм	≤ 0,001	не визначається	≤ 0,001	п. 45
26	Кремній**	мг/куб.дм	≤ 10	не визначається	≤ 10	п. 26
27	Миш'як**	мг/куб.дм	≤ 0,01	не визначається	≤ 0,01	пп. 5, 66
28	Молібден**	мг/куб.дм	≤ 0,07	не визначається	≤ 0,07	п. 18
29	Натрій**	мг/куб.дм	≤ 200	не визначається	≤ 200	п. 45
30	Нітрати(по NO3-)	мг/куб.дм	≤ 50	≤ 50	≤ 10 (50)4	пп. 6, 20
31	Нітрити**	мг/куб.дм	≤ 0,5 (0,1)3	≤ 3,3	≤ 0,5 (0,1)7	пп. 6, 36
32	Озон залишковий	мг/куб.дм	0,1 - 0,3	не визначається	не визначається	п. 17
33	Ртуть*	мг/куб.дм	≤ 0,0005	не визначається	≤ 0,0005	пп. 27, 60
34	Свинець**	мг/куб.дм	≤ 0,010	не визначається	≤ 0,010	п. 15
35	Срібло**	мг/куб.дм	не визначається	не визначається	≤ 0,025	п. 15
36	Фториди**	мг/куб.дм	для кліматичних зон IV <= 0,7 III <= 1,2 II <= 1,5	≤ 1,5	≤ 1,56 для кліматичних зон IV <= 0,7 III <= 1,2 II <= 1,5	п. 8
37	Хлорити (ClO2-)	мг/куб.дм	≤ 0,2	не визначається	не визначається	п. 44
б) органічні компоненти
38	Поліакриламід** залишковий	мг/куб.дм	≤ 0,2	не визначається	< 0,2	|п. 22
39	Формальдегід**	мг/куб.дм	≤ 0,05	не визначається	≤ 0,05	п. 51
40	Хлороформ**	мг/куб.дм	≤ 60	не визначається	≤ 6	пп. 42, 50
в) інтегральний показник
	Перманганат-на окиснюваність	мг/куб.дм	≤ 5	≤ 5	≤ 2,0 (5,0)4	п. 24

1 Норматив, зазначений у дужках, установлюється в окремих випадках за погодженням з головним державним санітарним лікарем відповідної адміністративної території.

2 Норматив, зазначений у дужках, установлюється для питної води, обробленої реагентами, що містять алюміній.

3 Норматив, зазначений у дужках, установлюється для обробленої питної води.

4 Норматив, зазначений у дужках, установлюється для питної води фасованої газованої, питної води з пунктів розливу та бюветів.

5 pH для газованої питної води.

6 Норматив встановлюється виключно для питної води фасованої. Для питної води з пунктів розливу та бюветів норматив встановлюється за кліматичними зонами.

7 Норматив, зазначений у дужках, установлюється для негазованої питної води.

* Речовини I класу небезпеки.

** Речовини II класу небезпеки.

Примітки:

1. У водопровідній питній воді визначаються:

• хлороформ - якщо питна вода з поверхневих вододжерел;

• хлор залишковий вільний та зв'язаний, озон, поліакриламід - у разі застосування в процесі водопідготовки відповідних реагентів;

• формальдегід - у разі озонування води в процесі водопідготовки;

• діоксид хлору та хлорити - у разі обробки води діоксидом хлору в процесі водопідготовки.

2. У питній воді фасованій, з пунктів розливу та бюветів визначаються:

• хлороформ - якщо вода хлорується в процесі водопідготовки або використовується хлорована вихідна вода;

• формальдегід - у разі озонування води в процесі водопідготовки або якщо використовується озонована вихідна вода;

• срібло та діоксид вуглецю - у разі застосування в процесі водопідготовки відповідних реагентів чи речовин;

• поліакриламід - у разі використання в процесі водопідготовки водопровідної питної води з поверхневого джерела питного водопостачання.

Таблиця 2 САНІТАРНО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ безпечності та якості питної води

№п/п	Найменування показників	Одиниці виміру	Нормативи для питної води			Методики визначення згідно з додатком 5
			водопровідної	з колодязів та каптажів джерел	фасованої, з пунктів розливу та бюветів
1	2	3	4	5	6	7
1. Фізико-хімічні показники
органічні компоненти
1	Нафтопродукти	мг/куб.дм	≤ 0,1	не визначається	< 0,01	п. 1
2	Поверхнево активні речовини аніонні	мг/куб.дм	≤ 0,5	не визначається	< 0,05	п. 59
2. Санітарно-токсикологічні показники
а) неорганічні компоненти
3	Кобальт**	мг/куб.дм	≤ 0,1	не визначається	≤ 0,1	п. 45
4	Нікель	мг/куб.дм	≤ 0,02	не визначається	≤ 0,02	п. 45
5	Селен**	мг/куб.дм	≤ 0,01	не визначається	≤ 0,01	п. 21
6	Хром загальний	мг/куб.дм	≤ 0,05	не визначається	≤ 0,05	п. 45
б) органічні компоненти
7	Бенз(а)пірен*	мкг/куб.дм	≤ 0,005	не визначається	≤ 0,002	п. 46
8	Дибромхлорметан**	мкг/куб.дм	≤ 10	не визначається	≤ 1	пп. 42, 50
9	Пестициди1,2	мг/куб.дм	≤ 0,0001	не визначається	≤ 0,0001	п. 63
10	Пестициди1,3	мг/куб.дм	≤ 0,0005	не визначається	≤ 0,0005	п. 63
11	Тригалоген-метани (сума	мкг/куб.дм	2 ≤ 100	не визначається	≤ 10	пп. 42, 50

1 Пестициди включають органічні інсектициди, органічні гербіциди, органічні фунгіциди, органічні нематоциди, органічні акарициди, органічні альгіциди, органічні родентициди, органічні слімициди, споріднені продукти (серед них регулятори росту) та їх метаболіти, продукти реакції та розпаду. Перелік пестицидів, що визначаються у питній воді, встановлюється в кожному конкретному випадку та повинен включати тільки ті пестициди, що можуть знаходитись в джерелі питного водопостачання.

2 Норматив для кожного окремого пестициду. У разі наявності в джерелі питного водопостачання алдрину, діелдрину, гептахлориду та гептахлорепоксиду їх вміст у питній воді повинен становити не більше ніж 0,03 мкг/куб.дм для кожної з цих речовин.

3 Сума пестицидів визначається як сума концентрацій кожного окремого пестициду.

4 Сума тригалогенметанів визначається як сума концентрацій хлороформу, бромоформу, дибромхлорметану та бромдихлорметану.

* Речовини I класу небезпеки.

** Речовини II класу небезпеки.

Примітка. Тригалогенметани та дибромхлорметан визначаються у водопровідній питній воді з поверхневих вододжерел, а також у питній воді фасованій, з пунктів розливу та бюветів - у разі якщо вода хлорується в процесі водопідготовки або використовується хлорована вихідна вода.

Таблиця 3 САНІТАРНО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ безпечності та якості питної води

№п/п	Найменування показників	Одиниці виміру	Нормативи для питної води			Методики визначення згідно з додатком 5
			водопровідної	з колодязів та каптажів джерел	фасованої, з пунктів розливу та бюветів
1	2	3	4	5	6	7
1. Фізико-хімічні показники
органічні компоненти
1	Феноли леткі	мг/куб.дм	≤ 0,001	не визначається	< 0,0005	п. 61
2	Хлорфеноли	мг/куб.дм	≤ 0,0003	не визначається	≤ 0,0003	п. 34
2. Санітарно-токсикологічні показники
а) неорганічні компоненти
3	Берилій*	мг/куб.дм	≤ 0,0002	не визначається	≤ 0,0002	п. 16
4	Бор**	мг/куб.дм	≤ 0,5	не визначається	≤ 0,5	п. 62
5	Стронцій**	мг/куб.дм	≤ 7,0	не визначається	≤ 7,0	п. 25
6	Сурма**	мг/куб.дм	< 0,005	не визначається	< 0,005	п. 45
7	Ціаніди**	мг/куб.дм	< 0,050	не визначається	< 0,050	п. 35
б) органічні компоненти
8	Бензол**	мг/куб.дм	< 0,001	не визначається	< 0,001	п. 65
9	1,2 - дихлоретан**	мкг/куб.дм	≤ 3	не визначається	≤ 0,3	пп. 42, 50
10	Тетрахлорвуглець**	мкг/куб.дм	≤ 2	не визначається	≤ 0,2	пп. 42, 50
11	Трихлоретилен** та тетрахлоретилен** (сума)	мкг/куб.дм	≤ 10		≤ 1
в) інтегральний показник
12	Загальний органічний вуглець	мг/куб.дм	≤ 8,0***	не визначається	3,0	п. 32

* Речовини I класу небезпеки.

** Речовини II класу небезпеки.

*** Не визначається на підприємствах питного водопостачання з об'ємом виробництва питної води менше 10000 куб.м на добу.

Примітки:

1. 1,2 - дихлоретан, тетрахлорвуглець, трихлоретилен та тетрахлоретилен (сума) визначаються у водопровідній питній воді з поверхневих вододжерел, а також у питній воді фасованій, з пунктів розливу та бюветів - у разі якщо вода хлорується в процесі водопідготовки або використовується хлорована вихідна вода.

2. Загальний органічний вуглець може визначатись замість перманганатної окиснюваності.

Таблиця 1 ПОКАЗНИКИ питомої сумарної альфа- і бета-активності питної води

№ п\п	Найменування показників	Одиниці виміру	Нормативи	Методики визначення згідно з додатком 5
1	Сумарна альфа-активність	Бк/куб.дм	≤ 0,1	пп. 40, 53
2	Сумарна бета-активність	Бк/куб.дм	≤ 1,0	п. 53

Таблиця 2 РАДІАЦІЙНІ ПОКАЗНИКИ безпечності питної води

№ п\п	Найменування показників	Одиниці виміру	Нормативи	Методики визначення згідно з додатком 5
1	2	3	4	5
1	Сумарна активність природної суміші ізотопів U	Бк/куб.дм	≤ 1	п. 53
2	Питома активність 226Ra	Бк/куб.дм	≤ 1	п. 53
3	Питома активність 228Ra	Бк/куб.дм	≤ 1	п. 53
	Питома активність 222Rn	Бк/куб.дм	≤ 100	п. 53
	Питома активність 137Cs	Бк/куб.дм	≤ 2	п. 53
	Питома активність 90Sr	Бк/куб.дм	≤ 2	п. 53

ПОКАЗНИКИ фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води

№ п\п	Найменування показників	Одиниці виміру	Нормативи	Методики визначення згідно з додатком 5
1	2	3	4	5
1	Загальна жорсткість	ммоль/куб.дм	1,5 - 7,0	п. 4
2	Загальна лужність	ммоль/куб.дм	0,5 - 6,5	п. 41
3	Йод	мкг/куб.дм	20 - 30	п. 43
4	Калій	мг/куб.дм	2 - 20	п. 26
5	Кальцій	мг/куб.дм	25 - 75	п. 45
6	Магній	мг/куб.дм	10 - 50	п. 45
7	Натрій	мг/куб.дм	2 - 20	п. 45
8	Сухий залишок	мг/куб.дм	200 - 500	п. 12
9	Фториди	мг/куб.дм	0,7 - 1,2	п. 8

Содержат требования к обустройству источников водоснабжения из подземных грзонтов каптажем и т.д.

• Нормы качества, которым должна отвечать питьевая вода установленные стандартом 2874-82 „Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством». Он разработан еще в 1982 г. и действует в Украине до этого времени вместе с СанПиН 1996 г. (В декабре 1996 г утвержден СанПиН «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання”)и 2010 г.

Требования к питьевой воде из местных источников водоснабжения предусмотрены "Санитарными правилами устройство и удержание колодцев и каптажей источников, используемых для децентрализованного хозяйственно-питьевого водоснабжения" (М.,1975), в соответствии с которыми вода колодцев и каптажей, используемая для питья, должна быть:

• прозрачной (прозрачной воду считают, если через ее слой в 30 см четко читается шрифт Снелена,

• мутность воды 1,5 мг/л отвечает прозрачности 30 см.

• бесцветной (не большее 30° цветности, без вкуса и запаха (при 20°С не более 2-3 баллов),

• содержимое нитратов не должен превышать 10 мг/л,

• содержимое кишечных палочек в 1 л не должен превышать 10 (колли-титр не меньшее 100).

Усовершенствование существующих стандартов состоит в расширении списка регламентированных веществ и уточнение их ПДК в воде. В согласовании наших стандартов с европейскими

Вода для снабжения промышленности. Вода в промышленности используется в самых различных целях: охлаждение, промывка, увлажнение, гидротранспорт, парообразование, рабочая среда, изготовление продукции и пр. При решении задачи водоснабжения промышленного предприятия решаются такие вопросы:

• требования к количеству и качеству забираемой природной воды;

• выбор источника водоснабжения;

• выбор системы водоснабжения;

• оценка количества и качества отработанной или сточной воды;

— технология и степень очистки сточных вод;

—целесообразность и технология извлечения и утилизации ценных веществ, содержащихся в сточной воде.

По количеству используемой воды первое место занимает процесс охлаждения печей и аппаратуры. Много воды расходуется на предприятиях целлюлозно-бумажной промышленности, на шерстеобрабатывающих и текстильных фабриках. Гидротранспорт широко практикуется на ТЭС для шлако- и золоудаления, на обогатительных фабриках для перемещения породы и т. д.

Для промышленности характерно равномерное потребление воды в течение года.

Удельное водопотребление, т.е. водопотребление на единицу выпускаемой промышленной продукции, зависит от многих причин:

• вида и технологии производства,

• схемы водоснабжения,

• технического состояния системы и др.

Примерные значения удельного водопотребления свежей воды для некоторых видов наиболее водоемких производств при оборотной и последовательной системах водоснабжения даны в таблице.

Удельное водопотребление и водоотведение на единицу продукции (м³)

Вид продукции	Единица измерения	Забор свежей воды из источника	Безвозвратное водопотребление	Сброс сточных вод
Добывающая промышленность
Добыча железной руды	1 т	0,3	0,15	0,15
Добыча угля в шахтах	1 т	0,5	0,2	0,3
Добыча нефти	1 т	3,6	3,2	0,4
Добыча газа	1000 м3	15	12	3
Теплоэнергетика
Эл.-энергия на ТЭС	1 МВт*ч	6,0	1,4	4,6
Эл.-энергия на АЭС	1 МВт*ч	9,2	3,0	6,2
Нефтеперерабатывающая промышленность
Продукция НПЗ топливного профиля	1 т нефти	0,6	0,4	0,2
Строительная промышленность
Сборный железобетон	1 м3	2,0	1,1	0,9
Кирпич силикатный	1000 шт	1,6	0,6	1,0
Пищевая промышленность
Мясо	1 т	27	3,0	24,0
Колбасы	1 т	15,5	2,9	12,6
Молочные продукты	1 т	6	1	5
Консервы рыбные	1 т банок	31,6	0,4	31,2

Требования к качеству воды со стороны промышленных производств очень разнятся.

Минимальные требования предъявляются, когда вода используется для гидротранспорта и охлаждения.

Наиболее жесткие требования в пищевой промышленности и когда вода, будучи технологическим сырьем, входит в состав изготовляемой продукции.

В целом промышленное производство более всего чувствительно к минерализации, мутности и жесткости воды. С ними связано отложение солей на стенках труб и котлов, засорение аппаратуры, коррозия стали, бетона и других материалов.

Техническая вода для паросиловых установок должна иметь как можно меньшую жесткость. Присутствие в воде солей кальция и магния служит причиной образования накипи на стенках котлов и радиаторов. Суть явления заключается в том, что при нагревании воды до кипения улетучивается углекислый газ СО₂, нарушается карбонатное равновесие, и карбонаты кальция и магния выпадают в осадок. Поскольку накипь обладает низкой теплопроводностью, то возрастает расход топлива, под слоем накипи перегревается металл, возникают вздутия и трещины, возможны аварии. Так, накипь на стенках котлов всего в 1 мм увеличивает расход топлива на 1,5—2 %.

Общая жесткость воды подразделяется на устранимую, или временную (т.е. удаляемую при кипячении) и постоянную, или неустранимую (остается после кипячения). В зависимости от конструкции котлов и от давления пара допустима общая жесткость от 2 до 7 ммоль/дм³. При необходимости производится предварительное умягчение воды путем, например, добавления содово-известкового раствора.

Во избежание засорения теплообменных аппаратов мутность воды не должна превышать 50—100 мг/дм³.

Перенасыщенность воды кислородом и углекислым газом, малое значение рН, а главное, значительная концентрация хлоридов и сульфатов способствуют коррозии металла. Например, между концентрацией хлора (С1^-) и интенсивностью процесса коррозии малоуглеродистой стали (U) при температуре воды 40°С существует зависимость:

U г/(м2*ч)	50	150	500	2500
С1-, г/дм3	0,7	0,9	1,0	1,3

Аналогичное соотношение между концентрацией сульфатов (SO₄^2-) и интенсивностью коррозии (U):

U г/(м2*ч)	50	150	500	2500
SO42-, г/дм3	0,9	1,4	1,7	1,8

Помимо общих требований многие виды производства предъявляют специфические требования к качеству технической воды:

• целлюлозно-бумажная, промышленность очень чувствительна к мутности,

• сахарная — к минерализации, поскольку повышенная концентрация солей затрудняет варку и кристаллизацию сахара

• текстильная — к жесткости, наличию железа и марганца,

• пивоваренная — к наличию гипса, т.к. СаSО₄ мешает брожению солода,

• пищевая – использует воду питьевого качества,

• молочная, консервная, производство алкогольных напитков – используют воду, не содержащую и хлористого кальция

Все эти требования регламентируются ведомственными нормативами и изложены в справочниках. Там же дается состав производственных сточных вод.

Вода, которая используется в сельском хозяйстве. Понятие сельскохозяйственное водоснабжение включаетв себя удовлетворение потребности в воде населенных пунктов, животноводческих комплексов и ферм, а также полевое и пастбищное водоснабжение. Орошение полей не входит в рассматриваемое понятие.

Для сельских населенных пунктов при централизованном водоснабжении принимаются те же нормы на душу населения, что и для городов, но коэффициенты суточной и часовой неравномерности значительно больше (К_сут =1,7 и К_ч = 3,5). Должно быть дополнительно учтено расходование воды в коммунальных учреждениях и общественных зданиях (бани, столовые, прачечные, клубы, больницы, школы и пр.), а также в гаражах, ремонтных мастерских, предприятиях по переработке сельскохозяйственной продукции, на пожаротушение. Больше всего воды тратится в банях и прачечных (в банях на одного моющегося 150—170 л, в прачечных на 1 кг сухого белья — 40—50 л). В случае отсутствия водопровода минимальная суточная норма 10—20 л/сут на 1 чел. Обычно сельскохозяйственное водоснабжение ориентируется на расчетную обеспеченность 75—80%.

Много воды в сельском хозяйстве используется на животноводческих комплексах и фермах. Вода в животноводстве расходуется в различных целях (поение скота, приготовление кормов, нужды обслуживающего персонала и пр.). Особое значение имеет способ уборки навоза — механический или гидравлический. Нормы водопотребления в животноводстве приведены в табл.

Нормы потребления воды в животноводстве, л/сут на 1 голову

Вид животных	На животноводческих комплексах и фермах	На пастбищах
Крупный рогатый скот	80—100	40—50
Лошади	60—80	40—60
Свиньи	25—60	20—50
Овцы и козы	8—10	4—5
Кролики	2,0—3,0	—
Гуси и утки на откорме	1,8—2,0	—
Куры	0,5—1,0	—

При расчетах водоснабжения может осуществляться детализация, например, взрослые свиньи и поросята, коровы мясные и молочные и т. д. Молодняк потребляет в 2—3 раза меньше воды. Большие цифры относятся к засушливым районам, меньшие цифры — к районам избыточного увлажнения. Коэффициент часовой неравномерности для животноводческих комплексов Ксут = 2,5. Примерно половина воды тратится на гидросмыв навоза из помещений.

Требования к качеству воды для сельских населенных пунктов с централизованным водоснабжением те же, что и для городов. При децентрализованном водоснабжении требования несколько ослабевают:

• запахи и привкусы до 3 баллов,

• цветность до 30°,

• жесткость до 10 ммоль/дм³.

Вода для животных в основном должна отвечать требованиям к питьевой воде, хотя по таким показателям, как цветность, прозрачность и запах требования могут быть несколько сниженными. Температура воды должна находиться в пределах 8 - 15°С, допустимая степень минерализации воды в целом определяется ее вкусовыми качествами.

Вода для орошения должна содержать незначительное количество минеральных солей, поскольку иначе возникает опасность засолениягрунта в результате испарения воды и аккумуляции солей, которые в ней содержатся. В то же время допустимые величины минерализации могут изменяться в широких пределах в зависимости от условий полива, дренажа, метео- и агротехнических факторов. Вода с минерализацией до 1 г/л является пригодной для орошения во всех случаях. При плохих условиях дренажа и слабо фильтрующих грунтах предельно допустимое содержание солей не должно превышать 1,5 г/л.

ФИЗИЧЕСКИЕ И ХИМИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ОЧИСТКИ ПРИРОДНЫХ ВОД ДЛЯ ВОДОСНАБЖЕНИЯ

Классификация примесей по фазоводисперсному состоянию

Наиболее общими и характерными признаками загрязняющих веществ (по Л.А.Кульскому) являются формы нахождения их в воде. Поэтому в основу принципа классификации примесей и технологических приемов водоочистки им предложено понятие об их физико-химическом состоянии в воде. Оно в значительной мере характеризуется дисперсностью веществ и определяет закономерности процессов в водной среде.

Все загрязняющие вещества (примеси) природных и сточных вод объединены в четыре группы с общим для каждой группы набором методов водоочистки. Классификация примесей воды по их фазоводисперсному состоянием и методы водоочистки, которые используются для их удаления

А - гомогенная (однородная), Б - гетерогенная (неоднородная) системы

Группа	Формы нахождения примесей	Методы водоочистки
1-А 10-2-10-4 см	Взвешенные вещества (суспензии и эмульсии, которые определяют мутность воды, а также микроорганизмы и планктон)	Механическое безреагентное разделение; окисление хлором, озоном; адгезия на гидроксидах алюминия или железа, а также на зернистых и высокозернистых материалах; флотация суспензий и эмульсий; агрегация флокулянтами; бактерицидное влияние на микробы и споры; электрофильтрация микроорганизмов
2-А 10-5-10-6 см	Коллоидные растворы и высокомолекулярные соединения, которые определяют окисляемость и цветность воды, а также вирусы	Диализ, ультрафильтрация; окисление хлором, озоном; адсорбция на гидроксидах алюминия и железа, а также на высокодисперсных глинистых минералах; коагуляция коллоидных систем; агрегация флокулянтами; вирулицидное воздействие; электрофорез и электродиализ
3-Б 10-6-10-7 см	Молекулярные растворы (газы, растворенные в воде органические вещества, которые определяют запахи и привкусы)	Аэрация, десорбция газов и летучих органических соединений при аэрировании; окисление хлором, оксидом хлора, озоном, перманганатом; адсорбция на активированном угле и других материалах; экстракция органическими растворителями; биохимическое разложение
4-Б 10-7 см	Ионные растворы (соли, кислоты, основания, которые определяют минерализацию воды, кислотность или щелочность)	Гиперфильтрация; перевод ионов в малодиссоциированные соединения; фиксация ионов на твердой фазе ионитов; перевод ионов в малорастворимые соединения; микробное выделение ионов металлов; использование мобильности ионов в электрическом поле

К первой группе примесей воды принадлежат взвешенные в воде вещества. Сюда следует отнести также бактериальные взвешенные вещества и другие биологические образования. Удаление этих примесей, то есть осветление воды, может быть достигнуто путем использования безреагентных методов.

Вторая группа примесей воды – различные типы гидрофильных и гидрофобных систем, высокомолекулярные вещества и детергенты - может изыматься из воды с помощью различных методов и технологических приемов. Используется обработка воды хлором, озоном и другими окислителями. При этом снижается цветность воды, уничтожаются микроорганизмы, разрушаются гидрофильные коллоиды, что создает благоприятные условия для следующей коагуляции, ускоряется процесс образования хлопьев и осадка.

Для третьей группы примесей, которые являются молекулярными растворами, наиболее эффективными являются аэрация, окисление, адсорбция.

Для четвертой группы примесей (электролитов), технология очистки воды сводится к связыванию ионов в малорастворимые и малодиссоциированные соединения с помощью реагентов.

Химические, физические и физико-химические процессы, использующиеся для очистки и подготовки воды, можно разделить на две группы:

1 - процессы, связанные с коррекцией ее физических и химических свойств;

2 - процессы, которые обеспечивают обеззараживание воды, то есть освобождение от вредных бактерий и микроорганизмов.

Основные технологические процессы очистки воды

Необходимость обработки воды возникает тогда, когда качество воды природных источников не удовлетворяет необходимые требования. Такое несоответствие может быть временным (сезонным) или постоянным. Характер и степень несоответствия качества воды источника требованиям пользователя предопределяет выбор методов обработки воды. Если при этом могут быть использованы различные методы очистки, то выбор их проводится на основе технико-экономических расчетов.

Различают понятия: более широкое - водоочистка и уже - водоподготовка.

Водоочистка - это комплекс технологических процессов, направленных на доведение качества воды, поступающей в водопровод из источника водоснабжения, до установленных показателей.

Водоподготовка - это обработка воды, поступающей из природного источника снабжения для питания паровых котлов и других технологических целей. Водоподготовка проводится на ТЕС, на транспорте, в коммунальном хозяйстве, на промышленных предприятиях.