- •Тема 1. Історія держави і права зарубіжних країн як наука
- •Тема 2. Держава і право Стародавнього Єгипту
- •Тема 3. Держава та право Стародавнього Вавилона
- •Тема 4. Держава та право Стародавньої Індії
- •Тема 5. Держава та право Стародавнього Китаю
- •Тема 6. Держава та право Стародавньої Греції
- •Тема 7. Держава та право Стародавнього Риму
- •Тема 8. Ранньофеодальна держава і право франків
- •Тема 21. Державата право сіла в Новітній час
- •Тема 24. Держава та право Франції в Новітній час
- •1.1. Призначення курсу "Історія держави і права зарубіжних країн"
- •1.2. Предмет історії держави і права зарубіжних країн
- •1.3. Методологія науки та курсу історії держави і права зарубіжних країн
- •1.4. Зв'язок історії держави і права зарубіжних країн з іншими дисциплінами
- •1.5. Джерела та періодизація історії держави і права зарубіжних країн
- •2.1. Виникнення, періодизація та суспільний лад Стародавнього Єгипту
- •2.2. Державний лад Стародавнього Єгипту
- •2.3. Джерела, зміст і основні риси права Стародавнього Єгипту
- •3.1. Виникнення й основні етапи розвитку Стародавнього Вавилона
- •3.2. Суспільний лад і правове становище населення Стародавнього Вавилона
- •3.3. Державний лад Вавилона
- •3.4. Реформи Хаммурапі
- •3.5. Загальна характеристика Законів Хаммурапі: історія віднайдення пам'ятки, структура, принципи
- •3.6. Право власності та зобов'язальне право в Законах Хаммурапі
- •3.7. Шлюбно-сімейні відносини та спадкове право за Законами Хаммурапі
- •3.8. Злочин і покарання в Законах царя Хаммурапі
- •3.9. Закони Хаммурапі про судовий процес
- •4.1. Виникнення держав у Індії
- •4.2. Система варн (каст) Стародавньої Індії
- •4.3. Державний лад і система управління Стародавньої Індії
- •4.4. Джерела староіндійського права
- •4.5. Загальна характеристика Законів Ману: історія створення, структура, форма викладу приписів
- •5.1. Виникнення й періодизація історії Стародавнього Китаю
- •I тстапня призвели до падіння СхідноїХаньської династії та розпаду її і лйськоїдержави на три самостійних царства: Вей (зі столицею
- •5.3. Організація державної влади в Стародавньому Китаї
- •5.4. Реформи Шан Яна
- •5.5. Судова система Стародавнього Китаю
- •5.6. Основні риси права Стародавнього Китаю
- •5.6. Основні риси права Стародавнього Китаю
- •6.1. Формування державності в Стародавній Аттиці. Поняття полісу та його органи влади
- •6.2. Реформи Солона
- •6.3. Реформи Клісфена
- •6.4. Державний лад Афін у період розвитку демократії
- •6.5. Джерела й основні риси афінського права
- •7.1. Виникнення й основні етапи розвитку Римської рабовласницької держави
- •7.2. Суспільний лад Стародавнього Риму
- •7.4. Реформи Сервія Туллія
- •7.5. Державний лад Риму в республіканський період
- •7.6. Римська держава в період імперії
- •7.7. Основні етапи розвитку римського права
- •7.8. Джерела римського права
- •7.10. Закони XII таблиць: історія створення, структура, форма викладу правових норм
- •7.12. Кодифікація Юстиніана
- •8.1. Загальна характеристика середньовічної держави та права
- •8.2. Виникнення держави франків і основні періоди її розвитку
- •8.3. Форми феодальної залежності селян у державі франків
- •8.4. Центральне та місцеве управління держави франків
- •8.5. Судова система держави франків
- •8.6. Джерела права у Франкській монархи
- •8.7. Салічна правда: історія створення, джерела, структура, форма викладу правових норм
- •8.8. Основні риси права франків
- •9.1. Виникнення Франції та її розвиток у ранньофеодальний період
- •9.2. Боротьба королівської вл за централізацію держави. Реформи л.
- •9.3. Франція в період станово-представницької монархії (XIV-XV століття)
- •9.4. Великий березневий ордонанс (1357 р.)
- •9.5. Абсолютна монархія у Франції
- •9.6. Джерела права середньовічної Франції
- •Тема 10
- •10.1. Суспільний і державний лад англосаксів
- •10.2. Феодальна монархія в Англії після нормандського завоювання (хі-хіі століття)
- •10.3. Утворення станово-представницької монархії в Англії
- •10.4. Велика хартія вольностей 1215 р.
- •10.5. Абсолютна монархія в Англії
- •10.6. Джерела права середньовічної Англії
- •Тема 11
- •11.1. Утворення й особливості розвитку феодальної держави в Німеччині
- •11.2. Станово-представницька монархія в Німеччині
- •11.3. Золота булла 1356 р.
- •11.4. Абсолютизм у Німеччині
- •11.5. Джерела й основні риси права середньовічної Німеччини
- •11.6. "Саксонське зерцало"
- •11.7. "Швабське зерцало"
- •11.8. "Кароліна"
- •Тема 12
- •12.1. Виникнення й розвиток Арабського Халіфату
- •12.2. Державний лад Арабського Халіфату
- •12.3. Джерела й основний зміст права Арабського Халіфату
- •Тема 13
- •13.1. Виникнення та розвиток феодальної держави і права Болгарії
- •13.2. Виникнення й розвиток феодальної держави та права в Чехії
- •13.3. Виникнення й розвиток феодальної держави та права Польщі
- •Тема 14
- •14.1. Виникнення й державний лад Росії в XIV— XVI століттях
- •14.2. Право Росії періоду утворення централізованої держави
- •14.3. Станово-представницька монархія в Росії
- •14.4. Право Росії періоду станово-представницької монархії
- •14.5. Державний лад Росії у період утворення та розвитку абсолютної монархії (друга половина хуіі-хуш століть)
- •14.6. Соборне уложення 1649 р. Та його загальна характеристика
- •14.7. Розвиток права Росії наприкінці XVII -у першій половині XVIII століть
- •15.2. Перший період англійської буржуазної революції та виникнення конституційної монархії
- •15.1. Передумови, риси й основні періоди англійської буржуазної революції
- •15.4. Боротьба за поглиблення демократичного змісту революції (1646—1649 рр.)
- •15.5. Індепендентська республіка (1649-1653 рр.)
- •15.6. Протекторат о. Кромвеля
- •15.7. Відновлення монархії. Бредська декларація
- •15.8. НаЬеаз согриз аісі
- •15.9. Славна революція 1688-1689 рр.
- •15.10. Біль про права 1689 р.
- •15.11. Акт про престолонаступництво 1701 р. Основні положення Акта про престолонаступництво:
- •15.12. Формування державного механізму конституційної монархи в Англії
- •15.13. Реформи виборчої системи та виборчого права в XIX ст. В Англії
- •15.14. Особливості та зміст буржуазного права Англії
- •Тема 16
- •16.1. Початок буржуазної революції у Франції та її основні етапи
- •16.2. Державність Франції в період конституційної монархії
- •16.3. Декларація прав людини та громадянина 1789 р.
- •16.4. Конституція Франції 1791 р.
- •16.6. Диктатура якобінців (1793-1794 рр.)
- •16.7. Термідоріанська реакція та Директорія у Франції (1794-1799 рр.)
- •16.8. Консульство й імперія Наполеона
- •16.9. Кодекси Наполеона
- •16.10. Відновлення монархії у Франції. Хартії 1814 р.
- •16.11. Друга республіка у Франції
- •16.12. Конституція Другої республіки 1848 р.
- •16.13. Переворот Луї Бонапарта та встановлення Другої імперії
- •16.14. Паризька комуна 1871 р.
- •16.15. Третя республіка у Франції. Конституційні закони 1875 р.
- •Тема 17
- •17.1. Боротьба американських колоній за незалежність. Декларація незалежності сша
- •17.2. Статті конфедерації 1781 р.
- •17.3. Конституція сша 1787 р.
- •17.4. Біль про права 1791 р.
- •17.5. Громадянська війна в сша та її наслідки
- •17.6. Джерела й основні риси американського права
- •Тема 18
- •18.1. Реставрація Мейдзі
- •18.2. Реформи 70-80-х рр. XVIII ст. В Японії
- •18.3. Реформа державного ладу
- •18.4. Конституція Японії 1889 р.
9.1. Виникнення Франції та її розвиток у ранньофеодальний період
Процес феодалізації, що розгорнувся у Франкській імперії, поява та розвиток феодальної власності на землю призвели до її розпаду — розподілу між онуками останнього франкського імператора Карла Великого (Верденський договір 843 р.). На руїнах імперії виникли нові феодальні держави, однією з них була Франція. У ній в IX—XI століттях відбувається остаточне оформлення феодальне залежного селянства, серед якого розрізнялись такі категорії: серви (розглядались як проста належність до землі) та вілани (вважалися вільними держателями землі). Відбувається формування соціальної верхівки суспільства - феодалів-землевласників, до яких приєднується духовенство, - та їх консолідація. Виникає особлива форма відносин
61
між ними - сюзеренітету-васалітету — та формується своєрідна ієрархічна драбина за категоріями феодалів, кожен з яких фіксував титул або ранг. На верхівці перебував король, а далі йшли герцоги, маркізи, графи, барони, віконти та шевальє. Залежно від того, яку сходинку в цій ієрархічній драбині посідав той чи той феодал, визначалися його права, привілеї, обов'язки.
Відбувається становлення феодальної держави, правителем якої був король. У IX—XI століттях його обирала верхівка світських і духовних феодалів, лише з XII ст. утверджується спадкове передання трону. Найближчим радником і помічником короля був сенешал (вважався главою королівського двору та командував армією). У військових справах важливу роль відігравав великий конетабль (глава королівської кінноти), помічником якого був маршал. Королівською скарбницею завідував скарбник, який мав помічника -камергера. Канцелярією керував канцлер. На місцях адміністративні, військові та судові функції покладалися на призначених королем посадовців. З XI ст. у королівському домені з'являється нова посадова особа - прево, — котра збирала податки, командувала гарнізоном і ополченням. У XII ст. виникають великі територіальні одиниці, на чолі яких стояли бальї. З розвитком феодальних відносин утворюються збори королівських васалів (які служили королю за надану їм землю) - королівська курія, значення якої поступово зростає.
З розвитком великого феодального землеволодіння та неперервною роздачею земель васалам настає економічна роз'єднаність, яка зумовила політичну роздробленість. Великі феодали відмовляються визнавати верховну владу короля, вважаючи себе повністю самостійними та незалежними. Після того, як класична формула васалітету "васал мого васала не мій васал" була визнана юридичною нормою, король, фактично, був позбавлений прямого зв'язку з основною масою феодалів. Його влада обмежилася лише власним доменом. Франція розпалася на просту сукупність феодальних володінь.
Міста у Франції, виникаючи на землях феодалів, підпадали під їхню юрисдикцію, вважалися їхньою власністю та були зобов'язані відбувати різні повинності. Це викликало невдоволення міст. Отож, уже в X—XII століттях французькі міста отримують певну автономію, звільняючись від влади феодалів. Багато з них створюють власні органи управління, мають свій суд, видають законодавчі акти. Управління містом зосереджувалось у міській раді, що складалася з присяжних. Останні обирали мера міста.
62