- •К. Г. Волинка теорія держави і права
- •1.1. Предмет теорії держави і права
- •1.2. Теорія держави і права в системі суспільних наук
- •1.3. Роль і місце теорії держави і права в системі юридичних наук
- •1.4. Функції теорії держави і права
- •1.5. Теорія держави і права як навчальна дисципліна
- •2.1. Поняття і призначення методології
- •2.2. Структура методології теорії держави і права
- •3.1. Поняття суспільства і форми його організації
- •3.2. Поняття і призначення
- •3.3. Держава і право в політичній системі суспільства
- •3.4. Поняття громадянського суспільства
- •4.1. Основні теорії виникнення держави
- •4.2. Загальна характеристика первісного суспільства
- •4.3. Передумови та умови виникнення держави
- •4.4. Основні шляхи виникнення держави
- •5.1. Сутність держави
- •5.2. Основні властивості держави
- •6.1. Поняття функцій держави
- •6.2. Класифікація функцій держави
- •6.3. Форми і методи здійснення функцій держави
- •7.1. Поняття і основні критерії типології держав
- •7.2. Формаційний підхід до типології держав
- •7.3. Цивілізаційний підхід до типології держав
- •8.1. Поняття форми держави
- •8.2. Форма державного правління
- •8.3. Форма державного устрою
- •8.4. Міждержавні об'єднання
- •8.5. Державний режим
- •9.1. Поняття і структура механізму держави
- •9.2. Поняття і ознаки державних органів
- •9.3. Види державних органів
- •9.4. Принципи організації і функціонування
- •9.5. Державна служба
- •10.1. Соціологічні та політологічні концепції держави
- •10.2. Теорія соціально-правової держави
- •10.3. Тенденції розвитку соціально-правової держави в Україні
- •11.1. Виникнення права
- •11.2. Поняття праворозуміння та його основні напрями
- •12.1. Поняття і ознаки права
- •12.2. Принципи права
- •12.3. Соціальна цінність права
- •12.4. Функції права
- •13.1. Поняття правового регулювання
- •13.2. Предмет і методи правового регулювання
- •13.3. Способи і типи правового регулювання
- •13.4. Стадії правового регулювання
- •13.5. Механізм правового регулювання
- •14.1. Поняття і види соціальних норм
- •14.2. Поняття і ознаки норм права
- •14.3. Структура норм права
- •14.4. Формальне вираження структури правових норм
- •14.5. Класифікація правових норм
- •15.1. Поняття форм (джерел) права
- •15.2. Основні види форм (джерел) права в сучасних правових системах
- •16.1. Поняття і сутність правотворчості
- •16.2. Принципи правотворчості
- •16.3. Поняття і стадії правотворчого процесу
- •16.4. Способи і види правотворчості
- •16.5. Законодавчий процес і його особливості
- •16.6. Юридична (законодавча) техніка
- •17.1. Поняття і структура системи права
- •17.2. Підстави поділу права на галузі й інститути
- •17.3. Загальна характеристика основних галузей права
- •17.4. Співвідношення матеріального і процесуального права
- •17.5. Публічне і приватне право
- •17.6. Співвідношення національного і міжнародного права
- •18.1. Поняття системи законодавства
- •18.2. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •18.3. Поняття і ознаки нормативно-правового акта
- •18.4. Чинність нормативно-правових актів
- •18.5. Систематизація нормативно-правових актів
- •19.1. Поняття і основні ознаки правових відносин
- •19.2. Структура правових відносин
- •19.3. Зміст правовідносин
- •19.4. Класифікація правових відносин
- •19.5. Суб'єкти правовідносин
- •19.6. Об'єкти правових відносин
- •19.7. Юридичні факти
- •20.1. Поняття і суть реалізації права
- •20.2. Види правореалізації
- •20.3. Форми безпосередньої правореалізації
- •20.4. Правозастосування як особлива форма реалізації норм права
- •20.5. Види правозастосування
- •20.6. Процес застосування норм права,
- •20.7. Поняття і загальна характеристика
- •20.8. Прогалини в законодавстві
- •21.1. Поняття і ознаки правової поведінки
- •21.2. Правомірна поведінка
- •21.3. Види правомірної поведінки
- •21.4. Протиправна поведінка — правопорушення
- •21.5. Юридичний склад правопорушення
- •21.6. Види правопорушень
- •22.1. Поняття юридичної відповідальності
- •22.3. Мета і функції юридичної відповідальності
- •22.4. Принципи юридичної відповідальності
- •22.5. Класифікація юридичної відповідальності за галузевою ознакою
- •22.6. Класифікація юридичної відповідальності за характером санкцій
- •23.1. Поняття правової свідомості
- •23.2. Структура правосвідомості
- •23.3. Функції правосвідомості
- •23.4. Види правосвідомості
- •23.5. Поняття, основні характеристики і функції правової культури
- •23.6. Структура правової культури
- •23.7. Правова культура суспільства і окремої особистості
- •23.8. Правовий нігілізм і правовий ідеалізм,
- •24.1. Поняття законності
- •24.2. Основні вимоги (принципи) законності
- •24.3. Гарантії законності
- •24.4. Поняття правопорядку
- •24.5. Основні шляхи зміцнення законності і правопорядку
- •25.1. Поняття і принципи правового статусу особи
- •25.2. Види правових статусів особи
- •25.3. Права і свободи як головна складова правового статусу
- •25.4. Класифікація прав і свобод
- •25.5.Обов'язки як елемент правового статусу особи
- •25.6. Забезпечення прав і свобод особи
- •25.7. Гарантії прав і свобод особи
- •26.1. Поняття і структура правової системи
- •26.2. Романо-германська правова система
- •26.3. Англосаксонська правова система
- •26.4. Система релігійного та звичаєвого права
- •26.5. Проблеми формування світового правопорядку
22.5. Класифікація юридичної відповідальності за галузевою ознакою
Є кілька підстав для класифікації юридичної відповідальності. Серед них найдоцільнішою є класифікація юридичної відповідальності за характером санкцій і за галузевою ознакою.
За галузевою ознакою виділяють такі види юридичної відповідальності, як кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова, конституційна і міжнародно-правова.
Кримінальна відповідальність є найсуворішим видом галузевої юридичної відповідальності. Вона настає тільки внаслідок скоєння злочину — суспільне небезпечного діяння, склад якого передбачений у кримінальному законі. За менш небезпечні правопорушення (проступки) кримінальна відповідальність не настає. Поняття злочину і покарання, а також перелік злочинних діянь, заборонених кримінальним законом, і відповідних кримінальних покарань охоплюється Кримінальним кодексом України. Порядок реалізації кримінальної відповідальності дуже детально регламентований і встановлюється Кримінально-процесуальним кодексом.
До кримінальної відповідальності особа, винна у скоєнні злочину, може бути притягнена лише судом. Ніхто не може бути визнаний у скоєнні злочину, а також покараний інакше ніж за вироком суду і відповідно до закону. Кримінальні покарання є найбільш суворими і жорсткими формами державного примусу, які впливають переважно на особистість злочинця з метою його перевиховання і попередження скоєння злочинів у майбутньому, істотно обмежуючи його правовий статус: позбавлення волі, виправні роботи, заборона обіймати певну посаду або займатись певною діяльністю, конфіскація майна тощо. Відбуття кримінального покарання тягне настання для злочинця відповідних юридичних наслідків: протягом певного часу за ним зберігається судимість.
Адміністративна відповідальність настає за вчинення адміністративних проступків, передбачених законодавством про адміністративні правопорушення, і може виявлятись у винесенні попередження, накладенні штрафу, позбавленні спеціальних прав, адміністративному затриманні або арешті, огляді речей та вилученні речей і документів. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами внутрішніх справ, інспекціями у справах неповнолітніх,
188
митними органами, народними судами та Іншими державними органами і посадовими особами, уповноваженими законом.
Дисциплінарна відповідальність застосовується за скоєння дисциплінарних проступків, які виявляються в порушенні трудової, навчальної, службової та військової дисципліни і завдають шкоди внутрішньому порядку діяльності підприємств, установ, організацій тощо. До правопорушників можуть застосовуватись стягнення, передбачені правилами внутрішнього розпорядку, дисциплінарними статутами і положеннями: зауваження, попередження, догана, переведення на іншу роботу, звільнення, пониження у званні тощо.
Цивільно-правова відповідальність настає за порушення договірних зобов'язань майнового характеру або за заподіяння майнової чи немайнової (моральної) шкоди, тобто за скоєння цивільно-правового делікту, і може виражатись у позбавленні правопорушника певних благ матеріального характеру, у зміні невиконаного обов'язку новим, у приєднанні до невиконаного обов'язку нового, додаткового.
Цивільно-правова відповідальність буває двох видів: договірна і позадоговірна. Договірна відповідальність настає за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором. На правопорушника покладаються нові, додаткові обов'язки по відшкодуванню ним збитків або по сплаті неустойки за невиконання або неналежне виконання договірних умов. Це є додатковими до основного обов'язками, бо основним обов'язком цієї особи є виконання умов договору.Позадоговірна відповідальність настає внаслідок порушення абсолютного суб'єктивного права, її суть полягає в тому, що на правопорушника покладається обов'язок відшкодувати завдані збитки. В цьому разі має місце заміна основного обов'язку (утримуватись від протиправних дій) новим (відшкодувати завдані збитки).
Конституційна відповідальність, на відміну від розглянутих галузевих видів юридичної відповідальності, є менш дослідженою, часто вона взагалі не входить до переліку основних видів юридичної відповідальності, хоча її значення в забезпеченні реалізації, охорони і захисту прав і свобод особи не можна применшувати. Специфіка конституційної відповідальності обумовлюється особливим місцем і роллю конституційного права в системі права. Провідне місце цієї галузі пояснюється тим, що вона регулює найважливіші для держави відносини — відносини по формуванню органів держави і здійсненню державної влади, загальні засади державного і суспільного ладу. Ці відносини істотно впливають і на всі інші суспільні відносини —
189
політичні, економічні, культурні, ідеологічні тощо. Конституційне право інтегрує всі інші галузі в єдину внутрішньо злагоджену систему, адже норми конституційного права є вихідними положеннями правових норм інших галузей права, визначають основні засади правового регулювання в інших галузях.
Конституційно-правова відповідальність має багато спільного з іншими видами юридичної відповідальності, проте вона має свої специфічні особливості. Однією з таких особливостей є її політичний характер. Матеріалізація цього виду відповідальності відбувається через систему галузевого законодавства. Виступаючи як засіб забезпечення приписів норм права, закріплених в Конституції та законах, конституційна відповідальність може втілюватися як безпосередньо в цих правовідносинах (наприклад, імпічмент президента, відставка уряду, розпуск парламенту), так і через норми інших галузей права — адміністративного, кримінального та цивільного.
Міжнародно-правова відповідальність настає за порушення державою — учасником міжнародних договорів взятих на себе зобов'язань.