Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Методичні вказівки Границі

.pdf
Скачиваний:
15
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
751.99 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки України ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра вищої математики

М е т о д и ч н і в к а з і в к и до практичних занять і самостійної роботи

з курсу «ВИЩА МАТЕМАТИКА» розділ «Границі»

для студентів усіх напрямів підготовки і форм навчання

Затверджено радами спеціальностей

8.091701 Протокол № 4 від 18.01.2010 р.

8.091702 Протокол № 5 від 28.01.2010 р.

8.091711, 8.091722, 6.140181 Протокол № 5 від 29.01.2010 р. 8.091704, 8.091706, 8.091708 Протокол № 2 від 25.02.2010 р.

8.091707, 8.081709, 8.070801 Протокол № 2 від 4.02.2010 р. 8.050106 Протокол № 4 від 2.03.2010 р.

8.050107 Протокол № 2 від 27.01.2010 р.

8.050201, 7.050301, 7.050302 Протокол № 6 від 16.02.2010 р. 8.092501 Протокол № 2 від 24.11.2009 р.

8.090221 Протокол № 4 від 26.04.2010 р.

Одеса ОНАХТ 2010

4

Методичні вказівки до практичних занять і самостійної роботи з курсу «Вища

математика» розділ «Границі» для бакалаврів усіх напрямів підготовки і форм

навчання /Укладачі Е.Л. Пекарєв, Ю.С.Федченко. - Одеса: ОНАХТ, 2010. - 23

с.

Укладачі Е.Л. Пекарєв, канд.фіз.-мат. наук, доцент Ю.С. Федченко, асистент

Відповідальний за випуск в. о. зав. кафедрою вищої математики В.М. Кузаконь, канд. фіз.-мат. наук, доцент

5

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Розділ “Границі” є однією з частин програми курсу “Вища математика”, який необхідний для вивчення фундаментальних, загальноінженерних і спеціальних дисциплін, для набуття і розвитку навичок, необхідних для застосування математичних засобів в роботі інженера.

Мета практичних занять- розвиток навичок, які використовуються при практичному застосуванні математики.

В результаті вивчення даного матеріалу студент повинен:

1)вміти розв’язувати математичні задачі та зводити розв’язки до практично прийнятого результату, а також розвинути логічне і алгоритмічне мислення;

2)набувати навичок математичного дослідження прикладних питань

(застосування математичних засобів для розв’язання заданих практичних задач, вибір оптимального розв’язку, інтерпретація та оцінка отриманих результатів);

3)самостійно опрацьовувати математичні тексти, що містяться в літературі, пов’язаній зі спеціальністю студента;

4)вміти застосовувати всі нові сучасні обчислювальні засоби, а також користуватися таблицями та довідниками.

Виходячи з перерахованих вище основних задач викладання математики і враховуючи інтереси спеціальностей, авторами розроблено дані методичні вказівки.

Контроль успішності та якості навчання здійснюється з використанням методів і засобів, що визначаються вищим навчальним закладом. Академічні успіхи студентів визначаються за допомогою систем оцінювання, що використовуються у вищому навчальному закладі з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.

6

§1. ОСНОВНИЙ ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ.

1. Границя числової послідовності

Означення. Якщо за деяким законом кожному натуральному числу n

поставлено у відповідність деяке значення xn ,

то кажуть, що задана числова

послідовність xn :

 

 

x1 ,x2, ,...,xn ,...

 

 

Інакше кажучи, числова послідовність

-

це функція натурального

аргументу:

 

 

xn f n , n N

 

(1)

Число x1 називається першим членом (елементом) послідовності, x2 — другим,..., xn — загальним або n -м членом послідовності.

Найчастіше послідовність задається формулою його загального члена. Формула (1) дозволяє обчислити будь-який член послідовності за номером n , за нею можна відразу обчислити будь-який член послідовності. Так, рівності

yn n2 1,

zn 1 n n ,

un

 

1

,

vn

 

n 1

,

n N

n

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

задають відповідно послідовності

yn 2,5,10,..., n2 1,... ;

 

 

1

 

1

 

1

 

1

 

 

un

1,

 

,

 

,

 

,...,

 

,...

;

2

3

4

n

 

 

 

 

 

 

 

zn 1,2, 3,4,..., 1 n n,... ;

 

 

1

 

2

 

3

 

4

 

5

 

n 1

 

vn

0,

 

,

 

,

 

,

 

,

 

...,

 

 

,... .

2

3

4

5

6

n

 

 

 

 

 

 

 

 

Послідовність xn називається обмеженою, якщо існує таке число M 0 , що

для будь-якого n N виконується нерівність

хn M .

У протилежному випадку послідовність називається необмеженою. Легко бачити, що послідовності un й vn обмежені, а yn й zn — не обмежені.

Послідовність xn називається зростаючою (неспадною), якщо для будьякого n виконується нерівність xn 1 xn ( xn 1 xn ). Аналогічно визначається

спадна (незростаюча) послідовність. Іноді зростаючі (спадні) функції називають строго зростаючими (сторого спадними), а неспадні (незростаючі) функції просто зростаючими (спадними).

Всі ці послідовності називаються монотонними послідовностями. Послідовності yn , un й монотонні, zn — не монотонна.

0,

7

Якщо всі елементи послідовності xn дорівнюють одному числу c , то її

називають стаціонарною.

Інший спосіб задання числових послідовностей — рекурентний спосіб. У

ньому задається початковий елемент x1 (перший член послідовності) і правило

визначення n -го елемента за n 1 -м: xn f xn 1 . Таким чином,

x2 f x1 ,

x3 f x2 і т.д. При такому способі задання послідовності для знаходження 100-

го члена мають на увазі, що спочатку прораховують всі 99 попередніх. Розглянемо числову послідовність

0,

3

,

2

,

2

3

 

 

 

5

 

 

1

n

, ...,

1+

 

, ... (не монотонна, обмежена).

 

 

4

 

 

n

 

 

 

 

 

 

Зобразимо її члени точками числової осі (рис. 1).

x

x3

x

x

 

x

 

x

x x

x

2

 

1

 

 

 

7

9

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

10

8

6

 

 

 

 

 

 

0

 

2

 

4 6 8

 

1

10 9 7

5

 

3

 

xn

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5 7 9

 

 

9 8 6

4

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Можна побачити, що

члени

 

послідовності

 

xn

з ростом n

як завгодно

близько наближаються до 1. При цьому абсолютна величина різниці xn 1 стає все менше й менше. Дійсно:

 

x 1

 

1

,

 

x

2

1

 

 

1

,

 

x

3

1

 

 

1

,

 

x

4

1

 

 

1

, …,

 

x

n

1

 

 

1

, …,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xn 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

буде менше кожного, як завгодно малого додатнього

тобто з ростом n

 

числа.

Означення. Число а називається границею числової послідовності xn

при умові n , якщо для будь-якого, навіть як завгодно малого додатнього числа знайдеться такий номер N ( що залежить від , N N ), що для

всіх членів послідовності з номерами n N вірна нерівність

xn a .

 

8

У цьому випадку пишуть lim xn a

або xn a коли n і кажуть, що

n

 

послідовність xn (або змінна xn , що пробігає послідовність x1 ,x2, ,x3 ,... ) має

границю, яка дорівнює числу а (або xn прямує до а). Коротке означення границі можна записати так:

0 N : n N xn a lim xn a

n

Послідовність, що має границю, називається збіжною, у протилежному випадку — розбіжною.

Кожна збіжна послідовність має лише одну границю.

Приклад .

 

Довести, що lim

n 1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рішення. За означенням, число 1 буде границею послідовності xn

n 1

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

n N , якщо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

знайдеться натуральне число N , таке, що для всіх n N виконується

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1

1

 

, тобто

1

. Вона справедлива для всіх

n

1

 

 

 

 

 

 

 

нерівність

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зауважимо, що число N залежить від . Так, якщо

3

 

, то

 

 

 

 

 

 

26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

1

 

 

26

8

2

; якщо 0.01, тоді

 

N

1

 

100 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

3

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тому іноді записують N N .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад . Довести, що lim xn 1, де

 

xn

1

1 n .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рішення. Нехай, наприклад,

0,1. Тоді

xn

1

 

0.1 або

 

1

 

1

1

0.1

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тобто

1

виконується при n 10 . Аналогічно для 0.01

 

 

xn 1

 

0.01 коли

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 100.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xn 1

 

або

1

 

виконується якщо n

1

.

Для будь-якого 0 нерівність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, для будь-якого 0 існує такий номер N

, що для всіх n N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

виконується нерівність

 

xn 1

 

, а це й означає, що lim xn 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

Стаціонарна послідовність xn

c , n N має границю, яка дорівнює числу c ,

тобто lim c c . Дійсно, для ε > 0

при всіх натуральних n виконується

n

 

 

 

нерівність

ε.

 

 

Розглянемо послідовності xn , yn ,

zn .

Теорема. Якщо lim xn a ,

lim yn b ,

і, починаючи з деякого номера

n

n

 

 

виконується нерівність xn yn , тоді a b .

Теорема. Якщо lim xn a ,

lim yn a і справедлива нерівність xn zn yn

n

n

 

 

(починаючи з деякого номера), тоді lim zn a .

n

Не всяка послідовність має границю. Сформулюємо ознаку існування границі послідовності.

Теорема Вейєрштрасса. Будь-яка монотонна обмежена послідовність має границю.

2. Границя функції в точці

Нехай функція y f (x) визначена в деякому околі точки x0 , окрім, можливо, самої точки x0 .

Сформулюємо два, еквівалентних між собою, означення границі функції в точці.

Означення

(за Гейне). Число

A називається границею функції y f (x) у

точці x0 (або

коли

x x0 ), якщо

для

будь-якої послідовності допустимих

значень аргументу

x n , n N(xn x0 ) ,

що збігається до x0 , послідовність

відповідних значень функції f (xn ) ,

n N , збігається до числа A .

У цьому випадку пишуть lim f (xn ) A або f (x) A коли x x0 .

x x0

 

Означення (за Коші). Число

A називається границею функції в точці x0

(або коли x x0 ), якщо для будь-якого додатнього знайдеться таке додатнє

число , що для всіх

x x0 , які задовольняють нерівність

 

x x0

 

,

 

 

виконується нерівність f (x) A .

Записують lim f (xn ) A . Це означення коротко можна записати так:

x x0

0 0 : x x0 , x x0 f (x) A .

Приклад. Довести, що lim(2x 1) 5.

x 3

Рішення. Функція f (x) 2x 1. Візьмемо довільне 0 , знайдемо ( ) 0

таке, що для всіх x , які задовольняють нерівність

 

x 3

 

, виконується

 

 

нерівність

 

(2x 1) 5

 

, тобто

 

x 3

 

 

 

. Взявши

 

 

, бачимо, що для всіх x ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

які задовольняють нерівність

 

x 3

 

(

) , виконується нерівність

 

(2x 1) 5

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

Отже, lim(2x 1) 5.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x 3

 

 

 

 

 

3. Односторонні границі

В означенні границі функції

lim f (x) A вважається, що x прямує до x0

x x0

будь-яким способом: залишаючись меншим, чим x0 (ліворуч від x0 ), більшим, ніж x0 (праворуч від x0 ), або коливаючись біля точки x0 .

Означення. Число A1 називається лівою односторонньою границею функції y f (x) у точці x0 , якщо для будь-якого числа 0 існує число ( ) 0 таке,

що коли x (x0 ; x0 ) , виконується нерівність

 

 

f (x) A1

 

.

 

 

 

 

 

 

Ліву

односторонню границю записують

так: lim f (x) A1

або

коротко:

 

 

 

 

 

 

x x0 0

 

 

f (x0 0) A1 (позначення Дирихле).

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналогічно визначається права одностороння границя функції.

 

 

Означення. Число A2

називається

правою односторонньою

границею

функції

y f (x) у точці

x0 , якщо для

будь-якого числа 0

існує число

( ) 0

таке, що коли x (x0 ; x0 ) , виконується нерівність

 

f (x) A2

 

.

 

 

Коротко праву односторонню границю записують f (x0 0) A2 .

 

Якщо існує lim f (x) A , то існують й обидві односторонні границі,

причому

x x0

 

A A1 A2 .

 

Справедливо й зворотне твердження: якщо існують обидві границі

f (x0 0)

й f (x0 0) і вони рівні, то існує границя A lim f (x) і A f (x0 0) f (x0 0) .

x x0

Якщо ж A1 A2 , то lim f (x) не існує.

x x0

4. Границя функції в нескінченності

З поняттям границі числової послідовності xn f n тісно пов’язане поняття функції y f (x) в нескінченності. Якщо у першому випадку змінна n , зростаючи, приймає лише цілі значення, то у другому випадку змінна x , змінюючись, приймає будь-які значення.

Означення. Число A називається границею функції y f (x) коли x , якщо для будь-якого, навіть як завгодно малого додатнього числа 0 ,

знайдеться таке додатнє число S 0

 

S S , що для всіх x

таких, що х S ,

справедлива нерівність

 

 

 

 

f x A

 

 

(5)

 

 

 

 

 

 

 

11

 

Ця границя функції позначається lim

f (x) A.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналогічно визначається границя функції за умови x .

 

 

Якщо існують рівні між собою границі функції lim

f (x) lim f (x)

, то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

x

 

кажуть, що існує границя функції коли x . lim f (x) lim

f (x) lim

f (x) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

x

x

 

 

Приклад . Довести, що lim

5x 1

5.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рішення. Функція

f (x)

5x 1

. Для будь-якого 0 нерівність (5)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5x 1

5

 

або

1

 

 

x

 

 

1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

виконується коли

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, для кожного 0 існує таке число S

1

0, що для всіх

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

S, буде

вірною нерівність

 

f (x) 5

 

, де

f (x)

5x 1

; а це й

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

lim f (x) 5.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x , таких, що

означає, що

5. Нескінченно малі функції

Означення. Функція y f (x) називається нескінченно малою(н.м.) коли

x x0 , якщо lim f (x) 0 .

 

 

 

 

 

 

x x0

 

 

 

 

 

 

За означенням границі функції рівність

lim f (x) 0 означає: для будь-якого

 

 

 

 

 

x x0

 

 

 

 

 

числа 0 знайдеться число 0 таке,

що для всіх

x , що задовольняють

нерівності 0

 

x x0

 

, виконується нерівність

 

f (x)

 

.

0 , x , x : у

 

 

 

 

Аналогічно визначається н.м. ф. коли x x0

 

0 , x x0

всіх випадках f (x) 0 .

 

 

 

 

 

 

Нескінченно малі функції часто називають нескінченно малими величинами або нескінченно малими; позначають звичайно грецькими буквами , й т.д.

Прикладами н.м. ф. є функції y x2 коли x 0 ; y x 2 коли x 2 .

Відмітимо властивості нескінченно малих величин:

1.Алгебраїчна сума скінченного числа нескінченно малих функцій є нескінченно мала функція.

2.Добуток обмеженої функції на нескінченно малу функцію є функція нескінченно мала.

3.Частка від ділення нескінченно малої функції на функцію, що має відмінну від нуля границю, є функція нескінченно мала.

Приклад . Показати, що функція

f x x 1 2 sin 3

1

 

коли

x 1 є

 

 

x 1

нескінченно малою.

 

 

 

 

 

f x A x .

12

Рішення. Оскільки lim x 1 2

0 , тоді функція x x 1 2 є нескінченно

 

 

 

x 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

малою коли x 1. Функція g x

sin 3

1

 

обмежена

 

sin 3

1

 

1. Функція

 

 

 

 

 

 

 

 

x 1

x 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f x x 1 2 sin 3

1

є

добутком обмеженої функції g x

на нескінченно малу

 

x 1

x . Виходить,

f (x)

— нескінченно мала коли x 1.

 

 

 

Теорема. Якщо функція f (x) має границю, яка дорівнює A, то її можна

подати як суму числа А і нескінченно малої функції x

тобто якщо

lim f (xn ) A , то

x x0

І навпаки, якщо функцію f (x) можна подати у вигляді суми числа А й нескінченно малої функції x , то число А є границею функції f (x) , тобто

якщо f x A x , то lim f (xn ) A .

 

 

 

 

 

 

x x0

 

 

 

 

 

 

6. Нескінченно велика функція

 

 

 

 

 

Означення. Функція y f (x)

називається нескінченно великою(н.в.) коли

x x0 ,

якщо для будь-якого числа

M 0

існує таке число (M ) 0, що для

всіх x ,

що задовольняють нерівності

0

 

x x0

 

, виконується нерівність

 

 

 

f (x)

 

M . Записують lim

f (x) або

f (x) коли x x0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x x0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коротко: (M 0 0x :

x x0

 

, x x0

f (x)

M ) lim f (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x x0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наприклад, функція

y

 

 

 

 

є н.в. ф. коли x 2 .

 

 

 

 

 

 

x 2

 

 

 

 

 

 

Якщо f (x)

прямує до нескінченності коли x x0

й приймає лише додатні

значення, то

пишуть

lim f (x) ; якщо лише

від’ ємні значення, то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x x0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim f (x) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x x0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Функція

y f (x) ,

яка задана

на

 

 

 

всій числовій прямій, називається

нескінченно великою коли x , якщо

 

для будь-якого числа M 0 знайдеться

таке число N N(M ) 0 , що для всіх x ,

 

x

 

N , виконується нерівність

 

f (x)

 

M .

 

 

 

 

Коротко:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( M 0 N 0 x :

 

x

 

N

 

f (x)

 

M ) lim f (x) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наприклад, y 2x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

є н.в. ф. коли x .

 

 

 

 

 

Відмітимо властивості нескінченно великих величин:

1.Добуток нескінченно великої величини на функцію, границя якої відмінна від нуля, є величина нескінченно велика.

2.Сума нескінченно великої величини й обмеженої функції є величина нескінченно велика.

3.Частка від ділення нескінченно великої величини на функцію, що має границю в точціі x0 , є величина нескінченно велика.