МК (Пашинський) / МК / Видання_готові / ДБН_В.2.6-163~2010_СК
.pdf
|
|
|
|
ДБН В.2.6-163:2010 .С. 155. |
|
|
|
|
– гранична умовна гнучкість стінки; |
|
uw |
|
||
x, y |
– розрахункові гнучкості елемента у площинах перпендикулярних до осей х – х i у – у |
|||
|
|
відповідно; |
||
|
– коефіцієнт поперечної деформації сталі (Пуассона); |
|||
loc |
|
– місцеві нормальні напруження; |
||
x, y |
– нормальні напруження, паралельні до осей х – х i у – у відповідно; |
|||
|
x , y |
– дотичне напруження; |
||
, |
– коефіцієнт стійкості при центральному стискові; |
|||
b |
|
– коефіцієнт стійкості при згині; |
||
e |
|
– коефіцієнт стійкості при згині зі стиском; |
||
exy |
|
– коефіцієнт стійкості при згині у двох головних площинах зі стиском. |
ДБН В.2.6-163:2010. С. 156.
Додаток В (довідковий)
Категорії конструкцій за призначенням і за напруженим станом та групи конструкцій
Таблиця В.1 Класифікація конструкцій
|
Категорія |
|
Конструкція і елемент |
за призна- |
за |
напруженим |
||
|
ченням |
станом |
|
|
|
1. Конструкції кранових колій: |
|
|
а) підкранові балки (крім ребер жорсткості) і ферми (пояси, елементи |
|
|
ґраток, фасонки) |
А |
I |
б) гальмові балки і ферми, деталі кріплення до колон, ребра |
|
|
жорсткості |
А |
II |
в) балки колій підвісного транспорту: |
|
|
- зварні |
А |
I |
- прокатні під технологічні електричні талі і кран-балки або ручні |
|
|
талі і кран-балки |
Б |
I |
- прокатні під ремонтні або ручні талі и кран-балки |
Б |
II |
г) допоміжні горизонтальні ферми, вертикальні ферми, тупикові |
|
|
упори |
Б |
II |
д) деталі кріплення рейок |
В |
III |
2. Робочі площадки при наявності рухомого транспорту: |
|
|
а) балки при залізничному рухомому складі |
А |
I |
б) балки при автонавантажувачах та іншому транспорті |
А |
II |
в) металевий настил, включений у сумісну роботу з балками настилу, |
|
|
ребра жорсткості балок |
Б |
I |
г) металевий настил, не включений до сумісної роботи з балками |
|
|
настилу, ребра жорсткості настилу |
Б |
II |
3. Конструкції технологічних площадок і покриттів: |
|
|
а) головні балки і ригелі рам при динамічному навантаженні |
А |
I |
б) головні балки при статичному навантаженні |
А |
III |
в) другорядні балки при динамічному навантаженні |
А |
II |
г) другорядні балки при статичному навантаженні |
А |
III |
д) металевий настил, включений до сумісної роботи з балками |
|
|
настилу при динамічному навантаженні |
Б |
I |
е) металевий настил, окрім зазначеного в поз. 3, д) |
Б |
II |
ж) ребра жорсткості балок |
В |
III |
4. Колони виробничих будівель і відкритих кранових естакад, стійки |
|
|
робочих і технологічних площадок: |
|
|
а) основні елементи поперечного перерізу (у тому числі пояси і ґратки |
|
|
при наскрізному перерізі), опорні плити, підкранові траверси колон |
А |
III |
б) вертикальні в’язі між колонами |
А |
III |
в) ребра жорсткості і діафрагми колон, елементи ґраток |
В |
III |
двоплощинних в’язей, в’язі з напруженням меншим за 0, 4Ry |
ДБН В.2.6-163:2010 .С. 157.
Продовження таблиці В.1
|
Категорія |
|
Конструкція і елемент |
за призна- |
за |
напруженим |
||
|
ченням |
станом |
|
|
|
|
|
|
5. Конструкції покриття: |
|
|
а) ферми, ригелі та інші елементи, що підлягають безпосередній дії |
|
|
динамічних навантажень від технологічного чи транспортного |
|
|
устаткування |
А |
I |
б) те саме, при статичному навантаженні |
А |
II |
в) вузлові фасонки |
А |
II |
г) ліхтарні панелі, панелі покрівлі, прогони, горизонтальні торцеві |
|
|
в’язі в рівні покрівлі, поздовжні в’язі при кроці колон, що є більшим |
|
|
за крок кроквяних ферм |
Б |
II |
д) інші в’язі |
В |
III |
6. Конструкції фахверка |
|
|
а) ригелі під цегляні стіни і над воротами |
А |
III |
б) стійки, торцеві і вітрові ферми |
Б |
II |
в) ригелі, крім зазначених у поз.6, а) та інші елементи |
В |
III |
7. Допоміжні конструкції виробничих будівель: |
|
|
а) косоури сходів |
А |
III |
б) сходи, перехідні площадки, огородження, площадки світильників, |
|
|
посадкові площадки на крани, балки підвісних стель, імпости, віконні |
|
|
і ліхтарні рами |
В |
III |
8. Транспортерні галереї: |
|
|
а) прольотні будівлі галереї, несучі балки під конвеєри, фасонки ферм |
А |
I |
б) опори, в’язі між колонами, опорні ребра балок |
А |
II |
в) елементи фахверка, в’язі, прогони і балки покриттів прольотних |
|
|
будівель, ребра жорсткості балок |
Б |
II |
9. Опори повітряних ліній (ПЛ) електропередачі, конструкцій відкритих |
|
|
розподільних пристроїв (ВРП): |
|
|
а) зварні спеціальні опори великих переходів заввишки понад 60 м |
А |
I |
б) опори ПЛ, окрім зазначених у поз. 9, а), опори під вимикачі і |
А |
III |
портали під ошинування ВРЧ |
|
|
в) опори під устаткування ВРЧ тощо, крім зазначених у поз. 9, а) і б) |
В |
II |
10. Антенні споруди зв’язку заввишки до 500 м |
|
|
а) стовбури щогл і башт, ґратки, елементи обпирання на фундаменти |
А |
II |
б) елементи (механічні деталі) відтяжок щогл і антенних полотен, |
|
|
деталі кріплення відтяжок до фундаментів і до стовбурів сталевих |
|
|
опор |
А |
I |
в) діафрагми баштових опор, хідники, перехідні площадки |
Б |
III |
11. Витяжні башти: |
|
|
а) пояси башт, вузлові фасонки |
А |
II |
б) газовідвідний стовбур, елементи ґратки, балки і площадки |
|
|
діафрагм, що безпосередньо сприймають вагу стовбура |
Б |
II |
в) опорні плити, хідники, огородження, настил площадок, балок і |
|
|
площадки діафрагм, що не сприймають вагу стовбура |
В |
III |
12. Димові труби: |
|
|
а) сталева оболонка і ребра жорсткості труби |
А |
II |
б) площадки, опорні кільця, хідники та огородження |
Б |
III |
ДБН В.2.6-163:2010. С. 158.
Закінчення таблиці В.1
|
Категорія |
|
Конструкція і елемент |
за призна- |
за |
напруженим |
||
|
ченням |
станом |
|
|
|
13. Градирні баштові і вентиляторні, водонапірні башти: |
|
|
а) пояси ґратчастих башт, кільця жорсткості, ґратки |
А |
III |
б) вузлові фасонки |
А |
II |
в) фахверк, допоміжні площадки, обшивки градирень |
В |
III |
14. Бункери: |
|
|
а) бункерні балки, оболонки параболічних бункерів |
А |
I |
б) стінки інших бункерів, ребра жорсткості бункерів |
А |
III |
|
|
|
15. Резервуари і газгольдери: |
|
|
а) стінки та кромки днищ резервуарів місткістю 10 тис. м3 і більше, |
|
|
фасонки покриттів |
А |
I |
б) стінки та кромки днищ резервуарів місткістю менш як 10 тис. м3 |
А |
II |
в) центральні частини днищ, опорні кільця покриття, кільця |
|
|
жорсткості, плавучі покрівлі і понтони покриття |
А |
III |
д) внутрішні корпуси ізотермічних резервуарів при температурі |
|
|
зберігання не вище –50°С |
А |
I |
16. Конструкції контактової мережі транспорту: |
|
|
а) конструкції та елементи, пов’язані з натягом проводів (тяги, |
|
|
штанги, хомути) |
А |
I I |
б) конструкції та елементи несучих, підтримувальних і фіксувальних |
|
|
пристроїв (опори, ригелі жорсткості поперечин, прожекторні щогли, |
|
|
фіксатори) |
Б |
II |
в) допоміжні конструкції |
В |
III |
17. Силоси (оболонка, ребра жорсткості) |
А |
III |
18. Громадські будівлі і споруди (театри, кінотеатри, цирки, спортивні |
|
|
споруди, криті ринки, навчальні заклади, дитячі дошкільні заклади, лікарні, |
|
|
пологові будинки, музеї, державні архіви тощо, будівлі заввишки понад |
|
|
75 м: |
|
|
а) перекриття і покриття, косоури сходин |
А |
II |
б) колони |
А |
II |
Примітки:
1. Вимоги цієї таблиці не поширюються на сталеві конструкції спеціальних споруд: магістральні і технологічні трубопроводи, резервуари спеціального призначення, кожухи доменних печей і повітренагрівачів тощо.
2. Для конструкцій і елементів, не зазначених у цій таблиці, допускається приймати категорії з урахуванням їхнього призначення і напруженого стану стосовно аналогічних конструкцій і елементів, зазначених у таблиці
ДБН В.2.6-163:2010 .С. 159.
Таблиця В.2 Показники груп конструкцій
Чинник |
Позначення |
Характеристика |
Показник, бал |
|
|
|
|
|
|
Клас відповідальності |
S1 |
I |
4 |
|
II, III |
0 |
|||
|
|
|||
|
S2 |
А |
II |
|
Категорія за призначенням |
Б |
4 |
||
|
|
В |
I |
|
|
S3 |
I |
8 |
|
Категорія за напруженим станом |
II |
5 |
||
|
|
III |
I |
|
Наявність розтягувальних напружень від |
S4 |
є |
7 |
|
розрахункового навантаження |
немає |
2 |
||
|
||||
Несприятливий вплив зварних з’єднань |
S5 |
є |
6 |
|
немає |
2 |
|||
|
|
Примітка
Несприятливий вплив зварних з’єднань слід враховувати, якщо вони розташовані у місцях дії значних розрахункових розтягувальних напружень ( > 0,3Ry; > 0,3Rwz), або в місцях, де міцність зварного з’єднання визначає придатність до експлуатації конструкції в цілому.
В.1 Залежно від категорії конструкцій за призначенням і за напруженим станом, а також від інших чинників, наведених у табл. В.2, конструкції та елементи поділяються на чотири групи.
Групи конструкцій слід приймати залежно від показника групи S, який дорівнює сумі балів показників окремих чинників S = S1 + S2 + S3 + S4 + S5, які приймаються відповідно до табл. В.2.
-група 1 – при S > 26;
-група 2 – при 23 S 26;
-група 3 – при 19 S 22;
-група 4 – при S 18.
Слід враховувати, що показники факторів при експлуатації, транспортуванні та монтажі можуть відрізнятися один від одного.
В.2 Після підбору перерізів слід уточнити групу конструкцій шляхом коригування показника групи S, визначеного згідно з В.1 цього додатка, не більше як на ±4 бали. При цьому рекомендується прийняти такі категорії за напруженим станом, де α – відношення абсолютного найбільшого значення нормального розтягувального напруження, викликаного дією динамічних навантажень, до найбільшого значення сумарного розтягувального напруження, викликаного дією усіх навантажень, у тому самому розрахунковому перерізі:
I – при α 0,5;
ІІ – при 0,2 < α < 0,5;
ІІІ – при α 0,2.
При товщині прокату понад 20 до 40 мм, при наявності кромок після гільйотинного різання, наклепу від деформування в холодному стані, що не враховуються в розрахунку, високих початкових напружень (у тому числі зварювальних), значення показника групи S необхідно збільшити на 1 бал; при товщині прокату понад 40 мм – на 2 бали.
При дії статичного навантаження і значенні нормального напруження стискання, що обчислене з урахуванням коефіцієнтів , e, b і не перевищує 0, 4Ry c (наприклад, при обмеженні гнучкості,
конструктивних вимогах тощо) значення показника групи S необхідно зменшити на 4 бали.
ДБН В.2.6-163:2010. С. 160.
|
Додаток Г |
|
|
|
(довідковий) |
|
|
|
Фізичні характеристики матеріалів |
|
|
|
Таблиця Г.1 Фізичні характеристики матеріалів для сталевих конструкцій |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Характеристика |
Значення |
|
|
Густина , кг/м3: |
|
|
|
– прокату і сталевих виливків |
7850 |
|
|
– виливків з чавуну |
7200 |
|
|
Коефіцієнт лінійного розширення , С-1 |
0,12 × 10-4 |
|
|
Модуль пружності Е , Н/мм2: |
|
|
|
– прокатної сталі, сталевих виливків |
2,06 × 105 |
|
|
– виливків з чавуну марок: |
|
|
|
– СЧI5 |
0,83 × 105 |
|
|
– СЧ20,СЧ25,СЧ3О |
0,98 × 105 |
|
|
– пучків і пасм паралельних дротів |
1,96 × 105 |
|
|
– канатів сталевих: |
|
|
|
– спіральних і закритих |
1,67 × 105 |
|
|
– несучих |
|
|
|
– подвійного звивання |
1,47 × 105 |
|
|
– подвійного звивання з неметалевим сердечником |
1,27 × 105 |
|
|
Модуль зсуву прокатної сталі і сталевих виливків G, Н/мм2 |
0,79 × 105 |
|
|
Коефіцієнт поперечної деформації (Пуасона) |
0,3 |
|
Примітка
Значення модуля пружності наведені для канатів, попередньо витягнутих зусиллям не менш як 60% розривного зусилля для каната в цілому.
Таблиця Г.2 Фізичні характеристики проводів і дроту
|
Марка і номінальний |
Модуль |
Коефіцієнт лінійного |
|||
Найменування матеріалу |
пружності Е, |
|||||
переріз, мм |
2 |
розширення , С |
-1 |
|||
|
|
Н/мм2 |
|
|||
Алюмінієві проводи за ГОСТ 839 |
А, АНП; 16-800 |
0,630 × 105 |
0,23 × 10-4 |
|
||
Мідні проводи за ГОСТ 839 |
М; 4-800 |
|
1,300 × 105 |
0,17 × 10-4 |
|
|
Сталева алюмінієві проводи за |
АС, АСК; АСКП, |
|
|
|
||
ГОСТ 839 при відношенні площ |
АСКС |
|
|
|
|
|
алюмінію до сталі, що дорівнює: |
|
|
|
|
|
|
6…6,25 |
10 і більше |
0,825 × 105 |
0,192 × 10-4 |
|
||
0,65 |
95 |
|
1,460 × 105 |
0,139 × 10-4 |
|
|
4,29…4,39 |
120 і більше |
0,890 × 105 |
0,183 × 10-4 |
|
||
7,71…8,04 |
150 і більше |
0,770 × 105 |
0,198 × 10-4 |
|
||
1,46 |
185 і більше |
1,140 × 105 |
0,155 × 10-4 |
|
||
12,22 |
330 |
|
0,665 × 105 |
0,212 × 10-4 |
|
|
18,2…18,5 |
400 і 500 |
|
0,665 × 105 |
0,212 × 10-4 |
|
|
Бісталевий сталемідний дріт за |
БСМ I |
|
|
|
|
|
ГОСТ 3822 діаметром, мм: |
|
|
|
|
|
|
1,6…4 |
2,0…12,5 |
|
1,870 × 105 |
0,127 × 10-4 |
|
|
6 |
28,2 |
|
1,900 × 105 |
0,124 × 10-4 |
|
Примітка
Значення маси проводів і дроту слід приймати згідно з ГОСТ 839 і ГОСТ 3822.
ДБН В.2.6-163:2010 .С. 161.
Додаток Д (обов’язковий)
Вимоги до сталей для сталевих конструкцій
Таблиця Д.1 Характеристичні показники ударної в’язкості прокату при розрахунковій температурі t –40°С
|
|
|
|
|
Нормативні показники ударної в’язкості |
|
|
||||
|
Група |
|
|
|
для прокату з межею текучості, Н/мм2 |
|
|
||||
|
конструкцій |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Rуп < 290 |
|
290 Rуп < 390 |
|
|
Rуп ≥ 390 |
||||
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
KCА + KCV0 |
|
|
KCV-20 |
|
|
|
KCV-40 |
|
|
2 |
|
те саме |
|
|
те саме |
|
|
|
те саме |
|
|
3 |
|
те саме |
|
|
те саме |
|
|
|
те саме |
|
|
Примітки: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. КСV – ударна в’язкість на зразках з V- подібним надрізом (тип II за ГОСТ 9454), індекс t (КСVt) – регламентована |
||||||||||
|
температура випробувань на ударний згин, відсутність індексу означає температуру +20 С, KCА – ударна в’язкість при |
||||||||||
|
температурі + 20 С при випробуванні зразків I-го типу за ГОСТ 9454 з V- подібним надрізом після деформаційного |
||||||||||
|
старіння. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Розрахункова температура визначається відповідно до п. 1.2.1.9 цих норм. |
|
|
|
|
||||||
|
3. Норми ударної в’язкості: |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
1) КСА = 29 Дж/см2; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2) для сталей з Rуп < 290 Н/мм2 – КСV = 34 Дж/см2 на поздовжніх зразках і 25 Дж/см2 на поперечних зразках; |
||||||||||
|
3) для сталей з 290 Rуп < 390 Н/мм2 – КСV-20 = 34 Дж/см2 |
на поздовжніх зразках і 25 Дж/см2 |
на поперечних зразках; |
||||||||
|
КСV0 = КСV-20 = КСV-40 |
= 34 Дж/см2 на поздовжніх зразках і 25 Дж/см2 на поперечних зразках; |
|
|
|||||||
|
4) для сталей з Rуп ≥ 390 Н/мм2 – КСV-40 = 25 Дж/см2. |
|
|
|
|
|
|||||
|
Таблиця Д.2 Вимоги до хімічного складу низьколегованої сталі для сталевих конструкцій |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Конструкції будівель і споруд |
|
|
|
1) |
|
|
|
Вуглецевий |
||
|
|
Масова частка елементів , %, не більше |
|
еквівалент Сэ, |
|||||||
|
при межі текучості сталі, Н/мм2 |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
вуглець |
фосфор |
|
сірка |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
не більше |
||||
|
до 290 |
|
|
0,22 |
0,040 |
0,0502) |
|
0,38 |
|||
|
понад 290 до 390 |
|
0,15 |
0,035 |
0,0102) |
|
0,42 |
||||
|
понад 390 до 490 |
|
0,15 |
0,0203) |
0,0103) |
|
0,45 |
||||
|
понад 490 до 590 |
|
0,15 |
0,015 |
0,010 |
|
0,47 |
||||
|
понад 590 |
|
|
0,15 |
0,010 |
0,005 |
|
0,50 |
1) |
Граничні відхилення за хімічним складом у готовому прокаті за ГОСТ 27772. |
|
|||||
2) |
У разі термічної обробки сталі, призначеної подрібнити зерно, вміст сірки повинен складати не більше за 0,025%. |
||||||
3) |
Сумарний вміст сірки і фосфору не повинен перевищувати 0,020%. |
|
|
|
|||
Примітка |
|
|
|
|
|
||
Значення вуглецевого еквівалента (Сэ, %) обчислюється за формулою |
|
|
|
||||
|
Cэ C |
Mn |
|
Cr Mo V |
|
Ni Cu |
, |
|
|
|
|
||||
|
6 |
5 |
15 |
|
де С, Mn, Cr, V, Ni, Cu, Mo,– масові частки вуглецю, марганцю, хрому, ванадію, нікелю, міді і молібдену відповідно, %.
ДБН В.2.6-163:2010. С. 162.
Таблиця Д.3 Вимоги до застосування сталевого прокату
Характеристика сталі |
Група |
Ступінь |
Вимоги щодо |
|
конструкцій |
розкислення |
ударної в’язкості |
||
|
||||
|
1 |
сп |
|
|
Низьковуглецева сталь звичайної міцності |
2 |
пс, сп |
KCА+KCV |
|
3 |
кп, пс, сп |
|||
|
|
|||
|
4 |
кп, пс, сп |
|
|
Сталь підвищеної міцності |
1 |
|
KCV-20 |
|
2 |
|
|||
|
3 |
|
|
|
Високоміцна сталь |
1 |
|
KCV-40 |
|
2 |
|
|||
|
3 |
|
|
|
Позначення, прийняті в таблиці Д.3: |
|
|
|
|
сп – спокійна; |
|
|
|
|
пс – напівспокійна; |
|
|
|
|
кп – кипляча. |
|
|
|
|
KCA, KCV – вимоги до ударної в’язкості, що приймаються за табл. Д.1. |
|
|
||
|
|
|
|
ДБН В.2.6-163:2010 .С. 163.
Додаток Е (обов’язковий)
Вибір сталей для конструкцій будівель і споруд
Таблиця Е.1 Сталі для сталевих конструкцій будівель і споруд
|
Сталь |
|
Умови застосування сталі для груп конструкцій |
|||
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
|
||||
Конструкції з фасонного, сортового, листового, широкополичкового і універсального прокату і |
|
|||||
холодногнутих профілів |
|
|
|
|
|
|
С235 |
ГОСТ 27772 |
|
– |
– |
+а) |
+ |
С245 |
ГОСТ 27772 |
|
– |
+б) |
+ |
– |
С255 |
ГОСТ 27772 |
|
+ |
+ |
+ |
– |
С275 |
ГОСТ 27772 |
|
– |
+б) |
+ |
– |
С285 |
ГОСТ 27772 |
|
+ |
+ |
+ |
– |
С345 |
ГОСТ 27772 |
|
+3 |
+1 |
+1 |
– |
С345К ГОСТ 27772 |
|
|
|
|
|
|
С355 |
[1,2] |
|
– |
+ |
+ |
– |
С375 |
ГОСТ 27772, [1,2] |
|
+3 |
+1 |
+1 |
– |
С390 |
ГОСТ 27772, [1,2] |
|
+ |
+ |
+ |
– |
С440 |
ГОСТ 27772, [1,2], |
|
+ |
+ |
+ |
– |
С490 |
ГОСТ 27772, [1,2] |
|
|
|
|
|
С590 |
ГОСТ 27772, [1,2] |
|
– |
+ |
+ |
– |
С590К ГОСТ 27772 |
|
– |
– |
– |
– |
|
Конструкції з труб |
|
|
|
|
|
|
|
ВСт3кп (до 4) |
ГОСТ 10705а) |
+2д) |
+2д) |
+2д) |
|
|
ВСт3кп (от 4,5 до 10) |
ГОСТ 10705в) |
– |
+2д) |
+2д) |
|
|
ВСт3пс (до 5,5) |
ГОСТ 10705в) |
+2д) |
+2д) |
+2д) |
|
|
ВСт3пс (от 6 до 10) |
ГОСТ 10705в) |
+6 |
+6 |
+6 |
|
|
ВСт3сп (от 6 до 10) |
ГОСТ 10705в) |
– |
– |
– |
|
|
ВСт3пс (от 5 до 15) |
ГОСТ 10706г) |
– |
+4 |
+4 |
|
|
ВСт3сп (от 5 до 15) |
ГОСТ 10706г) |
– |
– |
– |
|
|
20 |
ГОСТ 8731е) |
+ |
+ |
– |
|
|
09Г2С |
ГОСТ 8731е) |
+ |
+ |
– |
|
Позначення, прийняті в табл. Е.1:
Знаки «+» і «–» означають, що дану сталь застосовувати відповідно слід чи не слід. Цифра за знаком «+» означає категорію сталі за ударною в’язкістю.
а) окрім неопалюваних будівель і конструкцій, що експлуатуються на відкритому повітрі, а також окрім опор повітряних ліній (ПЛ), відкритих розподільчих пристроїв (ВРП) та контактних мереж (КМ); б) для неопалюваних будівель і конструкцій, що експлуатуються на відкритому повітрі, слід застосовувати прокат завтовшки до 10 мм; в) група В, табл. 1 ГОСТ 10705;
г) група В з додатковими вимогами за п.1.6 ГОСТ 10706; д) окрім опор ПЛ, ВРП і КМ;
е) безшовні гарячедеформовані труби з зазначених марок сталей допускається застосовувати для елементів спеціальних опор великих переходів ПЛ висотою понад 60 м (група конструкцій 1).
Примітки:
1. За товщину фасонного прокату слід приймати товщину полиці.
2. Вимоги цієї таблиці поширюються на листовий прокат завтовшки понад 3 мм. При товщині прокату меншій за 3 мм наведені в таблиці сталі слід застосовувати без вимог до ударної в’язкості (без зазначення категорії).
3. Прокат завтовшки менше за 5 мм із сталі класу С235 допускається застосовувати для конструкцій усіх груп, окрім опор ПЛ, ВРП і КМ.
4. Застосування термозміцненого з прокатного нагріву фасонного прокату зі сталі класу С345Т і С375Т, який постачається як сталь класу С345 і С375, не допускається в конструкціях, які при виготовленні підлягають металізації або пластичним деформаціям при температурі понад +700 С.
5. До сортового прокату (круг, смуга, квадрат) згідно з ГОСТ 535, ГОСТ 19281 та іншими технічними умовами і стандартами висуваються такі самі вимоги як до фасонного прокату такої самої товщини згідно з ГОСТ 27772.
6. Відповідність марок сталі сортового прокату маркам сталей згідно з ГОСТ 27772 слід визначити за табл. Е.5 цього додатка.
ДБН В.2.6-163:2010. С. 164.
Таблиця Е.2 Характеристичні і розрахункові опори при розтягуванні, стисканні та згинанні для листового , широкоштабового універсального і фасонного прокату згідно з ГОСТ 27772
|
|
Характеристичний опір2), Н/мм2, |
Розрахунковий опір3), Н/мм2, |
||||||||
|
|
|
прокату |
|
|
|
прокату |
|
|
||
|
1) |
Листового, |
|
|
|
Листового, |
|
|
|
||
Сталь |
Товщина прокату , |
широкоштабового, |
|
Фасонного |
широкоштабового, |
|
Фасонного |
||||
мм |
|
|
|||||||||
|
універсального |
|
|
|
універсального |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
Ryn |
Run |
|
Ryn |
Run |
Ry |
Ru |
|
Ry |
Ru |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
С235 |
від 2 до 20 |
235 |
360 |
|
235 |
360 |
230 |
350 |
|
230 |
350 |
|
понад 20 до 40 |
225 |
360 |
|
225 |
360 |
220 |
350 |
|
220 |
350 |
|
понад 40 до 100 |
215 |
360 |
|
– |
– |
210 |
350 |
|
– |
– |
|
понад 100 |
195 |
360 |
|
– |
– |
190 |
350 |
|
– |
– |
С245 |
від 2 до 20 |
245 |
370 |
|
245 |
370 |
240 |
360 |
|
240 |
360 |
|
понад 20 до 30 |
– |
– |
|
235 |
370 |
– |
– |
|
230 |
360 |
С255 |
від 2 до 3.9 |
255 |
380 |
|
– |
– |
250 |
370 |
|
– |
– |
|
від 4 до 10 |
245 |
380 |
|
255 |
380 |
240 |
370 |
|
250 |
370 |
|
понад 10 до 20 |
245 |
370 |
|
245 |
370 |
240 |
360 |
|
240 |
360 |
|
понад 20 до 40 |
235 |
370 |
|
235 |
370 |
230 |
360 |
|
230 |
360 |
С275 |
від 2 до 10 |
275 |
380 |
|
275 |
390 |
270 |
370 |
|
270 |
380 |
|
понад 10 до 20 |
265 |
370 |
|
275 |
380 |
260 |
360 |
|
270 |
370 |
С285 |
від 2 до 3,9 |
285 |
390 |
|
– |
– |
280 |
380 |
|
– |
– |
|
від 4 до 10 |
275 |
390 |
|
285 |
400 |
270 |
380 |
|
280 |
390 |
|
понад 10 до 20 |
265 |
380 |
|
275 |
390 |
260 |
370 |
|
270 |
380 |
С345 |
від 2 до 10 |
345 |
490 |
|
345 |
490 |
335 |
480 |
|
335 |
480 |
|
понад 10 до 20 |
325 |
470 |
|
325 |
470 |
315 |
460 |
|
315 |
460 |
|
понад 20 до 40 |
305 |
460 |
|
305 |
460 |
300 |
450 |
|
300 |
450 |
|
понад 40 до 60 |
285 |
450 |
|
– |
– |
280 |
440 |
|
– |
– |
|
понад 60 до 80 |
275 |
440 |
|
– |
– |
270 |
430 |
|
– |
– |
|
понад 80 до 100 |
265 |
430 |
|
– |
– |
260 |
420 |
|
– |
– |
C345K |
від 4 до 10 |
345 |
470 |
|
345 |
470 |
335 |
460 |
|
335 |
460 |
С355 |
від 8 до 50 |
355 |
450 |
|
— |
— |
340 |
430 |
|
— |
— |
С375 |
від 2 до 10 |
375 |
510 |
|
375 |
510 |
365 |
500 |
|
365 |
500 |
|
понад 10 до 20 |
355 |
490 |
|
355 |
490 |
345 |
480 |
|
345 |
480 |
|
понад 20 до 40 |
335 |
480 |
|
335 |
480 |
325 |
470 |
|
325 |
470 |
C390 |
від 4 до 50 |
390 |
540 |
|
– |
– |
380 |
530 |
|
– |
– |
С390К |
від 4 до 30 |
390 |
540 |
|
– |
– |
380 |
530 |
|
– |
– |
С440 |
від 4 до 30 |
440 |
590 |
|
– |
– |
430 |
575 |
|
– |
– |
|
понад 30 до 50 |
410 |
570 |
|
– |
– |
400 |
555 |
|
– |
– |
С590 |
від 8 до 50 |
590 |
700 |
|
– |
– |
540 |
630 |
|
– |
– |
С590К |
від 16 до 40 |
540 |
635 |
|
– |
– |
515 |
605 |
|
– |
– |
1) За товщину фасонного прокату слід приймати товщину полиці.
2) За характеристичні опори прийняті гарантовані значення межі текучості і тимчасового опору.
3) Значення розрахункових опорів одержані діленням характеристичних опорів на коефіцієнти надійності за матеріалом, визначені згідно з п. 1.3.2 із заокругленням до 5 Н/мм2.
Примітка
Розрахункові опори Ryw стінок гарячекатаних двотаврів і швелерів допускається збільшувати на 10% порівняно до Ry .