Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

МК (Пашинський) / МК / Видання_готові / ДБН_В.2.6-163~2010_СК

.pdf
Скачиваний:
31
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
2.93 Mб
Скачать

 

 

 

 

ДБН В.2.6-163:2010 .С. 155.

 

 

 

 

– гранична умовна гнучкість стінки;

 

uw

 

x, y

– розрахункові гнучкості елемента у площинах перпендикулярних до осей х – х i у – у

 

 

відповідно;

 

– коефіцієнт поперечної деформації сталі (Пуассона);

loc

 

– місцеві нормальні напруження;

x, y

– нормальні напруження, паралельні до осей х – х i у – у відповідно;

 

x , y

– дотичне напруження;

,

– коефіцієнт стійкості при центральному стискові;

b

 

– коефіцієнт стійкості при згині;

e

 

– коефіцієнт стійкості при згині зі стиском;

exy

 

– коефіцієнт стійкості при згині у двох головних площинах зі стиском.

ДБН В.2.6-163:2010. С. 156.

Додаток В (довідковий)

Категорії конструкцій за призначенням і за напруженим станом та групи конструкцій

Таблиця В.1 Класифікація конструкцій

 

Категорія

Конструкція і елемент

за призна-

за

напруженим

 

ченням

станом

 

 

1. Конструкції кранових колій:

 

 

а) підкранові балки (крім ребер жорсткості) і ферми (пояси, елементи

 

 

ґраток, фасонки)

А

I

б) гальмові балки і ферми, деталі кріплення до колон, ребра

 

 

жорсткості

А

II

в) балки колій підвісного транспорту:

 

 

- зварні

А

I

- прокатні під технологічні електричні талі і кран-балки або ручні

 

 

талі і кран-балки

Б

I

- прокатні під ремонтні або ручні талі и кран-балки

Б

II

г) допоміжні горизонтальні ферми, вертикальні ферми, тупикові

 

 

упори

Б

II

д) деталі кріплення рейок

В

III

2. Робочі площадки при наявності рухомого транспорту:

 

 

а) балки при залізничному рухомому складі

А

I

б) балки при автонавантажувачах та іншому транспорті

А

II

в) металевий настил, включений у сумісну роботу з балками настилу,

 

 

ребра жорсткості балок

Б

I

г) металевий настил, не включений до сумісної роботи з балками

 

 

настилу, ребра жорсткості настилу

Б

II

3. Конструкції технологічних площадок і покриттів:

 

 

а) головні балки і ригелі рам при динамічному навантаженні

А

I

б) головні балки при статичному навантаженні

А

III

в) другорядні балки при динамічному навантаженні

А

II

г) другорядні балки при статичному навантаженні

А

III

д) металевий настил, включений до сумісної роботи з балками

 

 

настилу при динамічному навантаженні

Б

I

е) металевий настил, окрім зазначеного в поз. 3, д)

Б

II

ж) ребра жорсткості балок

В

III

4. Колони виробничих будівель і відкритих кранових естакад, стійки

 

 

робочих і технологічних площадок:

 

 

а) основні елементи поперечного перерізу (у тому числі пояси і ґратки

 

 

при наскрізному перерізі), опорні плити, підкранові траверси колон

А

III

б) вертикальні в’язі між колонами

А

III

в) ребра жорсткості і діафрагми колон, елементи ґраток

В

III

двоплощинних в’язей, в’язі з напруженням меншим за 0, 4Ry

ДБН В.2.6-163:2010 .С. 157.

Продовження таблиці В.1

 

Категорія

Конструкція і елемент

за призна-

за

напруженим

 

ченням

станом

 

 

 

 

 

5. Конструкції покриття:

 

 

а) ферми, ригелі та інші елементи, що підлягають безпосередній дії

 

 

динамічних навантажень від технологічного чи транспортного

 

 

устаткування

А

I

б) те саме, при статичному навантаженні

А

II

в) вузлові фасонки

А

II

г) ліхтарні панелі, панелі покрівлі, прогони, горизонтальні торцеві

 

 

в’язі в рівні покрівлі, поздовжні в’язі при кроці колон, що є більшим

 

 

за крок кроквяних ферм

Б

II

д) інші в’язі

В

III

6. Конструкції фахверка

 

 

а) ригелі під цегляні стіни і над воротами

А

III

б) стійки, торцеві і вітрові ферми

Б

II

в) ригелі, крім зазначених у поз.6, а) та інші елементи

В

III

7. Допоміжні конструкції виробничих будівель:

 

 

а) косоури сходів

А

III

б) сходи, перехідні площадки, огородження, площадки світильників,

 

 

посадкові площадки на крани, балки підвісних стель, імпости, віконні

 

 

і ліхтарні рами

В

III

8. Транспортерні галереї:

 

 

а) прольотні будівлі галереї, несучі балки під конвеєри, фасонки ферм

А

I

б) опори, в’язі між колонами, опорні ребра балок

А

II

в) елементи фахверка, в’язі, прогони і балки покриттів прольотних

 

 

будівель, ребра жорсткості балок

Б

II

9. Опори повітряних ліній (ПЛ) електропередачі, конструкцій відкритих

 

 

розподільних пристроїв (ВРП):

 

 

а) зварні спеціальні опори великих переходів заввишки понад 60 м

А

I

б) опори ПЛ, окрім зазначених у поз. 9, а), опори під вимикачі і

А

III

портали під ошинування ВРЧ

 

 

в) опори під устаткування ВРЧ тощо, крім зазначених у поз. 9, а) і б)

В

II

10. Антенні споруди зв’язку заввишки до 500 м

 

 

а) стовбури щогл і башт, ґратки, елементи обпирання на фундаменти

А

II

б) елементи (механічні деталі) відтяжок щогл і антенних полотен,

 

 

деталі кріплення відтяжок до фундаментів і до стовбурів сталевих

 

 

опор

А

I

в) діафрагми баштових опор, хідники, перехідні площадки

Б

III

11. Витяжні башти:

 

 

а) пояси башт, вузлові фасонки

А

II

б) газовідвідний стовбур, елементи ґратки, балки і площадки

 

 

діафрагм, що безпосередньо сприймають вагу стовбура

Б

II

в) опорні плити, хідники, огородження, настил площадок, балок і

 

 

площадки діафрагм, що не сприймають вагу стовбура

В

III

12. Димові труби:

 

 

а) сталева оболонка і ребра жорсткості труби

А

II

б) площадки, опорні кільця, хідники та огородження

Б

III

ДБН В.2.6-163:2010. С. 158.

Закінчення таблиці В.1

 

Категорія

Конструкція і елемент

за призна-

за

напруженим

 

ченням

станом

 

 

13. Градирні баштові і вентиляторні, водонапірні башти:

 

 

а) пояси ґратчастих башт, кільця жорсткості, ґратки

А

III

б) вузлові фасонки

А

II

в) фахверк, допоміжні площадки, обшивки градирень

В

III

14. Бункери:

 

 

а) бункерні балки, оболонки параболічних бункерів

А

I

б) стінки інших бункерів, ребра жорсткості бункерів

А

III

 

 

 

15. Резервуари і газгольдери:

 

 

а) стінки та кромки днищ резервуарів місткістю 10 тис. м3 і більше,

 

 

фасонки покриттів

А

I

б) стінки та кромки днищ резервуарів місткістю менш як 10 тис. м3

А

II

в) центральні частини днищ, опорні кільця покриття, кільця

 

 

жорсткості, плавучі покрівлі і понтони покриття

А

III

д) внутрішні корпуси ізотермічних резервуарів при температурі

 

 

зберігання не вище –50°С

А

I

16. Конструкції контактової мережі транспорту:

 

 

а) конструкції та елементи, пов’язані з натягом проводів (тяги,

 

 

штанги, хомути)

А

I I

б) конструкції та елементи несучих, підтримувальних і фіксувальних

 

 

пристроїв (опори, ригелі жорсткості поперечин, прожекторні щогли,

 

 

фіксатори)

Б

II

в) допоміжні конструкції

В

III

17. Силоси (оболонка, ребра жорсткості)

А

III

18. Громадські будівлі і споруди (театри, кінотеатри, цирки, спортивні

 

 

споруди, криті ринки, навчальні заклади, дитячі дошкільні заклади, лікарні,

 

 

пологові будинки, музеї, державні архіви тощо, будівлі заввишки понад

 

 

75 м:

 

 

а) перекриття і покриття, косоури сходин

А

II

б) колони

А

II

Примітки:

1. Вимоги цієї таблиці не поширюються на сталеві конструкції спеціальних споруд: магістральні і технологічні трубопроводи, резервуари спеціального призначення, кожухи доменних печей і повітренагрівачів тощо.

2. Для конструкцій і елементів, не зазначених у цій таблиці, допускається приймати категорії з урахуванням їхнього призначення і напруженого стану стосовно аналогічних конструкцій і елементів, зазначених у таблиці

ДБН В.2.6-163:2010 .С. 159.

Таблиця В.2 Показники груп конструкцій

Чинник

Позначення

Характеристика

Показник, бал

 

 

 

 

Клас відповідальності

S1

I

4

II, III

0

 

 

 

S2

А

II

Категорія за призначенням

Б

4

 

 

В

I

 

S3

I

8

Категорія за напруженим станом

II

5

 

 

III

I

Наявність розтягувальних напружень від

S4

є

7

розрахункового навантаження

немає

2

 

Несприятливий вплив зварних з’єднань

S5

є

6

немає

2

 

 

Примітка

Несприятливий вплив зварних з’єднань слід враховувати, якщо вони розташовані у місцях дії значних розрахункових розтягувальних напружень ( > 0,3Ry; > 0,3Rwz), або в місцях, де міцність зварного з’єднання визначає придатність до експлуатації конструкції в цілому.

В.1 Залежно від категорії конструкцій за призначенням і за напруженим станом, а також від інших чинників, наведених у табл. В.2, конструкції та елементи поділяються на чотири групи.

Групи конструкцій слід приймати залежно від показника групи S, який дорівнює сумі балів показників окремих чинників S = S1 + S2 + S3 + S4 + S5, які приймаються відповідно до табл. В.2.

-група 1 – при S > 26;

-група 2 – при 23 S 26;

-група 3 – при 19 S 22;

-група 4 – при S 18.

Слід враховувати, що показники факторів при експлуатації, транспортуванні та монтажі можуть відрізнятися один від одного.

В.2 Після підбору перерізів слід уточнити групу конструкцій шляхом коригування показника групи S, визначеного згідно з В.1 цього додатка, не більше як на ±4 бали. При цьому рекомендується прийняти такі категорії за напруженим станом, де α – відношення абсолютного найбільшого значення нормального розтягувального напруження, викликаного дією динамічних навантажень, до найбільшого значення сумарного розтягувального напруження, викликаного дією усіх навантажень, у тому самому розрахунковому перерізі:

I – при α 0,5;

ІІ – при 0,2 < α < 0,5;

ІІІ – при α 0,2.

При товщині прокату понад 20 до 40 мм, при наявності кромок після гільйотинного різання, наклепу від деформування в холодному стані, що не враховуються в розрахунку, високих початкових напружень (у тому числі зварювальних), значення показника групи S необхідно збільшити на 1 бал; при товщині прокату понад 40 мм – на 2 бали.

При дії статичного навантаження і значенні нормального напруження стискання, що обчислене з урахуванням коефіцієнтів , e, b і не перевищує 0, 4Ry c (наприклад, при обмеженні гнучкості,

конструктивних вимогах тощо) значення показника групи S необхідно зменшити на 4 бали.

ДБН В.2.6-163:2010. С. 160.

 

Додаток Г

 

 

 

(довідковий)

 

 

 

Фізичні характеристики матеріалів

 

 

 

Таблиця Г.1 Фізичні характеристики матеріалів для сталевих конструкцій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика

Значення

 

Густина , кг/м3:

 

 

 

– прокату і сталевих виливків

7850

 

 

– виливків з чавуну

7200

 

 

Коефіцієнт лінійного розширення , С-1

0,12 × 10-4

 

 

Модуль пружності Е , Н/мм2:

 

 

 

– прокатної сталі, сталевих виливків

2,06 × 105

 

 

– виливків з чавуну марок:

 

 

 

– СЧI5

0,83 × 105

 

 

– СЧ20,СЧ25,СЧ3О

0,98 × 105

 

 

– пучків і пасм паралельних дротів

1,96 × 105

 

 

– канатів сталевих:

 

 

 

– спіральних і закритих

1,67 × 105

 

 

– несучих

 

 

 

– подвійного звивання

1,47 × 105

 

 

– подвійного звивання з неметалевим сердечником

1,27 × 105

 

 

Модуль зсуву прокатної сталі і сталевих виливків G, Н/мм2

0,79 × 105

 

 

Коефіцієнт поперечної деформації (Пуасона)

0,3

 

Примітка

Значення модуля пружності наведені для канатів, попередньо витягнутих зусиллям не менш як 60% розривного зусилля для каната в цілому.

Таблиця Г.2 Фізичні характеристики проводів і дроту

 

Марка і номінальний

Модуль

Коефіцієнт лінійного

Найменування матеріалу

пружності Е,

переріз, мм

2

розширення , С

-1

 

 

Н/мм2

 

Алюмінієві проводи за ГОСТ 839

А, АНП; 16-800

0,630 × 105

0,23 × 10-4

 

Мідні проводи за ГОСТ 839

М; 4-800

 

1,300 × 105

0,17 × 10-4

 

Сталева алюмінієві проводи за

АС, АСК; АСКП,

 

 

 

ГОСТ 839 при відношенні площ

АСКС

 

 

 

 

алюмінію до сталі, що дорівнює:

 

 

 

 

 

6…6,25

10 і більше

0,825 × 105

0,192 × 10-4

 

0,65

95

 

1,460 × 105

0,139 × 10-4

 

4,29…4,39

120 і більше

0,890 × 105

0,183 × 10-4

 

7,71…8,04

150 і більше

0,770 × 105

0,198 × 10-4

 

1,46

185 і більше

1,140 × 105

0,155 × 10-4

 

12,22

330

 

0,665 × 105

0,212 × 10-4

 

18,2…18,5

400 і 500

 

0,665 × 105

0,212 × 10-4

 

Бісталевий сталемідний дріт за

БСМ I

 

 

 

 

ГОСТ 3822 діаметром, мм:

 

 

 

 

 

1,6…4

2,0…12,5

 

1,870 × 105

0,127 × 10-4

 

6

28,2

 

1,900 × 105

0,124 × 10-4

 

Примітка

Значення маси проводів і дроту слід приймати згідно з ГОСТ 839 і ГОСТ 3822.

ДБН В.2.6-163:2010 .С. 161.

Додаток Д (обов’язковий)

Вимоги до сталей для сталевих конструкцій

Таблиця Д.1 Характеристичні показники ударної в’язкості прокату при розрахунковій температурі t –40°С

 

 

 

 

 

Нормативні показники ударної в’язкості

 

 

 

Група

 

 

 

для прокату з межею текучості, Н/мм2

 

 

 

конструкцій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Rуп < 290

 

290 Rуп < 390

 

 

Rуп 390

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

KCА + KCV0

 

 

KCV-20

 

 

 

KCV-40

 

2

 

те саме

 

 

те саме

 

 

 

те саме

 

3

 

те саме

 

 

те саме

 

 

 

те саме

 

Примітки:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. КСV – ударна в’язкість на зразках з V- подібним надрізом (тип II за ГОСТ 9454), індекс t (КСVt) – регламентована

 

температура випробувань на ударний згин, відсутність індексу означає температуру +20 С, KCА – ударна в’язкість при

 

температурі + 20 С при випробуванні зразків I-го типу за ГОСТ 9454 з V- подібним надрізом після деформаційного

 

старіння.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Розрахункова температура визначається відповідно до п. 1.2.1.9 цих норм.

 

 

 

 

 

3. Норми ударної в’язкості:

 

 

 

 

 

 

 

 

1) КСА = 29 Дж/см2;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2) для сталей з Rуп < 290 Н/мм2 – КСV = 34 Дж/см2 на поздовжніх зразках і 25 Дж/см2 на поперечних зразках;

 

3) для сталей з 290 Rуп < 390 Н/мм2 – КСV-20 = 34 Дж/см2

на поздовжніх зразках і 25 Дж/см2

на поперечних зразках;

 

КСV0 = КСV-20 = КСV-40

= 34 Дж/см2 на поздовжніх зразках і 25 Дж/см2 на поперечних зразках;

 

 

 

4) для сталей з Rуп ≥ 390 Н/мм2 – КСV-40 = 25 Дж/см2.

 

 

 

 

 

 

Таблиця Д.2 Вимоги до хімічного складу низьколегованої сталі для сталевих конструкцій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конструкції будівель і споруд

 

 

 

1)

 

 

 

Вуглецевий

 

 

Масова частка елементів , %, не більше

 

еквівалент Сэ,

 

при межі текучості сталі, Н/мм2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вуглець

фосфор

 

сірка

 

 

 

 

 

 

 

 

не більше

 

до 290

 

 

0,22

0,040

0,0502)

 

0,38

 

понад 290 до 390

 

0,15

0,035

0,0102)

 

0,42

 

понад 390 до 490

 

0,15

0,0203)

0,0103)

 

0,45

 

понад 490 до 590

 

0,15

0,015

0,010

 

0,47

 

понад 590

 

 

0,15

0,010

0,005

 

0,50

1)

Граничні відхилення за хімічним складом у готовому прокаті за ГОСТ 27772.

 

2)

У разі термічної обробки сталі, призначеної подрібнити зерно, вміст сірки повинен складати не більше за 0,025%.

3)

Сумарний вміст сірки і фосфору не повинен перевищувати 0,020%.

 

 

 

Примітка

 

 

 

 

 

Значення вуглецевого еквівалента (Сэ, %) обчислюється за формулою

 

 

 

 

Cэ C

Mn

 

Cr Mo V

 

Ni Cu

,

 

 

 

 

 

6

5

15

 

де С, Mn, Cr, V, Ni, Cu, Mo,– масові частки вуглецю, марганцю, хрому, ванадію, нікелю, міді і молібдену відповідно, %.

ДБН В.2.6-163:2010. С. 162.

Таблиця Д.3 Вимоги до застосування сталевого прокату

Характеристика сталі

Група

Ступінь

Вимоги щодо

конструкцій

розкислення

ударної в’язкості

 

 

1

сп

 

Низьковуглецева сталь звичайної міцності

2

пс, сп

KCА+KCV

3

кп, пс, сп

 

 

 

4

кп, пс, сп

 

Сталь підвищеної міцності

1

 

KCV-20

2

 

 

3

 

 

Високоміцна сталь

1

 

KCV-40

2

 

 

3

 

 

Позначення, прийняті в таблиці Д.3:

 

 

 

сп – спокійна;

 

 

 

пс – напівспокійна;

 

 

 

кп – кипляча.

 

 

 

KCA, KCV – вимоги до ударної в’язкості, що приймаються за табл. Д.1.

 

 

 

 

 

 

ДБН В.2.6-163:2010 .С. 163.

Додаток Е (обов’язковий)

Вибір сталей для конструкцій будівель і споруд

Таблиця Е.1 Сталі для сталевих конструкцій будівель і споруд

 

Сталь

 

Умови застосування сталі для груп конструкцій

 

 

1

2

3

4

 

 

 

Конструкції з фасонного, сортового, листового, широкополичкового і універсального прокату і

 

холодногнутих профілів

 

 

 

 

 

С235

ГОСТ 27772

 

+а)

+

С245

ГОСТ 27772

 

+б)

+

С255

ГОСТ 27772

 

+

+

+

С275

ГОСТ 27772

 

+б)

+

С285

ГОСТ 27772

 

+

+

+

С345

ГОСТ 27772

 

+3

+1

+1

С345К ГОСТ 27772

 

 

 

 

 

С355

[1,2]

 

+

+

С375

ГОСТ 27772, [1,2]

 

+3

+1

+1

С390

ГОСТ 27772, [1,2]

 

+

+

+

С440

ГОСТ 27772, [1,2],

 

+

+

+

С490

ГОСТ 27772, [1,2]

 

 

 

 

 

С590

ГОСТ 27772, [1,2]

 

+

+

С590К ГОСТ 27772

 

Конструкції з труб

 

 

 

 

 

 

ВСт3кп (до 4)

ГОСТ 10705а)

+2д)

+2д)

+2д)

 

 

ВСт3кп (от 4,5 до 10)

ГОСТ 10705в)

+2д)

+2д)

 

 

ВСт3пс (до 5,5)

ГОСТ 10705в)

+2д)

+2д)

+2д)

 

 

ВСт3пс (от 6 до 10)

ГОСТ 10705в)

+6

+6

+6

 

 

ВСт3сп (от 6 до 10)

ГОСТ 10705в)

 

 

ВСт3пс (от 5 до 15)

ГОСТ 10706г)

+4

+4

 

 

ВСт3сп (от 5 до 15)

ГОСТ 10706г)

 

 

20

ГОСТ 8731е)

+

+

 

 

09Г2С

ГОСТ 8731е)

+

+

 

Позначення, прийняті в табл. Е.1:

Знаки «+» і «–» означають, що дану сталь застосовувати відповідно слід чи не слід. Цифра за знаком «+» означає категорію сталі за ударною в’язкістю.

а) окрім неопалюваних будівель і конструкцій, що експлуатуються на відкритому повітрі, а також окрім опор повітряних ліній (ПЛ), відкритих розподільчих пристроїв (ВРП) та контактних мереж (КМ); б) для неопалюваних будівель і конструкцій, що експлуатуються на відкритому повітрі, слід застосовувати прокат завтовшки до 10 мм; в) група В, табл. 1 ГОСТ 10705;

г) група В з додатковими вимогами за п.1.6 ГОСТ 10706; д) окрім опор ПЛ, ВРП і КМ;

е) безшовні гарячедеформовані труби з зазначених марок сталей допускається застосовувати для елементів спеціальних опор великих переходів ПЛ висотою понад 60 м (група конструкцій 1).

Примітки:

1. За товщину фасонного прокату слід приймати товщину полиці.

2. Вимоги цієї таблиці поширюються на листовий прокат завтовшки понад 3 мм. При товщині прокату меншій за 3 мм наведені в таблиці сталі слід застосовувати без вимог до ударної в’язкості (без зазначення категорії).

3. Прокат завтовшки менше за 5 мм із сталі класу С235 допускається застосовувати для конструкцій усіх груп, окрім опор ПЛ, ВРП і КМ.

4. Застосування термозміцненого з прокатного нагріву фасонного прокату зі сталі класу С345Т і С375Т, який постачається як сталь класу С345 і С375, не допускається в конструкціях, які при виготовленні підлягають металізації або пластичним деформаціям при температурі понад +700 С.

5. До сортового прокату (круг, смуга, квадрат) згідно з ГОСТ 535, ГОСТ 19281 та іншими технічними умовами і стандартами висуваються такі самі вимоги як до фасонного прокату такої самої товщини згідно з ГОСТ 27772.

6. Відповідність марок сталі сортового прокату маркам сталей згідно з ГОСТ 27772 слід визначити за табл. Е.5 цього додатка.

ДБН В.2.6-163:2010. С. 164.

Таблиця Е.2 Характеристичні і розрахункові опори при розтягуванні, стисканні та згинанні для листового , широкоштабового універсального і фасонного прокату згідно з ГОСТ 27772

 

 

Характеристичний опір2), Н/мм2,

Розрахунковий опір3), Н/мм2,

 

 

 

прокату

 

 

 

прокату

 

 

 

1)

Листового,

 

 

 

Листового,

 

 

 

Сталь

Товщина прокату ,

широкоштабового,

 

Фасонного

широкоштабового,

 

Фасонного

мм

 

 

 

універсального

 

 

 

універсального

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ryn

Run

 

Ryn

Run

Ry

Ru

 

Ry

Ru

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С235

від 2 до 20

235

360

 

235

360

230

350

 

230

350

 

понад 20 до 40

225

360

 

225

360

220

350

 

220

350

 

понад 40 до 100

215

360

 

210

350

 

 

понад 100

195

360

 

190

350

 

С245

від 2 до 20

245

370

 

245

370

240

360

 

240

360

 

понад 20 до 30

 

235

370

 

230

360

С255

від 2 до 3.9

255

380

 

250

370

 

 

від 4 до 10

245

380

 

255

380

240

370

 

250

370

 

понад 10 до 20

245

370

 

245

370

240

360

 

240

360

 

понад 20 до 40

235

370

 

235

370

230

360

 

230

360

С275

від 2 до 10

275

380

 

275

390

270

370

 

270

380

 

понад 10 до 20

265

370

 

275

380

260

360

 

270

370

С285

від 2 до 3,9

285

390

 

280

380

 

 

від 4 до 10

275

390

 

285

400

270

380

 

280

390

 

понад 10 до 20

265

380

 

275

390

260

370

 

270

380

С345

від 2 до 10

345

490

 

345

490

335

480

 

335

480

 

понад 10 до 20

325

470

 

325

470

315

460

 

315

460

 

понад 20 до 40

305

460

 

305

460

300

450

 

300

450

 

понад 40 до 60

285

450

 

280

440

 

 

понад 60 до 80

275

440

 

270

430

 

 

понад 80 до 100

265

430

 

260

420

 

C345K

від 4 до 10

345

470

 

345

470

335

460

 

335

460

С355

від 8 до 50

355

450

 

340

430

 

С375

від 2 до 10

375

510

 

375

510

365

500

 

365

500

 

понад 10 до 20

355

490

 

355

490

345

480

 

345

480

 

понад 20 до 40

335

480

 

335

480

325

470

 

325

470

C390

від 4 до 50

390

540

 

380

530

 

С390К

від 4 до 30

390

540

 

380

530

 

С440

від 4 до 30

440

590

 

430

575

 

 

понад 30 до 50

410

570

 

400

555

 

С590

від 8 до 50

590

700

 

540

630

 

С590К

від 16 до 40

540

635

 

515

605

 

1) За товщину фасонного прокату слід приймати товщину полиці.

2) За характеристичні опори прийняті гарантовані значення межі текучості і тимчасового опору.

3) Значення розрахункових опорів одержані діленням характеристичних опорів на коефіцієнти надійності за матеріалом, визначені згідно з п. 1.3.2 із заокругленням до 5 Н/мм2.

Примітка

Розрахункові опори Ryw стінок гарячекатаних двотаврів і швелерів допускається збільшувати на 10% порівняно до Ry .