3.3 Організація порядку та умов тримання в сізо, застосування заходів заохочення та стягнення, працевлаштування, комунально-побутове та медичне забезпечення ув’язнених та засуджених в сізо.

Порядок і умови тримання в слідчих ізоляторах осіб, узятих під варту і засуджених регламентовано і конкретизовано в Правилах тримання осіб, узятих під варту і засуджених у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань затверджених Наказом ДДУПВП 20 вересня 2000 року № 192.

Особи, які тримаються в слідчому ізоляторі, зобов'язані дотримуватися вищезазначених Правил. Ці правила, викотовлені друкарським способом, вивішуються у всіх камерах, виробничих майстернях та інших приміщеннях, де перебувають ув'язнені та засуджені. Адміністрація СІЗО зобов'язана ознайомити всіх осіб, узятих під варту і засуджених з вимогами режиму тримання, їх правами і обов'язками. Крім того, начальником слідчого ізолятора встановлюється і оголошується наказом розпорядок дня. У ньому передбачається час для 8-годинного безперервного сну, підйому, туалету, приймання їжі, праці, профілактичних, матеріально-побутових заходів та підготовки до сну.

Ув'язнені та засуджені можуть викликатися для допиту в слідчому ізоляторі в межах з 9.00 до 20.00 години в робочі дні. У виняткових випадках слідчі можуть проводити допити у вихідні дні з 9.00 до 15.00 години.

Особи, узяті під варту, і засуджені можуть купувати за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої необхідності на суму до одного мінімального розміру заробітної плати та без обмежень письмове приладдя, газети, книги через торговельну мережу на замовлення. Для цього в слідчому ізоляторі створюється магазин.

Засуджені до позбавлення волі, які тимчасово залишені в слідчому ізоляторі або переведені до них у зв'язку з провадженням слідчих дій в справах про злочини, учинені іншими особами, користуються грішми для купівлі продуктів харчування та предметів першої потреби за нормами, встановленими для засуджених того виду виправної колонії, що визначений їм КВК України.

Ассортимент продуктів харчування і предметів першої потреби, дозволених для продажу в магазині, визначається Правилами. Виводити осіб, узятих під варту, і засуджених із камер до магазину не дозволяється. Товари для них купує працівник слідчого ізолятора. З цією метою бажаючим придбати продукти харчування і предмети першої потреби видається бланк заяви, який після заповнення здається представнику адміністрації разом з квитанцією про наявність грошей на особовому рахунку. Працівник магазину попередньо перевіряє у фінансовій частині наявність грошей на особових рахунках цих осіб. Куплений товар розноситься по камерах і вручаєтсья під розписку.

Особи, узяті під варту і засуджені, щодо яких вироки не набрали законної сили, мають право одержувати передачі або посилки та гроші у вигляді переказів та готівки.

Засуджені, які доставлені в слідчий ізолятор з установ виконання покарань у разі обрання щодо них запобіжного заходу взяття під варту у зв'язку з провадженням слідства з іншої кримінальної справи, а також які підлягають відправленню до установ виконання покарань після набрання вироком законної сили, одержують посилки, передачі та бандеролі в порядку, установленному КВК України для визначеного їм виду установи виконання покарань.

Для приймання передач обладнується спеціальна кімната, як правило, розташована суміжно з приміщенням для відвідувачів.

Предмети, вироби і речі, що не дозволені для користування особам, узятим під варту, а також продукти харчування, які швидко псуються, повертаються особі, яка принесла передачу, із зазначенням причини повернення. Виявлені в передачі предмети, вироби і речі, які можуть бути використані для скоєння злочину, разом із рапортом молодшого інспектора передаються до оперативного відділу для проведення перевірки і вжиття відповідних заходів.

Ув'язнені можуть одержувати телевізори від родичів або інших осіб, які встановлюються по одному в камері. Категорично забороняється передавати їх в особисте користування іншим особам. Після відбуття таких осіб в інші установи телевізори повертаються їх власникам. Направляти телевізори до місць відбування покарання забороняється.

Особам, узятим під варту, дозволяється одержувати грошові перекази через поштові відділення, а також через фінансовий відділ, які в установленному порядку зараховуються на особовий рахунок ув'язнених.

Короткострокові побачення з родичами або іншими особами надаються тільки з дозволу особи або органу, у провадженні якого перебуває кримінальна справа.

Іноземним громадянам, узятим під варту, побачення з представниками посольств і консульств відповідних держав надається за погодженням з Міністерством закордонних справ України і з письмового дозволу слідчого, органу дізнання або суду, у провадженні яких перебуває справа.

Засудженим короткострокові побачення з родичами надаються в порядку, установленному КВК України.

Громадянам, які прибули на побачення без документів, що засвідчують їх особу, а також особам, не вказаним у дозволі, побачення не надаються.

Побачення громадян з особами, які тримаються у слідчому ізоляторі, здійснюється у присутності адміністрації. Розмова під час побачення повинна вестись мовою, обраною ув'язненим чи засудженим і особою, яка прибула на побачення. При потребі запрошується перекладач. Не дозволяється передавати будь-які документи, предмети і речі і, за винятком глухонімих, - перемовлятися жестами або умовними знаками. В разі порушення правил поведінки під час побачень воно припиняється.

Для проведення побачення використовується спеціальна кімната, яка обладнується переговорним пристроєм.

Побачення для ув'язнених жінок, неповнолітніх, а також засуджених, залишених для роботи з господарського обслуговування слідчого ізолятора, надаються в окремих кімнатах (без телефонних кабін, перегородок).

У кімнату, де розташовані кабіни для побачень, можуть бути виведені одночасно декілька взятих під варту осіб або засуджених при додержанні вимог ізоляції. Побачення для осіб, узятих під варту за вчинення особливо небезпечних злочинів або засуджених за ці злочини, а також засуджених до довічного позбавлення волі, у тому числі вироки щодо яких не набрали законної сили проводяться в індивідуальному порядку окремо від усіх інших осіб, які перебувають під вартою.

З моменту допуску захисника до участі в справі, підтвердженого письмовим повідомленням особи, або органу, у провадженні яких перебуває справа, ув'язнений має право на побачення із захисником наодинці без обмеження числа побачень та їх тривалостіі у вільний від виконання слідчих дій час.

Адміністрація слідчого ізолятора повинна забезпечити умови для проведення побачень. Особи, які виводяться на побачення, повинні мати охайний зовнішній вигляд. Перед побаченням і після його закінчення вони обшукуються.

Особам, узятим під варту, і засудженим щоденно надається прогулянка в спеціально обладнаних прогулянкових дворах тривалістю одна година. Вагінтим жінкам і жінкам, які мають при собі дітей, неповнолітнім, а також хворим з дозволу лікаря та за їх згодою тривалість щоденної прогулянки встановлюється до двох годин.

Прогулянка може бути відмінена або скорочена начальником слідчого ізолятора за висновком начальника медичної частини з урахуванням метеорологічних умов.

Особи, які виводяться на прогулянку, повинні бути одягнені за сезоном. В разі порушення правил прогулянки, термін перебування в прогулянкових дворах може бути скорочено за розпорядженням чергового.

Двори для прогулянки розташовують, як правило, на верхніх поверхах режимних корпусів. Якщо це неможливо, то вони розташовуються на режимному дворі і повинні з'єднуватися з корпусами підземними або наземними переходами чи прилягати до них.

На кожного ув'язненого, який виводиться на прогулянку, повинно припадати 2,5-3 кв. метри площі двора для прогулянки. Мінімальний розмір такого двору - 12 кв. метрів. Зверху дворів для прогулянки закріплюється металева рама, до якої приварюється металева решітка з вічками не більше 15 х 15 см. Над решіткою прикріплюється металева сітка "рабиця" з вічками не більше 5 х 5 см.

Внутрішні стіни дворів штукатуряться гладкою цементною сумішшю та біляться. Двері дворів обладнуються за типом камерних, але без кватирок. У середині кожного двору встановлюється лавка, яка надійно прикріплюється до підлоги. Над дворами вздовж стін, протилежних від помосту для молодшого інспектора, обладнується полегшений навіс шириною до 1,2 метра для захисту від атмосферних опадів. З дворів повинен бути забезпечений стік води.

У дворах для прогулянки хворих, жінок з дітьми і вагітних жінок засівається трава або висаджуються квіти. Для дітей влаштовуються пісочниці.

Для неповнолітніх у дворах установлюється спортивний інвентар і по можливості двори обладнуються майданчиками для гри у волейбол, настільний теніс та ін.

Над дворами для прогулянки обладнується поміст для молодшого інспектора з розрахунком, щоб усі ув'язнені, які перебувають на прогулянці, були під його постійним наглядом. На посту біля молодшого інспектора встановлюється пристрій оповіщення охоронно-тривожної сигналізації і апарати або розетки для телефонного зв'язку з черговим.

Особи, узяті під варту, і засуджені до набрання вироком законної сили можуть листуватися з родичами та іншими громадянами тільки з письмового дозволу особи чи органу в провадженні яких перебуває справа.

Відправлення листів здійснюється тільки через адміністрацію слідчого ізолятора. Листи приймаються в незаклеєних конвертах і пересилаються у триденний строк особі або органу, у провадженні яких перебуває справа, для їх перегляду і подальшого направлення за призначенням. Листи, не пов'язані з провадженням у сраві, надсилаються за належністю, як це передбачено ст. 13 Закону України «Про попереднє ув'язнення».

Кореспонденція, що надійшла на адресу ув'язненого, також направляється для перегляду особі чи органу, у провадженні яких знаходиться справа, і після повернення вручається ув'язненому.

Листи засуджених, щодо яких вироки набрали законної сили, підлягають перегляду адміністрацією СІЗО і в триденний строк направляються адресатам.

Адміністрація слідчого ізолятора забезпечує відповідно до ст. 13 Закону України «Про попереднє ув'язнення» порядок розгляду і направлення скарг, заяв, листів і пропозицій, а також організацію особистого прийому осіб, узятих під варту і засуджених.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про попереднє ув'язнення» особи, взяті під варту, і засуджені за їх згодою та з дозволу особи або органу, у провадженні яких перебуває справа, можуть залучатися до праці в межах території слідчого ізолятора у виробничих майстернях, у камерах або на ремонтно-будівелних роботах.

При цьому дотримуються вимоги ізоляції, передбачені Правилами, вимоги законодавства про охорону праці і забезпечуються правила техніки безпеки.

Виробничі майстерні, як правило, розміщуються в окремих будинках і тільки в межах території, що охороняється. У них обладнуються ізольовані приміщення із дверима і вікнами камерного типу.

Особи, які працюють в майстерні, перебувають під постійною охороною і наглядом. При вході в майстерню, а також в коридорі встановлюється необхідна кількість кнопок охоронно-тривожної сигналізації. Пост молодшого інспектора в майстернях обладнується прямим телефонним зв'язком з черговим. При поверненні працюючих оіб із майстерні в камери вони обшукуються, а приміщення майстерні оглядаються.

Особи, узяті під варту, і засуджені не допускаються до роботи у відділах (відділеннях, групах) спеціального обліку, фотолабораторіях, радіотрансляційних вузлах, з розмножувальною аппаратурою, до управління транспортними засобами, що виїжджають за межі слідчого ізолятора, а також до ремонту та експлуатації засобів охоронно-тривожної сигналізації, зв'язку та догляду за службовими собаками.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення» та ст. 89 КВК України засуджені до позбавлення волі можуть бути залишені з їх письмової згоди в слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування, яке оформляється наказом начальника слідчого ізолятора. Копія наказу і заява засудженого долучаються до його особової справи.

Крім визначеної законом категорії засуджених не дозволяєтсья залишати для роботи з господарського обслуговування слідчих ізоляторів іноземних громадян та осіб без громадянства, колишніх військовослужбовцій, засуджених за самовільне залишення частини та дезертирство, колишніх працівників правоохоронних органів, що засуджені за тяжкі злочини, осіб, засуджених за злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотиків, розкрадання зброї, боєприпасів, а також осіб, які не мали постійного місця проживання.

Штатна чисельність засуджених, які залишені для роботи з господарського обслуговування слідчих ізоляторів не може перевищувати 7% від загальної кількості місць у СІЗО. Для благоустрою, проведення поточного та капітального ремонтів, на підставах, згідно з якими засуджені залишаються для роботи з господарського обслуговування, створюються ремонтно-будівельні бригади з числа засуджених, яким відбування покарання призначено у виправній колонії мінімального із загальними умовами тримання та середнього рівнів безпеки. Праця засуджених оплачується за рахунок коштів, виділених для проведення ремонтних робіт.

Засуджені, залишені для роботи з господарського обслуговування слідчого ізолятора, працюють за розпорядженням адміністрації під постійним наглядом і охороною.

Виховна робота з особами, які тримаються у слідчому ізоляторі, спрямована на підвищення їх культурно-освітнього рівня, дотримання ними законів, виконання вимог правил поведінки та режиму тримання. Здійснюється у формі групових та індивідуальних бесід, інформацій на морально-етичні, правові, природознавчі, наукові, релігійні та інші теми, шляхом ознайомлення з періодичними виданнями, користування художньою літературою, перегляду телепередач та прослуховування радіопередач. Виховні заходи здійснюються в камерах. Трансляція радіопередач здійснюється під контролем адміністрації і згідно з установленим розпорядком дня. Із засудженими, залишеними для роботи з господарського обслуговування, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання здійснюється у порядку, установленному главою 19 КВК України.

Для неповнолітніх, якщо змога, дозволяється не менше одного разу на тиждень демонструвати кінофільми, які мають виховне значення, а також проводити перегляд телевізійних передач. При виведенні неповнолітніх для перегляду забезпечуються вимоги ізоляції.

Заходи заохочення та стягнення застосовуються у порядку, передбаченому статями 14 і 15 Закону України «Про попереднє ув'язнення», а також Кримінально-виконавчим кодексом України.

Заходи заохочення:

оголошення подяки;

дострокове зняття раніше накладеного стягнення;

збільшення тривалості прогулянки на одну годину;

дозвіл на додаткове придбання продуктів харчування і предметів першої необхідності в межах 25 відсотків на місяць від суми, передбаченої частиною першою статті 9 Закону;

дозвіл на одержання додатково однієї посилки або передачі;

преміювання за кращі показники в роботі.

Заходи стягнення: попередження або догану;

позачергове залучення до прибирання приміщення. Особи, взяті під варту, які злісно порушують вимоги режиму,за мотивованою постановою начальника місця попереднього ув'язнення можуть бути поміщені до карцеру на строк до десяти діб, а неповнолітні - на строк до п'яти діб. Поміщення до карцеру не повинно поєднуватися з погіршенням встановлених норм харчування.

Вагітні жінки і жінки, які мають при собі дітей, поміщенню до карцеру не підлягають.

Застосовувані до взятих під варту заходи стягнення мають відповідати тяжкості і характеру провини. Не допускається застосування заходів, що навмисно завдають особам, яких тримають під вартою, фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.

Стягнення може бути накладено у строк, що не перевищує десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її завершення, але не пізніш як через шість місяців з дня вчинення проступку.

Накладене стягнення виконується негайно або не пізніше одного місяця з дня його винесення.

Заохочення у виді подяки оголошується усно або письмово, а інші заохочення – тільки письмово. Зняття раніше накладеного стягнення проводиться в усній або письмовій формі, у залежності від того, як вон обуло накладене.

Стягнення у виді попередження, догани, позачергового залучення до прибирання приміщення накладається в усній або письмовій формі (наказом). Стягнення у виді поміщення до карцеру строком на 10 діб (неповнолітнім – строком на 5 діб) накладається за мотивованою постановою начальника слідчого ізолятора або особи, яка його заміняє. Накази, постанови про накладення стягнення оголошуються покараній особі під розписку. Копія наказу або витяг з нього та постанова разом з матеріалами перевірки долучаються до особової справи цієї особи.

Постанова про стягнення у виді поміщення до карцеру строком до 10 діб оголошується особі начальником слідчого ізолятора або особою, що його заміщає. Таке стягнення виконується після того, як покарану особу огляне лікар чи фельдшер, який зобов'язаний дати письмовий висновок про те, що ця особа може витримати таке стягнення без шкоди для її здоров'я. Особа, яка поміщується до карцеру обшукується і переодягається в одяг, закріплений за карцером, дозволяється мати при собі тільки засоби особистої гігієни.

Особи, поміщені до карцеру, тримаються в ньому по одному і позбавляються права на одержання побачень, посилок, передач, відправлення листів, придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, їм не дозволяється користуватися настільними іграми і курити. Вони забезпечуються індивідуальним спальним місцем і постільними речами, які видаються тільки на час сну, а верхній одяг – на час виходу з приміщення. Удень відкидні ліжка для неповнолітніх та жінок на замок не закриваються.

Температура повітря в карцері не повинна бути нижчою +16 гр.за Цельсієм.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» особам, узятим під варту, і засудженим забезпечуються побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Кожній особі надаються індивідуальне спальне місце і постільні речі: матрац, подушка, наволочка, два простирадла, ковдра і рушник. Особи, які тримаються в СІЗО розміщуються в камерах з розрахунку не менше 2,5 м² житлової площі на одну особу і не менше 4,5 м² для вагітних жінок (з вагінтістю понад 5 місяців) і жінок, які мають при собі дітей. Вагітні жінки і жінки з дітьми розміщуються в камерах, які обладнуються одноярусними ліжками. Для дітей установлюються дитячі ліжка.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» ув'язнені та засуджені щоденно забезпечуютсья триразовим харчуванням за встановленими нормами і приймають їжу, як правило, в камерах. Засуджені, залишені для роботи з господарського обслуговування чи благоустрою слідчого ізолятора, харчуються в їдальні. Особи, які працюють у виробничих майстернях, можуть приймати їжу в їдальні або за місцем роботи в обладнаному для цього приміщенні. Харчування ув'язнених під час перебування в судах забезпечується адміністрацією слідчого ізолятора.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, лікувально-профілактична та протиепідемічна роботи організовується згідно з вимогами чинного законодавства України про охорону здоров'я, а також наказу ДДУПВП та МОЗ від 18 січня 2000 р. № 3/6 «Про затвердження нормативно-правових актів з питань медико-санітарного забезпечення осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та виправно-трудових установах ДДУПВП». Для цього в слідчому ізоляторі організується медична частина. У СІЗО здійснюється:

- медичний контроль за станом здоров'я ув'язнених і засуджених шляхом проведення оглядів та обстежень;

- виявлення осіб, які потребують лікування та постійного медичного накляду, проведення щодо них лікувально-оздоровчих заходів з метою збереження здоров'я і працездатності;

- амбулаторне і стаціонарне лікування методами і засобами, які рекомендовані інстукривно-медичними вказівками МОЗ України.

Особи, які доставлені в слідчий ізолятор, підлягають обов'язковому медичному огляду з метою виявлення хворих, які потребують невідкладної допомоги, а також осіб, які становлять епідемічну загрозу для оточуючих.

Огляд проводить лікар або фельдшер у спеціально обладнаній медичній кімнаті збірного відділення. Особи з інфекційними хворобами, а також хворі на туберкульоз або з підозрою на них відразу після огляду повинні бути ізольовані. Первинна санітарна обробка цих осіб здійснюється в оснанню чергу з обов'язковою дезінфекцією одягу і особистих речей, після чого вони поміщуються в спеціально виділені камери-ізолятори, де проводиться їх подальше обстеження і лікування.

Особи, узяті під варту, і засуджені під час первинної обробки, а неповнолітні щоденно, підлягають обов'язковому тілесному огляду медичним працівником на предмет виявлення татуювань,слідів тілесних ушкоджень, про що робиться запис в медичній карті і доповдається начальнику слідчого ізолятора. За кожним таким випадком проводиться службове розслудування та вживаються відповідні заходи реагування.

Для лікування хворих осіб дозволяється, за висновком лікаря, отримувати від родичів ув'язнених та засуджених позачергові передачі з необхідними для лікування медикаментами (у фабричній упаковці) за відсутності їх у медичній частині установи. Отримані ліки підлягають обліку в медичній частині та видаються хворому згідно з аркушем призначення.

Особи, узяті під варту, і засуджені при потребі невідкладної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині слідчого ізолятора, направляються до найближчих лікувально-профілактичних закладів територіальних органів охорони здоров'я. Про що сповіщається особа, яка розглядає справу, або орган, у провадженні якого перебуває справа. Відповідальність за своєчасний виклик медпрацівника, термінове вивезення хворого та його надійну охорону несе начальник установи.

Як головні напрями удосконалення діяльності СІЗО в сучасних умовах реформування ДПтС України можна зазначити наступні:

– приведення чинних Кримінального, Кримінально-процесуального та Кримінально-виконавчого законодавства у відповідність з Конституцією України та міжнародними правовими актами (зокрема КК, КПК, КВК України, Закон України «Про попереднє ув’язнення», інші законодавчі та підзаконні акти);

– вирішення проблеми щодо розміщення ув’язнених під варту та засуджених, яких тримають у СІЗО шляхом будівництва нових та реконструкції діючих СІЗО (за можливості виведення цих установ за межі великих міст);

– підвищення рівня організації та порядку забезпечення комунально-побутовими умовами й медичним обслуговуванням ув’язнених та засуджених у СІЗО з урахуванням тенденції щодо поступової передачі функцій з надання медичної допомоги до органів охорони здоров’я на зразок пенітенціарних систем європейських держав;

– приведення умов тримання ув’язнених під варту і засуджених у СІЗО, а також поводження з ними відповідно до вимог національного законодавства та міжнародних правових актів, забезпечення реальних гарантій соціально-правового захисту щодо вказаних осіб:

– безумовне виконання СІЗО європейських стандартів та рекомендацій Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, а також Європейських пенітенціарних правил;

– оптимізація діяльності, розширення зв’язків та механізмів щодо громадського контролю за дотриманням прав осіб, яких тримають у СІЗО як ув’язнених під варту так і засуджених, відповідно до державної політики цього напряму;

– удосконалення роботи соціально-психологічних, охоронних, оперативних служб, нагляду і безпеки СІЗО, їх забезпечення сучасними інженерно-технічними засобами охорони і нагляду, а також організація ефективної внутрішньої взаємодії СІЗО та зовнішньої взаємодії з іншими правоохоронними органами щодо питань запобігання та протидії злочинам й іншим правопорушенням;

– з метою зменшення перевезень ув’язнених під варту обладнання СІЗО судовими приміщеннями (а в перспективі – запровадження дистанційної системи досудового та судового слідства);

– покращення системи працевлаштування ув’язнених та засуджених у СІЗО, оптимізація умов й оплати праці, компенсації збитків, заподіяних злочинами, загальноосвітнього та професійно-технічного навчання;

– підняття рівня кадрового забезпечення та соціально-правової захищеності персоналу СІЗО, створення повноцінної системи підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, поетапне доведення штатної чисельності персоналу СІЗО до обґрунтованих нормативів і стандартів, запровадження і розвиток наукового забезпечення діяльності СІЗО щодо забезпечення механізмів виконання попереднього ув’язнення і кримінального покарання, а також внутрішнього контролю за діяльністю його підрозділів.