Кодекс про шлюб та сім'ю України

(Стаття 112 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3625-07 від 14.05.71, Законом N 11/96-ВР від 30.01.96)

Стаття 113. Час виникнення усиновлення

Усиновлення настає з часу набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

(Стаття 113 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2488-12 від 23.06.92, N 11/96-ВР від 30.01.96)

Стаття 113-1. Порядок передачі дітей на усиновлення та здійснення контролю за умовами їх проживання і виховання

Порядок передачі дітей на усиновлення, а також здійснення контролю за умовами їх проживання і виховання в сім’ях усиновителів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

(Кодекс доповнено статтею 113-1 згідно із Законом N 11/96ВР від 30.01.96)

Стаття 114. Право усиновителя визначати прізвище, ім’я та по батькові усиновлюваного

На прохання усиновителя в рішенні про усиновлення повинно бути зазначено, що усиновлюваному присвоюється прізвище усиновителя і по батькові за його іменем. При усиновленні жінкою по батькові присвоюється за її вказівкою. На бажання усиновителя може бути також змінено й ім’я усиновлюваної дитини.

Стаття 115. Запис усиновителів батьками усиновленого

На прохання усиновителів вони можуть бути записані в книгах записів народжень як батьки усиновленого. Такий запис робиться відділом реєстрації актів громадянського стану на підставі рішення про усиновлення.

У разі присвоєння усиновленому прізвища усиновителя, імені і по батькові за іменем усиновителя або ж запису усиновителя як батька усиновленого відділи реєстрації актів громадянського стану вносить до актового запису про народження усиновленого відповідні зміни і видає нове свідоцтво про народження з урахуванням зроблених змін. Раніше видане свідоцтво про народження анулюється. (Стаття 115 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 783-10 від 01.09.80, Законом N 2488-12 від 23.06.92)

Стаття 116. Згода усиновлюваного на зміну прізвища, імені та по батькові

Присвоєння усиновлюваному, який досяг десяти років, прізвища та по батькові за іменем усиновителя, зміна імені, а також запис усиновителів як батьків усиновлюваного може бути проведено тільки за згодою усиновлюваного, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 104 цього Кодексу.

Стаття 117. Права і обов’язки усиновителів, усиновлених та їх родичів

Усиновлені та їх потомство у відношенні до усиновителів та їх родичів, а усиновителі та їх родичі у відношенні до усиновлених та їх потомства прирівнюються в особистих і майнових правах та обов’язках до родичів за походженням.

Усиновлені втрачають особисті та майнові права і звільняються від обов’язків щодо своїх батьків та їх родичів. При усиновленні дитини однією особою ці права і обов’язки можуть бути збережені за бажанням матері, якщо усиновитель чоловік, або батька, якщо усиновитель жінка.

Кодекс про шлюб та сім'ю України

Стаття 118. Право неповнолітнього усиновленого на пенсію або допомогу у зв’язку з втратою годувальника

Неповнолітні, які мають на момент усиновлення право на пенсію або допомогу від державних чи громадських організацій у зв’язку з втратою годувальника, зберігають це право також і при їх усиновленні.

Стаття 119. Порядок визнання усиновлення недійсним і скасування усиновлення

Визнання усиновлення недійсним і скасування усиновлення допускаються тільки в судовому порядку.

При розгляді таких справ необхідним є подання письмового висновку органів опіки і піклування, а також участь в судовому засіданні представника цього органу і прокурора.

Стаття 120. Підстави визнання усиновлення недійсним

Усиновлення визнається недійсним, якщо воно було проведено на підставі підроблених документів, або без наміру породити відносини, встановлені для батьків і дітей (фіктивне усиновлення), або особою, яка не може бути усиновителем.

Стаття 121. Особи, які мають право вимагати визнання усиновлення недійсним

Усиновлення може бути визнано недійсним лише за заявою особи, права якої були порушені усиновленням, а також за заявою органів опіки і піклування та прокурора.

Стаття 122. Наслідки визнання усиновлення недійсним

Усиновлення, визнане недійсним, вважається таким з моменту прийняття рішення про усиновлення. В цьому разі щодо усиновителя і його родичів та усиновленого ніяких прав і обов’язків, що випливають з усиновлення, не виникає. Дитина за рішенням суду передається батькам, а якщо це суперечить її інтересам — на опікування органів опіки і піклування.

Стаття 123. Підстави до скасування усиновлення

Усиновлення скасовується, якщо воно суперечить інтересам дитини.

Усиновлення може бути скасоване, якщо воно було проведено без згоди батьків усиновленого, самого усиновленого, другого з подружжя усиновителя, коли згода їх на усиновлення необхідна за законом (частина перша статті 104, статті 105 і 107 цього Кодексу), при умові, що скасування усиновлення не суперечить інтересам дитини.

При скасуванні усиновлення має бути враховано бажання усиновленого, якщо він досяг десятирічного віку.

Стаття 124. Скасування усиновлення після досягнення усиновленим повноліття

Скасування усиновлення не допускається, якщо до моменту пред’явлення вимоги про його скасування усиновлений досяг повноліття.

Скасування усиновлення після досягнення усиновленим повноліття допускається, якщо діяння усиновленого (усиновителя) загрожують життю або здоров’ю усиновителя (усиновленого), другому з подружжя або їх дітям.

(Стаття 124 із змінами, внесеними згідно із Законом N 11/96-ВР від 30.01.96)

Стаття 125. Особи, які мають право вимагати скасування усиновлення

Усиновлення без згоди батьків усиновленого може бути скасовано за позовом батьків, якщо повернення їм дитини відповідає інтересам останньої.

Скасування усиновлення з інших підстав, передбачених статтею 123 цього Кодексу, може бути проведено тільки на вимогу органів опіки і піклування або прокурора. Інші державні та громадські організації і окремі особи звертаються в цих випадках до органів опіки і піклування