3_2011_ua
.pdf
ЧЛЕНУ8КОРЕСПОНДЕНТУ НАПрН УКРАЇНИ О. МУРАШИНУ — 50 РОКІВ
ародився Олександр |
Геннаді |
механізм дії», у 2001 р. — докторську |
||||||||
йович Мурашин |
28 |
лютого |
на тему «Акти прямого народовладдя |
|||||||
Н1961 р. у м. Києві. У 1982 р. за |
у правовій системі». Науковий ступінь |
|||||||||
кінчив юридичний факультет Київ |
доктора юридичних наук присуджено |
|||||||||
ського державного університету |
ім. |
у 2001 р. Вчене звання професора при |
||||||||
Т. Г. Шевченка (нині — Київський |
своєно у 2003 р. Обраний членом ко |
|||||||||
національний університет імені Тара |
респондентом НАПрН |
України у |
||||||||
са Шевченка), отримавши диплом із |
2010 р. Напрями наукових досліджень |
|||||||||
відзнакою. У 1982–1985 рр. — аспірант |
Олександра Геннадійовича — пред |
|||||||||
кафедри теорії держави |
|
|
|
ставницька та безпосе |
||||||
і права юридичного фа |
|
|
|
редня демократія; пра |
||||||
культету Київського дер |
|
|
|
вова |
система; |
порів |
||||
жавного університету. |
|
|
|
няльне правознавство; |
||||||
З 1985 р. О. Мурашин |
|
|
|
правове моделювання; |
||||||
почав працювати в Київ |
|
|
|
забезпечення |
і |
захист |
||||
ський вищій школі МВС |
|
|
|
осіб з особливими по |
||||||
СРСР (нині — Націо |
|
|
|
требами. |
|
|
|
|||
нальна |
академія внут |
|
|
|
Він опублікував по |
|||||
рішніх справ), де прой |
|
|
|
над 120 наукових праць. |
||||||
шов шлях від викладача, |
|
|
|
Значущими серед них є: |
||||||
старшого викладача, до |
|
|
|
«Непосредственное на |
||||||
цента |
до |
професора |
|
|
|
родовластие |
в |
|
системе |
|
кафедри теорії держави і |
|
|
|
с о ц и а л и с т и ч е с к о г о |
||||||
права. З 2007 р. по |
|
|
|
самоуправления наро |
||||||
2008 р. |
— |
начальник |
|
|
|
да» |
(1989 |
р.), |
«Акти |
|
Навчально наукового інституту підго |
прямого народовладдя у правовій сис |
|||||||||
товки управлінського персоналу орга |
темі» (1999 р.), «Верховенство права: |
|||||||||
нів внутрішніх справ Академії управ |
традиція, доктрини і потенціал прак |
|||||||||
ління МВС. |
|
|
|
|
тики» (у співавторстві, 2010 р.), «Роз |
|||||
З 2008 р. О. Мурашин — професор |
виток вітчизняних правових інсти |
|||||||||
кафедри теорії та історії держави і |
тутів в умовах демократичних про |
|||||||||
права Відкритого міжнародного уні |
цесів» (у співавторстві, 2010 р.), |
|||||||||
верситету розвитку людини «Украї |
«Трансформація |
правової |
системи |
|||||||
на». Цього ж року був призначений |
України: євроінтеграційний |
вимір» |
||||||||
директором |
Інституту |
права |
та |
(у співавторстві, 2009 р.), «Загальна |
||||||
суспільних |
відносин Університету |
теорія держави та права» (у співав |
||||||||
«Україна». З 2010 р. і до сьогодні |
торстві, 2008 р.), «Загальна теорія дер |
|||||||||
обіймає |
посаду завідувача |
кафедри |
жави та права» (у співавторстві, |
|||||||
теорії та історії держави і права |
2009 р.), «Теорія держави і права (схе |
|||||||||
Відкритого міжнародного університе |
ми, таблиці, поняття)» (у співавтор |
|||||||||
ту розвитку людини «Україна». |
|
стві, 2006 р.), «Акти всеукраїнських та |
||||||||
У 1985 р. О. Мурашин захистив |
місцевих референдумів в системі дже |
|||||||||
кандидатську дисертацію |
на тему |
рел конституційного права Украї |
||||||||
«Безпосередня демократія: функції та |
ни» // Правова доктрина та юридична |
|||||||||
• ПРАВО УКРАЇНИ • 2011 • № 3 • |
|
351 |
ЧЛЕНУJКОРЕСПОНДЕНТУ НАПрН УКРАЇНИ О. МУРАШИНУ — 50 РОКІВ
практика: досвід і перспективи роз |
ва та державотворення (2008 р.), |
|
витку (2010 р.), «Взаємозв’язок науко |
«Громадська |
думка в діяльності |
вих досліджень та навчального проце |
ОВС» // Актуальні проблеми управ |
|
су у юридичних вищих навчальних |
ління та службово оперативної діяль |
|
закладах» // Європейське право і |
ності органів внутрішніх справ у су |
|
європейська правова освіта — пріори |
часний період розвитку державності |
|
тетні напрями підготовки вітчизняних |
України (2008 р.). |
|
фахівців права (2010 р.), «Підзаконна |
О. Мурашин — заслужений юрист |
|
нормотворчість у процесі консти |
України (2006 р.) Він обраний дійс |
|
туційної реформи в Україні» // Акту |
ним членом |
Міжнародної академії |
альні проблеми конституційного пра |
інформатизації (2006 р.). |
|
Редакційна колегія та колектив редакції журналу «Право України» вітають шановного Олександра Геннадійовича з 50 річчям і бажають йому подальших успіхів у праці, наукових досягнень, міцного здоров’я та усіляких життєвих гараздів!
352 |
|
• ПРАВО УКРАЇНИ • 2011 • № 3 • |
Рецензії
АКТУАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНО8ПРАВОВОЇ ГЕНЕЗИ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ*
Л. ВОРОНОВА
доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України
вернення до аналізу та всебічно |
вого формування і розвитку системи |
|
го вивчення сучасного консти |
державної влади, що відбувались в |
|
Зтуційного права України може |
Україні з моменту прийняття незалеж |
|
бути одночасно віднесено і до групи |
ності й до сьогодні, авторка порушує |
|
фундаментальних вітчизняних юри |
фундаментальні |
науково юридичні |
дичних досліджень, і до групи тих |
питання щодо тих понять, категорій, |
|
праць, в яких висвітлюється вкрай ак |
концепцій і теорій, які лежать в основі |
|
туальна і важлива для сьогодення |
сучасних правових досліджень як ок |
|
України тема. Подібне поєднання за |
ремих інститутів |
конституційного |
гального наукового характеру дослі |
права, так і системи державної влади |
|
дження з актуальним характером теми |
загалом. |
|
робить появу монографії В. Скрипнюк |
Разом з тим слід наголосити, що в |
|
помітним явищем у сучасній юри |
цій монографії представлений не ли |
|
дичній думці України. Дійсно, досить |
ше виклад загальних проблем консти |
|
часто доводиться визнавати, що юри |
туційно правового розвитку системи |
|
дичні дослідження останніх часів були |
державної влади в Україні, а й нада |
|
схильні приносити в жертву чи фунда |
ються змістовні авторські оцінки кон |
|
ментально науковий характер викла |
ституційного процесу в Україні, почи |
|
ду матеріалу, чи актуальність розгля |
наючи від політреформи 2004 р. і |
|
дуваних проблем, які завжди пов’язані |
закінчуючи останніми рішеннями |
|
з сьогоденними змінами в тих чи |
Конституційного Суду України щодо |
|
інших галузях права, або ж у сфері |
її відміни. При цьому В. Скрипнюк ча |
|
державотворчої діяльності. І лише у |
сто вдається до широких аналогій |
|
небагатьох монографіях було поєдна |
національного конституційного права |
|
но два зазначені вище моменти. Оче |
з конституційною |
практикою інших |
видно, що представлену В. Скрипнюк |
сучасних держав (особливо — це краї |
|
монографію можна віднести саме до |
ни — учасниці СНД, а також провідні |
|
цієї групи робіт, адже попри чітку |
європейські держави), що дає змогу |
|
орієнтацію на аналіз об’єктивних про |
говорити про те, що автор виходить за |
|
цесів у частині конституційно право |
вузькі межі теорії національного кон |
|
* Скрипнюк В. М. Розвиток системи державної влади в Україні : конституційно правові аспекти /
В.М. Скрипнюк. — К. : Логос, 2010 — 504 с.
©Л. Воронова, 2011
• ПРАВО УКРАЇНИ • 2011 • № 3 • |
|
353 |
Л. Воронова
ституційного права і намагається представити конституційний розви ток системи органів державної влади в Україні як частину більш загальних процесів утвердження конституціо налізму у сучасному глобалізованому світі. Такий підхід містить наукову новизну і становить інтерес для юри дичної науки, в якій компаративні елементи набувають дедалі більшої те оретичної та методологічної ваги.
Уформальному плані монографія
В.Скрипнюк написана гарною україн ською мовою і є стилістично вивіре ною. Характер подачі матеріалу є ло гічно послідовним, що дає змогу легко стежити за думкою автора, порівнюва ти різні теоретичні аргументи щодо конкретних питань розвитку системи державної влади в Україні, досліджу вати існуючі в науці конституційного права моделі дослідження органів дер жавної влади та їх функціонування. При цьому певною новелою у пред ставленій монографії є намагання
В.Скрипнюк розширити поле сучас них конституційних досліджень сис теми державної влади в Україні за рахунок матеріалу сучасної консти туційної компаративістики. У цьому аспекті В. Скрипнюк всебічно обґрун товує власну позицію. При цьому її аргументи постають доволі перекон ливими, що дозволяє припустити, що у своїх подальших дослідженнях з конституційного права України вона і надалі продовжуватиме цей розпоча тий нею напрям досліджень.
Позитивне враження справляє і широта застосованої В. Скрипнюк ме тодології дослідження, адже крім за гальнонаукових методів і принципів, вона залучає цілий ряд сучасних спе ціальних методів, які активно викори стовуються у зарубіжній науці кон ституційного права. Паралельно з цим всебічно окреслюється джерельна ба
за, яка містить не тільки найважливіші акти конституційного права України сучасності й минулого та чинне зако нодавство України, а й цілий ряд визначальних для європейської кон ституційно правової традиції праць з теорії конституційного права. Таке поєднання в монографії фактологічної та нормативно правової різноманіт ності із глибоким теоретичним обґрун туванням авторської позиції позитив но вирізняє видання на фоні подібних праць у галузі конституційного права України.
У змістовному аспекті слід зазна чити, що у монографії В. Скрипнюк викладаються основи конституційно го забезпечення розвитку системи державної влади в Україні. У цьому сенсі праця складається з двох основ них тематичних блоків. Перший — це загальнотеоретичне конституційно правове дослідження системи держав ної влади, а також тих теоретико мето дологічних підходів, які сформовано у сучасній юридичній науці до її ви вчення. На відміну від цього, другий тематичний блок — це дослідження безпосередніх конституційно право вих основ організації, функціонуван ня, розвитку і взаємодії основних гілок державної влади. Причому досліджуючи три класичні гілки дер жавної влади, В. Скрипнюк прагне обґрунтувати доцільність більш широ кого застосування у науці конститу ційного права функціонального кри терію класифікації органів державної влади, що дає змогу говорити також про ті органи державної влади, для яких домінуючою є контрольно на глядова функція. Зважаючи на загаль ну настанову щодо аналізу саме тих аспектів розвитку системи державної влади в Україні, які дають змогу вста новити механізми взаємодії різних гілок державної влади, В. Скрипнюк
354 |
|
• ПРАВО УКРАЇНИ • 2011 • № 3 • |
АКТУАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОJПРАВОВОЇ ГЕНЕЗИ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ…
насамперед розглядає ті проблеми, які наразі не дають змогу забезпечити ефективне співіснування різних ор ганів державної влади з метою спільного вирішення суспільно значу щих проблем і гарантування подаль шого розвитку України як демократич ної, правової і соціальної держави. Водночас авторка цілком слушно висвітлює конституційно правові ос нови утвердження в Україні парламен таризму, забезпечення політичної участі громадян, а також питання пра вового регулювання впливу політич них партій та інших об’єднань грома дян на функціонування системи дер жавної влади. На жаль, останнім часом саме поняття «парламентаризм» дедалі більше втрачає свою роль та значення як одного з вирішальних факторів демокра тичного розвитку Української держави. В. Скрипнюк правильно наголошує на тому, що роль парламенту для будь якої демократичної держави не можна ніве лювати, оскільки у такому разі йдеться не просто про звуження повноважень одного з органів у загальній системі державної влади, а про девальвацію класичних ідей народовладдя, пред ставництва, парламентської законо творчості, які традиційно асоціюються з демократичною формою управління державою. Ґрунтуючись на існуючих дослідженнях вітчизняних консти туціоналістів, а також на аналізі поточ ної ситуації, у монографії обґрунтову ються конкретні шляхи в частині пра вового забезпечення подальшого ре формування системи органів виконав чої влади, а також запровадження реальної судової реформи (а не лише перерозподілу функцій між окремими органами, які мають відношення до процесу правосуддя) як невід’ємного елементу подальшої демократизації си стеми державної влади, забезпечення прав і свобод людини і громадянина.
Серед завдань, які автор успішно вирішує в монографії, насамперед слід назвати: дослідження теоретико мето дологічних проблем аналізу державної влади, характеристику специфіки тлу мачення поняття системи державної влади у світлі конституційно правово го інституціонального аналізу, вияв лення фундаментальних властивостей демократичної системи організації та функціонування системи державної влади, а також обґрунтування ролі конституційно правового забезпечен ня політичної участі як умови розвит ку демократичної системи державної влади, аналіз специфіки правового закріплення демократичних основ си стеми державної влади у консти туційному праві України, виявлення місця та властивостей державної вла ди в конституційній моделі взаємодії політики та управління, визначення способів вирішення проблеми консти туційно правового забезпечення ре алізації принципу поділу державної влади у контексті вимоги щодо збере ження цілісності та єдності системи державної влади в Україні, досліджен ня конституційно правових проблем організації та функціонування законо давчої, виконавчої і судової гілок дер жавної влади, а також правоохорон них і контрольних органів державної влади.
Все це дає змогу стверджувати, що монографія В. Скрипнюк становитиме інтерес для широкого кола читачів, не лише науковців, а й державних служ бовців, викладачів юридичних фа культетів та відділень університетів, аспірантів, студентів вищих навчаль них закладів. При цьому зазначене дослідження може стати однією з тео ретичних основ подальшого науково правового осмислення процесів сучас ного державотворення в Україні, їх по дальших перспектив розвитку, а також
• ПРАВО УКРАЇНИ • 2011 • № 3 • |
|
355 |
Л. Воронова
тих кроків, які повинні бути зроблені |
ти Україну на |
сучасну європейську |
у разі реального прагнення перетвори |
демократичну і |
правову державу. |
Пропонується видання:
Скрипнюк В. М.
Розвиток системи державної влади в Україні : конституційно правові аспекти : моногр. / В. М. Скрипнюк. — К. : Логос, 2010. — 504 с.
Монографія присвячена аналізу конституційноJправових основ і виJ значальних тенденцій демократичного розвитку системи державної влади в Україні у новітній період її конституційної історії. Характеризуються теореJ тикоJметодологічні проблеми системи державної влади, визначено основні підходи, що сформувались у сучасній юридичній науці щодо дослідження конституційних основ організації та функціонування державної влади. Особлива увага приділяється аналізу конституційноJправового забезпеченJ ня розвитку і функціонування окремих гілок державної влади, а також тих органів державної влади, що входять до їх складу. Розглянуто констиJ туційноJправові основи утвердження в Україні парламентаризму, забезпеJ
чення політичної участі громадян, а також питання правового регулювання впливу політичJ них партій та інших об’єднань громадян на функціонування системи державної влади. Автор пропонує конкретні шляхи в частині правового забезпечення реформування системи органів виконавчої влади, а також запровадження судової реформи як невід’ємного елементу подальшої демократизації системи державної влади, забезпечення прав і свобод людини і громадянина.
Для науковців, законодавців, державних службовців, викладачів, аспірантів і студентів.
356 |
|
• ПРАВО УКРАЇНИ • 2011 • № 3 • |
ЩОДО ПИТАННЯ ПРО «ОБМЕЖЕНУ ОСУДНІСТЬ»*
В. БАСАЙ
доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України
ьогодні з появою у криміналь |
значного її осмислення. Актуальність |
||||
ному |
законодавстві |
України |
теми підтверджується ще й невизна |
||
Сст. 20 КК України дискусія з |
ченістю поняття медичного критерію |
||||
приводу відповідальності |
обмежено |
обмеженої осудності — «психічного |
|||
осудних осіб набула не тільки теоре |
розладу». |
|
|||
тичного, а й практичного значення. |
Викладене вище підкреслює акту |
||||
Незважаючи на законодавче закріп |
альність обраної теми монографічного |
||||
лення, легалізація цього інституту не |
дослідження В. Марчака, зумовленої |
||||
означає, що дискусія з цього питання |
назрілою необхідністю напрацювання |
||||
закінчена. Швидше — навпаки. |
єдиних підходів до концепції обмеже |
||||
Наявність |
психічних розладів, які |
ної осудності, що має на меті підви |
|||
впливають на здатність особи усвідо |
щення ефективності правосуддя. |
||||
млювати свої дії та керувати ними під |
Деякими науковцями досліджува |
||||
час вчинення суспільно небезпечних |
лись певні теоретичні аспекти обме |
||||
дій, належить до комплексних міждис |
женої осудності, проте комплексний її |
||||
циплінарних проблем як науки, так і |
аналіз не проводився. У науці юридич |
||||
практики. Особлива актуальність її |
ної психології та кримінального права |
||||
вивчення і теоретичної розробки пов’я |
взагалі відсутні спеціальні моно |
||||
зана з тим, що вона регламентує такі ос |
графічні дослідження, присвячені цій |
||||
новоположні |
категорії кримінально |
проблематиці. |
|
||
правової науки, як осудність, неосуд |
На нашу думку, слід виокремити |
||||
ність, вікова неосудність, вина, афект, |
такі |
авторські |
здобутки: пропозицію |
||
сильне душевне хвилювання, які по |
авторської редакції категорії «обмеже |
||||
в’язані з кримінальною відповідаль |
на осудність», її основні риси та межі її |
||||
ністю, тісно переплітається з питання |
застосування; пропозицію більш чіт |
||||
ми призначення покарання і примусо |
кої регламентації психічних розладів, |
||||
вих заходів медичного характеру. |
які впливають на здатність особи при |
||||
Тлумачення застосування ст. 20 КК |
вчиненні злочину усвідомлювати свої |
||||
України викликає значні труднощі не |
дії та керувати ними, та не виключа |
||||
тільки серед юристів, а й серед психо |
ють осудності; визначення місця, ролі, |
||||
логів та психіатрів. Законодавче за |
меж |
та можливостей застосування |
|||
кріплення інституту обмеженої осуд |
комплексної судової психолого пси |
||||
ності спричинило ряд питань, на які |
хіатричної експертизи осіб з психічни |
||||
необхідно дати відповідь практикам і |
ми розладами для визнання їх обмеже |
||||
теоретикам кримінального права. Не |
но |
осудними; |
встановлення видів |
||
визначеність законодавця при форму |
спеціальних знань, які використову |
||||
люванні статті призвела до неодно |
ються для встановлення обмеженої |
||||
* Марчак В. Я. Обмежена осудність : психолого правовий зміст : моногр. / В. Я. Марчак. — Чернівці : Чернів. нац. ун т, 2010. — 410 с.
© В. Басай, 2011
• ПРАВО УКРАЇНИ • 2011 • № 3 • |
|
357 |
В. Басай
осудності осіб з психічними розлада |
теру, але може бути і призначеним без |
|||
ми, які вчинили злочин. |
примусових заходів медичного харак |
|||
Автором проаналізовано і критич |
теру, тоді як осудна особа несе кримі |
|||
но осмислено теоретичний та емпірич |
нальне покарання повністю, а неосуд |
|||
ний матеріал щодо проблеми обмеже |
ність виключає кримінальну відпо |
|||
ної осудності. Все це дало В. Марчаку |
відальність |
та |
покарання взагалі, |
|
можливість отримати достовірні й |
будучи в разі негативного соціально |
|||
надійні результати. Викладені авто |
медичного прогнозу підставою для |
|||
ром положення, висновки мають, бе |
призначення примусових заходів ме |
|||
зумовно, суттєве науково теоретичне |
дичного характеру. Крім того, відмін |
|||
значення, зокрема для підвищення |
ність «обмеженої осудності» від «нео |
|||
ефективності правосуддя в цілому. |
судності» полягає у вигляді примусо |
|||
Практичне значення одержаних ре |
вих заходів |
медичного |
характеру. |
|
зультатів полягає у формулюванні |
Обмежено осудній особі відповідно до |
|||
пропозицій щодо вдосконалення кри |
ст. 94 КК України може бути призначе |
|||
мінально процесуального законодав |
ний тільки примусовий захід медично |
|||
ства, яке регламентує порядок роз |
го характеру у вигляді надання амбула |
|||
слідування та розгляду кримінальних |
торної психіатричної допомоги у при |
|||
справ про злочини обмежено осудних |
мусовому порядку. Амбулаторна пси |
|||
осіб, щодо можливостей методоло |
хіатрична допомога у примусовому |
|||
гічного забезпечення працівників пра |
порядку може надаватися засудженому |
|||
воохоронних органів науковою інфор |
як у спеціальному медичному закладі, |
|||
мацією, яка зорієнтує їх на правильне, |
так і в медичних частинах спеціальних |
|||
процесуально закріплене застосуван |
установ Державного департаменту з |
|||
ня психологічних знань. |
питань виконання покарань України, |
|||
Заслуговує на увагу проведений |
якщо обмежено осудний засуджений |
|||
В. Марчаком компаративістський ана |
відбуває покарання, пов’язане з обме |
|||
ліз кримінально правових понять |
женням чи позбавленням волі. У таких |
|||
«осудність», «обмежена осудність», |
установах особи проходять також і за |
|||
«неосудність». Згідно з цим аналізом, |
ходи медико соціальної реабілітації, |
|||
відмінність «осудності» від «неосуд |
оскільки вони внаслідок психічної не |
|||
ності» полягає у прямо пропорційній |
достатності |
потребують |
створення |
|
здатності особи під час вчинення зло |
умов, які сприяють адаптації до режи |
|||
чину усвідомлювати свої дії та керува |
му виправних установ. Розслідування |
|||
ти ними. «Обмежена осудність» відріз |
та розгляд кримінальних справ про |
|||
няється від «осудності» та «неосуд |
суспільно небезпечні діяння неосудних |
|||
ності» тим, що зменшено осудна особа |
осіб значно відрізняються від розсліду |
|||
під час вчинення злочину не повною |
вання та розгляду кримінальних справ |
|||
мірою усвідомлює свої дії та керує ни |
щодо осудних та обмежено осудних |
|||
ми, оскільки в неї наявний психічний |
осіб. За кримінальними справами про |
|||
розлад, який обмежує її інтелектуаль |
злочини осудних і обмежено осудних |
|||
но вольові можливості. Ця відмінність |
осіб, на відміну від справ щодо неосуд |
|||
полягає також в аспекті правових |
них осіб, провадиться досудове роз |
|||
наслідків, оскільки обмежена осудність |
слідування та судовий розгляд таких |
|||
породжує наслідки подвійного виду: |
справ у повному обсязі. |
|
||
покарання може поєднуватися з при |
Рецензоване |
монографічне дослі |
||
мусовими заходами медичного харак |
дження В. Марчака складається зі |
|||
358 |
|
• ПРАВО УКРАЇНИ • 2011 • № 3 • |
ЩОДО ПИТАННЯ ПРО «ОБМЕЖЕНУ ОСУДНІСТЬ»
вступу, переліку умовних позначень, чотирьох розділів (19 підрозділів), висновків, додатків, списку викорис таних джерел.
Перший розділ присвячено теоре тико методологічному аналізу обме женої осудності. Автор розкриває по няття та зміст обмеженої осудності, досліджує становлення інституту об меженої осудності у кримінальному праві та зарубіжний досвід правозас тосовної практики з цих питань, про водить компаративістський аналіз об меженої осудності та визначає методо логічні принципи дослідження обме женої осудності.
У другому розділі В. Марчак дослі джує формулу обмеженої осудності, її значення для встановлення суб’єкта й суб’єктивної сторони злочину. Автор також розкриває поняття та зміст, дає класифікацію психічних розладів, які впливають на здатність особи усвідом
лювати свої дії й керувати ними під час вчинення злочину і мають фунда ментальне значення для встановлення обмеженої осудності. Третій розділ монографічного дослідження присвя чується психологічній характеристиці обмеженої осудності.
Учетвертому розділі монографії
В.Марчак розглядає поняття, види та форми використання спеціальних знань для визначення обмеженої осуд ності особи в момент вчинення нею злочину. Значну увагу також приділе но психологічним особливостям за стосування спеціальних знань для встановлення обмеженої осудності.
Монографія В. Марчака, безпереч но, є ґрунтовним науковим досліджен ням. Вона зацікавить як суддів, слід чих та працівників правоохоронних установ, так і усіх, хто цікавиться юри дичними проблемами.
Пропонується видання:
Марчак В. Я.
Обмежена осудність : психолого правовий зміст : моногр. / В. Я. Мар чак. — Чернівці : Чернів. нац. ун т, 2010. — 400 с.
У монографії на основі чинного законодавства та здобутків юридичної психології, кримінального, кримінальноJпроцесуального права і криміJ налістики розкриваються розуміння поняття «обмежена осудність», «психічний розлад», проаналізовано історичні підходи та аспекти становJ лення інституту обмеженої осудності в науці кримінального права, здійснеJ но порівняльний аналіз досвіду застосування кримінальноJправової катеJ горії «обмежена осудність» в законодавстві зарубіжних країн, визначено основні риси та критерії обмеженої осудності, проведено компараJ тивістський аналіз понять «осудність», «обмежена осудність» та «неJ осудність», визначено психологічний механізм вчинення злочину в стані
обмеженої осудності, визначено місце, роль, межі та можливості застосування комплексної судової психологоJпсихіатричної експертизи осіб з психічними розладами для визнання їх обмежено осудними, запропоновано види спеціальних знань, які використовуються для встановлення обмеженої осудності осіб з психічними розладами, які вчинили злочин.
Для викладачів, студентів, аспірантів, здобувачів і слухачів, науковців, суддів, працівJ ників правоохоронних органів, а також тих, хто цікавиться проблемами юридичної психоJ логії, кримінального права, кримінальноJпроцесуального права, криміналістики та судової експертизи.
• ПРАВО УКРАЇНИ • 2011 • № 3 • |
|
359 |
ГЛУБОКИЙ ТЕОРЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ КОНСТИТУЦИОННОГО ПРАВОСУДИЯ В УКРАИНЕ*
Т. ПРЯХИНА
доктор юридических наук, профессор кафедры конституционного права
и отраслевых юридических дисциплин юридического факультета (Московский городской педагогический университет)
онография доктора юридиче |
параметром порядка динамично раз |
||||
ских наук, профессора, заслу |
вивающегося общества и государства, |
||||
Мженного |
юриста |
Украины |
определяет сущностные, содержатель |
||
Анатолия Александровича Селивано |
ные характеристики, вектор развития |
||||
ва и Председателя Конституционного |
социальных процессов. В условиях |
||||
Суда Украины, заслуженного юриста |
полицентризма, конкуренции норма |
||||
Украины, |
кандидата юридических |
тивизма, естественного правопонима |
|||
наук Андрея Андреевича |
Стрижака |
ния и социологического подхода, обо |
|||
«Вопросы теории конституционного |
стрения общественных отношений, |
||||
правосудия в Украине: актуальные во |
жесткой политической борьбы, разо |
||||
просы современного развития консти |
чарования граждан вследствие пере |
||||
туционного |
правосудия» |
является |
оценки конституционных возможнос |
||
комплексным системным конституци |
тей возникает угроза ослабления кон |
||||
онно правовым исследованием теоре |
ституционного правопорядка, отхода |
||||
тических |
и |
практических |
вопросов |
от принципа конституционной закон |
|
конституционного правосудия. Акту |
ности по соображениям политической |
||||
альность |
данного |
монографического |
целесообразности. Мы должны четко |
||
исследования обусловлена целым ря |
понимать, что деформация конститу |
||||
дом факторов как объективного, так и |
ционных ценностей, отход от них во |
||||
субъективного характера. В обществах |
имя сиюминутной выгоды — проиг |
||||
переходного периода происходит по |
рышная стратегия, не имеющая исто |
||||
иск параметров развития, способных |
рической перспективы. В этой ситуа |
||||
обеспечить баланс интересов личнос |
ции важно, образно говоря, «встать |
||||
ти — общества — государства, гаранти |
над схваткой», выйти за рамки кон |
||||
ровать устойчивое развитие социума, |
фликтов, изучить проблему со сторо |
||||
консолидировать население для реше |
ны и предложить взвешенные, научно |
||||
ния жизненноважных проблем. Кон |
обоснованные рецепты ее решения. |
||||
ституция |
как правовое воплощение |
Особой заслугой авторов является их |
|||
идеалов справедливости |
выступает |
оценка конституционного правопо |
|||
* Селиванов А. А., Стрижак А. А. Вопросы теории конституционного правосудия в Украине : актуальные вопросы современного развития конституционного правосудия / А. А. Селиванов, А. А. Стрижак. — К . : Ло гос, 2010. — 272 с.
© Т. Пряхина, 2011
360 |
|
• ПРАВО УКРАЇНИ • 2011 • № 3 • |