2. Дослідження проблеми інтересів молоді у психології

У соціальній структурі суспільства важливе місце займає молодь. Як соціально-демографічна група вона виокремлюється на основі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального стану та соціально-психологічних властивостей. [11]

Сучасні українські дослідники О.Вишняк, С.Макеєв, М.Чурилов визначають молодь як соціальну спільноту, що посідає певне місце у соціальній структурі суспільства і набуває соціального статусу у різноманітних соціальних структурах (соціально-класовій, професійно-трудовій тощо), має спільні проблеми, соціальні потреби та інтереси, особливості життєдіяльності тощо.

Як зазначає В.Т. Лісовський, соціологи першими серед суспільствознавців побачили в молоді як соціальної групи властиві тільки їй культурні риси, специфічні інтереси, цінності і норми поведінки [12].

Інтереси молоді варто розглядати в ракурсі її розумового, творчого потенціалу, який значно знизився за останні роки. Це пов’язано з погіршенням фізичного та психічного стану підростаючого покоління. Швидко зростає кількість захворювань та відхилень, росте число дітей з розумовою відсталістю, з дефіцитом ваги, що являється наслідком багаторічної алкоголізації народу, а також неповноцінного харчування і систематичного недоїдання багатьох дітей. [13]

Результати соціологічних досліджень свідчать, що свої творчі, інтелектуальні здібності молоді люди оцінюють доволі низько: Лише 19% з них вважають ці здібності високими, 22% називають себе талановитими. [14] Така низька самооцінка характеризує невпевненість у своїх силах. Відповідно, це знаходить своє відображення в тому, що цінності розумового труда, освіти та знань знаходяться в стані падіння.

У зв’язку з посиленням соціальної та майнової нерівності, виростає і нерівність освітня, за рахунок чого вужчає соціальна база розвитку інтелектуального потенціалу молоді. Серйозною загрозою суспільству стала «відплив умів» за кордон. Тим самим продовжується процес інтелектуальної збідніння [13].

Суспільство, яке обрало матеріальне благополуччя, збагачення змістом і філософією свого існування – формує відповідну культуру і життєві потреби молодих людей.

Засвоюючи поведінкові стандарти, молода людина може визначити кордони своєї найвищої само ідентифікації лише в рамках масової культури, яка уніфікує її духовні потреби, виводячи їх, як правило, лише в рекреативну сферу. Подібна найвища само ідентифікація носить конформістський характер і формує установку на хибну інтеріоризацію духовних цінностей.

Культурна ідентифікація молоді частіше за все носить транзитний характер, коли ідентичність не має опори у найближчій соціальній середі, а шукає нові форми.

Засоби ЗМІ, отримавши свободу, стали визначальним чином впливати на формування ціннісних установок, стиля і образу життя населення, на формування інтересів молоді. Варто виокремити, що майже магнетичний характер, за спостереженнями соціологів, має в молодих людей акт купівлі та продажу добре розрекламованих товарів. Залучення до світу престижних та красивих речей стає самоціллю існування, сенсом життя, а людина – об’єктом маніпуляції з боку індустрії розваг та дозвілля. Культ моди і споживання володіє свідомістю молоді, а класична культура втрачає ціннісну привабливість, стаючи чужою та архаїчною.

Висновки до розділу

1. Інтерес – це одна з форм людської свідомості, направленості почуттів, думок, пізнавальної діяльності. Інтерес представляє собою відношення людини до світу, яке реалізується в пізнавальній діяльності по засвоєнню оточуючого предметного змісту, що розгортається переважно у внутрішньому плані.

2. Фізіологічним механізмом інтересу як вибіркової спрямованості є певна система нервових зв'язків, що утворюються під впливом різних розумів і залежать від психічного стану людини та її індивідуальності, від безпосередніх вражень особистості та її колишнього досвіду.

3. Молодь – це соціально-демографічна група, яка виокремлюється на основі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального стану та соціально-психологічних властивостей.

4. Інтереси молоді найповніше виявляються в споживацьких вподобаннях та в рекреаційних сферах. Натомість найменше їх можна охарактеризувати як духовних, направлених на підвищення особистісної культури. Окрім цього, в інтересах можна простежити цілу низку прагматичних мотивів.