2.3. Актуальна проблема процесуального права в Україні.

Хочу зазначити, що оскільки правова система є чинником, який справляє величезний вплив на вирішення поставлених життям проблем та викликів, зокрема впливає на поглиблення демократичних процесів у суспільстві і державі, вирішення проблем захисту прав та свобод людини, удосконалення законодавчого процесу, підвищення ефективності правового регулювання, формування правосвідомості, розвитку правового мислення тощо, то стає цілком зрозумілим, наскільки важливою є наукова розробка цієї проблематики в цілому.

Виходячи з положення, що чим більше прозора і чесна судова система, тим демократичніше суспільство в цілому. Хотіла би сказати, що на мою думку, найбільш актуальною проблемою процесуального права, як галузі, та загалом всієї системи права України є корупція.

На міжнародному рівні Україна має репутацію надзвичайно корумпованої держави, про що свідчить її незмінно низький рейтинг за рівнем доброчесності, визначений за результатами досліджень, проведених протягом останніх років авторитетними міжнародними інституціями.

Складною залишається ситуація, зокрема, в органах судової влади. Саме на стадії звернення до суду і під час розгляду судових справ фіксуються численні порушення та зловживання. За роки діяльності Вищої ради юстиції Президент України та Верховна Рада України підтримали її пропозиції щодо звільнення з посад понад 70 суддів за порушення присяги і 12 суддів у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду за хабарництво. 

Доброчесність суддів є необхідною передумовою існування незалежної судової системи в державі. У демократичних державах суди відіграють провідну роль у протидії корупції. Перші кроки у здійсненні судової реформи в Україні не спричинили помітні зміни у забезпеченні доброчесності в органах судової влади.

На сьогоднішній день вкрай важливо побороти корупцію в судовій системі України та зробити максимально прозорою силову і відомчу структури. Я вважаю, ці державні органи повинні бути підзвітні суспільству і захищати основи демократії в країні.

На жаль, за часи незалежності нашої держави, ми вже змирились з висловом: «Закон один для всіх, але тільки не для держави». І вкрай важко пересічному громадяну, не маючи зв’язків в органах державної влади відстоювати свої права в суді.

Я ввважаю, що без вирішення данної проблеми неможливий рух вперед, це стосується як розвитку правової системи, так і країни в цілому.

Висновки

Підводячи підсумки вище викладеному можна зробити наступні висновки.

Процесуальне право відіграє одну з найважливіших ролей в системі права, адже на його основах базується вся судова система країни.

Процесуально право як ланка судової системи регулює юридичний процес. Юридичний процес — це система взаємопов'яза­них правових форм діяльності уповноважених державних органів, посадових осіб, а також визначених нормами пра­ва інших суб’єктів, що знаходить свій вираз у здійсненні операцій для вирішення юридичних справ, що обумовлю­ють відповідні юридичні наслідки і регулюються процесу­альними нормами.

Процесуальне право — сукупність норм системи права, що безпосередньо регулюють суспільні відносини і сукупність галузей права, в яких основний акцент робиться на порядок захисту порушеного права в судових органах.

Процесуальні норми (норми процесуального права) називають вторинним (по відношенню до матеріально-правових норм) регулятором суспільних відносин.

Норми процесуального права регулюють відносини, пов’язані з діяльністю органів судової влади (в окремих випадках з діяльністю спеціально уповноважених державних органів), тому процесуальне право ще називають судовим правом.

Значення процесуально-правових норм як у правотворчості, так і у застосуванні полягає в удосконаленнідіяльності різних органів, що приймають участь в уп­равлінні суспільством. Процесуальне врегулювання цієї діяльності забезпечує підвищення відповідальності, дисцип­ліни і зміцнення законності.

Взагалі процесуальне право складне за змістом і структурою процедурне право, що зумовлюється його предметом — відносини, які виникають у зв’язку з порушенням права або спору про право.

Будь-який (адміністративний, цивільний, господарський та кримінальний) процес — це встановлена нормами процесуального права форма діяльності судів (інших уповноважених органів), яка спрямована на захист порушених прав і охоронюваних законом інтересів суб’єктів.

Головними ознаками системи процесуального права є: 1) відносна самостійність щодо системи матеріального пра­ва; 2) об'єктивна зумовленість, тобто незалежність її існування від будь-якої волі; 3) збалансованість, що озна­чає послідовність у регулюванні суспільних відносин; 4) внутрішня несуперечливість, тобто безконфліктність її галузей, підгалузей, інститутів і норм; 5) диференціація на складові елементи (галузі, інститути і норми).

Процесуальне право у структурі права посідає самостійне місце. Усі норми, які входять у систему процесуального права, мають певний зміст, єдність структури та спільне призначення. Саме тому всім нормам, незважаючи на особливості їх змісту, різний ступінь деталізації і розроблення процесуальних інститутів, притаманні схожі системні властивості, спільність у специфіці їх функцій та завдань. Ці властивості характеризують сутність такого явища, як процесуальне право.

Завдання процесуального права полягають у тому, щоб забезпечити правовими засобами реалізацію завдань та функцій процесуальної діяльності.

Згідно з чинним законодавством України на цей час визнано п’ять видів процесів: конституційний, адміністративний, цивільний, господарський, кримінальний.

Цивільне процесуальне право — це система правових норм, які регулюють діяльність і пов’язані з нею процесуальні відносини суду та інших учасників судової справи, що виникають при здійсненні правосуддя за цивільними справами.

Що ж стосується адміністративного процессу, то варто сказати, що це врегульована адміністративно-процесуальними нормами діяльність органів державного управління (посадових осіб) із розв’язання конкретних адміністративних справ у сфері державного управління.

Адміністративний процес має складну структурну побудову та охоплює різноманітні види адміністративного провадження, кожному з яких притаманні специфічні особливості залежно від характеру розгляду конкретних справ та особливостей виникнення адміністративно-процесуальних відносин.

Кримінальне процесуальне право - це одна із галузей права, яка становить собою сукупність правових норм, що регулюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, судовий розгляд кримінальних справ, перегляд судових рішень та вирішення процесуальних питань, пов'язаних із їх виконанням.