Матеріальне і процесуальне право:

За субординацією правовому регулюванні розрізняють матеріальні та процесуальні галузі права. Матеріальне право – прямо регулює суспільні відносини ( Конституційне, Адміністративне, кримінальне, цивільне). Процесуальні галузі права визнач процедуру реалізації матеріального права і є похідним від нього ( кримінальне - процесуальне, господарське процесуальне, цивільне процесуальне);

Тема реалізація норми права

1. Поняття та види реалізації норм права;

2. Прогалини у праві та шляхи усунення їх;

3. Юридичні колізії і способи їх вирішення;

Реалізація – це втілення приписів правової норми у діяльності суб’єктів права.

Основними видами реалізації норм права:

1. Використання ( право на освіту, право на звільнення за власним бажанням);

2. Виконання ( доглядати за дітьми, за батьками , сплата податків);

3. Дотримання ( перехід дороги);

4. Застосування основні стадії процесу застосування:

• Встановлення фактичних обставин справи;

• Підбір і аналіз правових норм;

• Вирішення юридичної справи та оформлення прийнятого рішення;

Акт застосування норми права – це офіційний документ, компетентного органу Держави, який приймається у результаті розгляду конкретної справи;

Критерії класифікації актів застосування норм права виділяють:

• За формою (вирок, рішення, указ, наказ);

• За суб’єктами (акти Верх Ради, Президента, К. Міністрів, акти міністерств, акти судових органів) За характером приписів бувають уповноважуючи, зобов’язаючи, забороняючи (позбавлення материнських прав),

• За предметами правового регулювання (кримінально – правові, господарсько – правові)

• За юридичною природою: ОСНОВНІ, та ДОДАТКОВІ.

Акти застосування норми права мають певні особливості:

1. Приймаються компетентними органами;

2. Носять державно – владний характер;

3. Застосовуються та мають персоніфікований характер;

4. Має формально визначений характер, дія автозастосування вичерпується одноразовою реалізацією;

5. Не поширюються на ці відносини, яки виникають після їх прийняття.

тема ПРАВОВА ПОВЕДІНКА. ПРАВОПОРУШЕННЯ ТА ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

1. Правова поведінка поняття та види;

2. Поняття ознаки та види правопорушень;

3. Юридичний склад правопорушення;

4. Юридична відповідальність: поняття, ознаки та види;

1.Правова поведінка, поняття та види; П.П. – соціальна значима, свідомі вчинки суб’єктів права, що передбачені нормами права та контрольовані їх волею яки тягнуть за собою юридичні наслідки.

Ознаки:

• Соц. значущість;

• Суб’єктивізм;

• Регламентованість поведінки нормами права;

• Підконтрольність поведінки Державі;

• Здатність правової поведінки породжувати юридичні наслідки;

Правомірна та неправомірна поведінка

Правомірна поведінка:

1. Відповідає нормам права;

2. Соціальна корисна поведінка;

3. Має суб’єктивну сторону яка включає в себе мотив;

4. Основними формами є – дотримання, виконання, використання.

Основні критерії П.П:

• Індивідуальна поведінка;

• Колективна поведінка;

Залежно від об’єктивної сторони розрізняють активні дії та бездіяльність. Залежно від форм реалізації форм права (дотримання, виконання, використання, застосування)

Залежно від юридичних наслідків (юр. Акти, юр. Вчинки)

Правопорушення – поведінка у вигляді дії чи бездіяльності яка має протиправний характер спрямована на порушення заборон, невиконання обов’язків передбачених нормою права.

Ознаки правопорушення:

• Має протиправний характер (неправомірний);

• Має суспільно шкідливий, суспільно небезпечний характер. Виражається в поведінці або дії або бездіяльності;

• Має свідомо вольовий характер;

• Є винним діянням;

• Причинний зв’язок між діянням та спричиненим наслідком;

• Спричиняє до застосування до правопорушника засобів юридичної відповідальності;

• Поділяється на злочини (суспільно - небезпечний характер) та проступки (суспільно - шкідливий характер);

Проступки бувають:

• Конституційні;

• Адміністративні;

• Дисциплінарні;