Зразок розрахунку:

Початкова вартість модуля (М_о) 60 балів

Результат модульного тестування 45 балів

К₁ — “4”, “4”, “3” + 11 балів

К₂ — «5», «4», «0», «5» - за конспект + 14 балів

К₃ — постійно + 4 бали

К₄ — після встановленого терміну 0 балів

М = 45+11+14+4+0 = 74 бали

Відповідно до наведеного прикладу студент набрав за модульний контроль 74 бали, написав реферат, текст якого був оцінений на 4, а вміння стисло, локанічно та змістовно (до 5 хв.) розкрити зміст реферата під час аудиторного заняття – на 3, то відповідно підсумковий бал за дисципліну становитиме 81 бали ( 74+4+3).

Згідно таблиці 1, це відповідає оцінці “добре”, «С». Із дисципліни «Вступ до маркетингу» складається залік і відповідно, якщо студент погоджується зі своїми отриманими підсумковими балами за семестр, то викладач має право поставити їх у залікову відомість успішності студентів.

Якщо ж студент не погоджується з отриманими балами або набрав менше 60 балів, то він обов’язково складає залік. При цьому підсумковий бал за дисципліну отриманий за семестр анульовуються. Студенту під час складання заліку необхідно набрати мінімум 60 балів зі 100 балів максимальних. Якщо ж при здачі заліку студент погіршив свої бали (наприклад набрав 55 балів), то у відомість проставляються бали за залік (відповідно 55 балів). Це означає, що студент має право повторної перездачі заліку. Якщо ж друга спроба здачі заліку буде негативною, тобто студент набере менше 60 балів, тоді студент іде на здачу заліку перед комісією.

Засоби діагностики якості навчання

Рубіжний контроль

Тестові завдання до теми «Поняття про маркетинг. Комплекс маркетингу»

1. Маркетинг як нова філософія бізнесу — це насамперед:

1. певна концепція;

2. спосіб мислення;

3. різноманітні види діяльності фахівців;

4. усі наведені відповіді правильні.

2. Підприємці домаркетингового періоду концентрували увагу переважно на розв’язанні проблем:

1. виробничого характеру;

2. пов’язаних зі збутом виробів;

3. закупівлі сировини, комплектуючих;

4. максимізації прибутків будь-яким способом.

3. Концепція маркетингу виникла:

1. в Японії, ще в XVII ст.;

2. США, наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.;

3. європейських країнах, у XVIIІ ст.;

4. поступово, еволюційно, і тому важко встановити дату.

4 Без забезпечення якого процесу маркетингова діяльність фірми втрачає для неї будь-який сенс:

1. виявлення потреб;

2. пошук нових способів задоволення традиційних потреб;

3. обмін;

4. створення потреб.

5. Маркетингова діяльність фірми полягає:

1. у виявленні й задоволенні потреб і запитів клієнтів, пошуку нових способів задоволення їхніх запитів;

2. створенні раніше невідомих клієнтурі потреб та їх задоволенні;

3. діях, спрямованих на освоєння нових ринків, активізацію потенційних можливостей обміну;

4. відповіді п. 1—3 доповнюють одна одну.

6. З чого випливає категорія потреб людини?

1. З того, що людина існує сама по собі як істота;

2. з того, що людина є частиною суспільної системи;

3. з того, що людина контактує з навколишнім середовищем;

4. відповіді п. 1—3 доповнюють одна одну.

7. Основна відмінність попиту від потреби полягає в тому, що:

1. попит забезпечений купівельною спроможністю;

2. попит є конкретнішим поняттям, а потреба — переважно абстрактна;

3. попит реалізується на ринку;

4. попит, порівняно з потребою, є суб’єктивним.

8. Товар — це:

1. усе, що може задовольнити потреби людини;

2. усе, що пропонується на ринку;

3. усе, запропоноване на ринку з метою привертання уваги, придбання, використання, споживання;

4. усе, що наділене хоча б одним видом корисності.

9. Яке із завдань не можна назвати маркетинговим?

1. Удосконалення системи і методів збуту;

2. реалізація маркетингової політики цін;

3. підвищення продуктивності праці на фірмі і результативності роботи апарату управління;

4. аналіз маркетингової діяльності.

10. Мета системи маркетингу:

1. досягнення максимуму споживання товарів;

2. якнайповніше задоволення потреб споживачів;

3. поліпшення якості життя суспільства;

4. відповіді п. 1—3 правильні.

11 Концепція маркетингу — це:

1. система зв’язків виробника і споживача товару;

2. наукова система надання послуг;

3. одержання суб’єктами маркетингу взаємної вигоди;

4. відповіді п. 1—3 доповнюють одна одну.

12. «4П» у контексті маркетингової діяльності фірми означає:

1. спосіб шифрування певного переліку маркетингових робіт на фірмі;

2. скорочені назви відомих стратегій маркетингу в англійській термінології;

3. класифікацію операцій маркетингу за певною ознакою;

4. поділ регіональних ринків, що мають відмінності маркетингового характеру.

Тестові завдання до теми «Маркетингове інформаційне середовище»

1. Маркетингове середовище фірми — це:

1. сукупність суб’єктів і сил, що діють у межах і за межами фірми;

2. атмосфера ділової активності, що оточує фірму та впливає на результативність її дій;

3. наслідок діяльності фірми на цільових ринках;

4. відповіді п. 1 і 3 доповнюють одна одну

2. Складовими маркетингового середовища фірми є:

1. макросередовище в його різноваріантних виявах;

2. мікросередовище і засоби нейтралізації його негативного впливу;

3. макро- і мікросередовище;

4. різноманітні інструменти впливу на це середовище.

3. Мікромаркетингове середовище фірми — це:

1. ті сили мікромаркетингового середовища, вплив яких ледь відчутний;

2. середовище, яке формується під впливом макромаркетингового середовища та є цілком залежним від нього;

3. суб’єкти, які мають безпосередні стосунки з фірмою та впливають на реалізацію її можливостей на ринку;

4. субстанція, яка існує незалежно від макромаркетингового середовища, але суттєво впливає на остаточний результат діяльності.

4. Маркетингова інформаційна система — це:

1. організаційно-технічна система збирання, систематизації та оброблення інформації;

2. система, спрямована на забезпечення процесу прийняття рішень у маркетинговій програмі;

3. система, що діє в комплексному та безперервному варіантах;

4. відповіді п. 1—3 є правильними й доповнюють одна одну.

5. Вторинну інформацію можна одержати з таких джерел:

1. періодичні видання та спеціальна література;

2. статистичні щорічники, звіти фірм;

3. дані власних соціологічних досліджень;

4. усі відповіді, крім п. 3, є правильними.

6. Первинну інформацію не можна здобути опрацюванням:

1. спеціальної періодики;

2. звітів торгових агентів;

3. звітів фірм-конкурентів;

4. усі варіанти відповідей є правильними.

7. Вивчення поведінки покупців безпосередньо у крамниці доцільніше здійснювати:

1. візуальним спостереженням безпосередньо в торговому залі або з допомогою прихованих теле- та відеокамер, щоб не бентежити відвідувачів;

2. опитуванням відвідувачів;

3. методом телефонічного інтерв’ю;

4. опитуванням продавців.

8. Візуальне спостереження має такі характерні особливості:

1. його не можуть замінити інші види досліджень;

2. воно фіксує поведінку покупців аж до найменших дрібниць (емоції, жести, міміка тощо);

3. воно потребує великих витрат часу і є надто дорогим;

4. усі відповіді є правильними.

9. Анкетування має такі переваги перед інтерв’ю:

1. витрачається менше часу на опитування, оскільки виключаються непродуктивні розмови;

2. вплив анкетера на формулювання відповідей респондентом є незначним, інформацію легше узагальнити і вона має більше практичне значення;

3. зібрану анкетуванням інформацію можна обробити на комп’ю­тері;

4. у переліку нема правильної відповіді.

Тестові завдання до теми «Маркетингова товарна та цінова політика підприємства»

1. Трансформація продукту (виробу) в товар відбувається в момент:

1. завершення виробництва;

2. споживання (експлуатації);

3. підготовки до продажу;

4. переходу прав власності.

2. Поняття «товар» може охоплювати:

1. усе, що може бути об’єктом купівлі-продажу;

2. послугу (прання білизни);

3. ідею (нового виробу, винаходу);

4. тільки товари масового споживання.

3. Товарний знак, виконаний у вигляді назви, емблеми, характеризується насамперед тим, що він:

1. має достатньо високий художній рівень виконання;

2. має правовий захист проти несанкціонованого використання іншими фірмами;

3. має певного власника (виробничу, торговельну фірму);

4. максимально ототожнює товар і фірму.

4. Які проблеми слід брати до уваги, починаючи розроблення маркетингової стратегії продукту і зокрема упаковки?

1. Високу вартість упаковки, особливо оригінальної;

2. потребу у використанні дефіцитних ресурсів;

3. забруднення довкілля;

4. усі ці проблеми є актуальними.

5. Який характер товарної етикетки дає підставу стверджувати, що маркування товару виконане з урахуванням потреб мар­кетингу?

1. На етикетці зазначено назву та ґатунок товару;

2. етикетка своїм змістом та привабливим виглядом пропагує товар;

3. етикетка містить дані про склад продукту;

4. етикетка засвідчує високу якість товару.

6. Дослідження товару на ринку передбачає:

1. опитування покупців та споживачів;

2. спостереження за процесом вибору покупцями товарів у крамницях фірм-конкурентів;

3. аналіз ходу продажу, сегментів ринку;

4. відповіді п. 1—3 є правильними.

7. Повторним життєвий цикл товару може бути в результаті:

1. вдалої рекламної кампанії товару;

2. застосування стимулів збуту;

3. послаблення інтересу до цього товару на ринку з боку фірм-конкурентів;

4. відповіді п. 1—3 є правильними.

8. Ціна рівноваги товару на ринку:

1. урівноважує витрати на виробництво та корисність товару;

2. балансує витрати на виробництво та якість товару;

3. ціна, за якої запропонована кількість товару дорівнює потрібній ринку кількості товару;

4. балансує запити покупців та їхні доходи.

9. Максимальна ціна товару встановлюється на підставі насамперед:

1. витрат, пов’язаних з виробництвом;

1. інтенсивності попиту на товар;

2. якості виробу;

відповіді п. 1, 3 є правильними.

10. Суть методу визначення ціни «за точкою беззбитковості» полягає:

1. у порівнюванні загальних витрат та очікуваних прибутків за різних цін та обсягів продажу;

2. розрахунках цільового прибутку фірми від виготовлення і продажу партії товару відповідного обсягу;

3. підрахунках бажаних прибутків і можливих збитків унаслідок неправильно спрогнозованого обсягу продажу;

4. у жодному з варіантів відповідей не розкрито сутності цього методу.

11. Система ціноутворення фірми передбачає:

1. установлення ціни на товари відповідно до асортименту, новизни, сезонних коливань збуту;

2. урахування різниці у витратах, пов’язаних зі збутом на різних регіональних ринках;

3. урахування інтенсивності та обсягів попиту на товар;

4. не тільки назване в п. 1—3, а ще й низку інших факторів.

Тестові завдання до теми «Маркетингова збутова та комунікаційна політика підприємства»

1. Чим викликана необхідність виникнення і функціонування каналів розповсюдження?

1. Нестачею фінансових ресурсів для прямого продажу;

2. нереальністю утримування власних коштів розповсюдження через специфіку товару;

3. неефективність капіталовкладень у власні канали розповсюдження;

4. повного переліку причин, які б викликали необхідність функціонування каналів розповсюдження каналів.

2. Посередники за умов ринкових відносин — це суб’єкти:

1) залежні від виробників товарів, які діють за їхній рахунок;

2) специфічного бізнесу, які використовують у власних інтересах сприятливі етапи становлення й розвитку товарного ринку;

3) незалежного і специфічного бізнесу, діяльність яких ґрунтується на певних засадах;

4) усі варіанти відповідей є певною мірою правильними.

3. Назвіть типи торговельних посередників:

1) прості посередники (агенти), представники, асамблери;

2) брокери (маклери), комісіонери, консигнатори, повірені, оптовики;

3) відділи продажу виробників, торгові доми, станції автоналиву, ремонтні та сервісні фірми;

4) відповіді п. 1—3 доповнюють одна одну.

4. Який із каналів розповсюдження товарів можна назвати каналом нульового циклу?

1) Виробник — споживач;

2) виробник — роздрібний торговець — споживач;

3) виробник — оптовик — роздрібний торговець — споживач;

4) виробник — промисловий дистриб’ютор — оптовик — крамниця — споживач.

5. Суть маркетингової стратегії просування полягає:

1) в інформуванні потенційних клієнтів про товари, послуги;

2) переконуванні придбати товар;

3) інформуванні, переконуванні, спонуканні потенційних клієнтів до очікуваної фірмою поведінки на ринку;

4) діях, спрямованих на забезпечення прийняття покупцями рішення про купівлю товарів.

6. Реклама як складова стратегії просування товару — це:

1) форма презентації, надання інформації про товар, послугу;

2) оплачувана спонсором форма знеособленого надання інформації про товар;

3) неоплачувана форма поширення інформації про товар;

4) оплачувана та неоплачувана форми поширення відомостей про товар.

7. Пропаганда як складова маркетингової стратегії просування товару означає:

1) оплачувану спонсором пропаганду фірми або її товару через засоби комунікації;

2) не оплачуване спонсором поширення комерційно важливої інфор­мації про фірму, її товар через наукові видання, радіо, телебачення;

3) поширення засобами масової інформації бажаних для фірми повідомлень серед покупців;

4) агітацію рекламних агентств купувати певні товари.

8. «Паблік рилейшнз» у рамках маркетингової стратегії просування товарів — це:

1) форма пропагування товарів фірми або її самої за певну плату;

2) зв’язок фірми з широким колом комівояжерів, дилерів, дистриб’юторів, брокерів;

3) певна методика збільшення доходів та прибутку фірми за рахунок залучення нової клієнтури;

4) популяризація фірми, її товарів через установлення зв’язків фірми з громадськими організаціями та особами.

9. Який із елементів маркетингової стратегії просування дає змогу охопити за короткий час найбільшу аудиторію?

1) Реклама;

2) пропаганда;

3) персональний продаж;

4) стимулювання продажу.

10. Чим може привернути увагу аудиторії друкована реклама?

1) Якістю паперу та розміром шрифту;

2) формою та розміщенням заголовка;

3) правильно підібраними кольорами, рисунками, що розкривають зміст звернення;

4) усі відповіді правильні.

11. Як саме можна привернути більшу увагу до радіореклами?

1) Збільшенням тривалості читання тексту;

2) чітким відтворенням тексту рекламного звернення;

3) темпом, ритмом, тоном мови, а також паузами чи емоційними вигуками, які підкреслюють зміст звернення;

4) відповіді п. 1—2 є правильними.

12. Збирання інформації через зворотний зв’язок у процесі комунікації є необхідним для того, щоб:

1) підрахувати доходи в результаті комунікації;

2) виявити можливі після рекламної кампанії збитки;

3) виявити, як сприймає інформацію цільова аудиторія і за можливості запровадити корективи;

4) відповіді п. 1—2 є правильними.

13. Слоган у зверненні до цільової аудиторії — це:

1) ідея, закладена у звернення до аудиторії на ринку товару;

2) цілі діяльності фірми на ринку, задекларовані у зверненні до покупців;

3) вдало сформульований заклик певного змісту, що здатний привернути увагу до товарів фірми;

4) у переліку нема правильної відповіді.

Теми рефератів

1. Сутність маркетингу та його роль у ринковій економіці.

2. Маркетинг як філософія ведення бізнесу.

3. Концепції маркетингу.

4. Принципи маркетингової діяльності.

5. Модель маркетингової діяльності.

6. Комплекс маркетингу.

7. Сутність та зміст маркетингового середовища.

8. Маркетингова інформаційна система.

9. Процес маркетингових досліджень.

10. Процедура зібрання та обробки маркетингової інформації.

11. Типи маркетингового контролю.

12. Ревізія маркетингу.

13. Організація служб маркетингу.

14. Комплексне дослідження ринку

15. Дослідження поведінки покупців на споживчому ринку.

16. Ринкові можливості підприємства.

17. Використання SWOT-аналізу в маркетинговій діяльності.

18. Сегментування та позиціонування на ринку.

19. Класифікація товарів та асортиментна політика підприємств.

20. Характеристика життєвого циклу товару.

21. Товарні знаки, товарна марка та упаковка як один із засобів створення бренду.

22. Цілі цінової політики та фактори, що впливають на неї.

23. Характеристика цінових стратегій підприємства.

24. Аналіз беззбитковості діяльності підприємства.

25. Класифікація підприємств роздрібної торгівлі.

26. Характеристика оптових посередників.

27. Формування системи маркетингових комунікацій підприємства.

28. Реклама в маркетинговій діяльності підприємства.

29. Використання заходів стимулювання збуту.

30. «Паблік рілейшинз» як одна із складових системи маркетингових комунікацій.