
- •1. Поняття цивільного процесуального права.
- •2. Метод і система цивільного процесуального права.
- •3. Джерела цивільного процесуального права.
- •4. Провадження і стадії цивільного процесу.
- •5. Поняття принципів цивільного процесуального права та їх класифікація.
- •6. Конституційні принципи цивільного процесуального права.
- •7. Принципи цивільного процесуального права, закріплені законодавством про судочинство в Україні.
- •8. Принцип колегіальності і одноособовості розгляду цивільних справ.
- •9. Принцип доступності і гарантованості судового захисту прав і свобод людини і громадянина.
- •10. Принцип національної мови судочинства.
- •11. Принцип публічності в цивільному процесі.
- •12. Принцип змагальності.
- •13. Принцип диспозитивності.
- •14. Принцип незалежності суддів і підкорення їх тільки законові.
- •15. Принцип гласності судового розгляду і його повної фіксації технічними засобами.
- •16. Принцип безпосередності в цивільному процесі.
- •17. Принцип поєднання усності і письмовості судового розгляду.
- •18. Поняття цивільних процесуальних правовідносин.
- •19. Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин.
- •20. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин.
- •21. Зміст цивільних процесуальних правовідносин.
- •22. Суд – обов’язковий суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин. Склад суду. Відводи.
- •23. Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки.
- •24. Особи, які сприяють судовому розгляду і вирішенню справи: їх права та обов’язки.
- •25. Поняття сторін в цивільному процесі. Процесуальні права та обов’язки сторін.
- •26. Процесуальна співучасть в цивільному процесі.
- •27. Поняття процесуального правонаступництва.
- •28. Неналежний відповідач і порядок його заміни.
- •29. Поняття і види третіх осіб в цивільному процесі.
- •30. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, їх процесуально-правове становище.
- •31. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, їх процесуально-правове становище.
- •32. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі.
- •33. Участь в цивільному процесі органів державної влади і місцевого самоврядування.
- •34. Поняття судового представництва та його види. Процесуальні повноваження представника.
- •35. Поняття процесуальних строків їх види та значення.
- •36. Обчислення і зупинення процесуальних строків.
- •37. Продовження та поновлення процесуальних строків.
- •38. Поняття і види судових витрат.
- •39. Витрати, пов’язані з розглядом судової справи.
- •40. Розподіл судових витрат між сторонами.
- •41. Заходи процесуального примусу.
- •42. Поняття та види відповідальності за порушення норм цивільного процесуального права.
- •43. Цивільна юрисдикція суду, її види.
- •44. Поняття та види підсудності.
- •45. Функціональна підсудність, її характеристика.
- •46. Територіальна підсудність, її види.
- •47. Поняття і види судових доказів.
- •48. Доказування. Елементи доказування. Предмет доказування.
- •49. Належність доказів і допустимість засобів доказування.
- •50. Пояснення сторін та їхніх представників як засіб доказування.
- •51. Показання свідків як засіб доказування.
- •52. Письмові докази, їх види.
- •53. Речові докази та їх дослідження.
- •54. Забезпечення доказів.
- •55. Судові доручення щодо збирання доказів.
- •56. Висновок експерта як засіб доказування.
- •57. Поняття і загальна характеристика позовного провадження.
- •58. Поняття позову, його елементи та види.
- •59. Забезпечення позову.
- •60. Позовна заява та її реквізити.
- •61. Способи захисту відповідача від заявленого проти нього позову.
- •62. Зміни у позовногму спорі.
- •63. Пред’явлення позову. Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу.
- •64. Процесуальний порядок відкриття провадження у справі.
- •65. Процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду. Попереднє судове засідання.
- •66. Судові виклики і повідомлення.
- •67. Судовий розгляд цивільної справи як стадія цивільного процесу.
- •68. Судове засідання як процесуальна форма розгляду та вирішення цивільної справи.
- •69. Ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ.
- •70. Фіксування цивільного процесу.
- •71. Судові рішення: поняття, суть, види. Законна сила рішення суду.
- •72. Вимоги до рішень суду. Форма і зміст рішення суду.
- •73. Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив.
- •74. Ухвали суду першої інстанції.
- •75. Заочний розгляд цивільної справи: поняття та особливості.
- •76. Поняття та особливості наказного провадження. Судовий наказ як особлива форма судового рішення.
- •77. Розгляд справи у порядку наказного провадження.
- •78. Окреме провадження: загальна характеристика.
- •79. Загальні правила розгляду та вирішення справ окремого провадження.
- •80. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- •81. Розгляд судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
- •82. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
- •83. Розгляд судом справ про усиновлення.
- •84. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
- •85. Розгляд судом справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі.
- •86. Розгляд судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.
- •87. Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою.
- •88. Розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.
- •89. Розгляд судом справ про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.
- •90. Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
- •91. Право апеляційного оскарження та порядок його реалізації.
- •92. Підготовка та порядок розгляду справи апеляційним судом.
- •93. Повноваження суду апеляційної інстанції. Ухвали та рішення суду апеляційної інстанції.
- •94. Право касаційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •95. Порушення касаційного провадження, підготовка та розгляд справи судом касаційної інстанції.
- •96. Повноваження суду касаційної інстанції. Рішення, ухвали суду касаційної інстанції.
- •97. Провадження у зв’язку з винятковими обставинами: поняття, особливості, суб’єкти права оскарження, форма та зміст скарги.
- •98. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами: поняття, особливості, суб’єкти права оскарження, форма та зміст заяви.
- •99. Звернення рішення суду до примусового виконання, виконавчі документи.
- •100. Повноваження суду у процесі виконання судових рішень.
- •101. Негайне виконання судових рішень.
- •102. Порядок вирішення питання про поворот виконання. Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.
68. Судове засідання як процесуальна форма розгляду та вирішення цивільної справи.
Розгляд справи здійснюється у судовому засіданні в призначений день та час у спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі судових засідань. Керує ходом судового засідання та спрямовує судовий розгляд головуючий. Він забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійсненні учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, а також повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи. Тому головуючий наділений повноваженнями вживати необхідних заходів для підтримання в судовому засіданні належного порядку, розглядати клопотання та інші звернення.
У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого, ці заперечення заносяться до журналу судового засідання, і про їх прийняття чи відхиленим суд постановляє ухвалу.
Процесуальні дії, які проводяться на стадії судового розгляду, не с нсвиорядкованими, вони утворюють чотири послідовні частини (етапи), кожна з яких мас своє значення, зміст та призначена для вирішення певного кола питань:
підготовча частина;
розгляд справи по суті;
судові дебати;
4) ухвалення та проголошення рішеним
69. Ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ.
У ході розгляду та вирішення конкретної цивільної справи нерідко виникають обставини, які ускладнюють або унеможливлюють її подальший розгляд — ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ (дав. табл. на с 169) Цивільне процесуальне законодавство розрізняє дві основні форми ускладнень цивільного судочинства, які, своєю чергою, поділено ще на кілька:
тимчасове припинення провадження у справі;
закінчення провадження без ухвалення рішення суду по справі.
Між собою ці форми відрізняються підставами, строками та наслідками.
Тимчасове припинення провадження у справі ноляїяе у тому, шо процес у справі може продовжуватися після усунення перешкод, які стали підставою для припинення провадження і може мати форми: перерви в судовому засіданні, відкладення розгляду справи або зупинення провадження у справі.
Перерва в судовому засіданні — це відстрочка продовження судового засідання на відносно короткий час у зв'язку з необхідністю відпочинку суду та учасників процесу в нічний час, обідню перерву, святкові та вихідні дні, а також: для вирішення окремих процесуальних питань.
Наприклад, перерва може бути оголошена у зв'язку з необхідністю подання нових доказів (ст. 191 ЦПК) або у разі заміни перекладача (ст. 92 ЦПК) тощо. Тривалість перерви визначається відповідно до обставин, що її зумовили. Оголошуючи перерву, суд зазначає, коли буде продовжено слухання справи, про що постановляє відповідну ухвалу.
Відкладення розгляду справи — це перенесення розгляду справи в зв'язку з неможливістю його проведення на відносно тривалий час із призначенням конкретної дати його проведення
Розгляд справи відкладається до усунення обставин, що його зумовило. ЦПК чітко не визначає перелік підстав відкладення розгляду справи, проте аналіз його положень дозволяє стверджувати, всі підстави умовно можна поділити на два види:
обов'язкові, за наявності яких суд зобов'язаний відкласти розгляд справи (зокрема, у випадках, передбачених ч. 1 ст. 169, ч. З ст. 224, ч. 1 ст. 305 ЦПК);
факультативні, и яких питания про необхідність відкла дення розгляду справи віднесено на розсуд суду (ч. 8 ст. 130, ч. 2 ст. 169, ст. 170. ст. 191 ЦПК).
У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових вішалках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.
На відміну від перерви, відкладення передбачає розгляд справи спочатку. Питання про відкладення роп ляду справи вирішується судом шляхом постановления відповідної ухвали, якл повинна містити відомості про підстави відкладення та час і місце наступного судового засідання. Ухвали про оголошення перерви в судовому засіданні та про відкладення розгляду справи оскарженню не підлягають.
Зупинення провадження в справі — перенесення розгляду справи на невизначений строк у зв'язку і наявністю чітко визначених законом обставин, що унеможливлюють його проведення. Зупинення провадження у справі поділяється залежно від підстав на обоє яжове та необов 'язкове (факультативне).
Обов 'язкове зупинення провадження в справі виникає з підстав передбачених ст. 201 ЦПК:
смерть або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі, якшо спірні правовідносини допускають правонастунництво;
злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі;
перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан;
• неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, ци вільного, господарського, кримінального чи адміністратив ної о судочинства;
• призначення або замша законного представника сторони чи третьої особи у випадках, коли після відкритій проваджен ня у справі сторона чи третя особа визнана недієздатною або обмежена судом у цивільній дієздатності, або виявлено, що законний представник таких осіб не маг прана вести справу в суді з підстав, встановлених законом. Факультативне іупинвння провадження в справі здійсню ється судом за заявою особи, яка бере участь у справі, або з власної ініціативи у випадках, вспи< • юних ст. 202 ЦПК:
перебування сторони на строковій військовій або альтерна ційній (невійськовій) службі не за місцем прожинання.
захворювання сторони, підтверджене медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду проіяіом ірпвалого
часу;
перебування сторони у тривалому службовому відрядженні;
розшук відповідачі ■ разі неможливості розгляду справи за його відсутності;
призначення судом експертизи.
У перших трьох випадках, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника, суд не зупиняє провадження у справі.
Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Провадження у справі відновлюється після усунення обставин, що викликали його зупинення, за заявою особи, яка бере участь у справі, або з ініціативи суду, про що постановляється відповідна ухвала. З дня постановления цієї ухвали продовжується і перебіг процесуальних строків.
Існують дві форми закінчення провадження без ухвалення рішення суду по справі: закриття провадження в цивільній справі та залишення заяви без розгляду.
Закриття провадження в цивільній справі — форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення рішення суду, наслідком якого с неможливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Воно може відбуватися за наявності підстав, які свідчать, що процес виник неправомірно або
таким є його продовження (наприклад, якщо у -шинника немає права на звернення до суду).
Підстави для закриття провадження вичерпно визначені в ст. 205 ЦПК, їх можна поділити на дві іруии. До першої належать обставини, які свідчать про відсутність у заявника права на пред'явлення позову:
справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочин ства;
набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою по зивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між і йми са мими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
< рішення третейського суду, прийняте it межах його ком петенції, ч приводу спору між і йми самими стропами, про той самий предмеі і t шх. самих підстав, за винятком випа дків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на при мусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на повнії розгляд до третейського суду, який ухва лив рішення, але розгляд справи у тому самому третейсько му суді виявився неможливим.
Як правило, такі обставини існують ижс на момент порушення справи, проте виявляються судом лише під час розгляду
До другої ірупи належать обставини, що виникають після порушення провадження у справі та свідчать про усунення спору або неможливість подальшого провадження в справі:
позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
позивач та відповідач уклали мирову угоду і вона whw судом;
померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступни- цгва;
ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.
Закриття провадження у справі можливе під час попереднього судового засідання, при вчиненні інших дій щодо підготовки справи до судового розгляду, а також безпосередньо в ході судового розгляду цивільної справи.
Основним наслідком закриття провадження у справі є неможливість повторного звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Винятком з цього правила с положення ч. З ст. 206 ЦПК, яка передбачає, що наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку ч прийняті ям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цін справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Залишення заяви беї роі.:чя0у форма шкінчепчя розгляду цивільної справи без ухвалення рішення суду, за якої заінтересована особа не позбавляється права повторно звернутися до суду з тотожний позовом. Піде тіш эалишеяяя Л-яви без розгляду обумовлені недотриманням заявником умов реалізації права на звернення до суду, в іакож діями, спрямованими на відмову від продовження судового розгляду Цивільної справи. Підстави залишення заяви без рои ляду передбачено ст. 207 ЦПК, їх можна умовно поділиш на ДВІ групи.
Обставини, які свідчать про недотримання заявником передумов права на пред'явлення позову:
• заяву подано особою, яка не маг цивільно! процесуальної
дієздатності;
заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не маг повноважень на ведення справи;
спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді;
провадження у справі відкрито за заявою, поданою з пору шенням вимог щодо змісту, форми та подання позовної за яви, не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Обставини, які виникають після порушення провадження в справі та свідчать про ліквідацію спору або неможливість подальшого провадження у справі:
належним чином повідомлений позивач повторно не з'явив ся в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини нез'явлення, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;
позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;
між сторонами укладено договір про передачу спору на ви рішення до третейського суду і від відповідача надійшло заперечення проти вирішення спору в суді до початку з'я сування обставин у справі та перевірки їх доказами;
особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках від крито провадження у справі за заявою іншої особи, не під тримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;
позивач до закінчення розгляду справи покинув судове за сідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за йо го відсутності.
Про закрипя провадження в справі та про залишення заяви без розгляду суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку