Додаткова:

1. Бистрицький Є. Протодемократія та культурно-політичні трансформації в Україні. // Політична думка. – 1994. - №4. – С. 16-21.

2. Гордон Д.И. Звезды театра и кино. – Х.: Фолио, 2005. – 398 с.

3. Госейко Любомир. Історія українського кінематографа. 1896-1995. – К.: KINO-КОЛО, 2005. – 461 с.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

Час – 2 год.

1. Розкрийте основну сутність і зміст модернізму як культурного явища ХХ століття.

2. У чому полягає відмінність українського модернізму від модернізму західноєвропейського?

3. Який вплив мала «українізація» на розвиток української культури 20-х років ХХ століття?

4. Охарактеризуйте основний зміст дискусії між українським літераторами – членами «Гарту», «Плугу» і ВАПЛІТЕ.

5. Якими, на вашу думку, були основні причини знищення «українізації» сталінською тоталітарною системою?

6. Охарактеризуйте основні зміни в розвитку української культури в роки Великої Вітчизняної війни.

7. Розкрийте основні напрями розвитку української культури періоду «відлиги».

8. За що було піддано критиці автора роману «Собор»?

9. Кого ви знаєте з видатних митців української музики та кіномистецтва періоду 60–70-х років ХХ століття?

10. Які ви знаєте неформальні організації, що були створені українською творчою інтелігенцією в період «перебудови»?

11. Охарактеризуйте завдання у сфері розвитку культури, що постали перед Україною після отримання суверенітету.

12. Які проблеми вплинули на розвиток культури незалежної України?

13. Осмисліть процеси, що характерні для розвитку духовно-культурного розвитку сьогодення.

14. Надайте характеристику сучасної соціокультурної ситуації в державі.

15. Розкрийте пріоритетні напрями державної політики в розвитку національної культури.

7. Завдання для самостійної роботи.

1. Охарактеризувати головні напрямки розвитку літературного процесу: класицизму, романтизму, реалізму, Назвати літераторів, які прославили ці напрямки.

2. Дати визначення основним архітектурним стилям: романському, готичному, бароко, рококо, класицизму, , назвати найвідоміші їх пам’ятки.

3. Дати визначення модернізму та постмодернізму в українському в живописі, висвітлити творчість видатних представників.

8.Індивідуальні навчально-дослідні завдання.

Рецензувати статті з історії української культури із сучасного філософського часопису: «Філософська думка», „Українського історичного журналу”, журналу „Сучасність” тощо.¹

Рецензія має складатися з трьох смислових блоків:

1. виклад змісту рецензованої статті;

2. думка рецензента з приводу викладених ідей, їх обґрунтованості та актуальності;

3. місце рецензованої статті в історико-філософському дискурсі: тематичні паралелі з концепціями вивчених філософів.

До рецензії обов’язково долучити ксерокопію статті.

9. Методичні вказівки для викладачів і студентів.

Семінарські заняття допомагають студентам глибше опанувати програму курсу «Історія української культури», сприяють розвитку логічного мислення та наукового підходу до аналізу й оцінки культурних процесів..

Плани семінарських занять складені з урахуванням сучасних підходів щодо розуміння структури культурологічних знань.

До кожної теми студентам запропоновано вивчення необхідного мінімуму обов’язкової літератури (підручники‚ мультимедійні матеріали)‚ а також додаткові джерела, які подаються наприкінці розділу. Студентам також пропонуються теми рефератів і доповідей, що також поглиблює обізнаність студентів.

В якості проміжного контролю передбачено комп’ютерне або письмове тестування. Крім аудиторних занять, проводяться студентські наукові конференції, круглі столи тощо.

Важливою складовою навчального процесу є самостійна робота за дорученням викладача. Значна увага приділяється опануванню студентами сутності ключових понять і категорії.

Самостійна та індивідуальна навчально-дослідницька робота студентів проводиться з метою глибшого вивчення змісту окремих питань і тем навчального курсу, а також набуття практичних вмінь та навичок самостійного аналізу культурних процесів.

Самостійна та індивідуальна навчально-дослідницька робота студентів є однією з важливих форм навчального процесу. Виконання завдань самостійної та індивідуальної науково-дослідницької роботи створює можливість глибшого опанування студентами основних теоретичних положень, понять та категорій, що становлять основний зміст навчальної дисципліни, а також дозволяє студентам самостійно поглиблювати та відпрацьовувати володіння основними методами наукового дослідження, розвивати самостійне теоретичне правове мислення.

Наукова робота повинна мати чітку і логічну структуру: вступ обсягом 1-1,5 сторінки формату А4, основна частина обсягом 9-10 сторінок та висновки 1,5-2 сторінки. Загальний обсяг навчально-дослідної роботи не повинен перевищувати 23-24 сторінок формату А4, не враховуючи списку літератури.

Основна частина наукової роботи передбачає глибоке і всебічне розкриття сутності даної тематики, досліджуються і аналізуються основні проблеми та обґрунтовуються тенденції розвитку і шляхи їх вирішення. Матеріал викладається відповідно до затвердженого плану навчально-дослідної роботи. Кожен з розділів залежно від обсягу викладеного матеріалу може складатись із кількох параграфів.

У висновках підводяться підсумки дослідження, здійснюються теоретичні узагальнення. Зазвичай, увага акцентується на пропонованих шляхах вирішення основних проблем які пропонує автор.

Спеціальні джерела і відповідну літературу студент підбирає самостійно. Консультацію з бібліографії можна отримати у працівників бібліотеки і викладачів кафедри.

Особливу увагу слід приділити підбору монографій, наукових статей та інших джерел.

Наукові джерела потрібно використовувати творчо. Пряме запозичення чужих думок без посилання на автора і просте переписування не дозволяється.

Список джерел, що використовувалися в навчально-дослідницьій роботі, повинен включати:

• наукові праці (монографії, брошури, статті тощо);

• статті в періодичних виданнях (журналах, газетах, збірниках);

• електронні ресурси Інтернету (дані з офіційних сайтів органів державної влади, міжнародних організацій тощо);

• інші джерела.

Всі джерела розміщують в алфавітному порядку згідно діючих стандартів бібліографічного опису.

Вибір теми наукової роботи проводиться індивідуально за узгодженням з викладачем, який здійснюватиме контроль за ходом виконання та результатами дослідження.

Результати індивідуальної навчально-дослідної роботи студента можуть бути оцінені викладачем максимально у 10 балів, які додаються до рейтингу студента у поточному навчально-змістовому модулі.

Наукові праці, рівень виконання яких оцінений як незадовільний, підлягають доопрацюванню відповідно до зауважень викладача.

Результати самостійної роботи студента можуть бути оцінені викладачем максимально у 5 балів, які додаються до рейтингу студента .

При висвітленні та засвоєнні пропонованих для вивчення студентами тем семінарських занять пропонується використати системний, порівняльний, узагальнюючий методи роботи над першоджерелами та навчально-науковою літературою. При цьому виділити основні аспекти проблем, що вивчаються. Доцільно використати мультимедійні матеріали, підготовлені викладачами кафедри з навчальної дисципліни «Історія української культури».