- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •1. Структурно-логічна схема дисципліни (між предметні зв’язки)
- •2. Анотація
- •3. Навчальна програма
- •Тема 1. Вступ. Предмет навчального курсу. Методологія історико-правових досліджень. Періодизація. Джерела права.
- •Тема 2. Стародавні держави і право на території сучасної України.
- •Тема 3. Держава і право України-Руси (іх-хіv ст.). Особливості політико-правового розвитку Галицько-Волинської держави.
- •Тема 4.
- •Суспільно-політичний лад і право України у складі
- •Великого князівства Литовського (Литовсько-Руської держави)
- •(Др. Пол. XIV-хvі ст.).
- •Тема 5. Державно-правове становище України під владою Польщі та Речі Посполитої Польської (хіv - хvііі ст.).
- •Тема 6. Козацька республіка та її право (кін. XV – пер. Пол. XVII ст.)
- •Тема 7. Українська гетьманська держава (Військо Запорозьке) та її право (серед. Хvіі – кін. Хvііі ст.).
- •Тема 8.
- •Правове становище України у складі Австрійської,
- •Австро-Угорської та Російської імперій
- •(XVIII- поч. Хх ст.) .
- •Тема 9. Національна державність і право України в 1917 - 1921 рр.
- •Тема 10 Державно-правовий розвиток України у Союзі рср (1917-1991 р.Р.).
- •Тема 11. Розпад срср та відродження Української незалежної держави ( 1991-поч.Ххі ст.)
- •4. Робоча програма навчальної дисципліни Структура залікового кредиту
- •Модульний тематичний план з історії держави та права України для підготовки фахівців з освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» за напрямом підготовки «Правознавство»
- •Тематика та плани лекцій
- •Змістовний модуль 1. Держава та право України від найдавніших часів до Нового часу
- •Тема 1.1. Предмет, методологія, періодизація і джерела історії держави
- •Та права України
- •Тема 1.2. Стародавні держави і право на території сучасної України
- •Тема 1.3. Держава і право України–Русі. Особливості політичного розвитку Галицько-Волинської держави та її права
- •Тема 1.4. Суспільно-політичний лад і право України у складі Великого князівства Литовського
- •Тема 1.5. Державно-правове становище України під владою Польщі та Речі Посполитої Польської
- •Тема 2.1. Запорозька Січ – предтеча Української гетьманської держави
- •Питання для колоквіуму до змістового модуля № 1
- •Тема 2.2. Українська гетьманська держава (Військо Запорозьке) та її право (серед. Хvіі – кін. Хvііі ст.)
- •Тема 2.3. Суспільно-політичний лад і право України у складі Австрійської, Австро-Угорської та Російської імперій (кін. XVIII– поч. Хх ст.)
- •Змістовий модуль 3. Новітня історія держави та права України.
- •Тема 3.1. Національна державність і право України у 1917–1921 роках
- •Тема 3.2. Радянська державність та право в Україні (1917–1991 рр.)
- •Тема 3.3. Розпад срср і відродження Української незалежної держави
- •Питання для колоквіуму до змістового модуля № 2
- •Основні терміни:
- •Контроль успішності
- •Перелік питань для підготовки до іспиту
- •Список літератури:
Тема 1.4. Суспільно-політичний лад і право України у складі Великого князівства Литовського
Семінарське заняття 4 години
Формування та суспільний лад Литовсько-Руської держави.
Органи станово-представницької монархії: структура, функції, повноваження.
Джерела та характерні риси права.
Індивідуальні навчально-дослідні завдання:
Підготувати реферати:
Копні суди в українських землях.
Крим і північне Причорномор’я у складі Золотої Орди: політико-правове становище.
Судоустрій і судочинство Литовсько-Руської держави.
Литовські Статути – кодекси писаного права.
Магдебургське право в українських землях.
Основні терміни та ключові історико-правові категорії:
Магнати, шляхта, привілеї, воєводство, земля, повіт, воєвода, староста, хорунжі, маршалки, великий князь, канцлер, земський підскарбій, гетьман, Пани-Рада, сейм, вальний сейм, данники, тяглі селяни, магдебурзьке право, волоське право, маєткове право, право патронату, суд земський, суд підкоморський, бургомістр, ратман, лавники, волочна реформа, писане право.
Методичні вказівки для самопідготовки
Ліквідація останнього осередку державності – Галицько-Волинського князівства поклало край періоду державної самостійності Русі. Землі нинішньої України надовго потрапляють у васальну залежність від більш удачливих сусідів Литви і Польщі. Знайомлячись з обставинами їхньої експансії на українські землі, варто звернути увагу на особливості захоплення тих територій, де йшов процес формування української нації.
Важливе значення для засвоєння суті існуючих між Литвою і Польщею об’єднавчих тенденцій має з’ясування загроз та викликів на їхню адресу з боку Московського царства та Тевтонського ордеру. Впоравшись із цим завданням, студент дистанційної форми навчання має наблизитися до розуміння двостороннього руху на зустріч, аж до злиття державних систем обох країн в одну Річ Посполиту Польську.
Відтак, вбачаємо нагальну потребу в поглибленому вивченні правових пам’яток даної епохи, що діяли на українських землях обох держав, зокрема, і об’єднаної взагалі. Їхнє опрацювання сприятиме засвоєнню змісту базових нормативно-правових актів, насамперед Великого князівства Литовського, які в своїй основі складалися із норм руського права.
Серед рецептованих джерел цього періоду велике значення мало магдебурзьке право. У Литві воно називалося німецьким, а в Польщі – так зрослося із місцевими правовими звичаями, що стало називатися польським. Дозволи на самоврядування отримували й українські міста. Проте правозастосовча практика на цих територіях мала свої характерні риси. Виявити їх – одне із завдань, винесених на самопідготовку.
Контрольні питання:
Які особливості утворення Литовсько-Руської держави?
Яке поширення в українських землях знайшли копні суди? Охарактеризуйте їх.
Які критерії лягли в основу поділу покарань на прості та кваліфіковані?
Хто міг надавати українським містам магдебургське право?
Література: 10, 16, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 31, 32, 39, 43, 47, 51, 54, 55