Тема 1.3. Держава і право України–Русі. Особливості політичного розвитку Галицько-Волинської держави та її права

Семінарське заняття 6 годин

1. Виникнення державності у східних слов’ян. Формування Русі.

2. Суспільний і державний лад Русі.

3. Джерела та характерні риси права Русі.

4. Галицько-Волинська держава: суспільний і державний лад, право.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

Підготувати реферати:

1. Дискусійні питання утворення Руської держави.

2. Договори Русі з Візантією як джерела права.

3. Причини занепаду Русі, її історично-правова спадщина.

4. Роль Данила Галицького у становленні та зміцненні Галицько-Волинської держави.

Основні терміни та ключові історико-правові категорії:

Анти, венеди, склавіни, племінні союзи, військова демократія, військове ієрархічне правління, княжіння, рада старійшин, бояри, біле духовенство, чорне духовенство, смерди, “люде”, закупи, рядовичі, ізгої, холопи, челядь, гості, двірцево-вотчинна система, чисельна або десяткова система управління, рада при князі, віче, верв, двірський, намісники, волостелі, стольник, дєтський, воєвода, староста, звичаєве право, устав, покон, урок, “Руська правда”, віра, полувіра, дика віра, “потік та пограбування”, заклич, звід, гоніння сліду, обіда, співучасть, випадковий та навмисний злочин, клятва, ордалії, кровна помста, ярлик, баскаки.

Методичні вказівки для самостійної роботи

При опрацюванні теми слід з’ясувати умови формування державності у східних слов’я, її державно-політичний устрій та функціонування органів центральної та місцевої влади. Розглядаючи структуру органів влади, слід звернути увагу на умови, в яких відбувалося зародження десяткової (чисельної) та двірсько–вотчинної системи управління.

Вивченню суспільних відносин та їх триваліший фіксації в пам’яті студента, безумовно, сприятиме схема суспільного ладу, яку кожен може відтворити самостійно або, в разі складнощів, звернувшись до рекомендованого посібника С. Кудіна і В. Капелюшного.

Знайомлячись із правовою системою Руської держави, потрібно звернути увагу не тільки на способи формування місцевих джерел, а насамперед на причини значного розповсюдження римського, візантійського, канонічного права, яке врегульовувало прогалини руського законодавства.

При розгляді процесуальних питань, необхідно розібратися у формах досудового процесу (“звід”, ”заклич”, “гоніння сліду”), з’ясувати роль позивача, відповідача, очевидців, послухів у судовому засіданні.

Аналіз особливостей суспільно-політичного життя Галицько-Волинської держави, порівняно з тими князівствами, що утворилися після розпаду Руської держави, дає найкраще уявлення про тяглість державно-правових традицій, успадкованих від своєї авторитетної попередниці. Державний устрій, адміністративно-територіальна організація влади базувалася на тих же принципах, що і в Київській Русі. Однак Галицько-Волинське князівство потрапило під потужніший політичний вплив європейської цивілізації, ніж Руська держава.

Знайомлячись із станом суспільних відносин, варто визначити причини економічного та політичного посилення ролі галицького боярства. Саме воно у сер. ХІV ст. зіграло роль руйнівного чинника, що призвів до загибелі Галицько-Волинської держави.

Контрольні питання:

1. Чому Наддніпрянщину вважають колискою української державності?

2. Яка роль прийняття християнства у зміцненні державності та централізації влади в Київській Русі?

3. Яку роль відігравало звичаєве і рецептоване право в становленні правової системи Русі?

4. Що таке двуумвірат? Яке застосування воно мало на Русі?

5. Які джерела та основні риси права Галицько-Волинської держави?

Література: 9, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 31, 32, 39, 43, 47, 55