- •1. Предмет трудового права.
- •2. Сфера дії норм трудового права.
- •3. Система трудового права.
- •4. Метод трудового права.
- •5. Відмежування трудового права від суміжних галузей права ( цивільного, адміністративного)
- •6. Принципи трудового права.
- •7. Підзаконні нормативно – правові акти як джерела трудового права.
- •8. Акти соціального партнерства як джерела трудового права.
- •9. Локальні правові акти як джерела трудового права.
- •10. Міжнародно – правові акти про працю як джерела трудового права.
- •11. Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці ( загальна характеристика).
- •12. Поняття та класифікація суб’єктів трудового права.
- •13. Працівник як суб’єкт трудового права.
- •14. Роботодавець як суб’єкт трудового права.
- •15. Фізична особа як суб’єкт трудового права.
- •16. Трудовий колектив як суб’єкт трудового права.
- •17. Правовий статус виборного органу первинної профспілкової організації підприємства, установи, організації.
- •18. Підстави виникнення трудових правовідносин.
- •19. Колективний договір, сторони та сфера укладення.
- •20. Порядок укладення трудового договору.
- •21. Поняття і форми зайнятості.
- •22. Працевлаштування та система органів з працевлаштування.
- •23. Поняття безробітного та його правовий статус.
- •24. Поняття та сторони трудового договору.
- •25. Трудовий контракт та сфера його застосування.
- •26. Особливості укладення трудового договору між працівником та фізичною особою.
- •27. Випробування при прийнятті на роботу.
- •28. Трудовий договір на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.
- •29. Особливості праці тимчасових працівників.
- •30. Особливості праці сезонних працівників.
- •31. Трудовий договір на час виконання певної роботи.
- •32. Сумісництво.
- •33. Суміщення професій (посад).
- •34. Особливості укладення трудового договору з працівниками, що приймаються на роботу за конкурсом.
- •35. Відмінність переведення від переміщення.
- •36. Зміна істотних умов праці.
- •37. Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, та вразі простою.
- •38. Атестація працівників.
- •39. Відсторонення від роботи.
- •40. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •41. Розірвання трудового договору у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці (ч.1 ст. 40).
- •50. Розірвання трудового договору у випадку втрати довіря (п. 2 ст. 41).
- •51. Розірвання трудового договору у випадку вчинення працівником аморального проступку (п. 3 ст. 41).
- •52. Припинення трудового договору з ініціативи третіх осіб.
- •53. Припинення трудового договору у випадках порушення встановлених правил прийому на роботу.
- •54. Оформлення звільнення працівника.
- •55. Вихідна допомога.
- •56. Правові наслідки незаконного звільнення.
- •57. Скорочений робочий час.
- •58. Неповний робочий час.
- •59. Режим робочого часу.
- •60. Облік робочого часу.
- •61. Поняття надурочних робіт.
- •62. Ненормований робочий час.
- •63. Поняття та види часу відпочинку.
- •64. Право на відпустку.
- •65. Поняття та види відпусток.
- •66. Щорічна основна відпустка.
- •67. Щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці.
- •68. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці.
- •69. Соціальні відпустки.
- •70.Відпустки без збереження заробітної плати.
- •71. Обчислення стажу роботи , що дає право на щорічну відпустку.
- •72. Порядок надання щорічних відпусток.
- •73. Перенесення щорічної відпустки.
- •74. Поділ щорічної відпустки на частини.
- •75. Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки.
- •76. Порядок надання соціальних відпусток.
- •77. Відрахування із заробітної плати за час відпустки.
- •78. Поняття і структура заробітної плати.
- •79. Державне регулювання оплати праці.
- •80. Договірне регулювання оплати праці.
- •81. Обмеження відрахувань із заробітної плати.
- •82. Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати.
- •83. Дисциплінарна відповідальність та її види.
- •84. Особливості спеціальної дисциплінарної відповідальності за статутами про дисципліну і окремими положеннями.
- •85. Строки та порядок накладення дисциплінарних стягнень.
- •86. 3Аходи громадського впливу до порушників трудової дисципліни.
- •87. Поняття, підстава та умови матеріальної відповідальності.
- •88. 0Бмежена матеріальна відповідальність.
- •89. Повна матеріальна відповідальність.
- •90. Визначення розміру матеріальної шкоди.
- •91. Порядок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівником.
- •92. Поняття, зміст і значення правового забезпечення охорони праці.
- •93. Правова охорона праці неповнолітніх.
- •94. Правова охорона праці жінок.
- •95. Правова охорона праці осіб зі зниженою працездатністю.
- •96. Поняття і види трудових спорів.
- •97. Комісія з трудових спорів (порядок створення та її компетенція).
- •98. Порядок прийняття рішень комісією з трудових спорів та їх виконання.
- •99. Трудові спори, що розглядаються безпосередньо в суді.
- •100. Примирна комісія.
- •101. Трудовий арбітраж.
- •102. Страйк як крайній засіб вирішення колективних трудових спорів.
- •103. Строки виплати заробітної плати.
- •104. Строки розрахунку при звільнені.
- •105. Відповідальність за затримку розрахунку при звільнені.
1. Предмет трудового права.
Предметом трудового права є суспільні трудові відносини, які виникають в результаті укладення трудового договору між працівником і роботодавцем. Існує ще ціла низка суспільних відносин, які забезпечують функціонування трудових відносин, які також регулюються нормати трудового права. Особливістю цих відносин є те, що за відсутності трудових відносин вони існувати не можуть. Тобто за своєю природою це відносини допоміжного характеру. До них належать відносини працевлаштування, навчання, підвищення кваліфікації, відносини з вирішення трудових спорів, відносини, які визначають умови робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, відносини з нагляду і контролю за дотриманням трудового законодаства.
2. Сфера дії норм трудового права.
Сфера застосування норм трудового права визначається в реальному житті як самим законодавцем, так і правозастосовними органами, котрі вимушені долати наявні в правовому регулюванні відносин у сфері найманої праці прогалини за допомогою застосування міжгалузевої аналогії норм трудового законодавства, а здійснюється це на основі й у межах системи відповідних (за галузевою належністю) галузевих принципів. У зв’язку із цим субсидіарне застосування норм трудового права до суспільних відносин у сфері праці, що не входять до предмета трудового права, здійснюється двома основними способами: по–перше, шляхом безпосереднього застосування трудо–правових норм у силу наявності прямої вказівки в спеціальному нормативному акті та, по–друге, на підставі використання відомого в теорії права механізму міжгалузевої аналогії. Характеристика сфери дії норм трудового права включає не лише вказівку на предмет даної галузі права, а й щойно означені випадки субсидіарного застосування норм трудового законодавства до інших (за галузевою належністю) груп (видів) суспільних відносин
3. Система трудового права.
В системі трудового права виділяють загальну і особливу частину. Загальна частина охоплює норми, які характеризують предмет і метод трудового права, принципи правового регулювання, форми участі трудлових колективів в організації праці і управлінні виробництвом, норми, які встановлюють права та обовязки субєктів трудового права. Особлива частина трудового права обєднує такі інститути, як трудовий договір, робочий час і час відпочинку, заробітну плату, охорону праці, дисципліну праці, матеріальну відповідальність, трудові спори.
4. Метод трудового права.
Метод праовового регулювання трудових відносин – це система прийомів і способів,що базуються переважно на договірних виникненні, зміні і припиненнні правовідносин, поєданні централізованого і локального правового регулювання і застосуванні спеціальних правових санкцій для забезпечненя належного здійснення учасниками цих правовідносин свої прав і обовязків. Трудове право використовує імперативний і диспозитивний метод правовового регулювання.
Імперативний метод передбачає суворе дотримнаня вимог закону і вказіков вищестоячих органів у формі наказів і заборон. Це норми спрямовані на встановлення рівня мінімальних гарантій у сфері застосуванні праці: забезпечення здорових і безпечних умов праці, регулювання праці деяких категорій працюючих, в тому чисмлі праці жінок і неповнолітніх.
Диспозитинвний метод – застосовується локальний метод правового регулювання праці, за допомогою якого встановлюються норми, що охоплюють регулювання робочого часу і часу відпочинку ( правила внутрішнього трудового розпорядку), оплати праці. Оосбливістю локального методу є ініціатива і участь в цьому процесі самих працюючих і прийняття таких норм це реультат переговорів між роботодавцем і найманими працівниками, та їх представниками – професійними спілками.