- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Рецензенти:
- •Тема 1. Право Європейського Союзу: загальнотеоретичні аспекти.
- •2. Система права Європейського Союзу
- •Право єс характеризується низкою ознак:
- •3. Система норм права Європейського Союзу
- •II. Види норм відповідно до особливостей предметної сфери їх дії чи об'єкта регулювання.
- •III. Види норм за формально-юридичними ознаками.
- •IV. Види норм відповідно до ступеня юридичної сили.
- •V. Види норм права Євросоюзу відповідно до змісту їх приписів та властивостей їх регулятивних функцій.
- •VI. Види норм щодо організаційно-цільової спрямованості та особливостей їх регулюючого впливу.
- •VII. Види норм за методами та способами здійснення їх приписів.
- •4. Принципи права Європейського Союзу
- •5. Предмет права Європейського Союзу
- •6. Методи права Європейського Союзу
- •7. Суб’єкти права Європейського Союзу
- •8. Право єс як наука і навчальна дисципліна
- •Тема 2. Історія становлення та джерела права Європейського Союзу.
- •2. Еволюція права Європейського Союзу у процесі розвитку європейської інтеграції
- •3. Поняття та види джерел права Європейського Союзу
- •Тема 3. Статус Європейського Парламенту.
- •2. Формування Європейського Парламенту
- •3. Форма роботи та склад Європейського парламенту
- •4. Функціонування Європейського Парламенту
- •5. Функції та повноваження Європейського парламенту
- •6. Законодавчий процес у Європейському Парламенті
- •Тема 4. Європейська комісія. Рада Європейського Союзу.
- •2. Процедура формування та склад Європейської комісії єс
- •3. Повноваження Європейської комісії єс
- •4. Склад та порядок формування Ради Європейського Союзу
- •5. Повноваження Ради Європейського Союзу
- •Тема 5. Статус Європейської Ради та інших органів єс.
- •2. Рішення Європейської Ради та порядок їх реалізації
- •3. Рахункова палата Європейського Союзу
- •4. Європейський Центральний Банк Європейського Союзу
- •5. Суд Європейського Союзу
- •Тема 6. Правовий статус людини і громадянина в Європейському Союзі.
- •2. Характеристика інституту правового статусу людини та громадянина у Європейському Союзі та його джерела
- •3. Громадянство Європейського Союзу
- •4. Основні права, свободи та обов’язки людини та громадянина у Європейському Союзі
- •5. Гарантії прав та свобод людини і громадянина у Європейському Союзі
- •Тема 7. Правоохоронне та безпекове співробітництво в Європейському Союзі.
- •2. Європейський поліцейський офіс (Європол)
- •3. Правоохоронне співробітництво Європолу
- •Оперативні угоди з установами єс
- •4. Європейське бюро судової співпраці (Євроюст «Eurojust»)
- •Тема 8. Правова регламентація зовнішніх відносин Європейського Союзу.
- •2. Договірна практика Євросоюзу у сфері зовнішніх відносин
- •3. Міжнародні угоди єс про асоціацію з третіми країнами
- •4. Спільна зовнішня політика і політика безпеки єс
- •Тема 9. Взаємовідносини України та Європейського Союзу.
- •2. Історія відносин Україна – Європейський Союз
- •3. Угода про асоціацію між Україною та єс
- •4. Співробітництво України та єс у сфері юстиції, свободи та безпеки
- •II. Свобода
- •III. Безпека
- •IV. Юстиція
- •5. Безвізовий діалог Україна – єс
- •6. Регіональне співробітництво між Україною та єс
- •Список використаних та рекомендованих джерел
- •03035, Київ-35, пл. Солом’янська, 1
II. Види норм відповідно до особливостей предметної сфери їх дії чи об'єкта регулювання.
Предметною сферою дії правових норм, які регулюють процеси європейської інтеграції в рамках Євросоюзу, є вся система відносин, що існують між державами-учасницями, інтеграційним об'єднанням, фізичними та юридичними особами, задіяними у здійсненні інтеграційних заходів.
На підставі цих особливостей можна виділити такі основні групи норм:
- норми, які регулюють відносини між суб'єктами інтеграції в атомній промисловості;
- норми, які регулюють взаємовідносини учасників у галузі сільського господарства;
- норми, що регулюють здійснення митної політики;
- норми, спрямовані на забезпечення вільного пересування осіб, послуг та капіталів;
- норми, що регулюють здійснення спільної торгівельної політики;
- норми, які регулюють відносини суб'єктів інтеграції в галузі конкуренції;
- норми, які регулюють відносини у сфері соціальної політики;
- норми, що регламентують здійснення спільної валютної політики, тощо.
III. Види норм за формально-юридичними ознаками.
Така класифікація віддзеркалює індивідуальні особливості різних елементів юридичної форми даних норм. Вона дозволяє пізнати особливості та можливості регулювання, які закладені у формальних характеристиках цих норм.
До числа найважливіших формально-юридичних ознак правових норм, що регулюють процеси інтеграції в системі Євросоюзу, належать такі елементи:
- типи суб'єктів норм;
- типи форм (джерел) норм;
- кількісний склад суб'єктів норм;
- термін дії норм;
- об'ємно-функціональний характер зобов'язань, що фіксуються в нормах;
- спосіб вираження нормативних приписів.
Розглянемо найважливіші особливості цих груп норм.
За типом суб'єктів, що створюють норми права Євросоюзу, всі норми можна поділити на три групи:
1. Норми напрацьовані тільки державами.
Прикладами таких норм є:
- норми договорів про ЄС та функціонування Євросоюзу;
- норми, що вносять зміни до цих актів;
- норми угод, укладених з огляду на приписи установчих договорів, а також угод, укладених представниками держав-учасниць у рамках Ради Євросоюзу.
2. Норми, напрацьовані тільки інтеграційним об'єднанням.
Серед них необхідно розрізняти:
— норми юридичних актів ЄС, які регулюють діяльність його органів. Вони закріплюються в правилах процедури органів Євросоюзу, постановах щодо скасування тих або інших органів та створення нових тощо.
— норми юридичних актів інтеграційного об'єднання, що адресуються державам-учасницям Євросоюзу, фізичним і юридичним особам. До них можна віднести норми більшості постанов інститутів Євросоюзу та ЄС.
— норми угод, які укладаються між інститутами Євросоюзу (наприклад, норми міжінституційних угод про вдосконалення бюджетного процесу, фінансових прогнозів).
3. Норми змішаного характеру, напрацьовані державами-учасницями та ЄС. Прикладом можуть слугувати норми угод, які стосуються питань місцеперебування на території цих держав органів (інститутів) ЄС.
Відповідно до положень установчих договорів більшість інтеграційних заходів у рамках ЄС має здійснюватися за допомогою норм, що напрацьовуються органами об'єднання.
Відповідним чином зменшується значення норм, що напрацьовуються тільки державами і які становлять порівняно невелику частину всієї сукупності норм права Євросоюзу. Це посилює контроль за діяльністю суб'єктів права Євросоюзу з боку його інститутів.
За типом форм (джерел) норми, які регулюють інтеграційні процеси в рамках Євросоюзу, можна поділити на чотири групи:
- договірні;
- резолюційні;
- звичаєві;
- юдикаційні.
Відповідно до засобів вираження нормативних приписів правових норм, які регулюють інтеграційні процеси в рамах Євросоюзу, серед слід вирізняти:
- однозначні;
- альтернативні;
- відсилочні;
- банкетні норми.