Психологічний практикум Визначення та аналіз особистісних якостей

Використовуючи наведені нижче тестові методики, визначте свою соціально-комунікативну компетентність, оцініть свій рівень самоконтролю у спілкуванні та проаналізуйте свої комунікативні та організаційні навички. Викладіть отримані результати у письмовій формі, відповівши на питання: «Чи згодні Ви з отриманими результатами?», «Як я можу удосконалити свої комуніка­тивні навички».

ТЕСТ № 1. ВИЗНАЧТЕ СВОЮ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНУ КОМПЕТЕНТНІСТЬ

Ознайомтеся із низкою висловлень про особливості поведінки, звичок і поглядів. Прийміть рішення щодо кожного висловлення, згодні Ви з ним чи ні. Якщо згодні, то поставте в клітинці реєстраційного бланку під номером питання цифру «1», а якщо не згодні, то поставте в клітинці цифру «0». Відповідайте, будь ласка, по черзі, не пропускаючи жодного питання і не намагаючись справити «краще» враження. Тут немає «правильних» і «неправильних» відповідей. Ви полегшите собі роботу, якщо даватимете першу відповідь, що спаде Вам на думку.

1. Якщо в розмові зненацька виникає велика пауза, мені часто нічого не приходить на думку, щоб врятувати ситуацію.

2. Мені прикро, що інші щасливіші за мене.

3. Мені приємно, якщо я повинен висловлювати свою думку стосовно якоїсь справи, не знаючи, що інші думають про це.

4. Я швидко втрачаю самовладання, але також швидко знову беру себе в руки.

5. Людина з неясною чи гугнявою вимовою дратує мене.

6. На вечірці, у колі малознайомих людей, я теж можу постаратися, щоб вечір удався.

7. Я ще не досяг тієї посади, на яку заслуговую за результатами моєї роботи.

8. Я бентежуся, коли мене представляють відомому діячеві, тому що не знаю, що він про мене подумає.

9. Я можу так розлютитися, що, наприклад, б’ю посуд.

10. Я часто пасую перед труднощами, перш ніж візьмуся за діло.

11. У відпустці я рідко знайомлюся з іншими людьми.

12. Я не люблю бути в центрі уваги.

13. Якщо я сам не можу прийняти рішення щодо важливого особистого питання, то дію за порадою літньої шанованої людини.

14. Якщо я розлючений, то розряджаюся, виконуючи важку фізичну роботу (наприклад, рубаю дрова).

15. Я надаю великого значення тому, що інші про мене думають.

16. Мені легше тоді, коли мені вказують, що потрібно зробити хоча я сам маю керувати.

17. Мені важко подружитися з ким-небудь.

18. У більшості випадків я завжди бачу спочатку хороші сторони людини чи справи.

19. Приймаючи рішення, я спокійно зважую всі «за» і «проти».

20. Час від часу я втрачаю терпіння і лютую.

21. Я з задоволенням беруся за такі завдання, під час виконання яких інші люди перебувають у моєму підпорядкуванні.

22. Я легко відмовляюся від наміру, якщо інші про це невисокої думки.

23. У товаристві я можу невимушено розмовляти з людьми, яких я ніколи не бачив.

24. У мене немає справжніх друзів.

25. Я часто бачу спочатку погані або слабкі сторони людини чи справи.

26. Мені було б приємно, якби інші захоплювалися мною.

27. У мене часто буває поганий настрій.

28. Мені краще, якщо я можу приєднатися до думки інших.

29. Зазвичай я спокійний; мене нелегко вивести із себе.

30. У мене рідко бувають гості.

31. Я почуваюся ущемленим, коли інших підвищують на посаді.

32. У вирішальних ситуаціях найчастіше внутрішнє занепокоєння змушує мене швидко приймати рішення.

33. Я приєднуюся до думки свого трудового колективу, як правило, лише тоді, коли більшість її схвалить.

34. Мене рідко запрошують у гості.

35. Як правило, я ставлюся до людей скептично і недовірливо.

36. Я із задоволенням ходжу на карнавал чи інші веселі свята.

37. Найчастіше я впевнено дивлюся в майбутнє.

38. На виробничих нарадах я охоче приєднуюся до думки керівництва.

39. У поїздках я майже ніколи не розмовляю з попутниками.

40. Мене гнітить, якщо я повинен відкладати прийняті рішення.

41. Я охоче даю вказівки.

42. Якщо в моєму трудовому колективі виникають розбіжності, я тримаюся осторонь.

43. Якщо я дуже розлючений, то часто втрачаю самовладання.

44. Найчастіше я думаю, що життя варте того, щоб жити.

45. Я охоче проводжу своє дозвілля з друзями чи в групах за інтересами.

46. Мене тривожить те, що я не знаю, що мене чекає в житті.

47. Якщо я добре подумаю, то скоріше схильний щось критикувати, ніж визнавати.

48. Мені подобається, коли інші роблять те, що я від них вимагаю.

49. Мені не подобається, коли в книгах чи фільмах дія залишається незавершеною або закінчується інакше, ніж я очікував.

50. Я — оптиміст.

51. Часто в мене вириваються зауваження, які я краще проков­тнув би.

52. Мені важко встановити контакт між людьми, якщо вони не знають одне одного.

53. Коли я розлючений, то говорю нечувані речі.

54. Я нудьгую, коли інші веселяться.

55. Найчастіше я вважаю безглуздим мати власні цілі: все одно виходить інакше.

56. Я уникаю спілкування з людьми, думка про яких у мене не склалася.

57. Я не маю ніяких особливих інтересів, тому що мені ніщо по-справжньому не приносить задоволення.

58. Часто я не можу подолати своє роздратування чи лють.

59. Я — комунікабельна і відкрита людина.

60. Я прагну бути кращим від інших.

61. Стосовно інших я чуйний і обов’язковий.

62. Я скрізь швидко зав’язую знайомства.

63. Щоденні труднощі часто позбавляють мене спокою.

64. Перш ніж висловлювати свою думку, я спочатку перевіряю, що про це думають інші.

65. Несподіваний гість часто буває для мене зайвим.

66. На посаді, що відповідає моїм запитам, я міг би по-справжньому себе показати.

67. Я вважаю, що краще нікому не довіряти.

68. Я можу добре підготуватися до несподіваного візиту.

69. На жаль, я відношуся до тих, хто часто шаленіє.

70. Я рідко буваю в пригніченому, поганому настрої.

71. Я легко втрачаю холоднокровність, коли на мене нападають.

72. Я думаю, що популярність мене б не обтяжувала.

73. Я можу в усьому знайти щось хороше.

74. Часто я сам обмежую себе у власних бажаннях, щоб уник­нути розчарувань.

75. Я краще з чимось примирюся, ніж дозволю справі дійти до суперечки.

76. Я рідко знаходжу потрібні слова, коли мені кого-небудь представляють.

77. Я не люблю ще раз обмірковувати рішення.

78. Я рідко можу по-справжньому радіти.

79. Мені не важко внести пожвавлення в товариство.

80. Якщо щось не вдається, я думаю: наступного разу вийде краще.

81. Мені подобається, коли інші просять моєї поради.

82. Краще я буду сам по собі, тоді мені не доведеться розчаровуватися.

83. Я не люблю справ, рішення яких відкладають на майбутнє і вичікують, як вони будуть розвиватися.

84. Отримавши хорошу звістку, я завжди боюся, що при детальнішому розгляді у справі виявиться заковика.

85. До нових колег я частіше можу звикнути лише через тривалий час.

86. Часто я висловлюю погрози, яким не надаю серйозного значення.

87. Коли мене несправедливо критикують, я швидше з цим погоджуюся, ніж захищаюся.

88. Часто я, не подумавши, скажу щось, а потім каюся.

89. Мене турбує, що я не знаю точно, що про мене думають інші.

90. Коли на мене навалюються події, на які я не можу вплинути, то я люблю сюрпризи.

91. Я найчастіше визнаю правоту інших, хоча і не поділяю їхньої думки.

92. Я радію спілкуванню.

93. Для мене обтяжливо, якщо мій розпорядок дня порушують непередбачені події.

94. Я швидко капітулюю, якщо щось не вдається.

95. Мої будні в цілому дуже цікаві.

96. Через непередбачені події, я найчастіше ніяковію.

97. Коли мені хтось щось обіцяє, я побоююся, що це не вийде.

98. Мені не подобається, що я за статусом повинен виконувати розпорядження людей, які менше мене розуміють.

99. Несприятливу ситуацію, в яку хто-небудь потрапляє, я можу обіграти так, що інші цього й не помітять.

100. Часто я нервую через когось.

101. Я люблю знати заздалегідь, хто буде на званому вечорі, на який мене запросили, і як він буде проходити.

102. Я намагаюсь не критикувати свого начальника, хоча іноді це необхідно.

103. Я непокоюсь, коли в друзів, до яких я запрошений, зустрічаю незнайомих людей.

104. Часто я занадто швидко розсерджуюся на інших.

105. Коли зі мною заговорює незнайома людина, я часто не знаю, що повинен відповісти.

106. У разі невдач я, як правило, боюся за свій авторитет.

107. Я часто сумніваюся у своїх здібностях.

108. Я охоче став би знаменитістю.

109. Я часто почуваюся, як порохова бочка перед вибухом.

110. Мені неприємно, коли мій чоловік (дружина) запрошує гостей без мого відома.

111. Коли я одержую нове завдання, то часто думаю, що я його не здужаю виконати.

112. Я охоче розмовляю з іншими людьми, коли є можливість.

113. Я не приховую своєї думки.

114. Я думаю, що інші ставляться до мене упереджено.

115. Я охоче беруся за щось, коли від самого початку невідомо, яким буде результат.

116. Мені подобається, коли мені дають відчути, що без мене не можна обійтися.

117. Я можу «втягти» в розмову незнайомих людей.

118. Відповідно до зробленої мною роботи я, на мою думку, заслуговую більшого визнання.

119. Мені важко вести бесіду з незнайомою людиною.

120. Мої почуття легко образити.

121. Найчастіше мені важко зробити вибір з кількох речей чи можливостей.

122. Зі знайомими, котрих я довго не бачив, я неохоче заговорюю першим.

123. Я схильний під час суперечки говорити голосніше, ніж звичайно.

124. Найчастіше я дотримуюся прислів’я: «Сміливість міста бере».

125. Я охоче ввійшов би в коло людей, що приймають важливі рішення.

126. Я схильний до того, щоб чи швидко засуджувати, чи захищати людей.

127. Якби я міг повторити своє становлення, то я б швидше досяг того становища, якого на сьогодні ще не досяг.

128. Я міг би пригадати, що одного разу був такий розлючений, що взяв першу річ, яка потрапила мені під руку, і розгриз чи розбив її.

129. Я, як правило, дотримуюся принципу: спочатку подумай — потім зроби.

130. Я повинен більше працювати, аби знайти покликання, якого я заслуговую.

Ключі до тесту

Соціально-комунікативна незграбність(СКН) :

1+, 6–, 11+, 17+, 23–, 24+, 30+, 34+, 36–, 39+, 45–, 52+, 59–, 61–, 62–, 65+, 68–, 76+, 79–, 85+, 92–, 99–, 103+, 105+, 110+, 112–, 117–, 119+, 122+ (29 питань).

Нетерпимість до невизначеності (НН):

5+, 8+, 13+, 19–, 32+, 40+, 46+, 49+, 56+, 77+, 83+, 89+, 90–, 93+, 96+, 101+, 115–, 121+, 126+, 129– (20 питань).

Надмірне прагнення конформності (ПК):

3–, 15+, 16+, 22+, 28+, 33+, 38+, 42+, 64+, 75+, 87+, 91+, 102+, 113– (14 питань).

Підвищене прагнення до статусного росту (ПСР):

2+, 7+, 12–, 21+, 26+, 31+, 41+, 48+, 60+, 66+, 72+, 81+, 98+, 106+, 108+, 116+, 118+, 125+, 127+, 130+ (20 питань).

Орієнтація на уникнення невдач (УН):

10+, 18–, 25+, 27+, 35+, 37–, 44–, 47+, 50–, 54+, 55+, 57+, 67+, 70–, 73–, 74+, 78+, 80–, 82+, 84+, 94+, 95–, 97+, 107+, 111+, 114+, 124– (27 питань).

Фрустраційна нетолерантність (ФН):

4+, 9+, 14+, 20+, 29–, 43+, 51+, 53+, 58+, 63+, 69+, 71+, 86+, 88+, 100+, 104+, 109+, 120+, 123+, 128+ (20 питань).

НОРМАТИВИ

Шкала	СКН	НН	ПК	ПСР	УН	ФН
Середнє	8,04	9,71	5,83	9,13	8,13	8,50

ТЕСТ № 2. НА ОЦІНЮВАННЯ САМОКОНТРОЛЮ В СПІЛКУВАННІ

Уважно прочитайте десять пропозицій, що описують реакції на деякі ситуації. Кожну з них ви повинні оцінити як правильну чи неправильну стосовно себе. Якщо пропозиція здається вам правильною чи переважно правильним, поставте поруч із порядковим номером букву «П», якщо неправильним чи переважно неправильним, — букву «Н».

1. Мені здається важким мистецтво — наслідувати звички інших людей.

2. Я б, мабуть, міг зваляти дурня, щоб привернути увагу чи побавити навколишніх.

3. З мене міг би вийти непоганий актор.

4. Іншим людям іноді здається, що я переживаю щось більш глибоко, ніж це є насправді.

5. У компанії я рідко виявляюся в центрі уваги.

6. У різних ситуаціях і в спілкуванні з різними людьми я часто поводжуся зовсім по-різному.

7. Я можу відстоювати тільки те, у чому я щиро переконаний.

8. Щоб процвітати в справах і у відносинах з людьми, я намагаюся бути таким, яким мене хочуть бачити.

9. Я можу бути дружелюбним з людьми, яких я не переношу.

10. Я не завжди такий, яким здаюся.

Підрахунок результатів:

По одному балу зараховується за відповідь «Н» на 1, 5 і 7 питання і за відповідь «П» — на всі інші. Підраховуйте суму балів. Якщо Ви щиро відповідали на питання, то про Вас, очевидно, можна сказати таке:

0—3 бали — у Вас низький комунікативний контроль. Ваша поведінка стійка, і Ви не вважаєте за потрібне змінюватися залежно від ситуацій. Ви здатні до щирого саморозкриття у спілкуванні. Дехто вважає Вас «незручним» у спілкуванні через Вашу прямолінійність.

4—6 балів — у Вас середній комунікативний контроль, Ви щирі, але нестримні у своїх емоційних проявах; поводитесь, зважаючи на навколишніх людей.

7—10 балів — у Вас високий комунікативний контроль. Ви легко входите в будь-яку роль, гнучко реагуєте на зміну ситуації, добре почуваєтесь і навіть можете передбачати враження, що Ви працюєте на навколишніх.

Люди з високим комунікативним контролем, за Снайдером, постійно стежать за собою, добре знають, де і як поводитися, керують вираженням своїх емоцій. Разом з тим у них утруднена спонтанність самовираження, вони не люблять непрогнозованих ситуацій. Їхня позиція: «Я такий, який я є в даний момент». Люди з низьким комунікативним контролем безпосередніші і відкритіші, у них більш стійке «Я», мало піддане змінам у різних ситуаціях.

ПОТРЕБА У СПІЛКУВАННІ (за Ю.М.Орловим, В.І.Шкуркіним і Л.П.Орловим)

Тест містить твердження, які корелюють із ознаками двох протилежних груп: з високим і низьким рівнем потреби у спілкуванні.

Інструкція досліджуваному: необхідно дати відповідь на всі твер-дження, які містить тест. Якщо вони відповідають Вашому уявленню про себе, напишіть «Так», у протилежному випадку — «Ні». Працювати бажано швидко, не пропускати запитань, ніяких додаткових записів не робити.

1. Я одержую задоволення, беручи участь у різних святах.

2. Я можу управляти своїми бажаннями, якщо вони суперечать бажанням моїх товаришів по службі.

3. Мені подобається висловлювати комусь свою симпатію.

4. Я більше зосереджений на тому, щоб справляти враження, ніж мати друзів.

5. Я відчуваю, що у мене чомусь більше прав стосовно своїх друзів, ніж обов’язків.

6. Коли я дізнаюся про успіхи свого друга, у мене чомусь по-гіршується настрій.

7. Щоб бути задоволеним собою, я повинен комусь у чомусь допомагати.

8. Мої турботи зникають, коли я перебуваю серед товаришів по службі.

9. Мої друзі мені дуже набридли.

10. Коли я погано виконую роботу, присутність людей мене над-то дратує.

11. «Притиснутий до стінки», я говорю лише ту частку правди, яка, на мою думку, не зашкодить моїм друзям і знайомим.

12. У скрутній ситуації я більше думаю не стільки про себе, скільки про близьку мені людину.

13. Неприємності друзів викликають у мене стан, близький до хвороби.

14. Мені приємно допомагати іншим, навіть якщо це додає мені значних труднощів.

15. Поважаючи друга, я можу погодитися з його думкою, навіть якщо він не має рації.

16. Мені більше подобаються пригодницькі оповідання, ніж про кохання.

17. Сцени насильства в кіно викликають у мене огиду.

18. Коли я один, я відчуваю тривогу і напруженість більше, ніж коли перебуваю серед людей.

19. Я вважаю, що головною радістю в житті є спілкування.

20. Мені шкода покинутих собак та котів.

21. Я вважаю, що краще мати друзів менше, але близьких.

22. Я люблю бувати серед людей.

23. Я довго переживаю після сварки з близькими.

24. У мене більше близьких людей, ніж у багатьох інших.

25. У мене більше прагнення до будь-яких досягнень, ніж до дружби.

26. У судженнях про інших людей я здебільшого довіряю власній інтуїції та уяві, ніж судженням про них з боку оточуючих.

27. Я надаю більшого значення матеріальному добробуту і престижу, ніж радості спілкування з приємними мені людьми.

28. Я співчуваю людям, у яких немає близьких друзів.

29. Стосовно мене люди часто були невдячними.

30. Я люблю оповідання про безкорисливе кохання і дружбу.

31. Заради друга я можу піти на жертву.

32. У дитинстві я входив до компанії, яка завжди трималася разом.

33. Якби я був журналістом, я писав би про силу дружби.

Оброблення результатів. Досліджуваний одержує по 1 балу, якщо відповів «Так» на твердження 1, 2, 7, 8, 11, 12, 13, 14, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 26, 28, 30, 31, 32, 33, і «Ні» — на 3, 4, 5, 6, 9, 10, 15, 16, 25, 27, 29.

Сума балів свідчить про рівень потреби у спілкуванні:

до 22 балів — низький;

23–25  — нижче середнього;

26–27  — середній;

28–29  — вище середнього;

30–33  — високий.

Методика навчання студентів спілкуванню в управлінській діяльності

ЯК ЗАВОЙОВУВАТИ ДРУЗІВ ТА ВПЛИВАТИ НА ЛЮДЕЙ (За Дейлом Карнегі)

П’ять основних принципів спілкування з людьми

1. Замість того, щоб звинувачувати, намагайтеся зрозуміти люди-ну, що значно корисніше критики для Вас же, бо виховує у людині здатність ставитися до Вас терпляче, із співчуттям і добротою.

2. Насамперед потрібно пробудити в людині зацікавленість, щоб примусити її захотіти зробити що-небудь.

3. Коли займаємося розв’язанням своїх проблем, ми витрачаємо 95 відсотків часу на думки про себе, що не правильно. Треба перестати думати про власні бажання і чесноти, а спробувати краще пізна-ти позитивні якості інших людей і висловити їм схвалення, вдячність, які мають іти від усієї душі, відверто; треба бути щедрим на похвалу.

4. Кращий спосіб впливати на людину — це говорити з нею про те, чого вона хоче, і намагатися допомогти їй досягти бажаного.

5. Необхідно завжди враховувати точку зору інших людей, їхні сумніви та плани.

Шість способів сподобатися людям

1. Виявляйте до них щирий інтерес.

2. Посміхайтеся.

3. Пам’ятайте, що ім’я людини є для неї найкращим словом з усього лексичного запасу.

4. Умійте добре слухати і заохочувати співрозмовника до бесіди.

5. Починайте розмову про те, що цікавить Вашого співрозмовни-ка, а не Вас.

6. Намагайтеся дати людині відчути її перевагу над Вами, робіть це щиро і природно.

Дванадцять способів змусити людину погодитися з Вашою думкою

1. Не можна перемогти в суперечці — єдиний спосіб здобути в суперечці перевагу — це уникнути її.

2. Поважайте думку іншої людини, Вашого співрозмовника. Ніко-ли не говоріть йому, що він не має рації.

3. Якщо Ви знаєте, що хтось думає чи хоче сказати про Вас щось негативне, обеззбройте його, сказавши про це раніше. Якщо Ви не маєте рації, визнайте це швидко і в категоричній формі.

4. Починайте завжди розмову в дружньому тоні, адже крапля меду приваблює мух більше, ніж цілий лантух жовчі.

5. Розмовляючи з кимось, не починайте з тих питань, з яких Ваші думки розходяться, а починайте і продовжувати говорити про ті проблеми, думки з яких збігаються. Примушуйте людину говорити «Так» одразу, тобто намагайтеся отримати позитивну відповідь на початку розмови.

6. Дайте можливість співрозмовнику більше говорити, а самі на-магайтеся говорити менше, ніж слухати. Якщо Ви не згодні, не пере-ривайте співрозмовника, це небезпечно; дайте йому висловитися, підкидаючи запитання. Намагайтеся його зрозуміти.

7. Дайте людині відчути, що ідея, яку Ви висловили, належить їй, а не Вам.

8. У будь-якої людини є причини поводити себе так, а не інакше. Знайдіть причину і Ви одержите ключ, за допомогою якого розга-даєте дії людини і навіть її особистісні якості. Намагайтеся дивитися на речі очима Вашого співрозмовника.

9. Ставтеся із співчуттям до бажань іншої людини.

10. Звертайтеся до благородних, а не істинних мотивів.

11. Використовуйте принцип наочності для доказу своєї правоти.

12. Якщо Ви хочете примусити вольову, із сильним характером людину прийняти Вашу точку зору, киньте їй виклик у такий спосіб, що візьміть під сумнів її можливості та здатності щось зробити або, навпаки, публічно заявіть про те, що вона не може зробити.

Дев’ять способів змінити думку людини, не викликаючи при цьому її незадоволення чи образи

1. Починайте бесіду з похвали співрозмовника і захоплення ним.

2. Не говоріть людині прямо в очі про її помилки.

3. Перш ніж критикувати інших, вкажіть на власні недоліки.

4. Задавайте питання замість того, щоб давати накази.

5. Дайте можливість людині зберегти свою репутацію.

6. Хваліть співрозмовника за найменші його досягнення, будьте щирими, щось схвалюючи, і щедрими на похвалу.

Методика навчання студентів спілкуванню в управлінській діяльності

7. Створюйте людині добру репутацію, яку вона могла б виправ-дати, приписуйте їй добрі якості, доводячи наявність яких, вона здійснюватиме гідні вчинки.

8. Використовуйте заохочення; намагайтеся показати людині, що те, що Ви хочете від неї отримати або досягти, легко може бути здійснене саме і тільки нею.

9. Поводьтеся так, щоб людина була щасливою зробити те, що Ви їй пропонуєте.

88