2.8 Оформлення ілюстрацій

Ілюстрації подаються для пояснення тексту. Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для такого пояснення. Ілюстраціями можуть бути фрагменти креслень і схем, графіки, фотографії з натури тощо. Фотографії, розміром менші формата А4, повинні бути наклеєні на листи пояснювальної записки.

Ілюстрації можуть розміщуватися як в тексті записки, як можна ближче відповідним частинам тексту, так і на кінці його або у додатку. Ілюстрації повинні бути зроблені згідно вимог стандартів ЄСКД чорним кольором.

Нумерація ілюстрацій, якщо їх більше однієї, робиться в межах розділу арабськими цифрами. Номер ілюстрації складається із номера розділу і порядкового номера, які поділяються крапкою, наприклад: рис. 2.2, рис. 4.3 тощо.

Ілюстрації можуть мати найменування і пояснювальні дані (текст під рисунком). Найменування розміщують під ілюстрацією, як і пояснювальні дані, наприклад, “Рисунок 3.2 - Схема приводу”.

Посилання у тексті пояснювальної записки на ілюстрації подають на зразок “... надані на рис. 1.2” або “... показані на рис. 1.3”. Посилання на ілюстрації, які йдуть попереду, дають із скороченим словом "дивись", наприклад, (див. рис. 1.1).

Якщо у тексті пояснювальної записки є посилання на складові частини виробу, то на ілюстраціях повинні бути позначені номери позицій цих складових частин у межах цієї ілюстрації, для елементів принципової схеми - позиційні позначення цих елементів.

2.9 Побудова таблиць

У вигляді таблиць оформлюється, як правило, цифровий матеріал. Таблиці розміщують по можливості ближче до тексту, у котрому роблять на них посилання, або розміщують у додатку. Ліворуч у верхньому куті таблиці розміщують підпис “Таблиця” з позначкою номера, наприклад: “Таблиця 1.1”. Крапка після номера таблиці не ставиться. Таблиці нумеруються арабськими цифрами. Номер таблиці складається із номера розділу і порядкового номера, які поділяються крапкою. Таблиці кожного додатку позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатку. Якщо в документі одна таблиця, то вона повинна бути позначена "Таблиця 1" або "Таблиця А.1, якщо вона наведена в додатку А.

На всі таблиці у тексті повинні бути посилання, при цьому слово “Таблиця” у тексті пишеться повністю з відповідним номером.

Таблиці можуть мати тематичні заголовки.

Заголовок записується таким чином “Таблиця 1.1 - Параметри…”

Основними елементами таблиці є (рис. 2.2):

- головка - верхня частина таблиці;

- рядки - горизонтальні рядки, які розташовані під головкою;

- боковик - частина таблиці ліворуч;

- графи або колонки - частина таблиці праворуч.

Головка таблиці, боковик і графи виконують товстою лінією, рядки (якщо вони кресляться) - тонкою суцільною лінією.

У головці таблиці розміщують заголовки боковика і граф. При необхідності розміщують і підзаголовки граф.

У рядках боковика розміщують заголовки рядків. Решту рядків використовують для розміщення цифрового матеріалу.

Заголовки записуються із прописної літери. Підзаголовки граф, якщо вони є продовженням заголовків, починаються із маленьких літер. Якщо заголовок має самостійне значення, то він починається із прописної літери.

Графа “№ пор.” у таблицю не входить. При необхідності нумерації показників, параметрів та інших даних у боковику таблиці порядкові номери позначають попереду їх найменування (таблиця 2.1).

Діагональний поділ головки неможливий.

При переносі таблиці на другий лист головку таблиці повторюють і над нею позначають слово “Продовження таблиці 1.4”. Тематичний заголовок у цьому випадку розміщують тільки над першою часгиною таблиці.

Якщо у боковику записано найменування у кілька рядків, то записи, які розміщені у один рядок у суміжних графах, починаються на рівні останнього рядка. У решті випадків записи починаються на рівні першого рядка.

Розмірність цифрових даних позначають або у заголовках граф (рядків) або над таблицею.

Текст, який повторюється у графі, якщо він складається із двох і більше слів, при першому повторенні замінюють словом “те ж саме”, а у наступних - лапками. Не можна вживати лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються.

Таблиця

Голівка
				8 мм
Боковик		Графи

Рисунок 2.2 - Основні елементи таблиці

Таблиця 2.1

Параметри	Тип діода діода
	АИЗОІА	АИЗОІБ
1 Піковий струм, мА	1,6 -2,4	4,5 - 5,5
2 Напруження піка, В	0,18	0,18
3 Відношення пікового струму до струму	8	8
4 Ємність, пФ	12	25
5 Індуктивність, нГн	1,5	1,5
6 Напруження, В	0,65	0,65

Якщо цифрові дані у таблиці не наводяться, то у графі ставляться риски. Одиниці вимірювання кутових величин (градуси, хвилини, секунди) при відсутності горизонтальних ліній позначають тільки у першому рядку таблиці (таблиця 2.2). Якщо у таблиці є горизонтальні лінії, одиниці вимірювання кутових величин проставляють у всіх рядках.

Таблиця 2.2

А	β
2° 10´ 30´´	5°30
3 27 45	8 25
5 00 30	10 30

Цифри у графах таблиць, як правило, розміщують так, щоб класи чисел у графі були один під другим (див. таблицю 2.2).

Числові величини у графі повинні мати однакову кількість знаків. Виключення має бути, коли у графі записують дані про параметри, які мають різну розмірність.

У таблицях послідовних інтервалів величин, які охоплюють усі значення ряду, попереду них пишуть "від", "до'', маємо на увазі "до... включно"; у інтервалах, які охоплюють різні значення величин, між величинами ставлять тире (таблиця 2.1).