5.Сучасний рівень розвитку структура рекреаційно-туристичного комплексу єгипту

Туризм у Єгипті існує з незапам'ятних часів. Більш двох тисячоріч назад греки і римляни приїжджали сюди подивуватися древнім єгипетським храмам і гробницям. У наші дні два мільйони туристів щорічно приїжджають у Єгипет, щоб побачити такі чудеса світа, як сфінкс і піраміди фараонів. Іноземний туризм приносити країні величезний дохід.

Розвиткові туризму в Єгипті сприяло наперед усього його географічне положення і стрімкі історичний розвиток подій. Історичні періоди і цивілізації переміняли однин іншу залишаючи за собою, властиві тільки їм культурні прошарки, архітектуру, традиції.

Египтоманія захлеснула світову громадськість ще в середині 19 ст., коли безліч археологів і просто шукачів пригод відправлялись на пошуки своїх відкриттів, саме в цей період часу була зроблена безліч археологічних відкриттів.

Важливим є те, що уряд країни також багато вклав зусиль і коштів у розвиток туристичної галузі. Особливо в таких напрямках, як розвиток дорожньої і транспортної інфраструктури, будівництво та реставрацію культурних та історичних закладів і пам'яток, у медичну галузь, а також, що є дуже важливим у безпеку перебування туристів у країні.

Створено проект розвитку підвідного туризму в Єгипті. Комплексний проект передбачає проведення робіт з дослідження, охороні і демонстрації культурних пам'ятників, що затонули в узбережжя Середземного моря в районі Олександрії. Очікується значно збільшити приплив туристів на цей відомий середземноморський курорт. Для задоволення потреб туристів, що захоплюються підвідним плаванням і цікавляться історією Єгипту, будуть побудовані нові дайвінг-центри.

Історія організованого туризму в Єгипті налічує понад 130 років. За цей час він пройшов непростий шлях становлення та розвитку від перших епізодичних подорожей іноземців до сучасної індустрії туристичного обслуговування. Сьогодні туризм лідирує у рейтингу провідних галузей економіки країни. Зважаючи на помітні успіхи Єгипту на терені організації та розвитку туристичної індустрії, цілком актуальною є потреба вивчення його досвіду вітчизняними науковцями та фахівцями галузі туризму.

Динамізм єгипетського туризму ґрунтується, насамперед, на солідній нормативно-правовій базі (закони щодо діяльності туристичних компаній, готелів, гідів-екскурсоводів, інвестування, підготовки кадрів, регулювання діяльності на туристичному ринку, обмежень негативних впливів туризму та захисту моралі суспільства тощо), що дозволяє здійснювати ефективне регулювання галузі та проводити гнучку державну політику щодо її розвитку. Розробка нормативних документів триває постійно у відповідності до нових потреб і напрямків розвитку туризму, наприклад, попит на плавучі готелі, популярність підводного туризму диктують необхідність прийняття нових законів, що регламентуватимуть ці види туристичної діяльності.

5.1 Аналіз туристичного ринку Єгипту.

Чітка визначеність туристичного законодавства, а також підтримка туризму з боку держави та суспільства в цілому, забезпечують його стабільний і результативний розвиток. Так, у 1996 р. Єгипет відвідало 3900 тис. іноземних туристів (24 млн. ночівель), у тому числі 130 тис. туристів з країн СНД, доход від туристичної діяльності складав 6 млрд. дол. США, в тому числі 3,9 млрд. - від іноземного туризму. Загалом, туризм дає 5% національного доходу країни, а частка Єгипту в світовому доході туризму становить 0,5%.[22]

За даними Центрального банку Єгипту середньодобові витрати іноземного туриста в країні складають 135 дол. (туристи з СНД відповідно витрачають 109 дол.), у 1997 р. очікується зростання цього показника до 140 дол.

Понад 1 млн. громадян Єгипту, виїжджали до інших країн з метою туризму, але незважаючи на наявність значних туристично-рекреаційних ресурсів на внутрішньому ринку, більшість населення Єгипту надає перевагу відпочинку на власних курортах і в туристичних центрах. У 1996 р. 13 млн. єгиптян отримали послуги вітчизняних туристичних фірм, їхні середньодобові витрати складали від 35 до 70 дол.

За даними цього ж року, загальна площа закладів розміщення становила 1 млн. м2, що визнається недостатнім, якщо брати до уваги можливості залучення ту­ристів. У наступні 10 років передбачено введення в експлуатацію близько 200 тис. го­тельних номерів, до 2017 р. - 315 тис. номерів.

Станом на 1.08.1997 р. кількість туристичних категорійних готелів у Єгипті становила 816 (75 000 номерів - 150 000 ліжок), з них 211 плавучих готелів (10 516 номерів - 21 238 місць). Будується ще 214 готелів на 36 163 номери - 72 958 місць і 27 плавучих готелів на 1 455 номерів - 2 910 місць. Обсяг інвестицій в один номер -50 000 дол.

В Єгипті діє 1200 туристичних підприємств, з них 120 здійснюють всі види туристичної діяльності (90% обсягу їх загальної підприємницької діяльності складає туризм), інші мають вузьку спеціалізацію: продаж квитків, транспортне забезпечення, організація паломницьких турів тощо. Найбільший прибуток мають фірми, що працю­ють з американськими туристами.

У галузі постійно зайнято 165 тис. працюючих ( з яких 6,5 тис. екскурсоводи), ще 65 тис. працівників залучається до роботи у періоди максимального зростання туристичних потоків. Загалом, діяльність близько 35-40% населення країни пов'язана з туризмом.

1997-2005 рр. зростання обсягів туризму становило: 6 млн. туристів, 49 млн. туристичних ночівель, 7,5 млрд. дол. доходу.

У попередні десятиліття державна туристична політика була спрямована на вирішення 3 основних завдань:

1. Будівництво інфраструктури, передусім, доріг, комунікацій, аеропортів, готелів (починаючи з 1972 р. державою виділено на ці цілі 180 млрд. дол.).

2. Проведення економічної реформи, головним результатом якої стало скорочення інфляції - з 23% до 6% (нині дефіцит бюджету становить менше 1%).

3. Приватизація державної власності: з 1993 р. приватний сектор у туристичному бізнесі становить 100% (на сьогодні в країні залишається лише 1 державна туристична компанія, яка буде приватизованою через 2 роки). При цьому наголошується на необхідності державного контролю та регулювання приватного сектора з метою його пропорційного розвитку.

Державне планування туризму здійснюється з урахуванням пропозицій приватного сектора: визначаються потреби туристичної галузі, промисловий розвиток, наявність стандартів обслуговування, рівень розвитку людських ресурсів, співвідношення та можливості внутрішнього та міжнародного туристичного ринків, природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал, розвиток туристичної інфраструктури.

Поряд з традиційним пізнавальним туризмом на туристичному ринку Єгипту активно розвиваються нові види турпродукту: розважальний, екологічний (в Єгипті створено 14 заповідників), екзотичний, підводний, пригодницький (сафарі, «Раллі фараонів») туризм, рибальство, лікування та оздоровлення у нових туристичних центрах Червоного та Середземного морів (прибережна зона Єгипту становить 6000 км, 85 % готелів курортної зони - 5-ти зіркові), в оазисах Нової долини та ін. Співвідношення відпочиваючих на курортах Червоного моря: 30% єгиптян і 70% іноземців. Планується будівництво великих водноспортивних комплексів на курортах Червоного моря (аквапарки тощо). З метою дотримання екологічних вимог діючими стандартами дозволено будівництво на пляжах будинків, що не перевищують 2 поверхи, планування території передбачає відведення не більш як 20% під закриті приміщення, 80% залишається як відкриті пляжі. Великою популярністю користуються круїзи по Нілу різної тривалості та розміщення у плавучих готелях. Широкого поширення набув конгресний туризм, для розвитку якого створено всі необхідні умови, зокрема, побудовано найбільший на Близькому Сході Конгрес-центр.

Усе це зумовило пропорційні зміни в структурі туризму: якщо раніше класичний пізнавальний туризм становив 80%, то нині - 30%, частка розважального туризму зросла до 70%.

Державою здійснюється сприятлива політика щодо стимулювання діяльності туристичних підприємств через застосування пільг. Новостворене туристичне підприємство, у т. ч. готелі, звільняється від податків на термін від 5 до 10 років. Підприємства сплачують лише податок від чистого прибутку, що є гнучким - від 30 до 48% (у разі, якщо прибуток становить 250 млн. дол. і більше). Державою не виділяються кредити на діяльність туристичного підприємства, але фінансується будівництво туристичних об'єктів, готелів тощо.

Державою створено пільгові умови для інвесторів, що спрямовано, насамперед, на розвиток нових туристичних районів: 1 м2 землі коштує 1 дол., передплата становить 20%, вартість сплачується через 8-10 років після отримання землі, інвестор на 10 років звільняється від сплати податків, але має здійснити заплановану забудову земельної ділянки протягом 3 років. Податок на туристичне обладнання становить не більше 5%. Немає обмежень на трансфер валюти. Все це сприяє тому, що інвестори не тільки зводять туристичні об'єкти, але й займаються розвитком туристичної інфраструктури: будують дороги, електростанції та станції по очищенню води, а також відповідають за дотримання екологічних вимог. У разі, якщо іноземець вирішує повернутися до своєї країни, йому повертаються вкладені гроші.

Спостерігається тенденція до скорочення чисельності іноземних фахівців, які працюють у туристичній галузі Єгипту: нині вони залучаються переважно до надання консультативної допомоги. Проводиться планомірна політика щодо підготовки власних фахівців туристичної галузі.

Зважаючи на велику конкуренцію, що існує на єгипетському туристичному ринку, кожна туристична компанія прагне до зниження цін і покращення якості туристичного обслуговування.

В Єгипті існують готелі категорій 1-5 зірок, а також інші засоби розміщення: квартири, вілли тощо. Класифікація та сертифікація готелів проводиться згідно з міжнародною системою зірок, але враховує запити клієнтів з арабських країн (великою популярністю користується сімейний туризм, пересічною вважається сім'я з чисельністю дітей більше 3) і дещо відрізняється від європейської (наявність у номерах ванн замість душів, квартирне планування номерів тощо). Категорійний сертифікат видається Міністерством туризму Єгипту, що також призначає генерального директора та керівництво готелю.

Розвитку готельного господарства Єгипту сприяє налагодження в країні власного виробництва готельного обладнання, зокрема меблів (80%). Державою здійснюється протекціоністська політика щодо стимулювання розвитку внутрішнього туризму як головного сектора в структурі туристичного ринку, метою якої є досягнення оптимального співвідношення внутрішнього та міжнародного туризму 9:1. Пріоритетне розвиваються сімейний, індивідуальний, місцевий (у межах місця проживання) та профспілковий туризм. Ціни на туристичне обслуговування (заклади розміщення, харчування, транспорт, квитки у музеї тощо) для громадян Єгипту на 50% нижчі, ніж для іноземців. 20% готельного фонду займають вітчизняні туристи, значне їх число розміщується також у квартирах.

Реставрація та утримання історико-культурних пам'яток здійснюється за рахунок держави з коштів, отриманих від діяльності музеїв. Ці питання перебувають у віданні. Ради з старожитностей, підпорядкованої Міністерству культури Єгипту.

Застосовується гнучка система знижок для іноземців: на групову подорож (мінімальна чисельність групи - 6 осіб), подорож чартерними рейсами тощо, що майже зрівнює вартість туристичного обслуговування для громадян і нерезидентів Єгипту, часом роблячи Ті навіть нижчою порівняно з вартістю індивідуального обслуговування для єгиптян.

Значна увага приділяється маркетингу як важливій складовій розвитку туристичної галузі. Для забезпечення ефективності просування єгипетського туристичного продукту на світовому туристичному ринку відкрито 15 закордонних туристичних представництв, що є державними структурами.

У 1996 р. Єгипет витратив 42 млн. дол. на проведення туристичної реклами та маркетингу за кордоном (1 млн. дол. - на рекламу в країнах СНД), з яких 7 млн. - частка приватного сектора, 35 млн. виділено державою. Щорічно Єгипет бере участь у 115 туристичних виставках та ярмарках (міжнародних, регіональних, національних тощо).

Цікавий досвід Єгипту в проведенні маркетингових досліджень туристичних ринків світу й організації у них рекламно-маркетингової діяльності, спрямованої на формування привабливого іміджу країни на світовому туристичному ринку, залучення більшого числа туристів, зростання валютних надходжень до державного бюджету. Заслуговують на увагу форми проведення рекламно-інформаційної діяльності, що останнім часом набувають все більшої популярності та результативності: організація під час туристичних ярмарків «Єгипетських ночей» - фольклорного шоу з презентацією національних страв для туроператорів і журналістів.

Стабільному розвитку туризму в Єгипті значною мірою сприяє активне міжнародне співробітництво на державному та недержавному рівнях, участь у багатьох міжнародних туристичних організаціях і асоціаціях. Статистика міжнародного туризму проводиться згідно з рекомендаціями ВТО Міністерством туризму, МВД та Статистичним центром при Кабінеті Міністрів Єгипту. Планування та декларування туристичних показників здійснює Міністерство туризму.

Чисельність туристів, які прибули до Єгипту підраховує Департамент статистики Міністерства туризму на основі спеціальних анкет, що заповнюються туристами в аеропорту та здаються при проходженні паспортного контролю. В анкеті зазначаються основні дані про особу, в т. ч. вказується мета подорожі, дані одразу ж вносяться у комп'ютер прикордонником, передаються до Департаменту статистики Міністерства туризму, щомісячно складається звіт щодо туристичних прибуттів.

З 1949 р. діє Туристична поліція, що здійснює комплексний контроль за дотриманням чинного законодавства підприємствами та працівниками галузі, перевіряє наявність у них ліцензій та забезпечує захист і безпеку туристів. Діяльність гідів-екскурсоводів регламентується спеціальним законом. Контроль за діяльністю гідів-екскурсоводів здійснює Міністерство туризму разом з Туристичною поліцією.

Підготовку туристичних кадрів здійснюють 6 університетів і 8 туристичних інститутів, середню ланку готують туристичні школи. Постійна увага приділяється в Єгипті проведенню наукових досліджень, зокрема, в питаннях маркетингу, реклами, психології туриста, структури туристичних ринків, підвищення якості туристично-екскурсійного обслуговування тощо.

З метою формування сприятливого туристичного клімату та міжнародного іміджу країни, залучення більшого потоку туристів велика увага приділяється вихованню у місцевого населення «туристичної свідомості», толерантного та гостинного ставлення до відвідувачів, відповідальності за безпеку туристів. Ця робота проводиться на державному рівні: існує спеціалізована телепрограма, а також проводяться роз'яснювальні лекції, радіопередачі, інформаційні видання тощо.

ВИСНОВКИ

Головний висновок можна зробити такий, що велику роль у розвитку туристичної галузі відіграють та багата історико-культурна спадщина, що дісталася Єгипту, а також вміле використання інвестицій для розвитку рекреаційних ресурсів країни. Ця країна приваблива для багатьох самих вибагливих туристів.

У Єгипті знизилася популярність стосовно туристів із Заходу, але не для туристів із країн пострадянського простору. Причини: при сформованій політичній обстановці туристи з західних кран бояться відвідувати арабські країни, а оскільки величезне число готелів було орієнтовано саме на них, то вони втратили значне число клієнтів із Заходу. Туристичний ринок Єгипту негайно відреагував на це зниженням цін на проживання й обслуговування туристів. Це, в свою чергу, ще більш залучило нашого не настільки вимогливого до сервісу і політичних перипетій туриста. Доказом популярності Єгипту на сьогоднішній день служить величезне число щотижневих рейсів на Каїр, Хургаду і Шарм Ель Шейх. Єгипет – один з найпоширеніших напрямків, серед українських туристів. В основному, усі їдуть туди не тільки заради відпочинку, а й ознайомитись з великим історичним надбанням цієї чудової країни. Звичайно, у цій роботі розглянутий і найпоширеніший, рекреаційний туризм, але багато уваги приділятися екскурсійним ресурсам.

Законодавча база туризму спрямована на взаємодію та співпрацю всіх ланок галузі за принципом: приватна власність під контролем держави, раціональне обмеження туристичної діяльності з метою отримання прибутку при ефективній експлуатації та збереженні природно-рекреаційних та історико-культурних ресурсів, народних традицій.

Основними факторами, що сприяють розвитку туризму в Єгипті, є наявність великого історико-культурного та природно-рекреаційного потенціалу та значні обсяги капіталовкладень у розвиток туристичної інфраструктури.

Чітка визначеність туристичного законодавства, а також підтримка туризму з боку держави та суспільства в цілому, забезпечують його стабільний і результативний розвиток. Так, у 1996 р. Єгипет відвідало 3900 тис. іноземних туристів, у тому числі 130 тис. туристів з країн СНД, доход від туристичної діяльності складав 6 млрд. дол. США, в тому числі 3,9 млрд. - від іноземного туризму. Загалом, туризм дає 5% національного доходу країни, а частка Єгипту в світовому доході туризму становить 0,5%.

В Єгипті діє 1200 туристичних підприємств, з них 120 здійснюють всі види турис­тичної діяльності (90% обсягу їх загальної підприємницької діяльності складає ту­ризм), інші мають вузьку спеціалізацію: продаж квитків, транспортне забезпечення, організація паломницьких турів тощо. Найбільший прибуток мають фірми, що працю­ють з американськими туристами.

У галузі постійно зайнято 165 тис. працюючих ( з яких 6,5 тис. екскурсоводи), ще 65 тис. працівників залучається до роботи у періоди максимального зростання турис­тичних потоків. Загалом, діяльність близько 35-40% населення країни пов'язана з туризмом.

У чому секрет популярності Єгипту серед туристів? Відповідей можна дати багато: чудові архітектурні споруди, багате культурне життя, унікальні курорти, широкий спектр туристичних послуг, відмінна національна кухня тощо.

Можна зробити висновок, що незважаючи на напружену політичну ситуацію у світі, Єгипет усе-таки буде залишатися країною номер один для тих, хто хоче виїхати з нашої похмурої зими в тепле літо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Все страны мира: Энцикл. справ. / Авт.-сост. И. О. Родин, Т. М. Пименова. — М.: Вече, 2003. — 560 с.

2. Египет: Путеводитель / Галина Лихачева (отв.ред.), Павел Лукин (пер.), Владимир Петров (отв.ред.). — Paris : Le Petit Fute, 1996. — 187с. : ил. — (Le Petit Fute; Советы туристам).

3. Египет: Туристический справочник- путеводитель. — М. : АСТ, 1997. — 328с.

4. Клопотовская Елена Арсеньевна. Костюм разных времен. — М. : Юный художник, 2003. — (Библиотечка "Юного художника"; Вып.4). — Авт. на обл. не указан. Ч. 1 : Египет. Греция. Рим. — 32с.

5. http://diplomukr.com.ua/news/2010/03/16/1591

6. http://tourlib.net/books_ukr/smal24.htm

7. http://bibliofond.ru/view.aspx?id=480455

1