3.2 Недоліки та напрями удосконалення системи пільгового оподаткування в Україні

Основні недоліки системи пільгового оподаткування в Україні:

- Перелік податкових втрат бюджету і далі зростає;

- Одним із основних недоліків чинної системи пільгового оподаткування є те, що більшість податкових пільг надавалися нетривалий або невизначений термін та призводили до постійних втрат бюджетних надходжень. Навіть за умов обмеження терміну дії окремих податкових пільг він міг щороку продовжуватися. Прикладом є податкові втрати внаслідок надання пільг сільськогосподарським виробникам тваринницької продукції;

- Наявна система надання податкових пільг не дає змоги об'єктивно оцінити їх ефективність і доцільність для окремих галузей економіки. Наприклад, незважаючи на звільнення від сплати податків, виробництво "пільгової" продукції зменшується.

Важливим негативним фактором політики надання податкових пільг є не лише їх обсяг, а у першу чергу, ступінь вибірковості, тобто дискримінації різних секторів економіки. Якщо така дискримінація відповідає різному рівню провалів ринку, то вона є виправданою, якщо ж вона пов'язана з різною активністю зацікавлених груп у діяльності щодо лобіювання податкових пільг, то така активність призводить до викрив­лення розподілу ресурсів економіки (їх перерозподілу у менш ефектив­ні види діяльності) та зниження суспільного добробуту. Тому пільги, які зменшують суспільний добробут, мають бути скасовані навіть у тих ви­падках, коли не існує проблем фінансування державних видатків.

Оскільки податкові пільги за своєю сутністю є прихованою формою субсидіювання платників державою, умовно їх можна назвати податковими витратами. Отже, насамперед треба запровадити надання податкових пільг із застосуванням "касового" методу, який передбачає надходження до державного й місцевих бюджетів усіх нарахованих до сплати податків, зборів і обов'язкових платежів без будь-яких винятків. Це надасть можливість реально оцінити наявний фінансовий ресурс держави. Після закінчення звітного періоду платники податків можуть подати відповідні декларації для проведення остаточних розрахунків із бюджетом з урахуванням пільг, на які вони мають право, у тому числі отримання належних коштів.

Таким чином, пропонується використати принцип податкового кредиту, що застосовується при оподаткуванні доходів фізичних осіб, коли дозволяється зменшувати податкову базу податку з доходів фізичних осіб на суму наданої платником благодійної допомоги, плати за навчання, на частину суми процентів за іпотечним кредитом тощо. В результаті проведеного за підсумками звітного періоду перерахунку здійснюватиметься часткове повернення сплаченого податку.

Податкові витрати мають надаватися за рахунок коштів державного бюджету, виходячи з його можливостей на конкретний рік, та відображатися у звітності про його виконання. Тобто обсяги здійснення податкових витрат мають визначатися, як і видатки, при складанні проекту державного бюджету на плановий рік та обговорюватися під час його прийняття й затвердження. При цьому податкові витрати повинні проводитися за тими самими правилами та вимогами, що й інші бюджетні видатки.

Ще однією пільгою при оподаткуванні податком на прибуток підприємств (що не включена до переліку ДПА) вважається застосування прискореної амортизації, яка дозволяє стимулювати технологічне оновлення підприємств. Проте з 1 січня 2004 року дія даної пільги в Україні скасована. На нашу думку, варто відновити порядок застосування даної пільги для підприємств, що потребують оновлення основних виробничих фондів і дозволити її використовувати не тільки до основних фондів третьої групи, як було передбачено раніше.

Актуальним напрямом розвитку пільгових механізмів щодо оподаткування юридичних осіб є стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності підприємств. Одним із способів такого стимулювання може бути маніпулювання податковими ставками. Так, з метою стимулювання інноваційного розвитку підприємства, які впроваджують інноваційні технології, потрібно оподатковувати за мінімальною ставкою 10% протягом перших чотирьох – п’яти років. Про позитивний досвід застосування знижених ставок податку на прибуток для стимулювання розвитку підприємств свідчать проведені експерименти на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України.

Як доводить зарубіжна практика, важливою інвестиційно спрямованою пільгою щодо оподаткування прибутку підприємств є інвестиційний податковий кредит. Згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" інвестиційний податковий кредит – це відстрочка сплати податку на прибуток, що надається суб’єкту підприємницької діяльності на визначений строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм, з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, що буде отриманий внаслідок реалізації інноваційних програм.

На жаль, крім визначення інвестиційного податкового кредиту, поданого в зазначеному Законі, сьогодні не існує чіткого механізму його застосування. Для України важливо обов’язково визначити величину такого кредиту. А.Савченко та Н.Москалюк пропонують на зразок США поставити величину інвестиційного податкового кредиту залежно від вартості інноваційного проекту. Однак, зважаючи, що даний кредит є лише допоміжним джерелом фінансування інноваційного проекту, його частка не повинна перевищувати 30% вартості інноваційного проекту.

На сьогоднішній день для формування раціональної податкової системи необхідно використовувати регулюючу функцію податкової системи у вигляді надання пільгового оподаткування, але пільги повинні запроваджуватись у виняткових випадках і мати загальнодержавне поширення. Але необхідно уніфікувати ці пільги, різко скоротити їх кількість, зробити більш прозорими та підвищити їх стимулюючі й регулюючі властивості. Також необхідно визначити, що повинно стимулюватися податковими пільгами, а що – шляхом прямого бюджетного фінансування, визначити цілі надання пільг та їх реалістичність.

Дослідження механізму пільгового оподаткування прибутку підприємств в Україні свідчать, що оптимальний період дії податкової пільги становить чотири роки. За менший час пільга не спрацьовує, а за більший виникають можливості зловживань і втрати ефективності.

До основних причин необхідності удосконалення норм національного податкового законодавства в частині використання податкових пільг розробниками Кодексу називалася необхідність скорочення використання таких вилучень з загальних правил оподаткування, недопущення їх застосування у схемах мінімізації податкових зобов’язань, а також необхідності проведення оцінки ефективності використання податкових пільг та встановлення доцільності їх застосування в податковій системі України. Крім того, для стимулювання ділової активності Кодексом передбачено поетапне зниження ставки податку на прибуток, застосування прискореної амортизації основних засобів, а також запровадження строкового звільнення від оподаткування податком на прибуток окремих галузей національної економіки (легка промисловість, літакобудування, суднобудівна промисловість, продукція машинобудування для сільського господарства та ін.). За результатами І півріччя 2011 року в сумі використаних пільг зі сплати податку на прибуток зазначені вилучення були не значними і за складали 6,9 % від загальних втрат бюджету з використаних пільг зі сплати податку.

Окремої уваги заслуговує питання використання в податковій системі альтернативних систем оподаткування, які є сукупністю спрощених режимів оподаткування (в Україні – спрощена систему оподаткування та фіксований сільськогосподарський податок) і характеризуються справлянням чітко визначених податків та зборів з окремих груп суб’єктів господарювання, введені державою з метою спрощення порядку їх нарахування та сплати, а також податкового стимулювання розвитку зазначених суб’єктів підприємництва. При чому на сьогодні в Україні їх застосування має більш соціальний характер, так як саме за рахунок запровадження спрощеної системи оподаткування для малого бізнесу вдалося частково вирішити питання зайнятості населення і тому питання її

реформування було найбільш гострим при прийнятті Податкового кодексу України.

Таким чином, діючий пільговий механізм прибуткового оподаткування в Україні має багато недоліків, водночас і великий регулювальний потенціал. Це вимагає виваженого використання механізму податкових пільг, адже надання економічно необґрунтованих пільг в оподаткування у жодному разі не можна вважати ефективними стимулами та регуляторами підприємницької діяльності. Податкові пільги повинні мати чітке цільове призначення, застосовуватися протягом обмеженого періоду, а їхнє надання – суворо контролюватися державними органами.