2005–2011 Рр.

Станом на	Всього (тис. грн.)	Втрати держбюджету (тис. грн.)	У % до всього	Втрати місцевих бюджетів (тис. грн.)	У % до всього
2005	12 338 011	12 076 553,25	97,88	261 457,41	2,12
2006	13 502 686	13 275 092,58	98,31	227 593,04	1,69
2007	17 472 201	17 021 535,88	97,42	450 665,36	2,58
2008	22 845 418	22 262 298,63	97,45	583 119,78	2,55
2009	28 207 029	27 507 407,54	97,52	699 621,72	2,48
2010	37 127 375	36 133 031,32	97,32	994 343,40	2,68
2011	40 382 569	40 133 977,93	99,38	248 591,44	0,62

Як бачимо, протягом 2005–2011 років 97–99% втрат бюджету внаслідок пільгового оподаткування складають втрати держбюджету, і лише 1–3% – втрати місцевих бюджетів. Аналізуючи дані наведені у таблиці прослідковується тенденція після прийняття нового податкового кодексу у грудні 2010 року до скорочення частки втрат місцевих бюджетів з 2,68% (2010 р.) до 0,62% (2011 р.), на мою думку це є позитивною тенденцією так як місцеві бюджеті в основному знаходяться на фінансуванні у державного бюджету, а також бюджетів вищих рівнів, тому це зменшить кількість трансфертів з бюджетів вищих рівнів, а тому призведе до зменшення адміністративних витрат.

Рис.2.4. Динаміка втрат від надання податкових пільг та податкових надходжень, 2005–2010 рр., млрд. грн.

У 2005–2010 рр. простежується стійка тенденція зростання обсягів втрат бюджету від надання податкових пільг, тоді як у 2009 р. відбулось скорочення податкових надходжень унаслідок світової фінансової кризи (рис. 2.4) хоча втрати від надання податкових пільг продовжили своє зростання. Така тенденція призводить до зменшення обсягів державних фінансів, недофінансування програм соціально-економічного розвитку країни і неспроможності держави виконувати свої функції.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення системи пільгового оподаткування

3.1 Світовий досвід у сфері пільгового оподаткування та можливості його застосування у вітчизняній практиці

Проведемо короткий аналіз зарубіжного досвіду у сфері пільгової системи оподаткування на прикладі Великобританії.

Підприємства Великобританії сплачують податок на прибуток після вирахування певної кількості податкових пільг, неоподатковуваних сум. Основна ставка податку на прибуток у 2011 р. становила 26 %. Знижена ставка 20 % застосовується до невеликих підприємств, у яких річні доходи не перевищують 300 тис. фунтів стерлінгів. Податкова ставка змінюється, поступово знижуючись. У 80-і роки вона становила 52 %, на початку 90-х – 35 %, у кінці 90-х – 33 %, у 2010 році – 28 %, у 2012 році планується оподатковувати прибуток корпорацій за ставкою 25 % .

Для підприємств із щорічними доходами від 300 тис. ф. ст. передбачена пільгова ставка, розмір якої знаходиться між основною і заниженою ставками. Деякі витрати на основні засоби, (наприклад, витрати на машини і обладнання, виробничі споруди, сільськогосподарські споруди, наукові дослідження) супроводжуються податковими пільгами. Для невеликих і середніх компаній у перший рік діяльності податкові пільги на купівлю машин і обладнання становлять 40 %. Надходження ПДВ у бюджетних доходах Великобританії займають друге місце після прибуткового податку і становлять приблизно 17 % бюджету країни. Стандартна ставка ПДВ збільшилася з 17,5 % до 20 % від 4 січня 2011 року. Водночас не оподатковуються податком такі види товарів і послуг: продовольчі товари повсякденного попиту, книги, ліки, імпортні та експортні товари, паливо й енергія для домашнього користування, оплата за воду і каналізацію, будівництво житлових будинків, транспортні послуги. За зниженою ставкою (5 %) оподатковується природний газ, мазут, електроенергія. Зареєструватися в управлінні для сплати ПДВ повинні всі підприємці, які мають очікуваний оборот більше 73 000 фунтів стерлінгів за рік.

У Німеччині Податкові пільги мають, як правило, регулятивний характер, стимулюючи інвестиції в розвиток тих чи інших регіонів, тобто вони спрямовані на економічне вирівнювання. Оскільки розподілений прибуток включено в особисті доходи акціонерів, які також підлягають оподаткуванню прибутковим податком громадян, виникає ситуація подвійного оподаткування цієї частини прибутку.

В Німеччині діє пільгова ставка в розмірі 7 %, за якою оподатковуються основні продовольчі товари і книжково-журнальна продукція.

При обчисленні ПДВ існує ряд особливостей. Так, підприємці з невеликими оборотами звільняються від його сплати. Але при цьому вони позбавляються права відшкодовувати суми податку у встановлених на нього регіонах. Такий підприємець є платником прибуткового податку, а не ПДВ. Він має право відмовитися від звільнення від ПДВ і вести податкові розрахунки на загальних підставах. При середніх доходах підприємець має право на регресивне оподаткування і вносить у бюджет лише 80 % від розрахованої суми ПДВ. Не оподатковуються податком обороти по експорту, медичні послуги і квартирна плата, а також послуги приватних шкіл, театрів, музеїв, благодійних союзів.

У Австрії стандартна ставка ПДВ становить 20 %, а для продовольчих товарів, книжно-журнальної продукції і медикаментів – 10 %. Деякі угоди звільнені від ПДВ, наприклад, фінансові операції, експортні угоди і угоди по продажу землі. Ставка податку на прибуток корпорацій в Австрії знижена у 2005 році до 25 % і залишається такою і у 2013 році.

При цьому передбачається сплата в обов’язковому порядку так званого мінімального корпоративного податку не залежно від результатів діяльності платника (для компаній з обмеженою відповідальністю – 437,5 євро, акціонерних товариств – 875 євро за кожний квартал, або 1 750 і 3 500 євро в рік відповідно). Для новостворених підприємств розмір мінімального корпоративного податку протягом першого року роботи знижений до 273 євро за квартал, або 1 092 євро в рік. У випадку отримання компанією збитку сплата мінімального корпоративного податку переноситься на майбутнє,до отримання прибутку.

В Італії Не оподатковуються купівля-продаж акцій і облігацій, земель, діючих підприємств; надання кредитів; угоди щодо об’єднання підприємств; витрати на медичне обслуговування; народну освіту і культуру; поштові послуги. Звільнені від оподаткування також експортні операції. Перерахування ПДВ фіскальним органам здійснюється щомісячно по підсумках попереднього місяця. Раз у рік складається підсумкова декларація по всьому обороту в рік. Від такої обтяжливої процедури звільнені дрібні підприємства, яким дозволено розраховуватися з державою раз у рік або раз у 6 місяців.

Ставки на прибуток корпорацій у США є диференційованими в залежності від прибутку який отримує корпорація від 0 до 50 000 - 15 %; від 50 000 до 75 000 дол. 7500 дол. + 25 % від перевищення понад 50 000 дол.; від 75000 до 100000 дол. 13 750 дол. + 34 % від перевищення понад 75 000 дол.; від 100000 до 335000 дол. 22 250 дол. + 39 % від перевищення понад 100 000 дол.; від 335000 до 10 млн. дол. 113 900 дол. + 34 % від перевищення понад 335 000 дол.; 10 млн. до 15 млн. дол. 3,4 млн. дол. + 35 % від перевищення понад 10 млн. дол.; 15 млн. до 18 333333 дол. 5 150 000 дол. + 38 % від перевищення понад 15 млн. дол.;

понад 18 333 333 - 35 %.Це пояснюється тенденцією до зниження законодавчих ставок оподаткування, введення ряду податкових пільг корпораціям при його сплаті, використання компаніями прискореної амортизації обладнання і законодавчо встановленим прискореним нормам амортизаційних списань.

В Японії Поточні пільгові процедури, які застосовуються до зниженої податкової ставки (10%) на дивіденди та доходи з капіталу від акцій, зареєстрованих на біржі, планується продовжити на 2 роки. При цьому ставка буде підвищена до офіційної ставки (20%) з січня 2014 року. Передбачено, що впровадження так званої японської системи ISA буде відстрочено до січня 2014 року. У сфері оподаткування корпорацій діючу ставку корпоративного податку (включає в себе державні та місцеві податки) передбачено знизити на 5% з метою залучення внутрішніх інвестицій та створення робочих місць. З цією метою діючий податок з корпорацій буде знижений з 30% до 25,5 (на 4,5%). Пільгову ставку корпоративного податку для малих і середніх підприємств планується знизити з 18% до 15%.

У Франції по податку на додану вартість застосовуються пільги для оподаткування товарів, робіт і послуг,вироблених і проданих у країні. Продажем визнається у Франції такий продаж, коли реалізація товарів, виконання робіт і послуг за умовами договору фактично виробляється в країні. Однак операції, які відносяться до експортних і які сплатили ПДВ, можуть скористатися правом на відшкодування ПДВ.

Щодо імпортних операцій, то вони підлягають оподаткуванню згідно з внутрішнім правом.

У законодавстві Франції передбачено два види звільнення від ПДВ.

До першого відносять компенсації ПДВ по експорту і компенсації в результаті різних ставок при купівлі і продажу. Звільняються також від ПДВ три види діяльності: діяльність суспільного і благодійного характеру; освіта: початкова, середня, вища і професійна; медицина і медичне обслуговування.

Крім того, від сплати ПДВ звільняються всі види страхування, казино, лотерея.

До другого виду звільнення від ПДВ належить надання можливості платнику вибирати – платити ПДВ чи прибутковий податок.

До таких видів діяльності належать: здача в оренду приміщень для будь-якого виду економічної діяльності; фінансова і банківська справа; літературна, спортивна, артистична діяльність,муніципальне господарство.

На сьогодні ПДВ у Франції має такі ставки:

– основна ставка 19,6 % застосовується для всіх операцій, по яких інші ставки не передбачені;

– знижена ставка 5,5 % діє при реалізації більшості продовольчих товарів, які реалізуються в продуктових магазинах, а їжа, яка реалізується в ресторанах, оподатковується за стандартною ставкою; продукція сільськогосподарського призначення; книги і медикаменти. Таку саму ставку застосовують і до окремих видів послуг: туристичні і готельні послуги, вантажні і пасажирські перевезення, видовищні заходи, обіди для працівників підприємств.

Знижену ставку 2,1 %застосовують до періодичних видань, газет і деяких видів фармацевтичних товарів.

Аналіз статистичних даних по рентабельності дозволяє зробити висновок, що ринкові закони конкуренції не працюють на економічному просторі України. Галузева рентабельність відрізняється на декілька порядків. У кращих умовах перебувають підприємства енергетичного сектору і сировинних галузей, які в змозі підтримувати необхідний рівень цін у неконкурентному середовищі. Тобто, оподаткування повинно враховувати такі нерівномірності доти, поки погано працюють закони галузевої та міжгалузевої конкуренції і норма прибутку не усереднена. За допомогою податкової ставки можна вирішити, з одного боку, завдання створення рівних економічних умов для всіх економічних суб’єктів, що стимулює конкурентні відносини, а з іншого – створення кращих умов для підприємств, які інвестують свої доходи в модернізацію виробництва і наукові дослідження. Тому в українській практиці податкова ставка повинна бути низькою, але не однаковою для всіх підприємств. Мінімальну ставку 16 % доцільно застосовувати до підприємств з невеликим і середнім рівнем рентабельності.

Перехід до системи ПДВ у країнах Західної Європи в кінці 60-х на початку 70-х років був обґрунтований політичною і економічною доцільністю. Однак, якщо фактор політичної необхідності був загальним для всіх, то аргументами економічного спрямування були особливості систем оподаткування кожної країни. Щодо податку на прибуток корпорацій, то для нас цікавим є те, що регулятивна функція цього податку пов’язана з використанням прискорених методів амортизації та різними ставками з урахуванням доходів підприємств. Можливість використання різних ставок по податку на прибуток корпорацій насамперед була створена для підтримки малого бізнесу.

Порівняльний аналіз моделей податку на додану вартість і податку на прибуток корпорацій чітко показує, що проблеми, які виникли у цей період у зарубіжних країнах, багато в чому мають однорідний характер, але кожна країна вирішила їх по-своєму. Об’єднує їх усіх намагання максимально врахувати інтереси учасників податкових відносин – фіскальних органів і платників податків.

На мою думку щодо пільгового оподаткування ПДВ в Україні було би доцільно застосувати практику Австрії, Франції, Німеччини щодо застосування знижених ставок до продовольчої групи товарів, журнально-книжкової продукції та насамперед медикаментів. Можливо також застосування зниженої або нульової ставки по фінансовим операціям, проте у нас існує така практика. Її можливо вдосконалити введенням знижених ставок замість звільнення від оподаткування. Тобто Україні потрібно змінити пільгові категорії товарів вдосконалити систему введенням знижених ставок, мінімізувати кількість категорій які не є об’єктом оподаткування, переглянути категорії які звільнені від оподаткування, а також застосовувати знижені ставки замість нульової. Це призведе до зниження втрат внаслідок пільгового оподаткування, та сприятиме розвитку харчової промисловості, яка є пріоритетною в нашій економіці.

Податок на прибуток корпорацій пільгових ставок не має передбачати, така практика застосовується в Австрії та Великій Британії, а саме 25%, проте щодо розміру ставки потрібно провести додаткове дослідження, попередньо ставку необхідно встановити не нижче ніж 25%.

Отже провівши аналіз та оцінку зарубіжногодосвіду скаладається така ситуація, Україна має всі можловості прийняття зарубіжного досвіду. Деякі тенденції вже застосовуються в нашій країні, проте в різних формах. Система пільгового оподаткування в Україні є перспективною і потребує розвитку, прийняття зарубіжного досвіду та застосування його на практиці матиме позитивний вплив на податкову систему України, та на економіку в цілому. Основним напрямом в якому потрібно проводити зміни і дослідження має бути зменшення втрат від пільгового оподаткування.