Функціональні зв’язки апк

 2. Регіональні особливості галузевої та територіальної організації основних сфер АПК світу

1. Зернове господарство (провідна роль) Китай, США, Індія.

2. Олійні: соняшник (Росія, Україна), арахіс (Індія, Китай), оливи (країни Середземномор’я).

3. Ефіроолійні, тонізуючі: какао (Африка, Пд. Америка), чай (Індія, Китай), кава (Бразилія).

4. Каучуконоси (Малайзія).

5. Цукроносії: цукрова тростина (Бразилія), цукровий буряк (Україна).

6. Текстильні: бавовник (Узбекистан), льон (СНД), джут (Індія).

7. Наркотичні: тютюн (Китай), опійний мак (Пакистан).

8. Крохмаленосії: картопля (Західна Європа).

9. Сади і виноградники: Італія, Франція.

10. Овочівництво: Європа, Пн. Америка.

Провідна галузь – ВРХ Європа, Азія, Пн. Америка

Свинарство: м’ясне, м’ясо-сальне, сальне, беконне Пн. Америка, Європа

Вівчарство: м’ясо-шерстне, багатоцільове, м’ясо- вовняне, овчинно-шубне Нова Зеландія, Аргентина, Австралія

Птахівництво: кури, качки, індики Китай, США, Франція

Інші: верблюдярство Африка, Азія

Рибництво: лосось, сьомга, карась Японія, Китай, Скандинавські країни

 3. Загальна характеристика та оцінка рослинницько-продуктових та тваринницько-продуктивних підкомплексів АПК України

Основні райони поширення

Скотарство	Карпати, Лісостеп, Полісся, Степ
Свинарство	Лісостеп, Степ, Полісся
Вівчарство	Степ, Карпати
Птахівництво	Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Луганська, Одеська, Львівська обл. та АР Крим
Кролівництво	Чернігівська, Черкаська, Сумська, Полтав­ська, Миколаївська, Кіровоградська обл.
Рибне господарство	У ставках і водоймищах Дніпра, Дністра, Пд. Бугу, Сіверського Дінця, в озерах та лиманах
Бджільництво	Поширено всюди
Шовківництво	Степ і частково Лісостеп
Звірівництво	Львівська, Вінницька, Волинська, Київська, Чернігівська, Полтавська обл.
Конярство	Карпати, Закарпаття, Полісся, Поділля

 4. Проблеми та шляхи вирішення продовольчої проблеми світу

• Світову продовольчу проблему світу називають однією із головних невирішених проблем. Роль АПК у забезпеченні національної і продовольчої безпеки суспільства є визна­чальною.

За останні 50 років у виробництві продовольства досяг­ну­то істотного прогресу – чисельність людей, що недоїдають і голодують, скоротилася майже удвічі, але чимала частина населення планети відчуває дефіцит продуктів харчування – понад 800 млн осіб, а нестачу продовольства за калоріями – кожен сьомий.

Найбільш нужденні (менше 2000 ккал на душу насе­лення на день): Того й Монголія; більше 3000 ккал – Аргентина, Бразилія, Індонезія, Марокко, Мексика, Сирія і Туреччина.

Згідно з прогнозами до 2010 р. частка населення до загальної кількості становитиме: у країнах, що розвиваються (93 країни), – 11%, Африка (південніше Сахари) – 32%, Бли­зькій Схід і Північна Африка та Латинська Америка – по 6%, Східна Азія – 4%, Південна Азія – 12%.

• До недостатнього забезпечення населення продуктами харчування призвели:

• У сучасному світі голодує понад 0,5 млрд та 1 млрд осіб не доодержують необхідної кількості їжі.

• Ареали суцільного голоду: більшість країн Африки, Латинської Америки, Азії (Ефіопія, Чад, Нігерія, ЦАР, Гаїті, Сальвадор, Болівія, Мальдіви).

• У найбільш небезпеці перебувають країни з ризикованими умовами землеробства (Нігерія, Болівія, Гаїті), де забезпе­ченість їжею становить 80–85%.

• Це призводить до значної роздробленості земельних діля­нок, через що великі родини не в змозі себе прогодувати.

• За даними міжнародних експертів, найближчі 20 років виробництво продовольства буде здатним задовольнити попит населення на продукти харчування, навіть якщо воно буде щорічно зростати на 80 млн осіб. При цьому, зусилля світового співтовариства щодо вирішення продовольчої проблеми приведуть до реального підвищення рівня спожи­вання продовольства у країнах, де спостерігається його нес­тача, а саме у країнах Азії, Африки й Латинської Америки, а також Східної Європи.

• Нині у сільському господарстві використовується менше половини можливих територій (переважно не викорис­товуються незручні землі). Для їх освоєння потрібні занадто великі кошти.

• Якщо повсюдно родючість земель підняти до рівня країн Західної Європи, то можна прогодувати 10 млрд осіб.

• Наприклад, у США замінником м’яса та інших продуктів харчування стала соя, з якої одержують шинку, морозиво, крупу, чіпси тощо.