- •1. Походження культури. Процес культурогенезу на території України.
- •2. Матеріальна культура землеробів та скотарів.
- •3. Культура скіфо-сарматської доби
- •4. Писемність і освіта. Літописання Київської Русі.
- •5. Виникнення і розвиток укр. Мови у польсько-литовську добу.
- •6. Реформаційний рух, братства та їхні школи. Острозька та Києво-Могилянська академії.
- •7. Українське бароко в архітектурі козацько-гетьманської держави.
- •8. Нова українська література та поезія в часи пробудження української національної свідомості.
- •9. Модернізм в архітектурі початку хх ст.
- •10. Українське національно-культурне відродження 20-х років хх ст.
- •11. Живопис і нові форми мистецтва сучасної української культури.
- •12. Становлення культури як один із аспектів людини та суспільного способу життя.
- •14. Мова, писемність, освіта населення міст-держав Північного Причорномор’я.
- •15. Монументальне мистецтво, іконопис, книжкова мініатюра Київської Русі.
- •16. Архітектура та будівництво України у складі Великого князівства литовського.
- •17. Передумови формування українського театру. Музичне життя в козацько-гетьманську добу.
- •18. Особливості розвитку української культури на початку хх ст. Освітній та науково-технічний рівень.
- •19. Національна культура в умовах панування радянської ідеології 30-50 рр. Хх ст..
- •20. Літературне життя, театр, кінематограф першої пол. Хх ст.
- •21. Постмодернізм як плюралізм стильових напрямків в українському мистецтві сьогодення.
- •22. Культура неолітичного населення України.
- •23. Архітектура Київської Русі.
- •24. Осередки культури в Україні хіу – сер. Ху ст.: освіта, книгописання.
- •25. Книгописання, друкарство, архітектура др. Пол. Хуі – сер. Хуіі ст..
- •26. Малярство монументальне та станкове. Становлення світського живопису та портрету.
- •27. Класична архітектура хіх – поч. Хх ст.
- •28. Скульптура та малярство на поч. Хх ст.
- •29. Поезія та літ-ра др. Пол. Хх ст.
- •30. Українська барокова літ-ра.
16. Архітектура та будівництво України у складі Великого князівства литовського.
Постійна загроза нападу ворогів і боротьба проти різних завойовників вумовили своєрідний архітектурний тип – будинок-фортецю, який згодом переріс у фортецю замок. Для оборонних цілей також використовувались господарські будівлі та церкви. Оборонні споруди зводилися з місцевих та привізних матеріалів, здебільшого з каменю й дерева.Фортеці будували місцеві майстри, які завжди враховували рельєф місцевості. Наприклад, у Кременці високі й міцні стіни оточували тісно забудований двір, у центрі якого стояла церква-фортеця. Оборонні комплекси будували у стратегічно вигідний місцях.Найяскравішим зразком феодального замку можна вважати Хотинську фортецю: 30-40 метрові башти, стіни яких дорівнюють висоті 12-13-поверхового сучасного будинку, товщина їх 5-6 м. Фасад замку декоровано орнаментом із червоної цегли, що нагадує народну вишивку.Після звільнення від татаро-монгольської залежності починається активне спорудження церков і монастирів. Так, у Львові перебудовується вірменська церква і зводиться собор святого Юра, у Луцьку – собор Івана Богослова.Територія України обіймає різні природні регіони, кожний з яких має певні характерні особливості. Це зумовило пошуки майстрами архітектурних стильових ознак, характерних для певної місцевості. Визначаються два великих напрями: один продовжує традиції кам’яного будівництва ХІІ-ХІІІ ст., інший спирається на досвід розвитку народної дерев’яної архітектури. Але в обох легко простежуються стильові ознаки оборонних споруд – вузькі вікна-бійниці, замість бань – оборонні башти. Найяскравіші зразки – українська церква в Зимно, Троїцька церква у Межиріччі, біля Острога, та церква-фортеця у Сутківцях.Для архітектурних споруд цього періоду характерні відчутні впливи Молдавії та країн Балканського півострова, особливо в прикарпатських районах.
Коли на включених до складу Польщі західноукраїнських землях внаслідок перенесення на місцевий ґрунт європейської будівельної традиції поширюється мурована оборонна архітектура, витісняючи на дальший план притаманні попередній епосі дерев’яно-земляні укріплення, які й надалі зберігалися у вжитку й мали чимале поширення, на "литовській" території України і далі продовжували активно використовувати дерево, не переходячи на привнесений з Європи тип мурованого оборонного будівництва.Підсумовуючи, слід додати, що вироблене й утверджене співіснування двох напрямів розвитку будівельної справи — пов’язаного з продовженням власних традицій з-перед середини XIV ст. і привнесеного після цього періоду відгалуження європейського будівництва — визначило основні тенденції розвитку архітектури і будівництва на українських землях у наступні періоди їхньої історії.
Абстракціоні́зм, абстрактне мистецтво, безпредметне мистецтво, конфігуративне мистецтво — одна з течій авангардистського мистецтва. Виникла на початку ХХ ст. Філософсько-естетична основа абстракціонізму — ірраціоналізм, відхід від ілюзорно-предметного зображення, абсолютизація чистого враження та самовираження митця засобами геометричних фігур, ліній, кольорових плям, звуків.