Розрахунок балансу завантаження обладнання:

Для агрегатів з технологічною спеціалізацією (більшість металообробного і деревообробного обладнання) розрахунокВП зодиться до визначення пропускної можливості обладнання і розрахунку коефіцієнту його завантаження, тобто до складаннябалансу завантаження обладнання.

Основні етапи розрахунку балансу завантаження обладнання:

1. Раціональний розподіл видів робіт за групами взаємозамінюваного обладнання.

46

4.4. Динамічні показники виробничої потужності. Баланс виробничої потужності

Зміна вп за рахунок наступних факторів:

Баланс виробничої потужності включає:

1. Розрахунок вхідної потужності на початок планового періоду (ВП_п.р.);

2.  Розрахунок вихідної потужності на кінець планового періоду (ВП_к.р.):

ВП_к.р.= ВП_п.р. + П_{б +} П_р + П_о + П_зм – П_в - П_ін. , (4.10.)

де П_б – потужність, що введена за рахунок нового будівництва,

П_р - потужність, що введена за рахунок реконструкції підприємства;

31

32

45

5. Вп підприємств побутового обслуговування

(визначається на підставі даних про продуктивність фарбувального та обезжирювального обладнання)

ВП_по = ,(4.8.)

де З – разове завантаження обладнання, кг;

п_ц - кількість виробничих циклів в годину;

q - коефіцієнт використання обладнання.

6. Вп підприємств легкої промисловості

(визначається на основі максимального використання потужностей оздоблювальних виробництв з врахуванням ресурсів суворих тканин)

виробництво волокна (в т):

, (4.9.)

де N – cередньорічна кількість заправленого на даному підприємстві             обладнання;

Д – число днів роботи підприємства в році;

К_зм – коефіцієнт змінності роботи обладнання;

t_зм - тривалість робочої зміни, год.;

К_o – коефіцієнт використання працюючого обладнання;

П – годинна продуктивність випускаючого обладнання, кг.

Особливості розрахунку вп в багатономенклатурних галузях

В багатономенклатурних виробництвах (машинобудування, швейне, трикотажне та інш.) проводять укрупнення номенклатури шляхом об'єднання різних найменувань виробів в групи по конструкторсько-технологічній подібності. Кожну групу виробів приводять до одного базового виробу – представнику. Наприклад:

Вироби	Трудомісткість по діючим нормам, н/год	Коефіцієнт при-ведення виробу до виробів- представників	Кількість виробів згідно виробничої програми	Приведена кількість виробів представників
А1	580	1,0	1250	1250
А2	465	0,95	230	218
А3	610	1,1	450	495
			1930	1963

Таким чином, замість трьох найменувань виробів в розрахунок піде лише один виріб обсягом 1963 одиниці.

44