Hotska_mova_Teksty_komentar_slovnyk

hors (ім., чол.р.-a-) перелюбник; розпусник, || ді. hórr (чол.р.); hóra (ж.р.); да. hōre (жін.р.); двн. huor(r)a (жін.р.); снн. hore

|| Порів.: дінд. kāmáyatе бажає; лат. carus(a,um) дорогий;

любий; латис. kārs охочий; ласий до кого-чого; жадібний; д.ірл. cara друг; caraim кохаю, люблю

Сучасн. нім. Hure, голланд. hoer, сучасн. англ. whore hrainei (ім., жін.р.-n-) чистота || двн. reinî, hreinî. Див. hrains hraineins (ім., жін.р.-і/о-) очищення. Див. hrainjan

hrainjan (слб.дієсл. 1) чистити; очищати || двн. (h) reinen, hreinian, а також дс. hrênon; двн. hreinôn, reinôn. Див. hrains.

Порів.: сучасн.нім. reinigen

hrains (прикм. –i/ja-) чистий || ді. hrein(n); дфр. rēne; дс. hreini, hrêni; двн. (h)reini

|| Порів.: грец. κρίνω відділяти; розділяти

Сучасн. нім. rein, голланд. rein

hraiwadubo (ім., жін.р.-n-) голуб || Порів.: ді. hrǽ; да. hrǣw, hrāw труп; дфр. hrē; дс., двн. hrêo труп; а також ді. dúfa; да. dūfe;

дфр. dūve; дс. dûƀa; двн. tûba голуб

Сучасн. нім. Taufe, голланд. duif, а також порів.: сучасн.англ. dove (із сканд.)

hramjan (слб.дієсл. 1) розпинати

|| Порів.: грец. κρεμάννàμι, κρεμαννύω вішати, підвішувати; литов. kàrti, kariù вішати; повісити

hropjan (слб.дієсл. 1) гукати, кричати || ді. hrópa, да. hrōpan, дфр. hrōpa, дс. hrôpan; двн. (h)ruoffen, а також ruofan. Див. hrops || Порів.: лат. crepo(are) брязкати, стукати

Сучасн. нім. rufen,голланд. roepen

hrops (ім., чол.р.-a-) поклик, клич; крик || ді. hróp; да. hrōp; двн. hruof.

hrot (ім., сер.р. –a-) дах, покрівля || ді. hrót

hroþеіgs (прикм. –jа-) переможний, торжествуючий; славний || ді. hróðugr; да. hrēþіg

hrugga (ім., жін.р.-o-) палиця, ціпок; посох || да. hrung ціпок; двн. runga; свн. runge

Голланд. rong; сучасн.англ. rung, а також порів.: сучасн.нім. Runge

hrukjan (слб.дієсл. 1) кукурікати

281

|| Порів.: грец. κραυγή крик; κραυγάνομαι кричати; литов. kraũkti, kraukiù крюкати, а також литов. kriũkti, kriũkiù

рохкати, хрюкати; укр. крюкати.

huggrjan (слб.дієсл. 1) голодувати || ді. hungra, да. hyngran, дфр. hungera, дс. (gi) hungrian, двн. hungiren; hungaren. Див. huhrus.

Сучасн.нім. hungern, голланд. hongeren, а також порів.: сучасн.англ. to hunger

hugjan (слб.дієсл. 1) думати; гадати || ді. hyggja; да. hycgan; дфр. hugia; дс. huggian; двн. huggen, huckan. див. hugs1

hugs1 (ім. чол.р.-a?-) розум || ді. hugr думка; да. hyge розум, думка,

почуття; дс. hugi; двн. hugu, hugi розум, думка, почуття, а

також порів.: дфр. hei; да. gehygd; hugs2 (ім.., сер.р. –а-) поле

huhrus (ім., чол.р.-u-) голод || ді. hungr; да. hungor; дфр. hunger; дс., двн. hungar

|| Порів.: дінд. kákatē відчуває спрагу; грец. κάγκανος сухий, висушений; литов. kankà му́ка, мучення

Сучасн. нім. Hunger; голланд. honger; сучасн. англ. hunger hulistr (ім., сер.р. -а-) покривало; пелена, покрив || ді. hulstr

вмістище, вмістилище, а також порів.: да. helustr, heolstor, heolster схованка, укриття, захисток. Див. huljan

huljan (слб.дієсл. 1) закривати; ховати; утаювати || ді. hylja; да. hyllan, behyllan; дс. bihullian; двн. hullan, hullen, а також порів.: дфр. hela, hella; да. helan, helian; дс., двн. helan

утаювати

Сучасн.нім. hüllen, а також порів.: hehlen; голланд. helen hulþs (прикм. –a-) прихильний, ласкавий, доброзичливий || ді. hollr;

да. hold вірний; милостивий; дс., дфр., двн. hold милий, любий || Порів.: лат. ausculto(are) прислухатися, слухати уважно

Сучасн.нім. hold

hulundi (ім., жін.р.-jo-) печера. Див. huljan

hunda (ім., сер.р., мн.) сотні || ді. hund; да., дфр., дс. hund; двн. hunt

сто

|| Порів.: дінд. śatám; авест. satƏm; грец. ˜κατόν; лат. centum;

укр., рос, сто; д.ірл. cēt

Порів.: сучасн.нім. Hundert, сучасн.англ. hundred hundafaþs (ім., чол.р.-i-) сотник. Див. hunda.

282

|| Порів.: дінд. śatápatiś, śatám сто, pátis господар, грец.

δεσπότης, δεσπότας хазяїн, господар, також лат. centum сто і potis могутній; який може

hunds (ім., чол.р. -a-) собака || ді. hundr; да., дс., hund; дфр. hund; двн. hunt

|| Порів.: дінд. śvā́-(род.в. śúnas) собака; грец. κύων (род.в.

κυνός) собака; лат.canis(is) чол.р. собака, пес; латис. suns

собака; д.ірл. cú (род.в. соn)

Сучасн.нім. Hund, голланд. hond, сучасн. англ. hound hunsl (ім., сер.р.-a-) жертва || да. hūsel, hūsul, hūsl (сер.р.)

причастя; святі дари; двн. hûsl

Сучасн.англ. housel (арх., іст.)

hunslastaþs (ім. чол.р.-i-) вівтар, олтар, жертовник. Див. hunsl,

staþs1

hups (ім., чол.р.-i-) стегно || ді. huppr, да. hype, двн. huf

|| Порів.: грец. κàφός згорблений; зігнутий; лат. cubitus (і) лікоть (руки); рука

Голланд. heup, сучасн.англ. hip

huzd (ім., сер.р.-a-) скарб || ді. hoddr, hodd; да. hord; дс. hord, horth; двн. hort

|| Порів.: лат. custos(odis) страж, сторожа

Сучасн.нім. Hort, сучасн.англ. hoard

huzdjan (слб.дієсл. 1) збирати скарби, складати скарби || да. hordian, а також порів.: двн. gihurten. Див. huzd

Сучасн.англ. to hoard

hwssopo, hyssopo (ім., жін.р.-n-) запозичення гісоп (бот.) || Порів.: грец. Þσσωπος

#

#a (пит.займ., сер.р.) що || ді. huat, hvat; да. hwæt; дфр. hwet; дс. hwat; двн. (h)waʐ. Див. #as

|| Порів.: авест. kaţ; дінд. kát; лат. quod що, укр., що, рос. что Сучасн.нім. was; голланд. wat; сучасн.англ. what

#adre (присл.) куди || Порів.: да. hwæder, hwider, а також hwyder.

Див. #ar

283

Cучасн.англ. whіther (арх.)

*#airban (слн. дієсл. III) бродити; блукати; проходити; іти || ді. hverfa вертіти, обертати; да. hweorfan обертати; крутити;

мандрувати; дфр. hwerva; дс. hwerwan, hwerƀan бігати, ходити, бродити; двн. hwerban, werben, (h)werfan

повертатися; обертатися

Сучасн.нім. werben

#airnei (ім., жін.р.-n-) череп; #airneins staþs череповище; лобне

місце || ді. hverna горщик, hverr котел; да., двн. hwer котел

|| Порів.: дінд. carús горщик, котел, укр., рос. чара; д.ірл. coire

котел; cern блюдо

#aiteis (ім., чол. p. –ja-) пшениця || ді. hveіti; да. hwǣte; дфр. hwēte; дс. hwêti; двн. hweiʐi, weiʐі. Див. #eits

Сучасн.нім. Weizen, голланд. weit, сучасн.англ. wheat

#aiwa (присл., спол.) як; яким чином; як - небудь, якось; (у

порівняннях) неначе, наче; чи; то чи, хіба ж || Порів.: ді. hú;

да. hū; дфр. hū, hō; дс. (h)wô, hwuо; двн. (h)wêo, (h)wео, (h)wіo, (h)wê, wî, wuо

Сучасн. нім. wie, голланд. hoe, сучасн.англ. how

#an (присл.) коли; коли-небудь; як, скільки, || ді. hvé; да. hwеnne,

hwonne, hwаnne коли; дфр. hwanne, hwenne якщо, коли; поки; дс. hwan коли; двн. (h)wanne, (h)wenne коли, якщо; крім, адже || Порів.: авест. kƏm як; лат. quum(cum), quom (арх.) коли,

тоді як; д.ірл. can коли, вал. pan коли

Сучасн.нім. wenn, wann, сучасн.англ. when

#anhun (присл.) коли-небудь; ніколи (в запереч.). Див. #an

#ar (присл.) де || ді. hvar, а також порів.: да. hwǣr, hwār; дфр. hwēr;

дс. hwâr; двн. (h)wâr, wâ

|| Порів.: дінд. kárhi коли; авест. kū де; лат. cur чому, від чого; литов. kuŕ де; алб. кur коли, вал. pyr чому

Сучасн.нім. wo; голланд. waar; сучасн.англ. where

#arbon (слб.дієсл. 2) бродити; ходити || ді. horfa, hvarfa; да.

hweаrfian, hwierfan; дс. hwar(a)bon; двн. (h)warbôn. Див.

#airban

#arjis (пит.займ.) хто; котрий || ді. hverr котрий

284

|| Порів.: литов. kurìs, kurs̃ котрий, котра

#arjizuh (неозн.займ.) кожний, усякий. Див. #arjis

#as (пит.займ., чол.р.) хто, що; хтось; хто-небудь || да., дфр. hwā,

а також порів.: дс. hwê, hwie; двн. (h)wer

|| Порів.: дінд. kás; литов. kàs; а також лат. quis хто, що Сучасн.нім. wer; голланд. wie; дат. hvo; сучасн.англ. who

#ashun (неозн.займ.) хто-небудь; хтось; ni #ashun ніхто. Див.

#as

#aþ (присл.) куди. Див. #a, #ar

#aþar (пит.займ.) котрий з двох || ді. hvaðаrr, а також hvárr; да.

hwæþer, hweþеr, hwæder, hwaþеr; дфр. hwed(d)еr; дс.hwedar, hwethar; двн. hwedhar, (h)wedar. Див. #as

|| Порів.: дінд. katarás; авест. katāra-; грец. πότερος; литов. katràs, укр. котрий, рос. который

Сучасн.нім. weder; сучасн.англ. whether

#aþaruh(неоз.займ.) кожний з двох; обидва.. Див. #aþаr, uh

#aþjan (слб.дієсл. 1)випускати піну, пускати піну. Див.#aþo

#aþo (ім., жін.р.-n-) піна

|| Порів.: дінд. kváthati (він) варить, кип’ятить; kvāthas

відвар; укр., рос. квас

#aþro (присл.) звідки, відкіля. Див. #aþ

|| Порів.: санскр. kútra де; авест. kuθrā де

#azuh (неозн.займ.) кожний. Див. #as, uh

#e (присл.) як; яким чином; наскільки; (пит.займ.) ким, чим;

(неозн.займ.) як-небудь || Порів.: ді. hví; да. hwī, hwў; дс. hwî.

Див. #a

Порів.: сучасн.англ. why

#eila (ім., жін.р.-o-) час; мить; година; пора року || ді. hvíla ліжко,

а також порів.: hvīld – відпочинок; да. hwīl; дфр. hwīle; дс. hwîla; двн. (h)wîla час

|| Порів.: дінд. cirám довгий час; лат. quies спокій, відпочинок; укр. – кій у спокій

Сучасн.нім. Weile, а також порів.: derweil; голланд. wijl, сучасн.англ. while

285

#eila#aіrbs (прикм.-а-) миттєвий, скороминучий. Див. #eila

#eits (прикм.-а-) білий || ді. hvítr; да. hwīt; дфр. hwit(t); дс. hwît; двн.

(h)wîʐ.

|| Порів.: санскр. śvítna- білий; укр. світло, світити, рос. свет, светить

Сучасн.нім. weiß; сучасн.англ. white

#ileiks (пит. займ., прикм.-а-) котрий, який, якийсь || да. hwеlc; дфр.

hwel(і)k; двн. (h)welîh, а також порів.: ді. hvílíkr; да. hwilc; дс. hwilîk, hwilîс. Див. #a.

Сучасн.нім. welch, а також порів.: сучасн.англ. which

#o (пит.займ., жін.р.) хто, що. Див. #as

|| Порів.: дінд.kā́

*#opan (слн. дієсл. VII, мин.час #ai#op) хвастати; хвалитися;

хвастатися, похвалятися || да. hwōpan загрожувати

#ota(ім., жін.р.-o-) погроза, загроза || ді. hót

|| Порів.: дінд. cōdana-m підбурювання; збудження

#otjan (слб. дієсл. 1) погрожувати, загрожувати || ді. hóta, а також двн. hwâʐan проклинати. Див. #ota

I

.ib. 12

iba, ibai (пит. частка) чи ж; хіба; хіба не; (спол.) щоб не || ді. ef

якщо, коли; да. gif, gyf; дфр. jef, ef, of; дс. ef, of; двн. ibu, obe, ube, оbа

Сучасн. нім. ob; голланд. of; сучасн. англ. if

ibna (слб. прикм.) подібний, схожий || Порів.: да. efne (присл.); дфр. efne; дс. efnо; двн. ebаnо гладкий, рівний. Див. ibns

ibns (прикм. -а-) рівний, подібний || ді. jafn; да. efn, efen; дфр. even,

іven; дс. eƀan; двн. eban, еpan рівний, гладкий

Сучасн.нім. eben; голланд. even, effen; сучасн.англ. even ibuks (прикм. -а-) той, що відійшов; той, що відступив назад ||

Порів.: двн. ippichôn відкочуватися

286

|| Порів.: дінд. ápara наступний, подальший

*idreiga (ім., жін.р. -о-) розкаяння, каяття; покаяння || ді. iðrast, а

також iðrar

idreigon (слб. дієсл. 2) каятися, розкаюватися. Див. idreiga

idweit (ім., сер.р. -а-) сором, стид, ганьба || да. edwīt; дс. edwît; двн.

itiwîz, itawîʐ докір, закид

idweitjan (слб. дієсл. 1) ганьбити, сварити, докоряти || двн.

itawîʐʐen. Див. idweit

iftuma (прикм., найвищий ст. порів.) наступний; iftumin daga

наступним днем

ik (особов. займ.) я || ді. ek; да. ic; дфр., дс. ik; двн. ih

|| Порів.: дінд. ahám; авест. azem; грец. ™gè, ™gèn; лат. ego;

д.прус. es; латис. es; ст.слов. azъ; укр, рос. я; вірмен. es Сучасн. нім. ich; голланд. ik; сучасн. англ. I

ikei (відн. займ.) я, котрий; я, що. Див. іk, еі.

in (прийм. з дав., знах.в.) в, до, серед, біля, коло; (з род.в.) через

(кого, що), за (що) || ді. i; да., дфр., дс., двн. in || Порів.: грец. ™ν в; лат. in, д.прус. en Сучасн. нім. in; голланд. in; сучасн. англ. in

inagjan (слб. дієсл. 1) боятися, страхатися, страшити, лякати.

Див. agis

inatbairan (слн. дієсл. IV) принести, проносити у середину. Див. atbairan

inatgaggan (слн. дієсл. VII неправ.) входити, увійти. Див. atgaggan indrobnan (слб. дієсл. 4) тривожитися, збуритися, схвилюватися,

засмучуватися, бентежитися. Див. drobjan

infeinan (слб. дієсл. 4) зглянутися, мати милість, змилосердитися ingaleikon (слб. дієсл. 2) уподібнюватися, порівнювати. Див.

galeikon

ingardja (ім., чол.р. -n-) співгромадянин; (мн.) домашні. Див. gards ingib (ім., сер.р. -а-) отрута. Див. giban

inilo (ім., жін.р. -n-) вибачення, пробачення inkilþo (ім., жін.р. -n-) вагітна. Див. kilþei

inkunja (ім., чол.р. -n-) одноплемінник, співвітчизник. Див. kunі inliuhtjan (слб. дієсл. 1) просвітити. Див. liuhtjan

inmaideins (ім., жін.р. -i/o-) обмін, викуп. Див. inmaidjan inmaidjan (слб. дієсл. 1) змінювати, міняти, обмінювати;

перемінити; відмінити. Див. maidjan

287

inn (присл.) усередину, вглибину,до середини || ді., да. inn; дфр., дс.,

двн. in. Див. іn

|| Порів.: лат. in, indu

Сучасн. нім. ein; сучасн. англ. in

inna (присл.) усередині || ді. inni; да. inne; дфр., дс., двн.inna, -e, а

також порів.: да. hērinne, þærin. Див. іnn

Сучасн.нім. innen, а також порів.: сучасн. англ. herein, therein innana (присл.) усередині; до середини; (прийм. з род.в.) в, у, серед;

усередину || ді., да., дс. innan; дфр. – inna; двн. innana. Див. inn innatgaggan (слн. дієсл. VII неправ.) увійти, заходити. Див. gaggan

*innatgahts (ім., жін.р. -і-) вхід, поява, прибуття, з`явлення ||

Порів.: ді. gàtt; да. gīht, а також inngang. Див. innatgaggan innattiuhan (слн. дієсл. ІІ) приносити; уводити. Див. attiuhan innaþro (присл.) зсередини. Див. inn

|| Порів.: лат. intra усередині

inngaggan (слн. дієсл. VII неправ.) увійти || да. inngeonga; двн. ingangan

Сучасн. нім. eingehen

inngaleiþan (слн. дієсл. І) увійти; входити. Див. galeiþan innuma (прикм., найвищий ст. порів., арх.) внутрішній;

найглибший; якнайглибший; найвіддаленіший. Див. inna innwairpan (слн. дієсл. ІІІ) кидати (усередину). Див. wairpan inrauhtjan (слб. дієсл. 1) сердитися; гніватися; злитися.

|| Порів.: лат. rugio(іrе) рикати; ревіти, бурчати

insahts (ім., жін.р. -і-) висловлювання; свідчення; оповідання || да. insiht оповідання. Див. sakan

insaian (слн. дієсл. VII) посіяти, сіяти в землю. Див. saian insai#an (слн. дієсл. V) дивитися, подивитися; зглянути;

побачити, помічати. Див. sai#an

insailjan (слб. дієсл. 1) зв’язувати, прив’язувати (канатом), зав’язати || да. onsǣlan відв’язати; порів. також ді. seila

розтягати; да. sǣlan зв’язувати (мотузкою); скувати,

заковувати, а також порів.: ді. seil; да. sāl; дс. sêl; двн. seil

канат, трос, снасті

|| Порів.: дінд. sinā́ti зв’язує; укр. сильце, сільце; рос. силок Порів.: сучасн.нім. Seil; голланд. zeel

insakаn (слн. дієсл. VІ) показувати; являти; позначати; прорікати, оголошувати, проголошувати. Див. sakan

288

insandjan (слб. дієсл. 1) посилати, відсилати || да. in(on)sendan Див. sandjan

inswinþjan (sik) (слб. дієсл. 1) укріплювати(ся); зміцнювати(ся); зміцнити(ся); укріпляти(ся). Див. swinþs

inuh, inu (прийм. із знах.в.) без, крім, опріч; (спол.) тому; через те

(це); inuh þіs через це, тому || ді. án, ón; дфр. ōni; дс., двн. âno || Порів.: грец. ¥νευ без; крім, опріч; осет. ænæ без

inwagjan (слб. дієсл. 1) збуджувати, підбурювати, збурювати; зворушуватися. Див. wagjan

inweitan (слн. дієсл. І) (при)вітати; кланятися; молитися, шанувати, поклонятися || Порів.: ді. víta карати, покарати; да. wītan обвинувачувати, докоряти, гудити; дфр. wīta

оберігати; дс. wîtan докоряти; двн. wîʐan карати. Див. witan1

Порів.: сучасн. нім. verweisen; сучасн. англ. to wite (шотл., заст.)

inwidan (слн. дієсл. V) зрікатися, відрікатися

inwinds (прикм. -а-) розбещений, зіпсований; неправедний; несправедливий || Порів.: ді. vindr кривий, косий. Див. biwindan

inwisan (слн. дієсл. V) бути поряд, бути недалеко, бути присутнім.

Див. wisan

is (особов. займ., чол.р.) він || дфр. –(e)r, -re; двн. ir, er || Порів.: лат. is; литов. jìs

Сучасн. нім. er

ita (особов. займ., сер.р.) воно || дс. іt, еt; двн. eʐ, iʐ || Порів.: дінд. idam; лат. id воно; д.ірл. еd Сучасн. нім. es

itan (слн. дієсл. V) їсти || ді. eta; да., дс. etan; дфр. eta; двн. eʐʐan || Порів.: дінд. ádmi їм; xeт. etir (вони) їли; грец. œδω їсти; œδομαι їм; лат. edo (-ere) їсти; латис. ēdinat годувати,

харчувати; укр. їсти (їдять); рос. есть (едим); ірл., гаел. ith Сучасн. нім. essen; голланд. eten; сучасн. англ. to eat

iþ (спол.) а, або, проте, отже, коли, якщо

|| Порів.: дінд. áti через; пора; авест. аіtі над; понад; грец. œτί

ще; вже; аж; навіть; лат. et а, але; також і; і крім того iudaiwisks, judaiwisks (прикм. -а-) іудейський || да. Iūdēisc. Див.

Iudaius

|| Порів.: грец. ’Ιουδαϊκός; лат. Ιudaeus iumjo (ім., жін.р. -n-) натовп, велика кількість

289