Система омонімів японської мови

Визначення омонімів японської мови

Аналіз будь-яких проблем, пов'язаних з омонімією, повинен опиратися на те або інше визначення омонімів. Як було показано, не існує єдиного, поділюваного всіма лінгвістами визначення омонімів ні в європейському, ні в японському мовознавстві. Однак перш ніж переходити до дослідження омоніміки японської мови, необхідно роз'яснити, як буде ухвалюватися термін «омоніми» у даній роботі.

Виходячи з того, що омонімія — це збіг означаючих при відмінності означуваних, і обмежуючись рівнем словоформ, ми визначаємо омоніми як словоформи, що збігаються в плані вираження (графічно або фонетично), але різні значення, що мають (лексичні або граматичні).

Розглядаючи будь-які дві словоформи японської мови, що є омонімами, можна віднести їх до одному із трьох класів, представлених у наступній таблиці.

Запис: ієрогліфами або абеткою	Звучання	Значення
I. - (не збігається)	+ (збігається)	- (не збігається)
II. + (збігається)	+ (збігається)	- (не збігається)
III. + (збігається)	- (не збігається)	- (не збігається)

Так, омонімами, що належать до класу I, є, наприклад, КІРУ «надягати» і КІРУ «ухвалювати на себе (провину)», КИРО «кілометр» і КИРО « дорога назад», КИРАЙ «відраза» і КИРАЙ «повернення», КИРЭ-рЭ — форма дієприслівника — ТЭ від дієслова КИРЭРУ «рватися» і іменник КИРЭТЭ «ділова людина», КИВАМЭ «вища крапка» і КИВАМЭ «границя», КИСАЙ «проникність» і КИСАЙ «публікація» (у газеті). Мається на увазі, що наведені приклади беруться в ієрогліфічному записі ( за винятком запозичених з англійської мови), тобто графічно не збігаються, звучать однаково й мають різне лексичне або граматичне (або лексичне й граматичне) значення.

До класу II ставляться словоформи, що збігаються й на письмі, і у звуковому вигляді, але, що різняться значеннями. Наприклад, записані однаково КОРАРЭ-РУ — форма пасивного стану від дієслова КУРУ «приходити» і КОРАРЭРУ - форма ввічливості від того ж дієслова; КАРА- причинний сполучник і КАРА ганіо. Будь-яка пара омонімів - ієрогліфічних слів, записаних абеткою, підпадає із класу 1 у клас II: КИНКО: «рівновага»; КИНКО: «пригород»; КИНКО: «металіст»; КИНКО: «копальня»; КИНКО: «золота руда» і ін.

Клас Ш являє собою безліч омонімів письмового варіанта японської мови: вони збігаються тільки графічно, але їх звучання й значення різні. Наприклад, записувані однаковими ієрогліфами ГАКУ «сума» і ХІТ АИ «чоло», ТАЙСЭЙ «загальна ситуація» і ПРО;ДЗЭЙ «багато народу», ХО: «сторона» і КАТА «людей», СИНТЮ: «душу», «серце» і СИНДЗЮ: «самогубство по змові», ДЗІТТЛУН «10 хвилин» і ДЗЮ.БУН «досить», КАНА «абетка кана» і КАМЕЙ «вигадане ім'я», КІДЗІ «тканина» і СЕЙТИ «місце народження», ХЕНКА «зміна» і ХЕНГЕ «перевертень», КЕМБУЦУ «огляд» і МІМОНО «цікаве видовище» і т. п.

Усередині кожного із трьох класів можна виділити окремі групи залежно від того, яке зі значень (лексичне або граматичне) різниться в омонімічних словоформах. Ця проблема буде порушена нами надалі.

Визначивши, що таке омонімічні словоформи, переходимо до визначення омонімічних лексем. Дві лексеми будуть називатися омонімічними в тому випадку, якщо їх відповідні словоформи ( тобто словоформи, що мають однакове граматичне значення) є омонімами.

Оскільки, як уже було сказано, у японській мові багато лексичних класів являють собою класи незмінних слів, а саме: не змінюються не тільки прислівники, вигуки, сполучники, частки й т.п., але й уся субстантивна лексика (іменники, займенники, числівники), рамки поняття «лексема» і «словоформа» для таких класів слів збігаються, і нам байдуже, будемо ми говорити в таких випадках про омонімічних лексемах або про омонімічних словоформах.

Однак ми вважаємо за необхідне розмежувати ці поняття, оскільки опозиція змінюваних і незмінних слів у японській мові все-таки існує й класи змінюваних слів представлені досить багато дієсловами, предикативними й непредикативними прикметниками.

Таким чином, прикладами омонімічних лексем у японській мові можуть служити лексеми, представлені однієї словоформою (порівн.: КІСЮ «тип літака», КІСЮ «носова частина літака», КІСЮ «вершник», КІСЮ «прапороносець», АЛЕ: «здатності», АЛЕ: « сільське господарство», ГА (союзне слово) і ГА (ганіо), а також такі лексеми, парадигми яких збігаються. Порівн., наприклад, дієслова АЯМАРУ «бути неправильним» і АЯМАРУ «вибачатися», у яких повністю збігається парадигма:

АЯМАРУ (проста форма теперішньо-майбутнього часу), АЯМАТТА (проста форма минулого часу), АЯМАРАНАЙ (проста негативна форма теперішньо-майбутнього часу), АЯМАРАНАКАТТА (проста негативна форма минулого часу), АЯ-МАТТЭ ИРУ (тривалий вид, проста форма теперішньо-майбутнього часу), АЯМАРІТАКУ НАІ (проста негативна форма, бажане нахилення, теперішньо-майбутнє час), АЯМАРІТАКУ НАКАТТА (проста негативна форма, бажане нахилення у минулому часі), АЯМАРИМАСУ (увічлива форма теперішньо-майбутнього часу) і т. д.

Аналогічним чином омонімічними лексемами слід уважати прикметники АЦУЙ «товстий» і АЦУЙ «жаркий», парадигма яких представлена наступними співпадаючими словоформами:

АЦУЙ ( теперішньо-майбутній час, проста форма), АЦУЙ ДЕС ( теперішньо-майбутній час, увічлива форма), АЦУКУ НАЙ ( теперішньо-майбутній час, проста негативна форма), АЦУКУ АРІМАСЭН ( теперішньо-майбутній час, негативна ввічлива форма), АЦУКАТТА (минулий час, проста форма), АЦУКАТТА ДЭСУ (минулий час, увічлива форма), АЦУКУ НАКАТТА (минулий час, проста негативна форма) і т. д.

Наше визначення омонімів вимагає ряду пояснень. Насамперед необхідно уточнити, як вирішується в теперішній роботі проблема полісемії-омонімії, тобто як проводиться грань між багатозначними словами й омонімами.

Будемо виходити з того, що існує якийсь семантичний опис словникового запасу японської мови, зафіксоване в словнику. Відволікаючись від того, на скільки цей опис близький до досконалості, будемо на нього опиратися й уважати, що різні значення мають ті лексеми, які поміщені в різних словникових статтях. Інакше кажучи, кожна словникова стаття відбиває лексему й притім тільки одну.

Так, наприклад, омонімами будуть: КАСІ «дуб», КА-СІ «позичка», КАСІ «нижні кінцівки», КАСІ «дарунок імператора», КАСІ «глибока непритомність», КАСІ «текст» ( до музичного добутку), КАСІ «ласощі», КАСІ «Фаренгейт», КАСІ «прийомний син» і ін. До омонімії будуть ставитися випадки полісемії, які містяться в різних словникових статтях. При цьому, як правило, за словами закріпилося різне ієрогліфічне написання. Наприклад, КАМІ «верх» і КАМІ «волосся», ЦУГУ « іти за чим-небудь» і ЦУГУ «успадковувати». Однак спільність написання може зберігатися. Наприклад, ЯМА «гора» і ЯМА «спекуляція», ВІН «звук», «вимова» і ВІН «"онне" читання ієрогліфа».

Випадки подачі значень слова в одній словниковій статті ми будемо розглядати як полісемію: ТАКАЙ «високий», «дорогою»; ХІ «день», «сонце»; КАКАРУ «висіти», «працювати» ( про механізм), «іти» ( про п'єсу) і т.п. Таким чином, з нашого розгляду випадають омофоно-синоніми, які входять в одну словникову статтю як різні ієрогліфічні написання одного слова.

У письмовому варіанті японської мови за аналогією з омофоно-синонімами в усному варіанті виділяється група слів, для характеристики яких може бути використаний термін « омографо-синоніми».Омографо-Синонімами ми називаємо слова, що мають однакове написання, різне звучання й близькі (або співпадаючі) значення, наприклад, ТА й ХОКА «інший», ХІ й НИТКИ «день» і т.п. Омографо-Синоніми, як і омофоно-синоніми в нашій роботі не розглядаються.