- •№2 Періодизація розвитку української культури
- •3.Первісне мистецтво на території України
- •4. Трипільська культура в історії України (к-ра «Кукутень»)
- •6.Матеріальна та духовна культура античного суспільства в Північному Причорномор*ї
- •7.Язичницька релігія, міфологія і мистецтво давніх слов’ян.
- •9. Архітектура та будівництво в середньовічній Русі.
- •10. Образотворче мистецтво с-в. Русі.
- •11.Музичне мистецтво в середньовічній Русі.
- •12. Освіта та наукові знання в середньовічній Русі.
- •13.Писемність та давньоруські літописи в середньовічній Русі.
- •15. Культура Галицько-Волинського князівства
- •16.Архітектура Галицько-Волинського князівства
- •17. Пам`ятки української культури XII–XIV ст.: “Молєніє Данила Заточника”, Київський і Галицько-Волинський літописи.
- •19.Становище української культури в Литовській державі
- •Жанрові особливості
- •21.Оборонна архітектура XIV – XVI ст. Луцький, Кам’янець-Подільський, Хотинський замки, Білгород-Дністровська фортеця.
- •22.Каплиця Кампіанів і каплиця Боїмів у Львові – шедеври скульптурного різьблення.
- •23. Реформація та Контрреформація в Європі та їхній вплив на культуру українства.
- •24.Могилянська доба і Києво-Могилянська академія.
- •25. Історія українського друкарства.
- •26.Полемічна література кінця XVI – початку xviі ст.: причини появи, проблематика, видатні автори.
- •29.Військове мистецтво козаків.
- •31.Українське барокове музичне мистецтво.
- •32.Український бароковий театр
- •33. Українське барокове образотворче мистецтво
- •34.Українська барокова архітектура.
- •36. Просвітницька діяльність Мазепи.
- •37.Ораторсько-проповідницька проза, мемуарно-історичні твори, козацькі літописи Самовидця, г. Граб’янки, с. Величка.
- •38. Вплив української культури ранньомодерного часу на розвиток культурних процесів у Росії: Стефан Яворський, Феофан Прокопович.
- •39. Григорій Сковорода — просвітитель, філософ і поет.
- •42.Початки галицького відродження. Творчість Маркіяна Шашкевича. "Руська трійця", "Русалка Дністровая".
- •44. Класицизм в образотворчому мистецтві та архітектурі в Україні
- •45.Творчість композиторів д.Бортнянського, м.Березовського, а.Веделя
- •46. Живопис в. Боровиковського та а. Лосенка.
- •47.Творчість т. Шевченка
- •48. Перший професійний історик України Микола Костомаров та його культурна діяльність.
- •49. Життя і творчість Пантелеймона Куліша.
- •50.Валуївський циркуляр та Емський указ 1876 р. Та їх наслідки на розвиток української культури.
- •51. Український романтизм: література, музика, театр, історіографія, етнографія.
- •Література
- •Київський осередок
- •52.Українська реалістична література другої половини хіх ст. Як історико-культурне явище.
- •55.Творчість о. Мурашка, м. Бурачека в контексті української та європейської культури.
- •56. Г. Нарбут і його мистецька школа.
- •58.Український авангард і європейська художня культура кінця XIX - початку XX
- •60.Модерна українська література. І. Франко. Неоромантики. Український літературний експресіонізм.
- •61.М.Грушевський і його роль у розвитку української національної культури.
- •62. Укр.Музична культура в 2 пол 19 ст. Микола Лисенко.
- •63.Особливості культурного розвитку Галичини у першій половині хх ст.
- •64. Культурне життя в Україні доби революції 1917-1921 рр.
- •68.Філософська та суспільно-політична думка (в. Винниченко, в. Зеньковський, д.Донцов, в. Липинський).
- •69. Українізація та її значення для культурного процесу в 20-х рр. Хх ст.
- •70. Література і театр в умовах радянського мистецького життя.
- •71.Пам*ятники т.Шевченкові 1920-1930-х рр.. В Україні – причини і передумови встановлення
- •73.Літературні процеси в Україні. Діяльність літературних об'єднань "Плуг", "Гарт", "Ваплліте", "Молодняк" та ін.
- •74. Творчість українських композиторів: л.Ревуцького, б.Лятошинського, в.Косенка, м.Вериковського, г.Хоткевича, к.Богуславського та ін.
- •75. Досягнення в театральному мистецтві та кіно (Лесь Курбас, о.Довженко), театр «Березіль».
- •76.Український мистецький авангард та його доля в 30-ті роки.
- •77. Львів - центр культурного життя Західної України в міжвоєнний період. Стрілецький епос.
- •78. Літературні групи Галичини та їх представники в міжвоєнний період.
- •81.“Шістдесятники” та їхній внесок у розвиток культури.
- •82. Тоталітаризм і українська культура 50-80-х років хх ст.
- •84.Розквіт музично-естрадного мистецтва (Івасюк, Яремчук, Ротару, Зінкевич)
- •85 Культурно-суспільне життя діаспори
- •1920—1945 Pp.
- •86.Українська державна символіка, її джерела
- •88. Основні етапи розвитку освіти та науки в Україні.
- •89.Сучасна академічна музика в Україні: Сильвестров, Скорик, Карабиць, Грабовський.
- •90.Театральне мистецтво в сучасній Україні.
3.Первісне мистецтво на території України
Пе́рвісне мисте́цтво — мистецтво, що склалося в умовах первіснообщинного суспільства в процесі трудової діяльності людини. Виникло близько 30 тис. років тому, за доби пізнього палеоліту.
Первісне мистецтво представлене, насамперед, розписами, рельєфними зображеннями на стінах печер і відкритих скелях. Зображували на них переважно тварин, на яких полювали. Часто малюнки гравірували на кістці мамута або камені. Згодом виникла кругла скульптура — жіночі статуетки (т. з. венери), фігурки тварин тощо. Розквітло також декоративно-ужиткове мистецтво, широко відоме з розписів керамічного посуду.В Україні первісне мистецтво представлене визначними пам'ятками різних етапів його розвитку: пізній палеоліт — знахідками з Мізинської стоянки;неоліт та енеоліт розписами з Кам'яної могили, мистецтво землеробсько-скотарських племен 3-2 тис. до н. е. — розписною керамікою та дрібною пластикою трипільської культури, мистецтво доби міді та бронзи — пам'ятками з Усатівських поселень та курганів.
В усній творчості найраніше розвинулися перекази про походження звичаїв та подвиги людей, виникнення світу, різних явищ природи. Відтак з'явилися оповідання та казки. Очевидно, що в музиці вокальна або пісенна форма передувала інструментальній. Нещодавно українські археологи знайшли на території сучасної Чернігівської області справжній "ансамбль" палеолітичних музичних інструментів, виготовлених з кісток мамонта Кожен з інструментів мав своє призначення, видавав "звуки різної висоти. Так, ребро мамонта використовувалося подібно до сучасного ксилофона, череп був своєрідним барабаном. За даними вчених, вік цих найдавніших музичних інструментів, знайдених в Україні, налічує 20 тис. років. Про давні пам'ятки фольклору — словесні та музичні — засвідчують і наскельні зображення та скульптурні знахідки. Взагалі ж, на думку вчених, первісне мистецтво було "чистим" мистецтвом, не знало поділу на різновидності, воно було єдиним, виконуючи трудові, виховні, спонукальні, магічні й інші функції. Мистецтва, як і загалом культура первісного суспільства, розвивалися разом з еволюцією людини, відповідали її проблемам. Будучи синкретичним носієм знань, вірувань, мистецтва, моральності, законів, звичаїв, обрядів, а також інших форм діяльності людини, первісна культура виконала значну роль у формуванні людського суспільства, всіх його наступних поколінь.
4. Трипільська культура в історії України (к-ра «Кукутень»)
Це археологічна культура енеоліту (мідно-кам’яна епоха, 4-3 тис. до н.е.). Відкрита 1834 р. у с. Трипілля на Київщині археологом Вікентієм Хвойкою. За 10 років до відкриття Хвойкою, румунські вчені відкрили в румунії в Кукутень. Думки про походження існують 2: -прийшли з Румунії по Дунаю (перші європейці), ця думка і підтримується більшістю вчених; -автохтонне населення.
Поширювалась на території: Лісостепове Правобережжя, Наддністров’я, Прикарпаття, пізніше – Волинь, Степове Причорномор’я. Трипільска к-ра мала 3 етапи: 1.Ранній етап 4 тис -3.600р.до н.е.) поселення мали стихійний вигляд; 2.Середній етап (3.600-3.150 р. до н. е.) поселення набуваються продуманого характеру (будинку по колу з загоном для худоби в центрі); 3. Пізній етап (3.150 -2.350 р. до н.е.) поселення – «протмоіста2. Площа і кількість населення зростає, найбільші поселення Черкащинни: Тальянки, Майданецбке, Небелівка та ін..
Відрізнялись декоративним розписом будинків. Трипільській культурі був притаманний орнаментальний мотив, розмальована кераміка, весільна і поховальна обрядовість. Мешкали трипільці поблизу річок в одно- чи двоповерхових будинках з глини на дерев’яному каркасі, прямокутної форми, покритих соломою. Перший поверх хазяйський чи для худоби, на 2ому жили люди. Трипільці винайшли плуг і колесо, одомашнили бика і коня, навчилися їздити верхи, освоїли ткацтво.Ткали з вовни, конопель, льону. Одяг заношувався до дірок і був насичений розписами тому прикраси жінки не носили. Але практикували татуювання хною. Основу господарському життя трипільців становило перелогове рільництво, що передбачало використання землі доти, доки не вичерпувалася їхня родючість. Сіяли ячмінь, просо, пшеницю…Землю обробляли дерев’яною мотикою з кам’яним чи кістяним наконечником, а згодом – ралом.Виготовляли глиняний посуд і спеціальних гончарних печах, а потім розмальовували складними візерунками, чорною, червоною іноді білою фарбами. На гончарному посуді було зображено магічний знак «варга».Посуд поділявся на –кухонний та -столовий і –ритуальний, що в свою чергу поділявся на біноклевидний (як знак єдності протилежних начал) і тринокль (як знак трьох язичницьких світів0 Суспільна організація: рід, що поділявся на великі патріархальні родини. Вірування: політеїзм, анемізм, фетишизм. Поклонялися Богині-матері (символу материнства і родючості), Бику(символу обробки землі і багатства), Змії (символу спритності), Голубу(неба). Можливіпричини загибелі Трипільської культури:
Спроба перебудувати землеробську основу господарства на скотарську.
Внутрішні суперечності між племінними об’єднаннями східного і західного регіонів.
Переселення на території трипільців скотарських племен.
Характеристика скіфського мистецтва: пам’ятки з курганів Чортомлик, Куль-Оба, Солоха, Товста Могила
З європейських культур залізного віку одна з найяскравіших і найбільш цікавих для нас — скіфська культура (VII ст. до н. е. — III ст. н. е.). Скіфська культура — це культура багатьох кочових, напівкочових і землеробських племен, які жили на широкому просторі Євразії — в Північному Причорномор'ї, на Кубані і на Алтаї. Збереглася велика кількість скіфських могильників і городищ. Багато відомостей про скіфів залишили античні автори, особливо Геродот. Опис скіфських племен є в одному з творів Гіппократа. У причорноморські степи скіфи прийшли зі степових районів Передкавказзя. Вони були кочівниками, основу господарства яких складало конярство. Ці племена були ірономовними.
Скіфи-землероби отримували добрі врожаї пшениці, яка конкурувала на грецькому ринку з єгипетською. Високо цінувалися скіфські коні. У свою чергу, греки ввозили до Скіфії вино, кераміку, ювелірні вироби. Торгівля йшла через грецькі колонії: Ольвію (поблизу сучасного Миколаєва), Херсонес (Севастополь), Пантікапей (Керч) та інші.
За свідченням Геродота, у скіфів був звичай за межами свого поселення викладати великі горби з хмизу, а на їх верхівку ставити меч. Такій споруді поклонялися, а потім спалювали. Скіфи зводили курганні насипи значних розмірів, іноді завершуючи їх кам'яними скульптурами чоловіків-воїнів. На Полтавщині декілька десятків років ведуться розкопки так званого Більського городища, яке, на думку деяких авторитетних фахівців, є залишками столиці Скіфії — легендарного міста Гелон.
У похованнях скіфів знаходять чудові вироби прикладного мистецтва: прикраси, парадну зброю, кінську збрую, посуд. Всесвітню популярність отримала золотапектораль з кургану Товста могила на Дніпропетровщині. В орнаментах, дрібній пластиці, прикрасах побутових речей одне з головних місць займає тваринний світ, а саме: декоративні зображення тварин або окремих частин їх тіла (кіготь, дзьоб, голова). Такий напрям у прикладному мистецтві отримав назву «звіриний стиль». Існували певні закономірності, наприклад, риба зображалася тільки на кінських налобниках. Це доводить, що зображення відігравали не тільки естетичну, але й магічну роль. Скіфський звіриний стиль має свої особливості, одна з яких — об'єднання реалізму з декоративними мотивами. Наприклад, на золотій прикрасі для щита з Костромського кургану на Кубані тіло оленя зображене реалістично, а роги — абсолютно неправдоподібної форми. Але композиційно виникає єдиний образ: завитки рогів, розташовані вздовж усієї спини тварини, підкреслюють легкість і стрімкість оленя. Також відомою є ритуальна посудина –Амфора, знайдена у кургані КльОба. Та Золотий гребінь з кругану Солоха.
З появою сарматських племен скіфи були витіснені в Крим, де склалося державне утворення на чолі з царем Скілуром. Столицею став Неаполь Скіфський, який розташовувався на місці сучасного Симферополя. Загинуло місто у II столітті н. е., коли почастішали зіткнення з сарматами, а потім з готами.
Скіфи, що жили на території України (степова і лісостепова зона, зокрема Придніпров'я, Крим) з VII до ІІІ-ІІ ст. до Р. Х., залишили по собі велику кількість курганів-могил. Треба сказати, що скіфські могили знайдені і на території Північного Кавказу, у Прикубанні.
Найвідоміші скіфські могили на території України — Жаботинські кургани, могили Чортомлик, Огуз,Куль-Оба, Солоха, Козел, Гайманова Могила, Товста Могила, Мелітопольський курган, Мельгуновський курган, Олександропільська, «Перша Завадська», «Переп’ятиха». Пік будівництва поховальних споруд-могил припадає на IV ст. до Р.Х — розквіт Скіфії. Грандіозні поховальні «Царські кургани», в яких виявлені величезні цінності, у більшості локалізуються на Нижньому Подніпров'ї. Але на межі IV-ІІІ ст. до Р.Х настає спад їх будівництва та й взагалі проявів скіфської культури, яка занепадає.