Iіі. Навчально-методична карта дисципліни

№

Назви розділів і тем практичних, лабораторних занять, їх мета і короткий зміст (мета вивчення, провідна ідея, основні проблеми, ключові поняття), тема, мета, короткий зміст

К-сть годин

Назва і короткий зміст навчального матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання студентами

К-сть годин

самостійної робот

Література до розділів і тем (вказуєть

ся з посиланнями на розділ ІV)

а) - сновна

б) - додаткова

Засоби навчання

Методи і форми підсумкового контролю

1

І КУРС

Тема:

Фонетика і фонологія.

Поняття системи в застосуванні до фонетичних явищ мови. Одиниці фонетики.

Графіка та орфографія. Український алфавіт. Принципи української графіки. Принципи українського правопису.

Лексикологія та лексикографія. Фразеологія.

Поняття лексеми, семантичної структури слова, лексико-семантичного варіанта.

Мета лекції: ознайомити студентів з фонетичною та орфографічною системами української мови, вироблення навичок літературної мови; ознайомити студентів з сучасними теоріями слова, з системною організацією лексики, процесами, що зумовлюють розвиток значення слова, фразеологічним складом сучасної української мови.

Провідна ідея: системний характер мови виявляється на будь-якому, в тому числі на фонетичному і лексико-семантичному рівнях.

Основний зміст практичних занять:

1. Вивчення класифікації голосних та приголосних. Фонетичний аналіз слів.

2. Правопис слів на основі фонетичного, морфологічного і традиційного принципів.

Вживання великої літери. Правопис складних слів, правопис слів іншомовного походження.

3. Лексико-семантичний аналіз слів. Письмова робота (контрольний диктант).

2 л

Загальні відомості про українську мову.

Функції української мови на сучасному етапі розвитку України. Закон про мови 1989 р. Українська мова серед інших слов’янських мов.

Модифікація фонем (акомодація, асиміляція, дисиміляція, редукція). Фонетичне й історичне подовження приголосних. Спрощення приголосних. Чергування голосних і приголосних. Типи наголосу в українській мові. Принципи складоподілу.

Орфоепія. Основні правила літературної вимови.

З історії українського правопису. Найпоширеніші випадки чергування при словозміні та словотворенні.

Словникове багатство української мови. Значення слова.Зв’язок лексичного і граматичного значень. Слова однозначні та багатозначні. Прямі й переносні значення, значеня вільні, фразеологічно зв’язані та синтаксично зумовлені. Первинні (непохідні) та вторинні (похідні) значення слова.

Зміна обсягу значень (розширення, звуження, зсування). Омонімія в українській мові. Типи омонімів. Розрізнення полісемії та омонімії Паронімія в українській мові. Синонімія в українській мові. Синонімічний ряд та його домінанта. Типи синонімів - семантичні, стилістичні, семантико-стилістичні. Антонімія як визначення смислової протилежності слів. Структурні (різнокореневі, однокореневі) та семантичні типи антонімів. Семантико- стилістичні функції антонімів. Енантіосемія.

Лексика української мови з погляду її походження. Лексичні запозичення з інших мов. Функціональна диференціація лексики української мови. Пояснення значень і функцій слів, що входять до складу загальновживаної лексики, діалектної лексики, жаргонів, термінології. Фразеологія. Аналіз значень і структури фразеологізмів. Джерела української фразеології. Предмет лексикографії.

Типи словників.

10

26

18

4.1.6.(с.3-15); 4.1.7.;

4.1.8.

4.1.9.(с.3-29)

4.1.2.(с.

4.1.6.(с.83-100);

4.1.8.(с.22-25);

4.1.7.(с.81-86).

4.1.2.;4.1.6.(с.16-101);

4.1.7.(с.11-85);

4.1.9.(с.30-59)

2

Словотвір.

Предмет і завдання словотвору. Морфемна будова слова. Типи морфем української мови.. Морфологія.

Предмет і завдання морфології. Поняття морфологічної парадигми. Принципи виділення частин мови. Характеристика конкретних частин мови.

Мета: дати студентам систематизовані знання про будову слова і способи творення слів та систематизовані знання морфологічної будови української мови.

Провідна ідея: завдяки словотвору словниковий склад української мови залишається відкритою динамічною системою, а морфологічний рівень відображає закономірності видозмін внутрішньої структури слова.

План і зміст практичних занять.

1. Розглянути типи морфем у запропонованих словах, зробити морфемний і словотвірний аналіз слів.

2. Розрізнення лексичного і граматичного значень слова. Визначення різних способів вираження граматичних значень слова. Аналіз морфологічних ознак, синтаксичних функцій слів при віднесенні їх до певної частини мови. Морфологічний аналіз слів.

2

Словотвір синхронний та історичний. Спрощення, ускладнення, перерозклад як результат історичних змін. Поняття твірної та похідної основи.

Морфемний та словотвірний аналіз. Способи словотвору. Поняття продуктивності в синхронному словотворі. Активні процеси словотвору сучасної української мови, словотворення різних частин мови. Морфемний і словотвірний аналіз слів, дібраних із “Орфографічного словника”, які відображають морфологічні способи словотворення.

ІМЕННИК

Лексико-граматичні розряди іменників; визначення їхньої семантики і граматичних особливостей. Граматичні категорії іменника. Аналіз поділу імеників на відміни. Основні значення відмінків, способи вираження відмінкових значень невідмінюваних іменників.

ПРИКМЕТНИК

Виділення лексико-граматичних ознак прикметиків. Ступені порівняння якісних прикметників. Повні і короткі форми прикметників. Словозміна прикметників, особливості прикметникових закінчень. Тверда і м’яка групи прикметників. Аналіз складних прикметників і особливості їх відмінювання.

Спостереження явищ субстантивації прикметників.

ЧИСЛІВНИК

Визначення значеннєвих розрядів числівників. Визначення структурних розрядів числівників. Особливості їх відмінювання та правопис відмінкових форм. Сполучуваність числівників з іменниками.

ЗАЙМЕННИК

Розряди займенників за значенням. Особливості відмінювання займенників. Співвідносність їх з іншими частинами мови. Вживання іменних частин мови у ролі займенників.

ДІЄСЛОВО

Граматичні категорії, синтаксичні функції дієслова. Інфінітив і його граматичні ознаки. Дві основи дієслова. Визначення ознак дієслів І та ІІ дієвідмін. Видові значення дієслів, основні способи вираження видових протиставлень (префіксація, суфіксація, суплетивізм).

Стан дієслів (активний, пасивний, середньо-зворотний). Способи дієслів (дійсний, наказовий, умовний). Категорія особи дієслова. Дієслова з неповною особовою парадигмою, безособові дієслова. Категорія числа і роду в особових формах дієслова і зв’язок із категоріями часу й способу.

Дієприкметник та дієприслівник в системі дієслівної лексики, їх значення, граматичні категорії, синтаксичні функції. Активні і пасивні дієприкметники теперішнього і минулого часу, їх творення і відмінювання. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники. Форми на -но, то. Творення дієприслівників. Перехід дієприслівників у прислівники. Повний морфологічний аналіз дієслівних форм.

ПРИСЛІВНИК

Розряди прислівників за значеням. Морфологічні ознаки і синтаксичні функції прислівників. Творення ступенів порівняння прислівників; відмінність їх від таких же форм прикметників. Спостереження за наголосом прислівників. Правопис прислівників.

ПРИЙМЕННИК

Семантичні й структурні ознаки. Класифікація за будовою й походженням. Синонімія прийменників. Перехід самостійних слів у прийменники. Правопис прийменників.

СПОЛУЧНИК

Реляційна сементика. Структура, спосіб уживання, синтаксичні функції сполучників. Різниця між сполучниками і сполучними словами.Правопис сполучників.

ЧАСТКА

Розряди часток за значенням, їх функції. Структурні різновиди часток. Формотворчі, словотворчі та модальні частки. Правопис часток.

ВИГУК

Розряди вигуків за значенням. Інтер’єктивація.

10

38

4.1.6.(с.140-187);

4.1.7.(с.254-300);

4.1.8.(с.103-110);

4.1.16.

4.1.3.;

4.1.6.(с.188-194);

4.1.7.(с.305-319);

4.1.8.(с.111-114);

4.1.12(с.82-83)

4.1.6.(с.194-222);

4.1.7.(с.320-365);

4.1.8.(с.114-134);

4.1.9.(с.121-140)

4.1.6.(с.222-236);

4.1.7.(с.365-378);

4.1.8.(с.134-149);

4.1.9.(с.140-150);

4.1.12.(с.80-83);

4.1.14(с.108-117)

4.1.6.(с.236-247);

4.1.7.(с.378-393);

4.1.8.(с.150-162);

4.1.9.(с.150-154);

4.1.12.(с.84-86);

4.1.14.(с.118-123). 4.1.6.(с.247-258);

4.1.7.(с.393-403);

4.1.8.(с.162-169);

4.1.9.(с.154-161);

4.1.12(с.86-89);

4.1.14.(с.123-127)

4.1.6.(с.258-288);

4.1.7.(с.403-446);

4.1.8.(с.169-194);

4.1.9.(с.161-180);

4.1.12.(с.89-97);

4.1.14.(с.127-144);

4.2.3.

4.1.6.(с.288-291);

4.1.7.(с.446-455);

4.1.8.(с.194-200);

4.1.9.(с.180-186);

4.1.6.(с.291-296);

4.1.7.(с.455-469);

4.1.8.(с.200-208);

4.1.9.(с.186-188);

4.1.14.(с.

155-161)

4.1.6.(с.296-299);

4.1.7.(с.470-476);

4.1.8.(с.208-213);

4.1.9.(с.188-190);

4.1.14.(с.161-164) 4.1.6.(с.299-302);

підру

чник

Тестування

контрольні

вправи,

тестування

Контрольна робота.

3.

Синтаксис і пунктуація.

Предмет і завдання синтаксису.Об’єкти синтаксису. Слово як компонент синтаксичних одиниць, словосполучення, просте і складне реченя, складне синтаксичне ціле.

Мета: дати студентам систематизовані знання синтаксичної будови сучасної української літературної мови. Провідна ідея: розкрити природу синтаксичної структури української мови; прилучити студентів до сучасної української думки.

2

28

4.1.6.(с.329-334;347-352;393-405);

4.1.8.(с.279-280;291-303;360-390);

4.1.12(с.

126-157);

4.1.14(с.

235-241)

контрольна

робота,

диктант

План і зміст практичних занять.

1. Словосполучення. Просте і складне речення. Визначення сурядного і підрядного зв’язку між членами речення.

Підрядний зв’язок у складі словосполучення і простого речення. Керування (сильне, слабке), узгодження (повне, неповне), прилягання. Види прилягання / за характером залежного компонента - прислівник, дієприслівник, інфінітив; за необхідністю(факультативністю; за характером смислових відношень, що виявляються даним зв’язком).

2

Предикативність/непредикативність як головні розрізнювальні ознаки речення і словосполучення. Монопредикативність і поліпредикативніть як розрізнювальні ознаки простого і складного речення. Синтаксичний зв’язок між компонентами словосполучення, простого речення, складного речення.

Типи речень за характером відношення до дійсності й метою висловлювання (розповідні, спонукальні, питальні, окличні). Типи речень за їх семантикою та структурою: стверджувальні та заперечні, двоскладні й односкладні, непоширені речення. Прості й складні речення. Повні і неповні.

Головні й другорядні члени речення. Групи підмета і присудка. Визначення способів вираження підмета. З’ясування способів вираження присудка. Дієслівний присудок, простий і складений. Іменний складений присудок. Види зв’язку в іменному складеному присудку. Спостереження за особливостями узгодження присудка з підметом. Другорядні члени речення. Способи їх вираження.

Означення. Способи вираження узгоджених та неузгоджених означень. Визначення різних видів прикладок. Правопис прикладок.

Додаток. Аналіз способів вираження прямих і непрямих додатків.

Обставина. Типи обставин за значенням і способи їх вираження. Відмежування обставин від додатків.

Односкладні речення та їх типи (дієслівні та іменні). Дієслівні: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові речення. Безособові речення та їх різновиди. Інфінітивні реченя. Іменні: номінативні, їх різновиди. Нечленовані конструкції (слова- реченя та їх різновиди).

Синтаксичний аналіз односкладних речень різних типів залежно від способів вираження головного члена. Аналіз неповних речень (двоскладних і одоскладних).

Речення з однорідними членами (головними і другорядними). Засоби вираження однорідності: інтонація, єднальні сурядні сполучники. Узагальнюючі слова при однорідних членах речення.

Речення з відокремленими членами. Дієприметниковий зворот. Дієприслівниковий зворот. Аналіз речень з відокремленими зворотами, що вводяться прийменниками крім, окрім, замість тощо. Речення, ускладнені вставними словами і вставленими конструкціями. Форми вираження звертання. Складне речення. Види сурядного і підрядого зв’язку в складному реченні. Безсполучниковий зв’язок частин складного речення. Способи вираження відношень між частинами складного реченя: сполучники, сполучникові слова, інтонація, порядок слів, частин речень.

Складносурядне речення, єднальні, протиставні і розділові сполучники в складносурядному реченні. Складнопідрядне речення. Головна й підрядна частини речення. Види складнопідрядних речень. Безсполучникове реченя. Типи безсполучникових речень. Складні синтаксичні конструкції. Принципи пунктуації. Огляд основних форм вживання розділових знаків в українській мові.

4.1.4.;

4.1.6.(с.303-307);

4.1.8.(с.219-236);

4.1.9.(с.194-201);

4.1.11.

4.1.6.(с.308-314);

4.1.8.(с.237-242);

4.1.9.(с.198-201)

4.1.15.(с.

11-15)

4.1.4.(с.317-328);

4.1.6.(с.317-320);

4.1.8.(с.243-252;с.252-261);

4.1.9.(с.202-211) 4.1.6.(с.329-334);

4.1.8.(с.262-272);

4.1.9.(с.211-214.1.6.(с.335-340);

4.1.8.(с.273-280);

4.1.9.(с.216-218);

4.1.14.(с.

195-205)

4.1.6.(с.340-343;с.349-35!);

4.1.8.(с.280-297;с.297-303);

4.1.9.(с.218-224);

4.1.14.(с.

205-215;с.215-224)

4.1.6.(с.352-359);

4.1.8.(с.303-311);

4.1.9.(с.224-226);

4.1.11.(с.

279-291);

4.1.14.(с.

226-229)

4.1.6.(с.359-373);

4.1.8.(с.311-342);

4.1.9.(с.226-236);

4.1.14.(с.

226-229)

4.1.6.(с.373-403);

4.1.8.(с.342-390);

4.1.9.(с.236-248);

4.1.14.(с.231-234)

4.1.6.(с.403-405);

4.1.12.(с.126-155)

Контрольна робота.

2