- •Вимоги1 до написання студентами самостійних наукових робіт з перекладознавчих дисциплін та зіставного мовознавства
- •1. Види самостійних наукових робіт
- •2. Структура наукової роботи
- •3.4.1.3. Мета і задачі дослідження
- •3.4.1.4. Методи дослідження
- •3.4.1.5. Наукова новизна одержаних результатів
- •3.4.1.6. Практичне значення одержаних результатів
- •3.4.1.7. Особистий внесок автора дослідження
- •3.4.3. Висновки
- •3.5. Список використаних джерел
- •3.6. Додатки
- •3.7. Резюме
- •4. Правила оформлення самостійних студентських наукових робіт з перекладознавчих дициплін та зіставного мовознавства
- •4.1. Загальні вимоги
- •4.2. Нумерація
- •4.3. Мова написання самостійних наукових робіт з перекладознавчих дисциплін та зіставного мовознавства
- •4.4. Форма подання самостійних наукових робіт
- •4.5. Оформлення тексту самостійних наукових робіт
- •4.5.1. Оформлення структурних елементів (частин) самостійних наукових робіт
- •4.5.2. Загальні правила посилання (cross-references) на використані джерела та цитування
- •4.5.2. Правила наведення прикладів ілюстративного матеріалу
- •5. Тематика курсових, бакалаврських, дипломних та магістерських робіт
- •6. Орієнтовні критерії оцінювання самостійних наукових робіт студентів за 100-бальною шкалою, шкалою єктс і національною шкалою2
- •5.1. Курсова робота
- •5.2. Бакалаврська, дипломна та магістерська роботи
- •Додаток а
- •Додаток д зразок оформлення підрозділу роботи про методику дослідження
- •Додаток е зразки оформлення записів у списку використаних джерел3
- •Приклади оформлення
- •Бібліографічного опису у списку
- •Джерел, який наводять у дисертації, і списку
- •Опублікованих робіт, який наводять в авторефератi
3.4.1.4. Методи дослідження
Перераховують використані наукові методи та змістовно визначають, що саме досліджувалося кожним методом. Вибір методів дослідження повинен забезпечити достовірність отриманих результатів і висновків (наприклад: трансформаційний, дескриптивний, структурно-семантичний, дедуктивний методи, метод перекладацького аналізу тексту, метод зіставного та порівняльного аналізу, метод кількісних підрахунків тощо).
3.4.1.5. Наукова новизна одержаних результатів
Викладаються аргументовано, коротко та чітко наукові положення, які виносяться на захист, зазначаючи відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни одержаних результатів (наприклад словами: «вперше одержано…», «удосконалено…», «дістало подальший розвиток…» тощо).
3.4.1.6. Практичне значення одержаних результатів
Передбачається висвітлення двох позицій. Перша позиція полягає в тому, щоб надати відомості про ті розділи мовознавства та перекладознавства, внеском до яких є результати дослідження, наприклад: «отримані в роботі результати є певним внеском до загальної теорії перекладу, зіставного мовознавства, лексикології, теоретичної граматики англійської та української мов» тощо. Друга позиція передбачає розкриття лінгводидактичного спрямування дослідження. Тут необхідно вказати до яких мовознавчих та перекладознавчих дисциплін та їх розділів відноситься предмет та одержані результати дослідження, наприклад: «в результаті вивчення предмету дослідження було одержано результати, які можна використовувати у викладанні практичного курсу перекладу (розділи “аспектний переклад”, “перекладацький аналіз тексту,” “галузевий переклад”), теоретичної граматики англійської та української мов (розділи “іменник”, “дієслово”)» тощо.
3.4.1.7. Особистий внесок автора дослідження
Зазначається конкретний особистий внесок автора дослідження в опубліковані зі співавторами наукові праці, в яких наведені ідеї та отримані в роботі результати.
3.4.1.8. Апробація результатів дослідження
Зазначається, на яких науково-практичних конференціях, конгресах, симпозіумах були оприлюднені результати дослідження, викладені у роботі.
3.4.1.9. Структура роботи
Вказується структура роботи, наприклад: «Робота складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного, висновків до всієї роботи, списків використаних джерел, двох додатків та резюме». Тут також можна дуже стисло навести основний зміст згаданих структурних елементів роботи.
3.4.1.10. Публікації
Вказується кількість опублікованих одноособових (або у співавторстві) наукових праць, в яких відображені основні наукові результати дослідження.
3.4.2. Розділи наукового дослідження
Розділи дисертації, як правило, містять у себе підрозділи (нумерація складається з двох чисел, відокремлених крапкою), пункти (нумерація – з трьох чисел), підпункти (нумерація – з чотирьох чисел).
У кінці кожного розділу формулюються Висновки до розділу, які друкуються як складова частина розділу (не з нової сторінки) звичайним жирним шрифтом по центру сторінки із відповідними інтервалами до і після слів Висновки до розділу.
РОЗДІЛ 1 має загалом теоретичне спрямування. Стисло, критично висвітлюючи наукові роботи попередників, автор дослідження окреслює основні етапи розвитку наукової думки за обраною проблемою. Стисло, критично та із відповідними посиланнями (цифрові посилання оформлюються у квадратних дужках) висвітлюючи роботи попередників, автор повинен вирізнити ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми (завдання) та сформулювати основні теоретичні засади подальшого дослідження, дати визначення основних понять та категорій проблеми, що розглядається та визначити основні наукові терміни та поняття, що використовуються у роботі. Загальний обсяг огляду наукової літератури не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини роботи.
РОЗДІЛ 1 може завершуватися описом методики дослідження, якщо тема дослідження не передбачає опис методики в окремому розділі (див. Додаток Д).
РОЗДІЛ 2 та наступні розділи, якщо вони передбачені структурою роботи, мають більш практичний характер, де на прикладах, зібраних автором з джерел оригінального ілюстративного матеріалу вирішуються конкретні задачі роботи та доказуються теоретичні положення, що були окреслені у Розділі 1. Тут описується хід дослідження, умови та основні етапи експериментів з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора, як вони були одержані, та в чому полягає їх новизна. Здобувач повинен дати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів та порівняти одержані результати з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних дослідників, користуючись системою посилань на використані джерела.