- •Базові навчальнО-методичні матеріали
- •І. ВИмоги до знань та вмінь студентів з навчальної дисципліни
- •Іі. Короткий зміст навчальної дисципліни
- •Іv. Тематика семінарських занять Семінар 1. Суспільство первісної доби
- •Семінар 2. Стародавні цивілізації Єгипту і Месопотамії
- •Семінар 3. Історико-цивілізаційний розвиток Індії та Китаю у стародавнього добу
- •Семінар 4. Формування і розвиток полісів у Стародавній Греції
- •Семінар 5. Римська держава у vііі–і ст. До н.Е.
- •Семінар 6. Римська імперія (30 р. До н.Е. – 476 р. Н.Е.)
- •Семінар 7. Ісламські держави Середньовіччя
- •Семінар 8. Держави Сходу у Середні віки
- •Семінар 9. Процеси державотворення у Західній Європі у добу Раннього Середньовіччя (V–іх ст.)
- •Семінар 10. Державотворчі процеси в Європі у іх–хі ст.
- •Семінар 11. Утворення централізованих держав у Західній Європі і варіанти їх розвитку (хі–хv ст.)
- •Семінар 12. Духовне життя Західної Європи у добу Середньовіччя
- •Семінар 13. Візантійська імперія (іv–хv ст.)
- •Семінар 14. Західна Європа у добу Пізнього Середньовіччя та ранню Нову добу (хv – перша половина хvіі ст.)
- •Семінар 15. Перші буржуазні революції в Європі
- •Семінар 16. Основні тенденції розвитку країн Західної Європи у другій половині xvіі–xviіi ст.
- •Семінар 17. Війна за незалежність північноамериканських колоній і утворення сша
- •Семінар 18. Велика французька революція та її вплив на ситуацію в Європі
- •Семінар 19. Суспільно-політичний розвиток Великої Британії та Франції у хіх ст.
- •Семінар 20. Утворення Германської імперії та Італії
- •Семінар 21. Громадянська війна (1861–1865 рр.) і Реконструкція (1865–1871 рр.) у сша
- •Семінар 22. Європейські країни і сша під час Першої світової війни та у міжвоєнний період
- •Семінар 23. Друга світова війна. Світ у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •Семінар 24. Країни Сходу у хvіі–хх ст.
- •V. Завдання для позааудиторної самостійної роботи студентів
- •І семестр
- •Тема 1. Цивілізаційна сутність всесвітньо-історичного процесу
- •Тема 2. Витоки формування людської цивілізації
- •Тема 3. Історико-цивілізаційний розвиток давньосхідних суспільств
- •Тема 4. Стародавні країни Малої Азії та Закавказзя
- •Тема 5. Аравія і Східне Середземномор’я у стародавню добу
- •Тема 6. Іран та Середня Азія у стародавню добу
- •Тема 7. Формування та розвиток цивілізації в Індії у стародавню добу історії
- •Тема 8. Китай у стародавню добу історії
- •Тема 9. Культурна спадщина Стародавньої Греції
- •Тема 10. Доба еллінізму у світовій історії
- •Тема 11. Культура античного Риму
- •Тема 12. Держава Сасанідів
- •Тема 13. Релігійно-філософські течії в ісламі
- •Тема 14. Ісламські держави Північної Африки та Піренейського півострова
- •Тема 15. Японія у Стародавню добу та Середні віки
- •Іі семестр
- •Тема 16. Давньогерманські племена в Європі
- •Тема 17. Держава, право і церква у Середні віки
- •Тема 18. Французьке королівство в хі–хv ст.
- •Тема 19. Англійське королівство в хі–хv ст.
- •Тема 20. Священна Римська імперія в хі–хv ст.
- •Тема 21. Середземноморські країни в хі–хv ст.
- •Тема 22. Хрестові походи
- •Тема 23. Роль церкви у середньовічному суспільстві
- •Тема 24. Культура Західної Європи у добу Середньовіччя
- •Тема 25. Візантійська імперія та її роль у світовій історії
- •Тема 26. Міжнародні відносини у добу Високого і Пізнього Середньовіччя
- •Тема 27. Західноєвропейська культура доби Відродження
- •Тема 28. Поширення гуманістичних ідей в Європі
- •Тема 29. Реформація і селянська війна в Німеччині
- •Тема 30. Утворення Московської держави. Росія у хvі–хvіі ст.
- •Тема 31. Англія за доби Тюдорів і Стюартів (1485–1640)
- •Тема 32. Франція у xvі – першій половині xvіі ст.
- •Тема 33. Німецькі землі у другій половині xvіі – xvііі ст.
- •Тема 34. Перша світова війна, її причини і учасники
- •Тема 35. Революції 1917-1923 рр. В Європі та їх наслідки
- •Тема 36. Сша у 1930-ті роки. «Новий курс» ф.Рузвельта
- •Тема 37. Італія у міжвоєнний період. Фашизм як різновид тоталітаризму
- •Тема 38. Німеччина у міжвоєнний період. Ідеологія та політика націонал-соціалізму
- •Тема 39. Заснування і етапи становлення Європейського союзу
- •Тема 40. Китай у XX – на початку XXI ст.
- •Тема 41. Політичний та соціально-економічний розвиток Японії у XX – на початку XXI ст.
- •Vі. Розподіл балів, які отримують студенти
- •Vіі. Зразки завдань до модульного контролю
- •Vііі. Підсумковий контроль
- •Екзамен
- •Іх. Структура заліку та екзамену
- •Зразок залікового завдання Варіант № 5
- •Зразок екзаменаційного білету
- •Х. Критерії оцінювання
- •Хі. Орієнтовні питання до заліку
- •Хіі. Орієнтовні питання до екзамену
- •Хііі. Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
Екзамен
Студентам, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 63–70, за рішенням кафедри може бути виставлена підсумкова оцінка за дисципліну за національною шкалою «відмінно», за шкалою ЄКТС – А. Підсумковий рейтинговий бал виставляється шляхом додавання до семестрового рейтингового бала студента 30 балів.
Екзамен може відбувається в усній формі. Максимальний екзаменаційний бал становить 30. Викладач оцінює відповідь студента на екзамені у 4-бальній шкалі. Ця оцінка трансформується в екзаменаційний рейтинговий бал у такий спосіб:
«відмінно» 30 балів;
«добре» 23 бали;
«задовільно» 18 балів;
«незадовільно» 0 балів.
Підсумкова оцінка за дисципліну виставляється за підсумковим рейтинговим балом (сума семестрового рейтингового бала та екзаменаційного бала) за таблицею:
-
Підсумковий рейтинговий бал
Оцінка за шкалою ЄКТС
Підсумкова оцінка за дисципліну за національною шкалою
90 – 100
А
відмінно
82 – 89
В
добре
75 – 81
С
66 – 74
D
задовільно
60 – 65
Е
35 – 59
FХ
незадовільно з можливістю повторного складання
0-34
F
незадовільно з обов'язковим повторним курсом
Якщо студент на екзамені з дисципліни, з якої він мав семестровий рейтинговий бал менше 42 балів, отримує позитивну екзаменаційну оцінку («відмінно» («5»), «добре» («4»), «задовільно» («3»)), то такому студенту виставляється підсумкова оцінка з дисципліни за національною шкалою лише «задовільно», за шкалою ЄКТС – E, а в екзаменаційній відомості в графі «Підсумковий рейтинговий бал» ставиться 60 балів.
Якщо навчальна дисципліна викладається більше одного семестру і з цієї дисципліни передбачено підсумковий контроль у формі екзамену лише в останньому семестрі, а в попередньому семестрі – залік, то екзамен приймається лише з урахуванням семестрового рейтингового бала за останній семестр, що передує екзамену. При цьому на екзамен виноситься весь обсяг навчального матеріалу з цієї дисципліни.
Іх. Структура заліку та екзамену
Змістом заліку та екзамену як форми підсумкового контролю виступає поняттєве, фактологічне, концептуальне та орієнтовно-уявленнєве знання згідно з темами програми теоретичної підготовки.
Залік та екзамен проводяться у формі індивідуальної бесіди з викладачем, яка передбачає змістовні відповіді на поставлені запитання залікового завдання. Базою для системи завдань є коло теоретичних та практичних проблем, що розглядались протягом І семестру (залік) та І і ІІ семестрів (екзамен) в процесі вивчення певних тем, а також матеріал, що передбачався програмою самостійної роботи студентів.
Завдання для заліку та екзамену складається з трьох питань, які хронологічно охоплюють весь матеріал курсу: одне питання ‑ репродуктивного рівня складності, друге ‑ алгоритмічного й третє питання ‑ творчого рівня складності.
В процесі відповіді студент повинен:
вичерпно відповісти на питання;
продемонструвати вміння аналізувати, зіставляти, пов’язувати історичні події минулого і сучасності;
робити аргументовані висновки, давати самостійні оцінки історичним явищам і подіям;
логічно і послідовно висловлювати свої думки;
показати вміння користуватись історичною термінологією.