Тема 40. Китай у XX – на початку XXI ст.

1. Китай у 1920–1930-х рр. Японо-китайська війна 1937–1945 рр.

2. Громадянська війна у Китаї (1945–1949 рр.) та її наслідки.

3. Становлення КНР. Політика Мао Цзедуна.

4. Реформи Ден Сяопіна. Економічні та соціально-політичні наслідки реформ.

5. Звнішня політика КНР наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.

Література

Бурлацкий Ф. Мао Цзэдун «Наш коронный номер – это война, диктатура». – М., 1976.

Васильев Л.С. История Востока. – Т.2. – М., 1999.

Васильев Л.С. История Китая. – М., 2002.

Вестад О.А. Беспокойная империя. Китай и мир с 1750 года. – М., 2014.

Воронцов В. Судьба китайского Бонапарта. – М., 1989.

История Китая / Под ред. Меликсетова А.В. – М., 2004.

Ігнатьєв П.М. Країнознавство. Країни Азаї. – К., 2004.

Китай на пути модернизации и реформ 1949–1999. – М., 1999.

Крофт А., Бьюкенен П. История Дальнего Востока. Восточная и Юго-Восточная Азия. – М., 2013.

Малявин В. Китайская цивилизация. – М., 2000.

Малявин В. Молния в сердце. Духовное пробуждение в китайской традиции. – М., 1997.

Новейшая история стран Азии и Африки / Под ред. А.М.Родригеса. – Ч.1. – М., 2003; Ч.2. – М., 2001; Ч.3. – М., 2003.

Островский А.В. Тайвань накануне ХХІ века. – М., 1999.

Петряков В.Я. Китайская Народная Республика: поиск путей социального и экономического развития (конец 70-х-первая половина 90-х годов): В 2-х т. – М., 1995.

Титаренко М.Л. Китай: цивилизация и реформы. – М., 1999.

Тихвинский С.Л. Китай и всемирная история. – М., 1988.

Тема 41. Політичний та соціально-економічний розвиток Японії у XX – на початку XXI ст.

1. Японія під час Першої світової війни та у міжвоєнний період.

2. Вісь «Рим-Берлін-Токіо». Участь Японії у Другій світовій війні.

3. «Японське економічне диво». Політика структурної перебудови японської економіки.

4. Зовнішня політика Японії. Проблема «північних територій».

Література

Васильев Л.С. История Востока. – Т.2. – М., 1999.

История Японии / Под ред. Жукова А.Е. – М., 1999.

Ігнатьєв П.М. Країнознавство. Країни Азаї. – К., 2004.

Кузнецов Ю.Д., Навицкая Г.Б., Сырицын И.М. История Японии. – М., 1988.

Мак-Клейн Дж.Л. Япония: От сегуната Токугавы – в ХХІ век. – М., 2011.

Молодякова Э.В. «Неординарная демократия в Японии – Япония: мифы и реальность». – М., 1999.

Новейшая история стран Азии и Африки / Под ред. А.М.Родригеса. – Ч.1. – М., 2003; Ч.2. – М., 2001; Ч.3. – М., 2003.

Шишов А. Разгром Японии и самурайская угроза. – М., 2005.

Япония 90-х: кризис системы или временные сбои. – М., 1998.

Япония: поиски обновления. – М., 1995.

Vі. Розподіл балів, які отримують студенти

Система модульно-рейтингового контролю навчальних досягнень студентів І–V курсів однакова для всіх дисциплін. У структурі кожного модуля з усіх навчальних дисциплін оцінюються такі складники:

Аудиторна робота студента

Самостійна робота студента

Модульна контрольна робота

Рейтинг кожного модуля обчислюється однаково для всіх навчальних дисциплін.

Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента (аудиторна робота та самостійна робота) здійснюється в національній 4-бальній шкалі – «відмінно» («5»), «добре» («4»), «задовільно» («3»), «незадовільно» («2»). Невиконання завдань самостійної роботи, невідвідування семінарських та практичних занять позначаються «0».

У кінці вивчення навчального матеріалу модуля напередодні заліково-екзаменаційної сесії викладач виставляє одну оцінку за аудиторну та самостійну роботу студента як середнє арифметичне з усіх поточних оцінок за ці види роботи з округленням до десятої частки. Цю оцінку викладач трансформує в рейтинговий бал за роботу протягом семестру шляхом помноження на 10¹. Таким чином, максимальний рейтинговий бал за роботу протягом семестру може становити 50.

За рішенням кафедри згідно з установленими кафедрою критеріями поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента (аудиторна робота та самостійна робота) може здійснюватися за 10-бальною шкалою (від 0 до 10). У кінці вивчення навчального матеріалу модуля напередодні заліково-екзаменаційної сесії викладач виставляє одну оцінку за аудиторну та самостійну роботу студента як середнє арифметичне з усіх поточних оцінок за ці види роботи з округленням до цілого числа. Цю оцінку викладач трансформує в рейтинговий бал за роботу протягом семестру шляхом помноження на 5².

Модульна контрольна робота є складником семестрового рейтингу. Наприкінці семестру всі студенти виконують модульні контрольні роботи з усіх дисциплін. Модульні контрольні роботи оцінюються в 4-бальній системі («відмінно» («5»), «добре» («4»), «задовільно» («3»), «незадовільно» («2»)). Ці оцінки трансформуються в рейтинговий бал за МКР у такий спосіб:

• у І семестрі, в якому передбачено підсумковий контроль у формі заліку:

«відмінно» – 50 балів;

«добре» – 40 балів;

«задовільно» – 30 балів;

«незадовільно» – 20 балів;

Неявка на МКР – 0 балів;

• у ІІ семестрі, в якому передбачено підсумковий контроль у формі екзамену:

«відмінно» – 20 балів;

«добре» – 16 балів;

«задовільно» – 12 балів;

«незадовільно» – 8 балів.

Неявка на МКР – 0 балів.

Семестровий рейтинговий бал є сумою рейтингового бала за роботу протягом семестру і рейтингового бала за МКР.