- •Базові навчальнО-методичні матеріали
- •І. ВИмоги до знань та вмінь студентів з навчальної дисципліни
- •Іі. Короткий зміст навчальної дисципліни
- •Іv. Тематика семінарських занять Семінар 1. Суспільство первісної доби
- •Семінар 2. Стародавні цивілізації Єгипту і Месопотамії
- •Семінар 3. Історико-цивілізаційний розвиток Індії та Китаю у стародавнього добу
- •Семінар 4. Формування і розвиток полісів у Стародавній Греції
- •Семінар 5. Римська держава у vііі–і ст. До н.Е.
- •Семінар 6. Римська імперія (30 р. До н.Е. – 476 р. Н.Е.)
- •Семінар 7. Ісламські держави Середньовіччя
- •Семінар 8. Держави Сходу у Середні віки
- •Семінар 9. Процеси державотворення у Західній Європі у добу Раннього Середньовіччя (V–іх ст.)
- •Семінар 10. Державотворчі процеси в Європі у іх–хі ст.
- •Семінар 11. Утворення централізованих держав у Західній Європі і варіанти їх розвитку (хі–хv ст.)
- •Семінар 12. Духовне життя Західної Європи у добу Середньовіччя
- •Семінар 13. Візантійська імперія (іv–хv ст.)
- •Семінар 14. Західна Європа у добу Пізнього Середньовіччя та ранню Нову добу (хv – перша половина хvіі ст.)
- •Семінар 15. Перші буржуазні революції в Європі
- •Семінар 16. Основні тенденції розвитку країн Західної Європи у другій половині xvіі–xviіi ст.
- •Семінар 17. Війна за незалежність північноамериканських колоній і утворення сша
- •Семінар 18. Велика французька революція та її вплив на ситуацію в Європі
- •Семінар 19. Суспільно-політичний розвиток Великої Британії та Франції у хіх ст.
- •Семінар 20. Утворення Германської імперії та Італії
- •Семінар 21. Громадянська війна (1861–1865 рр.) і Реконструкція (1865–1871 рр.) у сша
- •Семінар 22. Європейські країни і сша під час Першої світової війни та у міжвоєнний період
- •Семінар 23. Друга світова війна. Світ у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •Семінар 24. Країни Сходу у хvіі–хх ст.
- •V. Завдання для позааудиторної самостійної роботи студентів
- •І семестр
- •Тема 1. Цивілізаційна сутність всесвітньо-історичного процесу
- •Тема 2. Витоки формування людської цивілізації
- •Тема 3. Історико-цивілізаційний розвиток давньосхідних суспільств
- •Тема 4. Стародавні країни Малої Азії та Закавказзя
- •Тема 5. Аравія і Східне Середземномор’я у стародавню добу
- •Тема 6. Іран та Середня Азія у стародавню добу
- •Тема 7. Формування та розвиток цивілізації в Індії у стародавню добу історії
- •Тема 8. Китай у стародавню добу історії
- •Тема 9. Культурна спадщина Стародавньої Греції
- •Тема 10. Доба еллінізму у світовій історії
- •Тема 11. Культура античного Риму
- •Тема 12. Держава Сасанідів
- •Тема 13. Релігійно-філософські течії в ісламі
- •Тема 14. Ісламські держави Північної Африки та Піренейського півострова
- •Тема 15. Японія у Стародавню добу та Середні віки
- •Іі семестр
- •Тема 16. Давньогерманські племена в Європі
- •Тема 17. Держава, право і церква у Середні віки
- •Тема 18. Французьке королівство в хі–хv ст.
- •Тема 19. Англійське королівство в хі–хv ст.
- •Тема 20. Священна Римська імперія в хі–хv ст.
- •Тема 21. Середземноморські країни в хі–хv ст.
- •Тема 22. Хрестові походи
- •Тема 23. Роль церкви у середньовічному суспільстві
- •Тема 24. Культура Західної Європи у добу Середньовіччя
- •Тема 25. Візантійська імперія та її роль у світовій історії
- •Тема 26. Міжнародні відносини у добу Високого і Пізнього Середньовіччя
- •Тема 27. Західноєвропейська культура доби Відродження
- •Тема 28. Поширення гуманістичних ідей в Європі
- •Тема 29. Реформація і селянська війна в Німеччині
- •Тема 30. Утворення Московської держави. Росія у хvі–хvіі ст.
- •Тема 31. Англія за доби Тюдорів і Стюартів (1485–1640)
- •Тема 32. Франція у xvі – першій половині xvіі ст.
- •Тема 33. Німецькі землі у другій половині xvіі – xvііі ст.
- •Тема 34. Перша світова війна, її причини і учасники
- •Тема 35. Революції 1917-1923 рр. В Європі та їх наслідки
- •Тема 36. Сша у 1930-ті роки. «Новий курс» ф.Рузвельта
- •Тема 37. Італія у міжвоєнний період. Фашизм як різновид тоталітаризму
- •Тема 38. Німеччина у міжвоєнний період. Ідеологія та політика націонал-соціалізму
- •Тема 39. Заснування і етапи становлення Європейського союзу
- •Тема 40. Китай у XX – на початку XXI ст.
- •Тема 41. Політичний та соціально-економічний розвиток Японії у XX – на початку XXI ст.
- •Vі. Розподіл балів, які отримують студенти
- •Vіі. Зразки завдань до модульного контролю
- •Vііі. Підсумковий контроль
- •Екзамен
- •Іх. Структура заліку та екзамену
- •Зразок залікового завдання Варіант № 5
- •Зразок екзаменаційного білету
- •Х. Критерії оцінювання
- •Хі. Орієнтовні питання до заліку
- •Хіі. Орієнтовні питання до екзамену
- •Хііі. Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
Міністерство освіти і науки україни
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Базові навчальнО-методичні матеріали
з дисципліни
«Всесвітня історія»
для студентів І курсу
Напрям підготовки 6.140103 Туризм
Факультет перекладачів
Київ – 2015 рік
І. ВИмоги до знань та вмінь студентів з навчальної дисципліни
Дисципліна «Всесвітня історія» має за мету вивчення та інтерпретацію історичних фактів та суспільних явищ різних країн, регіонів та цивілізацій, аналіз спільних рис та відмінностей у їх історичному розвитку, з'ясування матеріальних та інтелектуальних досягнень та можливостей людства у минулому і сучасному.
Всесвітня історія – одна з базових історичних та суспільних дисциплін, що вивчає історію країн світу. Вона допомагає формувати світогляд студентів і орієнтуватися у великому розмаїтті історико-суспільних фактів і подій. Дисципліна має ґрунтовно ознайомити студентів з ходом історичного процесу, аналізом історичних подій минулого і сьогодення у контексті особливостей та характерних рис розвитку державно-політичних і конфесійно-культурних систем народів і країн. Запропонований курс висвітлює такі головні теми як соціально-економічний розвиток, політичний устрій, внутрішню і зовнішню політику, соціальні рухи і суспільну думку. Важливим аспектом курсу є відображення історичного досвіду державотворення, мислення і способу дій державних діячів, політиків.
Запропонований курс всесвітньої історії побудований за традиційною періодизацією, що включає стародавній світ, середні віки, новий та новітній часи. Програма побудована за проблемно-хронологічним принципом, що дає можливість висвітлювати комплекс економічних, політичних, соціокультурних, зовнішньополітичних та інших процесів в їх специфіці та взаємодії.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:
визначальні методологічні принципи та методи наукових історичних досліджень;
загальну періодизацію курсу;
схожість та відмінність у історичному розвитку народів різних періодів та епох;
принципи історичної організації та функціонування суспільства у політичній, економічній, соціальній та культурно-конфесіональній сферах життя ;
понятійний апарат, принципи та методи дослідження історії, аналіз особливостей розвитку світового історичного процесу.
Студенти повинні вміти:
вільно орієнтуватися в учбовому матеріалі;
робити аргументовані висновки;
застосовувати методологічні принципи та методи наукового історичного дослідження;
класифікувати та аналізувати порівняльний аналіз щодо історичного розвитку держав, країн, етносів у політичній, економічній, соціокультурній сферах суспільного життя;
розрізняти різні політичні режими та їх конкретну політику;
визначати чинники суспільного реформування та пояснювати його необхідність і якісний стан;
орієнтуватися у тенденціях і особливостях сучасного, світового, історичного процесу. Проводити певні аналогії з історичним розвитком України;
Дисципліна “Всесвітня історія” викладається у І та ІІ семестрах. Загальний обсяг 162 години” (4,5 кредити). Аудиторна робота – 102 години: 48 годин – лекції, 54 години – семінари. Самостійна робота – 60 годин. Наприкінці І семестру – залік, наприкінці ІІ семестру – екзамен.
Весь навчальний матеріал викладається у двох модулях. У процесі навчання студенти працюють на лекціях і семінарах, виконують завдання позааудиторної самостійної роботи. Якість знань та вміння студентів перевіряються під час поточного (усного опитування, тестування, виконання письмових контрольних робіт, перевірки рефератів або конспектів відповідей з тем, винесених на самостійне опрацювання), рубіжного (написання модульної контрольної роботи) та підсумкового (залік, екзамен) контролю. Наприкінці кожного навчального модуля визначається рейтинг студента за вивчення навчального матеріалу дисципліни, який є сумою рейтингових балів за аудиторну, позааудиторну та модульну контрольну роботу студента. Семестровий рейтинговий бал є сумою модульних рейтингових балів.