10. Директорія унр — найвищий орган державної влади відродженої Української

Народної Республіки, який діяв з 14 листопада 1918 року до 10 листопада 1920 року.

Становище уряду було тяжке й тому, що всередині його не було єдности, не було

спільної лінії в політиці. Єдине, що на перших кроках об'єднувало уряд, була

боротьба проти Гетьмана та його уряду. Політична структура України була така:

представники політичних (соціялістичних) партій, на початку грудня 1918 року,

ухвалили, що найвища влада належить Директорії з п'ятьох осіб, а законодавча

влада належить Трудовому Конгресові, «обраному трудовим населенням, без

участи поміщиків та капіталістів». 18 грудня 1918 p. Директорія Української

Народної Республіки урочисто вступила до Києва. 26 грудня був створений

перший уряд Директорії на чолі з В. Чеховським.Того ж самого дня Директорія

проголосила свою заяву, а услід за нею прийняла цілу низку законів.

Падіння

В кінці 1918 на початку 1919 років значна територія країни, включаючи Київ,

була захоплена більшовиками. Роздані селянам землі вони почали відбирати і

передавати в «совхози» та сільськогосподарські «комуни». Все селянство було

зобов'язане здавати державі всю сільськогосподарську продукцію, за винятком

дуже обмеженої норми, залишеної для особистого споживання. Селяни почали

усвідомлювати, що на обіцянки більшовицької пропаганди не можна покладатися, і

запізно повертати свої симпатії до Директорії. По всій Україні вибухали повстання

проти більшовиків, але було вже запізно. В квітні 1919 року на Правобережжі були

розгромлені війська Директорії, і станом на весну 1919 року на території України

(крім Надзбурччя і західних областей) знову було встановлено радянську владу.

10. Входження Укр до срср

У грудні 1920 р. між Росією та Україною було підписано договір про воєнний і

господарський союз, що передбачав об'єднання семи наркоматів обох держав і

входження їх до складу уряду Російської Федерації. На V Всеукраїнському з'їзді Рад

проти цього договору виступили представники опозиційних партій. Проте з'їзд

рати­фікував договір. У грудні 1922 р. VII Всеукраїнський з'їзд Рад схва­лив ідею

створення Союзу. ЗО грудня 1922 р. І з'їзд Рад СРСР в основному затвердив

Декларацію про ут­ворення Союзу та Союзний договір.

Зміст Союзного договору полягав у тому, що:

а) незалежні радянські республіки добровільно і на рівноправних засадах

вступають у державний союз;

б) до компетенції союзного уряду входили зовніш­ня торгівля, військово-морські та

іноземні справи, за­лізничний транспорт і поштово-телеграфний зв'язок, утворювались

відповідні загальносоюзні наркомати;

в) до компетенції республіканських урядів були віднесені внутрішні справи, освіта,

юстиція, землероб­ство та соціальне забезпечення.

Остаточне юридичне оформлення Радянського Со­юзу відбулося на II з'їзді Рад СРСР

(січень 1924 p.). З'їзд прийняв Конституцію СРСР, яка складалася з двох частин.

10. Суть неПу причини його впровадження

Нова́ економі́чна полі́тика (неп) — економічна політика, яка проводилася в Радянських

республіках починаючи з 1921 року. Була прийнята весною 1921 року X з'їздом РКП,

змінивши політику «воєнного комунізму», що проводилася в ході Громадянської війни.

Нова економічна політика мала на меті відновлення народного господарства і подальший

перехід до соціалізму. Головний зміст НЕП — заміна продрозкладки продподатком в селі,

використання ринку і різних форм власності, залучення іноземного капіталу у формі концесій,

проведення грошової реформи (1922—1924), в результаті якої рубль став конвертованою

валютою. ПРИЧИНИ НЕПУ

- глибока соціально-економічна і політична криза більшовицького режиму;

- тотальна господарська розруха, різке скорочення промислового та

сільськогосподарського виробництва;

- масові повстання селян, робітників, солдат і матросів;

- політична та економічна ізоляція більшовиків на міжнародній арені;

- спад світового комуністичного руху, не виправдання надій більшовиків

на світову революцію;

- намагання утримати владу в будь-який спосіб.