Kornienko / 2

4

2.2. Моделювання локальних подань

Враховуючи великий об’єм реальних баз даних, а також труднощі обліку всіх деталей, процес проектування концептуальної моделі складається з таких етапів:

• виділення у ПО окремих локальних областей;

• проектування локальних подань відповідних областей;

• об’єднання локальних подань у єдину глобальну концептуальну модель ПО.

Вибір локального подання залежить від масштабів предметної області. Для зручності проектування в окремому локальному поданні бажано використовувати 6-7 типів сутностей, тому що згідно з правилом із теорії інформації, існує «магічне число 72», тобто кількість факторів (інформаційних кластерів), якими людина може одночасно керувати, приблизно дорівнює 7. Частіше за все локальне подання відповідає окремому зовнішньому поданню, наприклад, окремий функціональній задачі або окремому користувачу. Але воно може відповідати й цілій незалежній області даних, яка використовується декількома застосуваннями.

Формулювання сутностей

Для кожного локального подання необхідно сформулювати сутності, що потрібні для його опису. В окремих випадках це зробити складно, оскільки деяка порція інформації може бути представлена будь-яким із типів конструктивних елементів. Наприклад, той факт, що двоє студентів знаходяться у сімейних стосунках, може бути виражений сутністю СІМ’Я, зв’язком ОДРУЖЕНИЙ_НА (ЗАМУЖЕМ_ЗА) або атрибутом ДРУЖИНА (ЧОЛОВІК).

У цих випадках рекомендується проробити декілька варіантів моделей локального представлення та вибрати більш гнучкий з точки зору представлення інформації.

Кожній вибраній сутності повинно бути присвоєне чітке найменування, що відображає смисловий зміст поняття, яке вводиться. Розпливчаті найменування, наявність синонімів (одне й теж поняття має різні найменування) або омонімів (різні поняття мають одне й теж саме найменування) призводять до помилок у проектуванні та неприпустимі.

Призначення сутностям описових атрибутів

Виділеним сутностям окрім ключів назначаються описові атрибути.

Для атрибутів вказується тип даних (символьний, числовий тощо) та діапазон можливих значень для числових величин або кількості символів для подання символьної інформації. Крім того, необхідно вказати всі обмеження на значення атрибутів, якщо вони мають місце.

Специфікація зв’язків

На цьому етапі виявляються залежності між двома та більше сутностями та атрибутами. Для виявлених зв’язків визначаються їх характеристики, кожний тип зв’язку "сутність-сутність" іменується.

Визначаються також зв’язки типу "атрибут-атрибут", які уявляють собою відношення між атрибутами однієї сутності.

Приклад

Сутність СЛУЖБОВЕЦЬ має наступні атрибути (рис. 2.1).

Р исунок 2.1 – Приклад локального представлення

Всі описові атрибути мають залежність від ідентифікуючого атрибута Табельний_номер. При описі конкретних екземплярів сутності СЛУЖБОВЕЦЬ описові атрибути не можуть приймати довільні значення, їхні значення залежать від значень ідентифікуючого атрибута.

Крім того, серед атрибутів спостерігається й ряд інших залежностей: значення атрибуту Адреса_ВНЗ визначаються значеннями атрибуту Назва_ВНЗ, значення атрибуту Дата_народження_дитини визначаються значенням атрибуту Ім'я_дитини. Слід також зазначити, що для кожного значення атрибуту Таб_номер може бути декілька значень атрибутів Адреса_ВНЗ і Ім'я_дитини.

Цю інформацію доцільно представити у вигляді окремої діаграми бінарних зв'язків між атрибутами (зв'язки показані стрілками) (рис. 2.2).

Р исунок 2.2 – Діаграма бінарниз зв’язків між атрибутами

Аналіз діаграми зв'язків між атрибутами дозволяє оцінити вдалість вибору основних конструкцій з погляду простоти подання змістовних зв'язків між ними.

Доцільно прагнути до випадку, коли спостерігаються тільки залежності описових атрибутів від ідентифікуючих, інших залежностей немає.

З цього погляду в нашому прикладі доцільно сутність СЛУЖБОВЕЦЬ представити за допомогою наступної графічної діаграми (рис. 2.3). При цьому початкова діаграма бінарних зв’язків розкладається на три діаграми для сутностей СЛУЖБОВЕЦЬ, ДИТИНА та ВНЗ.

Рисунок 2.3 –Графічна діаграма кінцевого подання

Моделювання локального подання закінчується графічним описом усіх виявлених сутностей, зв’язків, атрибутів, а також складанням усіх перелічених вище специфікацій.