лабы по АТП

41

ність розрахованої кількості поділок фіксується по показнику. Після закріплення кожної пари кулачків необхідно вручну перевірити вірність спрацювання по шкалі верхнього "колокола".

6.Установлюємо верхній "колокол" на відмітку "0" і вводимо у зачеплення ковзну шестерню відповідно з вимогами його положення. Закріплюємо шестерню. Командоапарат готовий до роботи.

7.Вмикаємо одночасно секундомір і тумблер і фіксуємо поточний час виконання усіх команд. Дані заносимо в звітну таблицю 5.2. Після завершення циклу вимикаємо КЕП-12, або при необхідності робимо підналадку кулачків, час виконання команд яких суттєво розходиться по часу від циклограм. Ще раз з секундоміром перевіряємо роботу командоапарату, результати замірів заносимо в таблицю звіту.

5.4Порядок виконання роботи

1.Ознайомитись з конструкцією і принципом роботи КЕП-12.

2.Перевірити в режимі настроювання схему підключення відокремлених агрегатів комплексу до командних пристроїв.

Таблиця 5.2 – Розрахункові і фактичні значення часу роботи агрегатів

3.Проаналізувати циклограму роботи комплексу (див. рис. 5.1)

іпідібрати за таблицею 5.1 положення ковзної шестерні редуктора і

42

кутове положення нижнього "колоколу" для КЕП-12.

4. Провести настроювання КЕП-12 на роботу по заданій цикло-

грамі.

5.Визначити фактичний поточний час виконання команд командоапаратом КЕП-12. Данні вимірювання занести в звітну табл.5.2.

6.Провести піднастроювання кулачків та повторити виконання

п.5.

7.Зробити висновки з роботи.

5.5Вказівки з техніки безпеки

•Наладка приладів здійснюється після їх відключення від мережі.

•Не здійснювати зміну положень ковзної шестерні і повороти "колоколів" на КЕП-12 при ввімкненому приладі.

•Не вмикати в мережу управління два прилади одночасно.

5.6Контрольні питання

1.Основні принципи роботи централізованої системи управління.

2.Мета використання таких систем, їх переваги та недоліки.

3.Основні цільові механізми КЕП-12. Принцип роботи.

4.Послідовність налагоджування пристрою КЕП-12.

5.Точність виконання команд. Піднастроювання.

43

Лабораторна робота 6

НАСТРОЙКА ДАТЧИКІВ НА ВІМІРЮВАННЯ ПАРТІЇ ДЕТАЛЕЙ

6.1Мета роботи

1.Ознайомитись з конструкцією та принципом роботи індуктивного та граничного датчиків.

2.Ознайомитись з електронним контрольно-вимірювальним пристроєм БВ-6276 та схемою вмикання граничного датчика.

3.Наладнати граничний датчик на вимірювання деталей і провести вимірювання.

4.Наладнати індуктивний датчик на вимірювання деталей.

5.Скласти звіт по роботі та зробити висновки.

6.2Прилади та обладнання

•Вимірювальний блок з граничним електроконтактним датчиком.

•Пристрій БВ-6276 з індуктивним датчиком.

•Стояк магнітний.

•Комплект деталей.

•Плитки Йогансона (кінцеві міри довжини).

6.3Стислі теоретичні відомості

6.3.1 Конструкція вимірювального блока з граничним електроконтактним датчиком

Живлення приладу забезпечується від мережі змінного струму напругою 220 В. Для перетворювання струму в постійний і зменшення напруги використовується блок живлення, в який входять: запобіжник, трансформатор, діоди, конденсатори і резистор (рис. 6.1).

Головним елементом пристрою є дешифратор з мікросхемою, яка забезпечує струм на світлодіоди НL1, НL2 і НL3 в залежності від положення контактів датчика. При обох розімкнених контактах датчика світиться світлодіод НL2 (зелений), що визначає придатність деталі. Якщо один із контактів замкнуто, то світиться світлодіод НL1 (жовтий) або НL3 (червоний), що означає брак виправний або невиправний. Вимірювання здійснюється за допомогою граничного електроконтактного датчика, точність якого (ціна поділки) дорівнює 0,002 мм.

44

Рисунок 6.1 – Схема вимірювального блоку з електроконтактним датчиком

6.3.2 Прилад для вимірювання за допомогою індуктивного датчика

Прилад складається з модуля електричного БВ-6276 з індуктивним перетворювачем (датчиком).

Органи управління та контролю розташовані на передній панелі модуля (рис. 6.2а):

1 – кнопка вмикання мережі живлення;

2 – гвинт установки нуля;

3– світлодіоди “брак +”, “гідно”, “брак –”;

4– “світова шкала” – вимірювач оптично-електронний з різним масштабом вимірювання;

5– пересувні показники;

6, 7, 8, 9 – кнопки встановлення масштабу вимірювання.

На задній панелі модуля (рис. 6.2б) розташовані вхід шнура живлення 10, роз’єми для підключення індуктивного перетворювача 11, гніздо запобіжника 12, клема “земля” 13, роз’єм для зняття аналогового сигналу 14 (на ньому повинна бути заглушка) та роз’єм для підключення другого модуля 15.

Для налагодження модуля треба висунути корпус вимірювача 1 до упору (рис. 6.3), і за допомогою гвинтів 2 “Бр –” та “Бр +” встановити необхідні моменти загоряння світлодіодів. Крім цього діапазон вимірювання можна встановити пересувними показниками.

45

6.4Порядок виконання роботи

1.Установити на стояк магнітний граничний електроконтактний датчик і закріпити стояк на плиті.

2.Підключити датчик до вимірювального блоку (при цьому на блоці засвітиться одна червона лампочка).

3.Обережно обертаючи вимірювальні головки датчика необхідно замкнути обидва контакти датчика (обидві червоні лампочки у цей час погаснуть).

4.Поставити на плиту блок кінцевих мір або еталонну деталь і підвести до них вимірювальний наконечник датчика.

5.Встановити за допомогою вимірювальних головок граничні відхилення розміру деталі (одна поділка шкали головки дорівнює

0,002мм).

6.Виміряти усі деталі і результати вимірювання занести до звітної таблиці (придатні деталі помітити "П", брак поправний "+" брак

46

непоправний "–").

7.Установити на стояк магнітний індуктивний датчик і налагодити його по блоку кінцевих мір або еталонній деталі (ціну поділки встановити згідно з граничним відхиленням розміру деталі).

8.Виміряти усі деталі і результати вимірювання занести до звітної таблиці 6.1.

9.Зробити висновки по роботі.

6.5Правила безпеки при виконанні роботи

1.Переконатись у надійності ізоляції проводки.

2.Підводити деталі до наконечників датчиків треба обережно.

3.Підключення датчика проводити при відключенні живлення.

6.6 Зміст звіту роботи

Звіт складається з опису конструкції датчиків, схеми підключення граничного електроконтактного датчика, таблиці з результатами вимірювань та висновків.

Таблиця 6.1 – Протокол вимірювання

6.7Контрольні питання

1.Конструкція і принцип дії електроконтактного граничного датчика.

2.Принцип дії індуктивного датчика. Його переваги та недоліки.

3.Чим відрізняється налагодження цих приладів. Використання кінцевих мір довжини або еталонної деталі.

4.Чим пояснюються розбіжності результатів вимірювання.

5.Галузі використання цих пристроїв.

47

Лабораторна робота 7

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СПОСОБУ БАЗУВАННЯ НА НАСТРОЙКУ ДАТЧИКІВ ПРИ ВИМІРЮВАННІ

7.1Мета роботи

7.1.1Ознайомитись з конструкцією та принципом дії датчиків для ав-

томатичного контролю.

7.1.2Проаналізувати вплив способу базування деталі на можливі результати контролю.

7.1.3Провести вимірювання партії деталей при різних способах базування.

7.1.4Зробити висновки по роботі.

7.2Прилади та обладнання

•Модуль електронний БВ - 6276

•Магнітна сітка

•Центри

•Призми (α= 90°, 60°, 120°)

•Годинник індикаторний 0,001 мм

•Датчикі електроконтактні

•Блок електронний із світлодіодами

•Датчик індуктивний

•Зразки 20 –0,15 (12шт)

7.3Стислі теоретичні відомості

Впроцесі контролю зовнішніх циліндричних поверхонь можливі три способи базування деталі типу "валік" (рис.7.1):

а) на призму; б) на площину; в) в центрах.

При контролі з базуванням на площину (рис. 7.1б) граничний електроконтактний датчик настроюється на величину поля допуску ТD. Прилад БВ-6276 також настроюється на ТD.

Вихід розміру деталі за верхню або нижню межу поля допуску

48

фіксується запалюванням жовтого або червоного світлодіоду, як для граничного, так і для індуктивного датчиків.

При базуванні деталі на призму можливе переміщення щупу датчика буде дещо відрізнятися від величини поля допуску. Границі настройки датчиків у цьому випадку встановлюються у межах:

мірювального наконечника вгору на 0,001...0,005 мм повинна запалитися жовта лампочка. Зміщення наконечника разом з датчиком забезпечується маховичком на магнітній стійці;

б) при цьому за допомогою барабанчиків датчика (ціна поділки 0,002 мм) встановлюється зазор між контактами датчика 0,15 мм (75 поділок). Для встановлення зазору рухомі контакти спочатку підводяться до контактів важеля (моменти торкання фіксуються запаленням

50

в) Настроїти індуктивний датчик, провести вимірювання за всіма способами базування деталі, результати занести в таблицю.

г) Зробити висновки по роботі, в яких відобразити вірогідність результатів вимірювань, приймаючи за базові показання абсолютні значення розмірів, що визначені за допомогою індикаторного годинника або мікрометра.

7.5Запобіжні заходи при виконанні роботи

•Перевірити справність розеток, вилок та шнура.

•Перевірити заземлення.

•Перевірити наявність заглушки на верхньому роз’ємі на задній панелі приладу.

7.6Контрольні питання:

1.Датчики та прилади для автоматизації контрольних опера-

цій.

2.Активний та пасивний контроль.

3.Використання різних установчих елементів для базування деталей типу "валік".

4.Вплив різних кутів призми на точність базування.

5.Вплив способу базування на точність контролю.

6.Відмінність результатів контролю, проведеного електроконтактним та індуктивним датчиками.

7.Похибки, що виникають при контролі.