Розпорядження правами інт.власн. в Україні

ства, яке діяло до 2004 року, реєстрація ліцензійних договорів була практично обов’язковою. З набуттям чинності нового Цивільного Кодексу України ситуація дещо змінилась. Це пов’язане з тим, що статтею 1114 ЦК було встановлено, що ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності не підлягає обов'язковій державній реєстрації та здійснюється на вимогу ліцензіара або ліцензіата у порядку, встановленому законом. Тією ж статтею встановлено, що факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.

Відповідно, враховуючи, що кількість державної реєстрації фактів передання виключних майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності зростає, можна припустити, що кількість ліцензійних договорів також зростає, приблизно з тією ж динамікою, проте в офіційній статистиці цей процес відображення не знаходить.

Аналізуючизагальні данні щодо зареєстрованих договорів стосовно розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності за об’єктами промислової власності, можна констатувати, що найбільша кількість реєстрацій здійснюється саме відносно торговельних марок. Кількість таких реєстрацій приблизно втричі перевищує реєстрації договорів, об’єктом яких є винаходи та корисні моделі.

Кількість зареєстрованих договорів/ліцензійних договорів за об’єктами промислової власності

12

Таблиця. 1. Кількість зареєстрованих договорів/ліцензійних договорів стосовно знаків для товарів і послуг

Таблиця 2 Кількість зареєстрованих договорів/ліцензійних договорів стосовно винаходів та корисних моделей.

Показовою є також динаміка Державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір. Загальна кількість реєстрацій авторського права на твір за період вересень 1995 року – 2007 роки (станом на 01.07.2007) склала 20737. Враховуючи, що згідно чинного законодавства така реє стація не є обов’язковою, зростання реєстрацій може свідчити про зростаючу довіру авторів до механізмів державної реєстрації цих прав та про зростання творчої активності в нашій державі.

13

Діаграма 2. Динаміка реєстрації авторського права на твір у 1995-2007 (станом на 01.07.2007)

Загальна кількість реєстрацій договорів, які стосуються прав автора на твір, за період вересень 1995 року – 2007 роки (станом на 01.07.2007) склала 2014. Середня кількість реєстрацій становить

14

факторами, може і повинне бути забезпечене за рахунок науково обґрунтованого й економічно ефективного розширення експорту й імпорту нової техніки (технології) і нових матеріалів, у тому числі науково-технічних досягнень по ліцензіях, що забезпечує можливість не тільки ліквідувати сформоване відставання, що намітилося на окремих напрямках науково-технічного прогресу,але й у перспективі вирватися вперед, перевершити останні досягнення світової науки і техніки, забезпечивши зростання темпів науково-технічного прогресу.

Проте, без ґрунтових та глибоких знань світової практики, загальних правил та законодавчих норм в галузі торгівлі об’єктами інтелектуальної власності та надання ліцензій на них така діяльність може бути не завжди корисною для підприємства, а інколи, навіть шкідливою. Не загубитись в хитросплетіннях та казусах процесів, пов’язаних з розпорядженням майновими правами на об’єкти інтелектуальної власності, прийняти виважене та вірне управлінське рішення і правильно викласти його умови в договорі і повинен допомогти майбутнім фахівцям-патентознавцям цей курс.

17

1. ПРАВОВІ ПІДСТАВИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ МАЙНОВИМИ ПРАВАМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

1.1. Система джерел права щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності

Законодавчо діяльність з передачі прав на об’єкти інтелектуальної власності закріплена певною ієрархічно побудованою системою нормативно-правових актів, що визначають як матеріальні, так і процесуальні аспекти цього процесу.

Це, звичайно, насамперед Конституція України, стаття 41 якої встановлює, що “Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності”. Враховуючи, що норми Конституції є юридичним актом найвищої в державі сили та є нормами прямої дії, розпорядження правами інтелектуальної власності віднесено до одного з визначних прав та свобод людини і громадянина.

До джерел права щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності відносяться також міжнародні договори і конвенції, до яких приєдналась наша держава у встановленому чинним законодавством порядку. Положення статті 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-IV “Про міжнародні договори України” встановлює, що чинні міжнародні договори України згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства та якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Це, насамперед Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (Паризький Акт від 24 липня 1971 року, змінений 2 жовтня 1979 року), в якій зазначається, що:

- автори літературних і художніх творів, протягом усього строку дії їх прав на оригінальні твори користуються

19

виключним правом перекладати і дозволяти переклади своїх творів (стаття 8);

- автори літературних і художніх творів, користуються виключним правом дозволяти відтворення цих творів будьяким чином і в будь-якій формі (стаття 9);

- автори драматичних, музично-драм атичних і музичних творів користуються виключним правом дозволяти публічний показ і виконання своїх творів, включаючи публічний показ і виконання, здійснювані будь-якими засобами і способами та передачу будь-яким способом постановок і виконань творів для загального відома (стаття 11);

- автори літературних і художніх творів користуються виключним правом дозволяти передачу своїх творів в ефір або публічне повідомлення цих творів будь-яким іншим способом бездротової передачі знаків, звуків або зображень; будь-яке публічне повідомлення, чи то по дротах або засобами бездротового зв'язку повторно передаваного в ефір твору, якщо таке повідомлення здійснюється іншою організацією, ніж первинна; публічне повідомлення переданого в ефір твору за допомогою гучномовця або будь-якого іншого апарата, що передає знаки, звуки або зображення (стаття 11bis);

- автори літературних творів користую ться виключним правом дозволяти публічне читання своїх творів, включаючи таке публічне читання, яке здійснюється будь-якими засобами або способами та передачу будь-яким способом читання їх творів для загального відома (стаття 11ter);

- автори літературних і художніх творів користуються виключним правом дозволяти переробки, аранжування та інші зміни своїх творів; кінематографічну переробку і відтворення своїх творів та поширення перероблених або відтворених таким способом творів; публічний показ і виконання перероблених або відтворених таким способом творів і повідомлення їх по дротах для загального відома (статті 12 та 14).

20